Корольовський районний суд м. Житомира
Рішення
Іменем України
|
"07" лютого 2013 р. м.Житомир
Справа № 296/2555/12-ц
2/296/355/13
|
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді Драча Ю.І.
при секретарі Сус Н.В., Бачинській Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування та зустрічним позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
встановив:
В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом про стягнення з відповідача на його користь недоотриманого страхового відшкодування за договором страхування внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07 листопада 2009 року.
Після повернення справи на новий судовий розгляд до першої інстанції ОСОБА_1 подав заяву про уточнення та доповнення до предмету позову, відповідно до якої зазначив, що згідно висновку № 2817 від 30 жовтня 2010 року матеріальні збитки, заподіяні йому в результаті пошкодження його автомобіля при ДТП склали 54 916,06 грн. Ринкова вартість автомобіля без пошкоджень склала 55 687,25 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 51 175,85 грн. Ціна втрати товарної вартості склала 3 740,21 грн.
У зв'язку з тим, що вартість відновлювального ремонту автомобіля менше завданого матеріального збитку, автомобіль не може вважатись конструктивно загиблим, в зв»язку з чим при вирахуванні страхових відшкодувань повинна застосовуватись франшиза у розмірі 0.5 % від суми матеріального збитку (відновлювальних робіт), розмір якої становить 51 175,85 - 0.5% (255,9 грн.) = 50 919,95 грн.
Врахоіуючи викладене, ним недоотримано страхове відшкодування у розмірі: 50 919,95 грн. - 42705,20 грн. = 8 214,75 грн.
Відповідно до пункту 21.1.4. договору К № 049321 у разі несвоєчасної сплати Страховиком страхового відшкодування, Страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення виплати.
Страховий акт про фактичну виплату страхового відшкодування № 79-2536/10 затверджений 29 січня 2010 року.
Від дати затвердження акту № 79-2536/10 до чергового проведення засідання - 24 жовтня 2012 року кількість календарних днів складатиме: 1000.
Неустойка за недоотримане страхове відшкодування складатиме: 8 214,75 грн./100*0,1% = 8,2 грн. - за 1 календарний день, = 8 200,00 грн.
Витрати за визначення матеріальних збитків автомобіля «Джелі» д/н. НОМЕР_1 склали 1200 грн.
Витрати на послуги евакуатора передбачені пунктом 24.5.2. Договору, враховані про виплаті страхового відшкодування склали 400 грн.
Витрати на демонтаж деталей кузова для проведення експертизи, звіт №422 передбачені пунктом 24.5.3. Договору, що не були враховані при виплаті страхового відшкодування склали 465 грн.
Крім цього, йому була заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінює в сумі 5 000 грн., яка полягає в тому, що з самого початку страховою компанією не надавались послуги, що зазначені в Договорі: виклик евакуатора, представлення експерта, що належить до спілки незалежних експертів та внесений до реєстру і доставку на місце проведення експертизи, він зазнав психологічний стрес із за відношення представників страхової компанії, тривалий термін не міг ремонтувати автомобіль із за спірних питань в звітах, за відсутності власного місця для стоянки автомобіля був змушений орендувати приміщення для зберігання автомобіля з уникненням подальшого руйнування (корозії металу).
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь 23 479,75 грн.
ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулася до суду із зустрічним позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів, в обгрунтування якого зазначила, що 01.03.2010р. ПрАТ "Страхова компанія "Український страховий стандарт" ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 42 705,20 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди як власнику автомобіля, застрахованого на момент ДТП в товаристві за Договором добровільного страхування (КАСКО).
Проте, внаслідок помилки працівника Страховика, який здійснював розрахунок суми страхового відшкодування ОСОБА_1 було здійснено виплату страхового відшкодування на 7 333,60 грн. більше, ніж це було передбачено умовами Договору страхування.
Відповідно до розрахунку, здійсненого на підставі Договору та Правил добровільного страхування, на підставі яких укладався Договір страхування, відновлювальний ремонт застрахованого транспортного засобу становить 106,36% його вартості на момент укладення Договору страхування (55 096,36 /51 800,00 = 1,0636), а відтак - автомобіль є конструктивно загиблим внаслідок ДТП, що сталася 07.11.2009р.
Відповідно до п. 24.10 Договору страхування, у разі конструктивної загибелі ТЗ розмір прямого збитку визначається як різниця між дійсною вартістю ТЗ і вартістю залишків ТЗ за вирахуванням франшизи та зносу ТЗ за період дії Договору. Вартість залишків ТЗ визначається як ринкова вартість придатних до експлуатації (ліквідних) складових ТЗ та металобрухту.
Відповідно до п. 20.20.1 Договору страхування, у разі конструктивної загибелі ТЗ Страховик виплачує страхове відшкодування в межах страхової суми на дату страхового випадку з урахуванням умов Договору страхування. Відповідно до пункту 24.20.1. договору, у разі конструктивної загибелі ТЗ Страховик виплачує страхове відшкодування в межах страхової суми на дату страхового випадку з урахуванням умов договору. При цьому ТЗ передається Страховику після зняття його з обліку власником в органах реєстрації.
Відповідно до пункту 24.20.2. договору, у разі якщо страховик не вимагає передачі ТЗ його залишків) у свою власність при конструктивній загибелі, Страховик виплачує страхове відшкодування на підставі висновків автотоварознавчої експертизи або на підставі ринкової ціни, що склалася, на залишки Транспортного засобу з врахуванням умов Договору.
Відповідно до пункту 24.20.3. договору, на вимогу Страховика взаємовідносини сторін цього Договору по передачі ТЗ у власність Страховика, зняттю з обліку, реалізації залишків ТЗ при конструктивній загибелі можуть регулюватися окремою угодою.
Внаслідок помилки працівника страхової компанії, який здійснював розрахунок суми страхового відшкодування, ОСОБА_1 була виплачена сума в розмірі 42 705,20 грн., тобто на 7 333,60 грн. більше, яку він зобов'язаний повернути Страховику як безпідставно отриману.
В судовому засіданні позивач по первісному позову і представник відповідача позовні вимоги підтримали із вказаних підстав, в задоволенні пред»явлених до них вимог просять суд відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні як первісного позову так і зустрічного належить відмовити, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 02 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та АСТ "АИС-Поліс", правонаступником якого на даний час є відповідач, укладено договір страхування транспортного засобу - автомобіля «GEELI JL 7162», д.н. НОМЕР_1.
07 листопада 2009 року стався страховий випадок - дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої застрахований автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
В матеріалах цивільної справи наявні є висновок судової автотоварознавчої експертизи №2817 від 30 жовтня 2010 року, згідно з яким вартість відновлювального ремонту спірного автомобіля складає 51175, 86 грн. та звіт № 422 від 24 листопада 2009 року, відповідно до якого матеріальні збитки, заподіяні власнику автомобіля - ОСОБА_1 в результаті пошкодження його автомобіля при ДТП склали 54 628,20 грн. при ринковій вартості автомобіля 54 628,20 грн. Вартість затрат на ремонт автомобіля склала 55 096,36 грн. У зв'язку з тим, шо вартість відновлювальних робіт перевищувала середню ринкову вартість автомобіля, він, за даним висновком експерта, був визнаний конструктивно загиблим.
Після скасування судових рішень і розглядом по суті даної справи судом було встановлено, що спірний автомобіль на даний час є відремонтованим, перебуває в експлуатації, про що позивачу видані відповідні документи (т. 2 а.с. 42-45), а тому висновок експерта про визнання автомобіля конструктивно загиблим є невірним і не може бути прийнятий судом до уваги.
Що стосується заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, а фактично про їх збільшення, після отримання страхового відшкодування у визначеній вище сумі, то вона не підлягає до задоволення з тих підстав, що позивач за первісним позовом з відповідною заявою до страхової компанії про виплату йому додаткових витрат, в т.ч. франшизи, неустойки, яка ним нарахована з дати затвердження акту № 79-2536/10 до чергового проведення засідання, яка ним взята з дати написання заяви і кількість днів за його підрахунками становить 1000 днів, оскільки з відповідною заявою до страхової компанії ОСОБА_1 не звертався, що було підтверджено сторонами під час слухання справи по суті. Тобто, на думку суду, між сторонами фактично відсутній спір з даного предмету позову.
Зустрічний позов також не може підлягати до задоволення з тих підстав, що внаслідок помилки працівника Страховика ОСОБА_1 була здійснена виплата страхового відшкодування у більшому розмірі, оскільки позивач по первісному позову подав всі належним чином оформлені документи по належному йому відшкодуванню, розмір якого був визначений за висновком авто товарознавчої експертизи і з врахуванням того, що автомобіль є конструктивно загиблим, що повністю спростовується матеріалами справи.
Керуючись ст. ст. 13, 207, 244, 245, 526, 527, 530, 623, 979, 991, 1212 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.
рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів після його оголошення.
|
Головуючий суддя
|
Ю. І. Драч
|