813/758/17 Про визнання протиправною бездіяльність ГУ МВС України в особі ліквідаційної комісії щодо недонарахування та недоплати одноразової грошової допомоги при звільненні,з урахуванням індексації грошового забезпечення, стягнення з ГУ МВС України в особі ліквідаційної комісії на користь особи суми недонарахованої та недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, визнання дій ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку та виплаті особі пенсії з грошового забезпечення з урахуванням всих грошових виплат - 13.03.2018 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_2 на постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (головуючий суддя - Гулик А.Г.) та Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року (головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді - Глушко І.В., Шинкар Т.І.),

у адміністративній справі №813/758/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії щодо недонарахованої та недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, яка передбачена частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням індексації грошового забезпечення, щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення та грошової винагороди;

- стягнути з ГУ МВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії на його користь суму недонарахованої та недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, яка передбачена частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 37 561,99 грн., з врахуванням індексації грошового забезпечення в сумі 1050 грн., грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, в сумі 1 173,26 грн., грошової винагороди в сумі 1 043 грн.;

- визнати дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку та виплаті йому пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні, та інших виплат, які він отримував впродовж останніх 24 місяців перед звільненням з органів внутрішніх справ;

- зобов'язати ГУ ПФУ призначити та виплачувати йому пенсію в розмірі, який обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні, та інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні основної відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у сумі 5 220 грн.; індексації заробітної плати у сумі 8117, 30 грн.; премії до професійних свят у сумі 151 грн.; грошової винагороди за участь в АТО у сумі 5 221 грн.; грошової винагороди у сумі 1 043 грн.; грошової винагороди на участь на виборах у сумі 1 043 грн.; компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік у сумі 2 673,44 грн.; щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення у сумі 23 990,21 грн.; одноразової грошової допомоги при звільненні у сумі 103 442,85 грн., які він отримував впродовж останніх 24 місяців перед звільненням з органів внутрішніх справ з 7 листопада 2015 року;

- зобов'язати ГУ ПФУ здійснити виплату сум недоплаченої частини основного розміру пенсії з 7 листопада 2015 року.

В обґрунтування позову зазначив, що ГУ МВС України у Львівській області неправильно обрахувало та виплатило одноразову грошову допомогу при звільненні, що передбачена частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки не включило до складу грошового забезпечення суму індексації грошового забезпечення, щомісячну грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення та грошову винагороду. ГУ ПФУ протиправно відмовився здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням сум які він отримував впродовж 24 місяців перед звільненням з органів внутрішніх справ, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області щодо недонарахування та недоплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні, яка передбачена частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням індексації грошового забезпечення, щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення та грошової винагороди. Стягнуто з ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні, яка передбачена частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в сумі 37 561,99 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року постанову суду першої інстанції в частині, якою відмовлено в задоволенні позову скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено частково. Позовні вимоги за період з 7 листопада 2015 року по 19 серпня 2016 року - залишено без розгляду. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_2 пенсії з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та інших виплат, які отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільненням з органів внутрішніх справ. Зобов'язано Головне управління ПФУ перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 20 серпня 2016 року в розмірі, який обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні основної відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; індексації заробітної плати; премії до професійного свята; грошової винагороди за участь в АТО; грошових винагород за участь на виборах та інших; компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік; щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, які отримував протягом останніх 24 місяців перед звільненням з органів внутрішніх справ. Зобов'язано Головне управління ПФУ здійснити ОСОБА_2 виплату сум недоплаченої частини основного розміру пенсії з 20 серпня 2016 року. В задоволенні іншої частини позовної вимоги відмовлено. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду ГУ ПФУ подало касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про залишення в силі постанови суду першої інстанції в частині, якою відмовлено в задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги посилаючись на положення статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII (2262-12) ) та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (1294-2007-п) (далі - постанова № 1294), зазначив, що пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються лише постійні виплати, а одноразові додаткові виплати, про які зазначає позивач, не входять до складу грошового забезпечення і тому включатися при її обчисленні не можуть. Окрім цього, вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки з дня призначення пенсії, тобто з 7 листопада 2015 року, позивачу було відомо з яких видів її обраховано, однак, з позовом до суду звернувся поза межами строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування в частині, якою йому відмовлено в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення позову. Зазначив, що суми індексації, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки, одноразової грошової виплати при звільненні, щомісячної компенсації податку з доходів фізичних осіб та інших виплат, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні бути враховані при обчисленні його пенсії. Також зазначив, що з заявою до ГУ ПФУ про перерахунок пенсії звернувся 16 листопада 2016 року, а тому відповідно до положення статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок його пенсії має бути проведений за 12 місяців з 16 листопада 2015 року.

У відзиві на касаційну скаргу відповідача позивач просить залишити касаційну скаргу ГУ ПФУ без задоволення, оскільки вважає її безпідставною та необґрунтованою. Зміст його відзиву фактично зводиться до доводів вказаних ним в касаційній скарзі. Зазначив, що днем коли він дізнався про порушення своїх прав є 11 жовтня 2016 року, оскільки в цей день отримав довідку Миколаївського РВ ГУ МВС України у Львівській області № 11233 про розмір грошового забезпечення, який йому не було враховано при призначенні пенсії.

Представник відповідача (ГУ ПФУ) в судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційних скарг та відзив позивача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи позов судами було встановлено, що наказом ГУ МВС України у Львівській області від 6 листопада 2015 року №831 о/с підполковника міліції ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ.

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу ОВС, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року №499 (z0205-08) Миколаївським РВ ГУ МВС України у Львівській області 6 листопада 2015 року складено грошовий атестат позивача №103, а також видана довідка від 6 листопада 2015 року №416 "Про щомісячні додаткові вид грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням".

На підставі вказаних документів позивачу призначена пенсія, відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Позивач неодноразово звертався до ГУ МВС України із заявами щодо інформації про розмір та склад грошового забезпечення, що враховувалось при призначенні йому пенсії.

Після отримання довідок Миколаївського РВ ГУ МВС України у Львівській області про нараховані та виплачені одноразові та додаткові види грошового забезпечення від 11 жовтня 2016 року №11233, від 17 жовтня 2016 року №12052, від 9 листопада 2016 року №12609 позивач звертався до ГУ ПФУ з вимогою перерахувати призначену йому раніше пенсію, виходячи з пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ), враховуючи додаткові документи, які надають право на перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії.

30 листопада 2016 року ГУ ПФУ відмовило позивачу у перерахунку пенсії з огляду на те, що Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) не передбачено врахування до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії таких видів грошового забезпечення як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, одноразова грошова допомога при звільненні, та інші виплати, а саме: премія до професійних свят, грошова винагорода за участь в АТО, грошова винагорода, грошова винагорода на участь на виборах, компенсації за невикористану відпустку, щомісячні грошові компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні.

Ухвалюючи рішення в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ МВС України у Львівській області та стягнення недорахованої та недоплаченої суми одноразової грошової допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу протиправно не включено до складу одноразової грошової допомоги при звільненні суми: індексації грошового забезпечення, щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення та грошової винагороди, оскільки суми вказаних виплат включаються до складу грошового забезпечення позивача. Посилаючись на те, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності, з якої сплачено страхові внески, то вона має бути включена до складу грошового забезпечення. Виплата грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб передбачена Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (44-2004-п) та є соціальною гарантією нормативно встановленою для захисту прав певних категорій осіб, а тому також включається до складу грошового забезпечення. Оскільки згідно з довідками Миколаївського РВ ГУ МВС України у Львівській області від 11 жовтня 2016 року №11233, від 17 жовтня 2016 року №12052, від 9 листопада 2016 року №12609 позивачу виплачена грошова винагорода, то суд першої інстанції дійшов висновку, що вона підпадає під визначення одноразового додаткового виду грошового забезпечення, а тому включив таку винагороду для розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції.

В той же час в частині позовних вимог, пред'явлених до Головного управління ПФУ, суд першої інстанції відмов в їх задоволенні вказуючи на їх передчасність, оскільки органи ПФ України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції в цій частині та ухвалив нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки дійшов висновку, що розмір пенсії позивачу повинен бути обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та інших виплат: матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні основної відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; індексації заробітної плати; премії до професійного свята; грошової винагороди за участь в АТО; грошових винагород за участь на виборах та інших; компенсації за невикористану відпустку за 2015 рік; щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед звільненням з органів внутрішніх справ, з яких утримано страхові внески і які є додатковими видами грошового забезпечення. При цьому, зазначив, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 КАС України, тобто з 20 серпня 2016 року. Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні, то зазначив, що вона не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, військовослужбовців.

Касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу" (1789-12) , а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною третьою статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (1294-2007-п) .

Згідно з абзацом першим пункту 1 вказаної постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначений у додатку 26 зазначеної постанови.

З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 (1294-2007-п) МВС України було видано наказ № 499 від 31 грудня 2007 року, яким

було затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Винагорода за участь в АТО в 2015 році особам рядового і начальницького складу правоохоронних органів здійснювалась на підставі постанови КМУ від 31 січня 2015 року № 24 (24-2015-п) , а щомісячна грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби здійснюється відповідно до Порядку, затвердженому постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44 (44-2004-п) .

Суди попередніх інстанцій у цій справі формулювали свої висновки виходячи з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, премії до професійного свята, грошова винагорода за участь в АТО, грошова винагорода за участь на виборах, компенсації за невикористану відпустку, щомісячна грошова компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців перед звільненням з органів внутрішніх справ, є складовими його грошового забезпечення, на які нараховано і сплачено страхові внески і які відносяться до щомісячних або одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому мають враховуватись для обчислення пенсії та одноразової грошової допомоги при звільненні. При цьому суди погодились, що обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу недоплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні слід покласти на Головне управління МВС у Львівській області.

Для того, щоб сформулювати такий висновок та сприймати його обґрунтованим і законним, потрібно було додатково встановити ряд фактичних обставин та у взаємозв'язку із іншими встановленими обставинами дослідити їх, з'ясувати підстави для нарахування та правову (юридичну) природу кожної із спірних виплат, тобто, чи відносяться вказані виплати до разових платежів, чи пов'язані вони з виконанням позивачем своїх службових обов'язків або мають компенсаційний чи заохочувальний характер, пов'язаний з виконанням певних завдань в особливих умовах або з фактом звільнення; чи здійснювалось фактичне нарахування та сплата на кожну з них єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є однією з передумов для включення спірних виплат, які позивач отримував під час проходження служби, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія; а також встановити на кого саме із відповідачів (Миколаївський РВ ГУ МВС України у Львівській області або ГУ МВС України у Львівській області) покладено обов'язок щодо розрахунку та здійснення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні позивача, і у кінцевому підсумку визначити правомірність дій та рішень відповідачів з урахуванням заявлених позовних вимог до кожного з них.

Слід звернути увагу, що суди не послались на докази, на підставі яких зробили висновок про утримання із всіх спірних виплат страхових внесків. При цьому довідки від 11 жовтня 2016 року №11233, від 17 жовтня 2016 року №12052 містять примітки про те, що з індексації та одноразової допомоги при звільненні єдиний внесок не нараховувався, а довідка від 9 листопада 2016 року №12609 не містить інформації з цього питання.

Крім того, грошовий атестат та всі довідки про розміри видів грошового забезпечення, на які посилається позивач, видані Миколаївським РВ ГУ МВС України у Львівській області, де і проходив службу позивач до моменту звільнення. В той же час, зробивши висновок про недоплату позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, стягнув суму недоплати з ГУ МВС України у Львівській області, хоча останнє зазначало, що прав позивача не порушувало, оскільки у головному управлінні МВС він службу не проходив. У контексті зазначеного судам потрібно з'ясувати, чи є Миколаївський РВ ГУ МВС України у Львівській області самостійною юридичною особою і чи є юридичні підстави для покладення обов'язків зі здійснення виплат, яких стосуються позовні вимоги, на Головне управління МВС. Також підлягає з'ясуванню чи була ГУ ПФУ розглянута заява позивача про перерахунок його пенсії із прийняттям відповідного рішення, як це передбачено пунктами 17, 18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , затвердженого постановою ПФ України від 30 січня 2007 року №3-1, а також чи розповсюджує свою дію на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (z0638-08) , на яку посилався суд першої інстанції.

У цій справі до встановлення і дослідження зазначених вище обставин та їх правової оцінки, оскаржені судові рішення не можуть залишатися в силі, а підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанції не в повному обсязі дослідили зібрані докази, а тому дійшли передчасних висновків щодо включення спірних виплат до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, а також до складу грошового забезпечення з якого обчислюється пенсія, тому касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та ОСОБА_2 є прийнятними і підлягають задоволенню в частині постановлення рішення про скасування постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.