Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Чорнойван О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»про стягнення пенсійного вкладу,-

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення пенсійного вкладу. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що на підставі договору банківського вкладу № НОМЕР_1 від 12 серпня 2004 року, укладеного у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк» № 8420/0199, банком було прийнято на депозитний рахунок № НОМЕР_1 належні їй кошти в розмірі 2000 грн. Станом на 23.05.2011 року на її рахунку було 140000 грн. За умовами договору про банківський вклад щоквартально вона отримувала відсотки у розмірі 23% річних. 19 листопада 2011 року вона отримала чергову частину відсотків річних згідно з умовами договору. 18 січня 2012 року вона звернулась до відповідача з вимогою повернення їй банківського вкладу, але їй було відмовлено з посиланням на те, що коштів на її рахунку не було. На даний час гроші їй не повернуто, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 140000 грн., прийнятих на зберігання на рахунок № НОМЕР_1, відсотки за період з 20.11.2011 року по 17.09.2012 року включно у сумі 26657,38 грн., 3 % річних за несвоєчасне повернення грошових коштів за період з 19.01.2012 року по 17.09.2012 року включно у сумі 2788,52 грн. та судові витрати по справі.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала та надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, оскільки відповідач з банком будь-яких договорів не укладав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що підставі договору банківського вкладу № НОМЕР_1 від 12 серпня 2004 року, укладеного у відділенні ПАТ «Державний ощадний банк»№ 8420/0199, банком було прийнято на рахунок № НОМЕР_1 належні позивачу кошти в розмірі 2000 грн. На підтвердження факту укладення договору банківського вкладу ОСОБА_1 було видано ощадну книжку. У період з 02.03.2005 року по 23.05.2011 року позивачем були внесені грошові кошти на вищевказаний рахунок, станом на 23.05.2011 року загальна сума вкладу склала 140000 грн.

Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла,зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, проте вищезазначених вимог не виконано договірною стороною - відповідачем по справі - в повному обсязі.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що вимоги позивача щодо повернення їй прийнятих на рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 140000 грн. підлягають задоволенню. Підтвердженням факту відкриття рахунку і укладання договору банківського вкладуна ім'я вкладника -позивача по справі, є ощадна книжка, що відповідно до ч. 1 ст. 1064 ЦК України є належним тому підтвердженням.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження вимог щодо стягнення заборгованості по сплаті відсотків та 3 % річних, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутній сам договір банківського вкладу № НОМЕР_1 від 12 серпня 2004 року, тому суд позбавлений можливості встановити, на яких самих умовах він укладений і які саме проценти були встановлені договором, оскільки згідно листа відповідача від 04 грудня 2012 року станом на 12 серпня 2004 року по установах Ощадного банку Дніпропетровському регіону взагалі не проводилось залучення будь-яких депозитів з процентною ставкою 23% річних. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1400 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 214, 215, 81, 88 ЦПК України, суд, -

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення пенсійного вкладу задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на користь ОСОБА_1 140000 гривень, що прийняті публічним акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України»за договором банківського вкладу на рахунок НОМЕР_1.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на користь держави судовий збір в розмірі 1400 грн.

рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.