РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
02.04.2002 р.
 
районний суд м. Києва
 
у складі головуючого судді при секретарі
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
 
за позовом АКБ "ХХХ"
 
до М.,
 
3-я особа М.
 
про стягнення суми
 
                            встановив:
 
позивач звернувся до суду з позовом,  в якому просить  стягнути  з
відповідачки  кошти,  які були передані їй в якості кредиту в сумі
88 400 гр.  ХХ.07.1999 р.  строком на 9  місяців  зі  сплатою  50%
річних.  Разом з сумою кредиту та нарахованими відсотками та пенею
за прострочення кредиту та процентів позивач просить стягнути  193
387  гр.  79  коп.  ,  а також стягнути суму сплаченого держмита в
розмірі 1700 гр.
 
Відповідачка М.  повідомлена  належним  чином  про  місце  та  час
слухання  справи,  в судові засідання неодноразово не з'являється,
про причини неявки суду не повідомила,  в зв'язку з чим суд вважає
можливим розглянути справу у її відсутність.
 
3-я особа  -  М.  також  від  явки  в судове засідання ухиляється,
повідомлений належним чином про місце та час  розгляду  справи,  в
зв'язку  з  чим  суд  вважає  можливим  розглянути  справу  в його
відсутність.
 
Суд, заслухавши  пояснення   представника   позивача,   дослідивши
матеріали   справи,   прийшов   до  висновку,  що  позов  підлягає
задоволенню за такими підставами.
 
Згідно ст.  214 ЦК України ( 1501-06 ) (1501-06)
          боржник,  який  прострочив
грошове  зобов'язання,  на  вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу  інфляції  за  весь
час  прострочення,  а також три проценти річних,  якщо законом або
договором не було встановлено інший розмір процентів.
 
В даному випадку позивачка ХХ.07.1999 р. отримала кредит у сумі 88
400  гр.  у  позивача,  який  мала  сплатити разом з процентами 26
квітня 2000 р.,  однак до цього часу кредит та нараховані проценти
не  сплатила,  в  зв'язку з чим слід стягнути з неї вказаний борг.
Також підлягає стягненню пеня за прострочення кредиту  в  сумі  23
593 гр. 72 коп. та процентів в сумі 14 306 гр. 91 коп.
 
Як пояснив  представник  позивача  в судовому засіданні,  вказаний
кредит був забезпечений  договором  закладу,  який  був  укладений
ХХ.07.1999  р.  з  сином відповідачки - М.  Предметом закладу є 18
картин, вартість яких була визначена на той час в сумі 106 600 гр.
і  які  на  даний час знаходяться на зберіганні у позивача.  Однак
звернути  стягнення  на  предмет  закладу  неможливо  через   його
неліквідність. Крім того, кредитор має право вимагати як погашення
боргу, так і звернення стягнення на предмет закладу.
 
В силу ст.  75 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
           слід  також  стягнути  на
користь позивача суму сплаченого держмита в розмірі 1700 гр.
 
На підставі  викладеного та керуючись Законом України "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
        ,  Законом України "Про заставу"
( 2654-12 ) (2654-12)
        , ст. 161, 179, 214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        , ст. 15, 30,
62, 75, 203 ЦПК України (1501-06 ), суд -
 
                             вирішив:
 
позов задовольнити та стягнути з М.  на користь АКБ "ХХХ" 193  387
гр. 79 коп. та суму сплаченого держмита в розмірі 1700 гр.
 
Рішення може  бути  оскаржене до Апеляційного суду м.  Києва через
районний суд протягом одного місяця з наступного  дня  після  його
проголошення.