Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретар Кондратів Х.І.,

за участі: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача

ДСП Івано-Франківської ОДА Павліва В.І.,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про виконання умов договору про надання послуг, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди,-

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації про виконання умов договору про надання послуг шляхом стягнення коштів в розмірі 49196,00 грн., відшкодування завданих збитків в розмірі 19331,00 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 25000,00 грн.

Ухвалою суду від 20 січня 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та представники відповідачів позов не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Позивач у судовому засіданні вимоги позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та суду пояснив, що умови договору виконав, однак відповідач не сплатив йому за це кошти, а також не відшкодував витрати, внаслідок чого наніс збитки та завдав моральної шкоди. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 та представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили та суду пояснили, що позивач не виконав умови договору, а тому не отримав кошти у відповідності до умов договору, у зв'язку з чим позов є безпідставним. Просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини, а також про необґрунтованість позовних вимог у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Не підлягають до задоволення позовні вимоги про виконання умов договору № 4807-R3-09 від 18.04.2007 року про надання послуг, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, заявлені до ОСОБА_3 та ОСОБА_5, оскільки зазначені фізичні особи не перебували на момент дії договору у договірних відносинах з позивачем, у зв'язку з чим у них не виникли договірні зобов'язання перед ОСОБА_1, і як наслідок, відсутні порушення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 цих зобов'язань, а отже відсутнє порушення ними права позивача на виконання умов договору.

Договором № 4807-R3-09 від 18.04.2007 року з координатором з виконання заходів проекту на місцевому рівні з додатками (далі - Договір), копії яких містяться в матеріалах справи, встановлено взаємозобов'язання між ОСОБА_1 та Головним управлінням праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо надання послуг та їх оплати (а.с. 90).

Відповідно до п. 1 Договору ОСОБА_1 повинен забезпечити подання звітів, зазначених в додатку В «Звітні зобов'язання консультанта» у межах часу, зазначеного в цьому Додатку, а відповідно до додатку В, ОСОБА_1 зобов'язався представляти Головному управлінню праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації щомісячний звіт про виконану роботу, прийняття якого є підставою для оплати послуг (а.с 96), та повинен містити, відповідно до підпункту 4 пункту 3 роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 18.05.2007 року аналітичну довідку щодо процесу впровадження єдиної технології в регіоні на підставі щомісячних звітів місцевого координатора та Інформації про технологію призначення усіх видів соціальної допомоги, яка надається Мінпраці.

У статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору.

З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем звіти за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року не відповідають вимогам додатку В договору № 4807-R3-09 від 18.04.2007 року про надання послуг, а також підпункту 4 пункту 3 роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 18.05.2007 року, оскільки не містять інформацію про виконання управліннями на місцях затверджених заходів з впровадження єдиної технології прийому громадян, а також в них відсутні аналітичні довідки щодо процесу впровадження такої технології.

Таким чином, невиконання позивачем своїх зобов'язань є істотним порушенням договору, оскільки інша сторона була позбавлена можливості у визначений договором строк отримати інформацію, на яку вона розраховувала при укладені договору.

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає відсутнім порушення права позивача на виконання умов Договору в оспорюваний період у зв'язку з наявністю порушень позивачем умов цього Договору, що виключають оплату послуг за Договором, та як наслідок, відсутність обов'язку відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації відшкодовувати завдані неоплатою послуг позивача збитків, а тому у задоволенні позову в частині виконання умов договору про надання послуг шляхом стягнення коштів в розмірі 49196,00 грн. та відшкодування завданих збитків в розмірі 19331,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідачів моральної шкоди суд виходить з оцінки причинного зв'язку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а тому, з огляду на факт відсутності у позивача доказів, які б свідчили про заподіяння йому моральної шкоди з вини Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з цього відповідача моральної шкоди слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 526, 629, ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України, керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 179, 197, 212- 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про виконання умов договору про надання послуг, відшкодування завданих збитків та моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення.