РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2002 року
районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді
при секретарі -
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за скаргою Б.
на неправомірні дії Комісії Міністерства оборони України зі
спірних питань,
встановив:
ХХ.08.2003 року А. звернувся до суду зі скаргою на неправомірні
дії Комісії Міністерства оборони України зі спірних питань,
пов'язаних з встановленням йому статусу ветерана війни, мотивуючи
свої вимоги тим, що з вересня 1962 року по лютий 1963 року він
проходив строкову службу на острові Куба /де в той час проходили
бойові дії/, а тому вважає, що має право на отримання статусу
ветерана війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
від 22.10.1993
року.
В 1994-1995 роках він звертався із заявою до О-цького
райвійськкомату, Житомирського облвійськкомату та Комісії
Міністерства оборони України зі спірних питань про надання йому
статусу учасника бойових дій за о. Куба, але йому було відмовлено
у зв'язку з відсутністю архівного підтвердження про участь у
бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ.
В судовому засіданні А. підтримав свої вимоги до Суб'єкту
оскарження, просить визнати дії Комісії неправомірними, а його
визнати учасником бойових дій на о. Куба.
Представник Комісії Міністерства оборони України щодо вирішення
спірних питань зарахування до вислуги років окремих періодів
служби для призначення пенсій військовослужбовцям та розгляду
спірних питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів
війни - Суб'єкт оскарження, заперечуючи проти скарги пояснив, що
Скаржник для встановлення статусу учасника бойових дій звернувся
до зазначеної Комісії в 2002 року. Документів, які підтверджують
його участь в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності
військ не надав. Скаржнику роз'яснено, що при наявності таких
документів він має право направити їх безпосередньо до Головного
Управління кадрової політики Міністерства оборони України для
нового розгляду на Комісії.
Відповідно до наказу Міністра оборони України № 207 від 26.07.1996
року "Про комісію Міністерства оборони України щодо вирішення
спірних питань зарахування до вислуги років окремих періодів
служби для призначення пенсій військовослужбовцям та розгляду
спірних питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів
війни" ( z0484-96 ) (z0484-96)
, та Типового Положення про зазначену комісію,
яке погоджене з Міністерством соціального захисту населення
України та зареєстровано 04.06.1996 року в Міністерстві юстиції
України за № 264/1289 ( z0264-96 ) (z0264-96)
, тільки на цю Комісію покладено
вирішення спірних питань із встановленням статусу ветеранів війни.
Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду від
31.03.1995 року ( v0005700-95 ) (v0005700-95)
, питання про встановлення факту
належності до ветеранів війни судами розглядатися не можуть.
Діями Суб'єкту оскарження не було створено і не створюються
перепони для реалізації Скаржником своїх прав, свобод чи законних
інтересів.
До того ж, відповідно до ст. 248-5 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
Скаржником, взагалі, пропущений строк для звернення із скаргою.
Вислухавши сторони по скарзі вивчивши матеріали по справі та
дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що скарга
необґрунтована та не підлягає розгляду в суду по спірних питаннях,
пов'язаних з встановленням Скаржнику статусу ветерана війни.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.248-2, 248-5, 248-7 ЦПК
України ( 1502-06 ) (1502-06)
, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду від
31.03.1995 року ( v0005700-95 ) (v0005700-95)
, ст.ст. 15,15-1,30,62 ЦПК України
( 1501-06 ) (1501-06)
, суд
вирішив:
В задоволенні скарги А. відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду
м. Києва через районний суд м. Києва протягом одного місяця з
наступного дня після його проголошення.