РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 червня 2002 року
Н-ський районний суд м. м. Києва в складі:
головуючого - судді при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу
за позовом Г.
до К., С.,
3-я особа Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація
про розділ жилої площі та зміну договору найму -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка Г. в березні 2001 року звернулася до суду з позовом до
своєї дочки К. та її чоловіка С. про розділ жилої площі в
державній квартирі № 7 будинку № 4 по проспекту Ч-ному в м. Києві
та зміну договору найму зазначеної квартири та зобов'язання
С-ської районної в м. Києві державної адміністрації укласти з нею
окремий договір найму на житлову кімнату площею 14,1 кв. м. В
обгрунтуванння своїх вимог посилається на те, що вона в спірній
квартирі тривалий час займає кімнату 18,8 кв. м., веде з
відповідачами окреме господарство, відповідачі перешкоджають їй
користуватися загальними місцями, створюють умови неможливого
суміжного проживання, крім того, вони безпідставно користуються її
пільгами як учасника ВВВ по сплаті квартирної плати та комунальних
послуг, що призводить до неотримання відповідними органами коштів
за користування житлом.
Відповідачі позов не визнали, пояснили суду, що спірна квартира
була надана їх родині, а саме батькам відповідачки, з врахуванням
їх інтересів в цій квартирі народилися двоє їх неповнолітніх
дітей. З позивачкою вони проживають однією сім'єю, ведуть спільне
господарство, рогулярно сплачують повністю квартплату та
комунальні втрати, її пільгами не користуються, оскільки вони
поширюються лише на її одну, ніяких перешкод в користунанні
квартирою позивачці не чинять, за режимом роботи практично не
бувають вдома, користуються всіма приміщеннями квартири спільно.
Відношення до позивачки родинне. Зазначають, що підставою для
звернення позивачки до суду є прагнення її старшої дочки за
рахунок спірної квартири забезпечити житлом її дітей, а також
прагнення позивачки використати спірну квартиру для потреб
релігійної секти, яку вона регулярно відвідує разом із старшою
дочкою протягом тривалою часу. Вважають, що відкриття окремого
особового рахунку на кімнату 14,0 кв. м. на ім'я позивачки істотно
погіршить їх житлові умови, оскільки на кожного з мешканців
спірної квартири припадає по 10,7 кв. м., а такої ізольованої
кімнати в спірній квартирі немає.
Представник С-нської районної в м. Києві державної адміністрації в
судове засідання не з'явився, на адресу суду була направлена
письмова заява про розгляд справи по суті у відсутності
представника третьої особи та розгляд справи у відповідності з
вимогами чинного закону.
Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представника, вивчивши
матеріали справи, вважає, що позов Г. не підлягає задоволенню і
наступних підстав.
Згідно ордеру № 0009, виданого на підставі рішення виконкому З-ної
районної Ради м. Києва від ХХ.06.1960 року чоловіку позивачки - Г.
на сім'ю з чотирьох осіб (позивачку Г., відповідачку К. - дошлюбне
ГГ., дочку позивачки від першого шлюбу В.) були надані дві житлові
кімнати житловою площею 32,6 кв. м. в квартирі № 7 будинку № 4 по
пр. Ч-ному в м. Києві.
Згідно рішення виконкому З-ної районної Ради м. Києва № 9 від
ХХ.01.1986 року на ім'я чоловіка позивачки Г. був відкритий
окремий рахунок на трикімнатну ізольовану квартиру № 7 будинку 1
по пр - ту Ч-ному в м. Києві житловою площею 51,3 кв. м. на сім'ю
у складі 4 осіб - його, дружину - позивачку по справі, дочку -
відповідачку по справі та її чоловіка. З цього часу спірна
квартира набула статусу окремої ізольованої квартири.
Згідно рішення виконкому З-ної районної Ради м. Києва № 0007 від
ХХ.10.1998 року особовий рахунок на спірну квартиру був
переведений після смерті Г. на позивачку на сім'ю з 4 осіб(на
дочку - відповідачку по справі та її двох неповнолітніх дітей).
Згідно довідки Ф-3 від ХХ.03.2002 року № 002 на даний час в
спірній квартирі прописані та постійно проживають п'ять осіб:
позивачка, відповідачі та їх двоє неповнолітніх дітей (дочка
Анастасія 1986 року народження та син Сергій 1988 року
народження).
Згідно по поверхового плану (а.с.__) спірна квартира складається з
трьох ізольованих житлових кімнат: площею 14,0 кв. м., 18,8 кв.
м., 18,5 кв. м., та наступних приміщень: кухні площею 8,3 кв. м.,
вбиральні площею 1,5 кв. м., ванної кімнати площею 3,3 кв. м.,
коридору площею 3,7 кв. м. - а всього загальною площею 74,2 кв.
м., з них житлової 51,3 кв. м.
На час розгляду справи квартира має статус державної ізольованої
квартири, володільцем особового рахунку є позивачка.
Згідно ст. 104 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
член сім'ї наймача вправі
вимагати, зі згоди інших, що разом з ним проживають членів сім'ї,
укладання з ним окремого договору найму, якщо житлова площа, що
приходиться на його долю, може бути виділена у вигляді приміщення,
яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від
12.04.1985 року ( v0002700-85 ) (v0002700-85)
в редакції від 25.05.1998 року №
15 ( v0015700-98 ) (v0015700-98)
суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї
наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає
на нього може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке
складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше
встановленого для надання одній особі.
В спірній кварінрі мешкає п'ять осіб, на кожною із них припадає по
10,7 кв. м., житлової площі (51,3 кв. м.: 5 х 10,7 кв. м.). Таким
чином, з врахуванням площі кімнат у спірній квартирі, неможливо
виділити позивачці окрему кімнату, не порушуючи при ньому житлових
прав інших мешканців спірної квартири. Крім того в кімнаті на яку
претендує позивачка знаходиться єдиний в квартирі балкон.
Таке перевищення, на думку суду, є суттєвим і необгруннтовано
порушить законні житлові права відповідачів з дітьми.
Крім того, позивачка в судовому засіданні не навела жодних доказів
протиправних дій відносно неї з боку відповідачів. Навпаки
стверджувала, що неодноразово зверталася до відповідача з
проханнями про допомогу, та сама надавала їм таку, так, наприклад
віддала холодильник, допомагала відповідачці. Крім того
підтвердила, що протягом останніх 3 - 4 років вона самостійно не
виконує обов'язків, що випливають з договору житлового найму, а
саме не сплачує квартирну плату та комунальні послуги. Ці
обов'язки виконують відповідачі.
Суд критично оцінює покази свідка А., даний свідок дає пояснення
зі слів позивачки, особисто сама нічого не бачила, крім того
оговорені нею події стосуються подій 5 - річної давності. Таким
чином, суд не знаходить законних підстав для задоволення
заявленого позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 15-1, 30, 62,
202-1, 203 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, ст. ст. 104, 103 ЖК України
( 5464-10 ) (5464-10)
, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від
12.04.1985 року ( v0002700-85 ) (v0002700-85)
в редакції від 25.05.1998 року №
15 ( v0015700-98 ) (v0015700-98)
суд,-
ВИРІШИВ:
В позові Г. дол. К., С., третя особа С-ська районна в м. Києві
державна адміністрація про розділ жилої площі, зміну договору
найму та зобов'язання С-ської районної в м. Києві державної
адміністрації укласти з нею окремий договір найму на житлову
кімнату площею 14,0 кв. м. в квартирі № 7 будинку № 41 по
проспекту Ч-ному в м. Києві - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через
райсуд протягом місяця з наступного після проголошення дня.