РІШЕННЯ
 
                          Іменем України
 
3 березня 2004 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу  за
позовом П.В.В. до П.Л.Л. про розірвання шлюбу, -
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
ХХ.01.2004 року позивач звернувся з зазначений вище позовом в суд,
мотивуючи свої вимоги  тим,  що  ХХ.12.1993  року  зареєстрував  з
відповідачем  шлюб,  від якого мають дитину:  сина М.,  ХХ.08.1991
року народження.  Спільне життя у сторін не склалося  через  різні
характери,  у  них  різні  інтереси  та  погляди на життя,  ніяких
почуттів один до одного між ними  не  існує.  Шлюбні  стосунки  та
ведення  спільного  господарства  між сторонами припинилося і вони
разом  не  проживають  вже  більше  ніж  2  роки.  Позивач  вважає
примирення  та  подальше сумісне життя з відповідачем неможливим і
просить шлюб розірвати.
 
В судовому засіданні позивач повністю  підтримав  позовні  вимоги,
посилаючись  на  обставини,  викладені у позові,  а судові витрати
покласти на нього.
 
Відповідачка позов   визнала   повністю,   підтвердила   обставини
викладені позивачем і також просить розірвати між ними шлюб.
 
Вислухавши пояснення  сторін,  оголосивши  і  дослідивши матеріали
справи,  суд вважає встановленими наступні факти і  відповідні  їм
правовідносини.
 
Відповідно до  свідоцтва  про одруження У-БК N ХХХ6 ХХ грудня 1993
року у Відділі реєстрації актів  громадського  стану  Московського
районного  управління  юстиції  м. Києва  зареєстровано  шлюб  між
сторонами, про що зроблено актовий запис N Х6.
 
Від шлюбу сторони мають неповнолітню  дитину:  П.М.В.,  ХХ  серпня
2002 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження
дитини У111-БК N ХХХ0.  Враховуючи пояснення  сторін  про  те,  що
шлюбні  стосунки між ними припинилися і вони сумісно не проживають
більше ніж два роки,  не ведуть спільного господарства, проживають
окремо,  згодні  на  розірвання  шлюбу  та  що примирення між ними
неможливе,  суд приходить до висновку,  що збереження сім'ї сторін
виключається  і шлюб між сторонами має бути розірваний на підставі
ст. ст. 110 - 112 Сімейного Кодексу України ( 2947-14 ) (2947-14)
        .
 
Керуючись ст.  ст.  15,  15-1, 30, 62 ( 1501-06 ) (1501-06)
        , 202, 202-1, 203
ЦПК України (1502-06 ), суд, -
 
                             ВИРІШИВ:
 
Позов П.В.В. задовольнити.
 
Шлюб, укладений   між   громадянами   П.В.В.  та  П.Л.Л.  відділом
реєстрації  актів  громадянського  стану  Московського   районного
управління  юстиції  м. Києва  актовий  запис  N Х6  від ХХ грудня
1993 р., розірвати.
 
При розірванні шлюбу в органах РАГС  стягнути  з  П.В.В.  державне
мито  у  розмірі  50  гривень,  П.Л.Л.  від сплати державного мита
звільнити.
 
На рішення може бути подана апеляція  в Апеляційний  суд  м. Києва
через Печерський районний суд м. Києва протягом одного місяця.