РІШЕННЯ
29 березня 2002 року
Н-ський районний суд м. Києва
в складі:
головуючого судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
справу
за позовом Л.
до КБ "ХХХ", управління виконавчої дирекції фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у м. Києві.
про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, мотивуючи
свої позовні вимоги тим, що ХХ.01.2001 року сталася ДТП на
автошляху Львів - Кіровоград, під час якої загинув її чоловік Л.,
який на той час перебуваючи у трудових правовідносинах з банком
"ХХХ", знаходився у відрядженні. В зв'язку з цим просить стягнути
з КБ "ХХХ" на її користь матеріальну шкоду у сумі 74399 грн.76 коп
, щомісячне відшкодування її неповнолітньому сину Л. до виповнення
йому 18 років , в разі навчання до 23 років у сумі 516 грн.62 коп.
, просить стягнути 30 000 грн. моральної шкоди, яка була їй
заподіяна внаслідок неодноразових звернення до банку про виплати
та відношенням до неї та до своїх обов'язків керівництва банку, що
призвело до погіршення стану здоров'я, переживань.
Представник відповідача КБ "ХХХ" позов визнала частково та
пояснила, що згодні виплатити одноразову допомогу у розмірі
п'ятирічного заробітку у сумі 61999,80 грн., одноразову допомогу
утриманцю у розмірі однорічного заробітку у сумі 12399,96 грн, та
по 344,44 грн. відшкодування шкоди неповнолітньому сину Л. З
відшкодуванням моральної шкоди не згодні в повному об'ємі, т.я.
вважають, що до складення акту по формі Н-1 не мали змогли
провести виплати.
Судом до участі в справі в якості відповідача було притягнуто
управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України у м. Києві.
Представник управління виконавчої дирекції фонду у м. Києві
пояснив, що вони згодні відшкодовувати належні позивачці суми з
ХХ.04.2001 року після передачі документів, що підтверджують право
працівника на страхову виплату.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до
висновку про часткове задоволення позову , виходячи з наступного.
Згідно ст. 456 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
у разі заподіяння
громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаних з
виконанням ним трудових обов'язків, організація або громадянин,
відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому у
повному розмірі втрачений заробіток, а також виплатити потерпілому
(членам сім'ї та особам, які перебували на утримані померлого)
одноразову допомогу в установленому законом порядку.
В разі смерті потерпілого право на відшкодвання шкоди мають
непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або
мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, в
тому числі неповнолітнім дітям - до досягнення шістнадцятирічного
віку, а учням - вісімнадцятирічного віку.
Згідно п.1 Правил відшкодування власником підприємства, установи і
організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної
працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним
трудових обов'язків ( 472-93-п ) (472-93-п)
власник підприємства , установи і
організації несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну
працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним
з виконанням ним трудових обов'язків.
Згідно п.2 Правил відшкодування власником підприємства, установи і
організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної
працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним
трудових обов'язків ( 472-93-п ) (472-93-п)
доказом вини власника є акт про
нещасний випадок на виробництві.
Відшкодування шкоди, заподіянної працівнику ушкодженням здоров'я
згідно п.4 складається з : виплати втраченого заробітку (або
відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим
професійної працездатності, виплати в установлених випадках
одноразової допомоги потерпілому (членам сім"ї та утриманцям
померлого).
Згідно п. 8 вказаних Правил ( 472-93-п ) (472-93-п)
у разі смерті потерпілого
право на відшкодування шкоди (одержання частини втраченого
заробітку) мають особи, які перебували на утриманні померлого або
мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
Такими особами є в тому числі діти , які не досягли 18 років.
Згідно п.10 тих же правил ( 472-93-п ) (472-93-п)
у разі смерті потерпілого
розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не менше
п'ятирічного заробітку і, крім того, не менше однорічного
заробітку потерпілого на кожного утриманця.
Згідно п.19 вищезгаданих Правил ( 472-93-п ) (472-93-п)
розмір відшкодування
шкоди (частини втраченого заробітку) у разі смерті годувальника
особам, які мають на це право, визначається із середньомісячного
заробітку з вирахуванням частки, яка припадає на нього і
працездатних осіб, які були на його утриманні, але не мали права
на відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку).
Для визначення розміру відшкодування шкоди (частини втраченого
заробітку) кожній особі, яка має на це право. Частка заробітку
годувальника, що припадає на зазначених осіб, ділиться на число
цих осіб.
Згідно п.22 Правил ( 472-93-п ) (472-93-п)
середньомісячний заробіток для
обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку
визначається за бажанням потерпілого за 12 або за 3 останні повні
календарні місяці роботи, що передували каліцтву. Також згідно
п.24 таким чином обчислений заробіток береться до визначення
розміру одноразової допомоги потерпілому або його сім'ї та
утриманцям у разі його смерті.
Згідно п.38 Правил ( 472-93-п ) (472-93-п)
суми відшкодування шкоди
виплачується: особам , які мають право на відшкодування шкоди у
разі втрати годувальника, - з дня його смерті , але не раніше ніж
з дня настання права на відшкодування шкоди.
Згідно п. 39 Правил одноразова ( 472-93-п ) (472-93-п)
допомога виплачується
у разі смерті потерпілого - з дня його смерті особам, які мають на
це право.
У відповідності до Положення про розслідування та облік нещасних
випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в
установах і організаціях ( 623-93-п ) (623-93-п)
вказаний акт складається за
результатами розслідування і беруться на облік нещасні випадки, що
сталися з працівниками під час виконання трудових обов"язків, у
тому числі у відрядженнях.
Згідно з набранням чинності 1.04.2001 року Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
відшкодування
належних страхових сум проводить з 1.04.2001 року Фонд соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань згідно ст.21, а саме, страхової виплати пенсії у
зв"язку з втратою годувальника. Разом з тим встановлено, що
втратили чинність вищевказані Правила відшодування власником
підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з
виконанням ним трудових обов"язків згідно Постанови КМ України від
№ 807 від 11.07.2001 року ( 807-2001-п ) (807-2001-п)
.
Згідно страхового свідоцтва ТОВ КБ "ХХХ" є страхувальником (а.с.
69).
Встановлено, що банком ХХ.03.2002 року справу відносно Л. передано
управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в
м.Києві.
Згідно п. 12, 13 Положення ( 623-93-п ) (623-93-п)
власник, одержавши
повідомлення про нещасний випадок, організовує його розслідування
комісією , до складу якої включаються: керівник служби охорони
праці підприємства (голова комісії), керівник структурного
підрозділу або головний спеціаліст, представник профспілкової
організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового
колективу з питань охорони праці , комісія зобов"язана протягом 3
діб : ... скласти акт за формою Н-1 у 5 примірниках і передати
його на затвердження власникові. Нещасні випадки , про які
складається акт форми Н- 1 реєструються на підприємстві у
спеціальному журналі.
Згідно п.14 Положення ( 623-93-п ) (623-93-п)
власник повинен розглянути та
затвердити акт за формою Н -1 протягом доби після закінчення
розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами
підприємства, - після отримання необхідних матеріалів. Затверджені
акти протягом трьох діб надсилаються потерпілому або особі, яка
представляє його інтереси. Крім цього на вимогу потерпілого
власник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, як
представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного
випадку.
Згідно до п.26 Положення ( 623-93-п ) (623-93-п)
нещасні випадки, що сталися
з водіями транспортних засобів під час перебування в рейсі.
Розслідуються відповідно до цього Положення ( 623-93-п ) (623-93-п)
з
обов'язковим використанням матеріалів розслідування відповідних
державних органів нагляду за безпекою руху. Висновки зазначених
органів про причини нещасного випадку і осіб, які допустили
порушення нормативних актів, передаються у десятиденний термін
підприємству, працівником якого був потерпілий.
В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи
, що Л. працював в КБ "ХХХ" на посаді водія відділу матеріально -
технічного забезпечення та господарського обслуговування в період
з ХХ.08.2000 року по ХХ.01.2001 року.
У відповідності до довідки № 1 від ХХ.07.2001 року Л. згідно з
наказом № 6 від ХХ.01.2001 року перебував у відрядженні у м.
Вінниця з ХХ.01.2001 по ХХ.01.2001 року.
Згідно свідоцтва про смерть Луков В.Г. помер ХХ.01.2001 року.
З свідоцтва про одруження вбачається , що Л. є дружиною Л.
Встановлено, що у Л. залишився неповнолітній син Л., ХХ.01.1987
року народження.
З акта розслідування групового нещасного випадку, для одного
потерпілого із смертельним наслідком від ХХ.02.2002 року
вбачається, що Л. помер внаслідок ДТП , що сталася на на 483 км
автодороги Львів - Кіровоград - Знам'янка.
Встановлено, що до КБ "ХХХ" Л. звернулася ХХ.03.2001 року, чого і
не заперечував представник відповідача з інформаційним запитом, в
якому просила надати примірник акту, складеного за формою Н-1 для
отримання належних їй виплат. (а.с.9). Що підтверджується
повідомленням про відправлення поштового повідомлення. (а.с.10)
Згідно довідки КБ "ХХХ" № 3 від ХХ.03.2002 року середньомісячний
заробіток Л. становить 1033,33 грн.. Одноразова допомога у розмірі
п'ятирічного заробітку складає 61999,80 грн., одноразова допомога
утриманцю у розмірі однорічного заробітку складає 12399,96 грн,
які суд вважає за можливе стягнути з КБ "ХХХ".
Що стосується відшкодування шкоди , то згідно з вимогами п.19
Правил розмір відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) у
разі смерті годувальника особам, які мають на це право,
визначається із середньомісячного заробітку з вирахуванням частки,
яка припадає на нього і працездатних осіб, які були на його
утриманні, але не мали права на відшкодування шкоди (частини
втраченого заробітку), встановлено, що дружина потерпілого Л. не
мала роботи , т.я. доглядала за своєю тіткою , яка померла за
місяць до нещасного випадку та перебувала на утриманні Л., при
цьому була працездатною, то середньомісячний заробіток Л. треба
розділити на три і одну частину виплачувати 14-річному сину., а
саме: 344,44 грн щомісячно з ХХ.01.2001 року до досягнення
повноліття.
Як вбачається з меморіального ордеру № 7 від ХХ.03.2002 року Л.
перераховано 4871,37 грн, щомісячного відшодування шкоди по втраті
годувальника для Л. за період з ХХ.01.2001 року по ХХ.03.2002
року.
Суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивачки про
відшкодування моральної шкоди так як вважає , що розмір
відшкодування нею перебільшений.
Керуючись ст. 456, 440 - 1 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ВИРІШИВ:
Позов задовільнити частково.
Стягнути з КБ "ХХХ" 1500 грн. моральної шкоди на користь Л.,
61999,80 грн - одноразової допомоги у розмірі п'ятирічного
заробітку, 12399,96 грн -одноразової допомоги у розмірі
однорічного заробітку утриманцю.
Стягувати щомісячно з управління виконавчої дирекції фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України у м. Києві з ХХ.04.2001 року на
користь Л. відшкодування шкоди (частини втраченого заробітку) Л. у
сумі 344,44 грн.
В позові Луковій Н.Д. до КБ "ХХХ" про стягнення відшкодування
шкоди (частини втраченого заробітку) Л. з ХХ.01.2002 року по
ХХ.04.2001 року - відмовити.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через
райсуд протягом місяця з наступного після проголошення дня.