2608/2241/12 Про визнання незаконними дій державного виконавця, визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання недійсним звіту про експертну оцінку та скасування постанови про призначення експерта - 21.06.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві, треті особи Приватне підприємство «Нива-В.Ш.», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання недійсним звіту про експертну оцінку та скасування постанови про призначення експерта та позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУМВС України у м.Києві про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку та виселення, суд, -

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду та просив визнати неправомірним дії державного виконавця по проведенню виконавчих дій про відкриття виконавчого провадження; скасувати постанову ДВС у Святошинському районі м. Києва про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні; визнати недійсним звіт про експертну оцінку нерухомого майна -трикімнатної квартири загальною площею 72,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на суму 402 590,24 грн.; зобов'язати ВДВС у Святошинському районі м. Києва провести виконавчі дії у відповідності до вимог законодавства.

В обґрунтування позову зазначив, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, була продана за заниженою ціною. Крім того, його не було належним чином повідомлено про проведення прилюдних торгів. Також вказав, що державним виконавцем не була взята до уваги його заява про добровільне виконання рішення суду, наголошував, що було порушене чинне законодавство щодо місця проведення прилюдних торгів.

В подальшому ОСОБА_1 змінив предмет позову та з врахуванням змін просив скасувати постанову ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні; визнати недійсним звіт про експертну оцінку нерухомого майна, трикімнатної квартири загальною площею 72 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, на суму 402 590, 24 грн.; прилюдні торги, проведені філією 10 ПП «НИВА-В.Ш.»03.02.2012 року з реалізації зазначеної квартири визнати такими, що не відбулися.

Представник відповідача за первісним позовом відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві проти заявлених позовних вимог заперечував повністю, посилаючись на те, що в рамках виконавчого провадження державним виконавцем вживались заходи примусового характеру у відповідності до вимог чинного законодавства, а дії боржника по виконавчому провадженню ОСОБА_1 є такими, що спрямовані на умисне невиконання рішення суду.

Представник третьої особи Філії 10 ПП «Нива-В.Ш.» заперечував проти первісного позову, вважаючи вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та що підстави для їх задоволення відсутні.

Третя особа ОСОБА_3 просила розглянути справу за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи ОСОБА_5 у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Крім того, третя особа ОСОБА_5 звернулась до суду з самостійними вимогами про усунення їй перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності, шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та виселення відповідача із вказаної квартири.

Свої позовні вимоги ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що придбала спірну квартиру на прилюдних торгах в установленому порядку, тобто набула право власності на квартиру загальною площею 72 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 втратив право власності, в тому числі право володіння, користування та розпорядження спірною квартирою. Проте на сьогоднішній день ОСОБА_1 з вищевказаної квартири не виселився, не звільнив її від своїх речей і не знявся з реєстраційного обліку, що порушує її право власності. З урахуванням уточнень позовних вимог просила усунути перешкоди у здійсненні її права користування та розпорядження квартирою, що належить їй на праві приватної власності, шляхом зняття з реєстраційного обліку відповідача за даною адресою, а також виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, із квартири АДРЕСА_1.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши наявні в справі докази у їх сукупності суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що постановою ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві від 13.03.2009 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2689-1 від 04.03.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 669 965 грн. на користь ОСОБА_7

Даною постановою боржнику ОСОБА_1, надано строк на добровільне виконання виконавчого листа до 20.03.2009 року.

В зв'язку з тим, що у встановлений державним виконавцем строк рішення ОСОБА_1 не було виконане, було розпочато примусове виконання рішення.

З метою виконання рішення суду державним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника, а саме трикімнатної квартири загальною площею 72 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт опису й арешту майна від 31.05.2011 року, та передано його на реалізацію.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) . У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Постановою державного виконавця від 08.08.2011 року для оцінки квартири АДРЕСА_1, призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_9, який діє на підставі Сертифіката № НОМЕР_1 суб'єкта оціночної діяльності, виданого 11.06.2010 року Фондом Державного майна України.

Слід зазначити, що винесення постанови про призначення експерта (суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання) для участі у виконавчому провадженні для встановлення реальної ринкової вартості арештованого нерухомого майна є прямим обов'язком державного виконавця.

Позивачем ОСОБА_1 у ході судового розгляду не наведено суду положень норм чинного законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження» (606-14) , які порушені державним виконавцем відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві при винесені постанови про призначення експерта від 08.08.2011 року, тому суд вважає за необхідне в позовній вимозі про скасування постанови ДВС у Святошинському районі м. Києва про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні відмовити, як необгрунтованій.

Згідно Звіту з незалежної оцінки нерухомого майна від 17.08.2011 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1, становить 529 724 грн.

В зв'язку із надходженням скарги ОСОБА_1 від 10.10.2011 року, постановою державного виконавця від 14.10.2011 року постановлено провести рецензування експертного висновку та призначено експерта ТОВ «Оціночна компанія «Вега».

Дана постанова не оскаржувалась боржником.

ТОВ «Оціночна компанія «Вега» проведено рецензування Звіту з незалежної оцінки нерухомого майна: трикімнатної квартири загальною площею 72 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з рецензією № 40 від 17.10.2011 року звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Доводи позивача про те, що вартість квартири, визначена у Звіті з незалежної оцінки нерухомого майна від 17.08.2011 року, не відповідає її дійсній ринковій вартості станом на сьогоднішній день, носять голослівний характер та об'єктивно нічим не підтверджені.

В порушення ст..ст. 10, 60 ЦПК України позивачем не надано жодних доказів того, що оскаржуваний ним звіт не відповідає вимогам нормативних актів, а зазначена у ньому вартість квартири не відповідає її дійсній ринковій вартості.

Крім того, звіт, за яким ринкова вартість нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1, становить 402 590,24 грн. в матеріалах виконавчого провадження відсутній.

Як встановлено в судовому засіданні, під звітом про експертну оцінку нерухомого майна в сумі 402 590,24 грн. позивач ОСОБА_1 мав на увазі переоцінку майна, акт від 30.12.2011 року.

Відповідно до ч.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уціняється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Так, після проведення в установленому порядку тендеру з визначення спеціалізованої торгівельної організації 14.11.2011 між відділом ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві та Філією 10 ПП «Нива-В.Ш.» укладено договір № 1011360 про реалізацію арештованого нерухомого майна, за початковою вартістю 529 724,00 грн.

Спеціалізована торгівельна організація Філія 10 ПП «НИВА-В.Ш.» в установленому порядку повідомила сторін виконавчого провадження та відділ державної виконавчої служби про день та час проведення прилюдних торгів. Зокрема, позивача за первісним позовом ОСОБА_1 листом № 4378 від 21.10.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, призначені на 07.12.2011, не відбулися із відсутністю зареєстрованих покупців, про що ПП «Нива - В.Ш.» повідомило ВДВС Святошинського РУЮ м.Києва листом № 4677 від 07.12.2011 року.

ВДВС Святошинського РУЮ м.Києва листом від 27.12.2011 року повідомив сторін виконавчого провадження та торгівельну організацію про проведення переоцінки.

30.12.2011 року здійснено переоцінку майна - трикімнатної квартири загальною площею 72 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, на 24 % від попередньої вартості, про що складено відповідний акт.

Після переоцінки вартість майна склала 402 590,24 грн. Копія акту переоцінки доведена до відома сторін та торгівельної організації.

Отже, суд вважає, що відділом ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві дотримано процедуру проведення оцінки майна боржника та його подальшої переоцінки.

Таким чином, суду не надано доказів щодо неправильності чи недостовірності Звіту з незалежної оцінки нерухомого майна: трикімнатної квартири загальною площею 72 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та суд приходить до висновку про відмову у визнанні недійсним звіту про експертну оцінку нерухомого майна -спірної квартири.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Позовна заява ОСОБА_1 про визнання недійсним Звіту про оцінку майна подана 08.02.2012 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження». Клопотання про поновлення строку на оскарження експертного висновку у ході судового розгляду не заявлялось.

Окрім того, за приписами ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Аналіз положень ст. ст. 3, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця -оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, в тому числі актом органу державної виконавчої служби. Отже, незалежно від того, що експерт здійснив оцінку майна боржника в процедурі примусового виконання рішення суду (виконавчого провадження), яке покладається на відповідний орган Державної виконавчої служби, оцінка майна є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності, а не діяльності відділу державної виконавчої служби, а висновок експерта не є актом відділу ДВС Святошинського РУЮ у м.Києві.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 щодо визнання недійсним звіту з оцінки майна були безпідставно заявлені саме до відділу ДВС Святошинського РУЮ у м.Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 не заявлялись вимоги до експерта - суб'єкта оціночної діяльності.

Щодо доводів позивача ОСОБА_1 про порушення порядку проведення прилюдних торгів, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3.5. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (z0745-99) , спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5 (z0388-03) , зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Відповідно до п.3.11. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Як встановлено судом, після проведення переоцінки, 03.02.2012 року відбулись прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна ОСОБА_1, а саме: трикімнатної квартири загальною площею 72 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з протоколом про проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна № 1011360 від 03.02.2012 року, початкова ціна продажу майна складала 402 590,24 грн., ціна продажу майна склала 405 000 грн. Переможцем торгів з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_1, стала ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Оголошення про реалізацію майна було опубліковане на сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України http://trade.informjust.ua/ під № 411 363.

Крім того, стягувача та боржника було повідомлено листом від 17.01.2012 року. Даний лист був отриманий ОСОБА_1 27.01.2012 року, про що він сам зазначає в позовній заяві.

Крім того, протокол присутності проведення прилюдних торгів від 03.02.2012 року також вказує на той факт, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день та час проведення прилюдних торгів.

Отже, твердження позивача про те, що його не було повідомлено про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, не відповідають дійсності.

Суд також вважає, що відповідачем не порушено чинне законодавство щодо місця проведення прилюдних торгів відповідно до п 1.3. Тимчасового положення реалізація нерухомого майна, на яке звернено стягнення, проводиться за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то реалізація майна проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або місцезнаходженням майна. У разі реалізації майна за його місцезнаходженням і якщо таке майно перебуває за межами населеного пункту, його реалізація проводиться у найближчому населеному пункті або районному центрі.

Тобто, даною нормою встановлено, що якщо майно реалізується за його місцезнаходженням, то фактичним місцем реалізації майна є населений пункт де це майно перебуває.

Як встановлено судом, реалізація арештованого майна проводилася за адресою: АДРЕСА_3.

Оскільки спірне майно, а саме трикімнатна квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, тому фактичним місцем його реалізації є населений пункт місто Київ.

Стосовно посилань позивача на те, що не була взята до уваги його заява від 30.01.2012 року, в якій він заявляє, що добровільно виконає зобов'язання, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Так, постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику, тобто ОСОБА_1, надано строк на добровільне виконання виконавчого листа до 20.03.2009 року. Оскільки борг у встановлений строк добровільно сплачено не було, в зв'язку з чим було розпочато примусове виконання рішення.

Щодо позовної вимоги про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися необхідно зазначити наступне:

Відповідно до п.7. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/57 (z0745-99) , прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, у разі:

- відсутності покупців або наявності тільки одного покупця;

- якщо жоден із покупців не запропонував ціну вищу за стартову ціну лота;

- несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно.

Враховуючи те, що у прилюдних торгах брали участь 2 (два) - учасника, обидва учасника запропонували ціну вищу за стартову ціну лота, переможець прилюдних торгів сплатив належну суму за придбане майно у встановленні законодавством строки, відсутні підстави для визнання прилюдних торгів від 03.02.2012 року з реалізації трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не відбулися.

Таким чином суд приходить до висновку, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме трикімнатної квартири загальною площею 72,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведено з дотриманням усіх вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (606-14) , Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 (z0745-99) , та підстав визнавати їх недійсними немає.

Стосовно позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2, суд вважає, що даний позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, переможцем торгів з продажу квартири загальною площею 72,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, стала ОСОБА_2, яка придбала спірну квартиру за 405 000 грн.

Сума повної вартості квартири була внесена нею повністю 09.02.2012 року на депозитний рахунок відділу ДВС Святошинського РУЮ у м.Києві, що підтверджується Актом про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого начальником ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві.

Також, 15.02.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 видано Свідоцтво (реєстровий номер 284) про придбання ОСОБА_2 квартири загальною площею 72 кв.м за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином ОСОБА_2 правомірно набула право власності на квартиру загальною площею 72 кв.м у АДРЕСА_1.

Як встановлено судом, на момент придбання вищевказаної квартири, у ній проживав та був зареєстрований ОСОБА_1

Відповідно до ст. 319 ч. 1 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст. 321 ч. 1 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.

Також, відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Відповідно до ч.3 ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Таким чином, ОСОБА_1, проживаючи у квартирі, що на даний час належить ОСОБА_2 на праві власності, та будучи зареєстрованим у ній, порушує її права та законні інтереси, як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном.

Оскільки в добровільному порядку ОСОБА_1 відмовляється виселитись зі спірної квартири, суд вважає за необхідне виселити ОСОБА_1 із квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2

Крім того, згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Отже, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням (право власності на житлове приміщення).

Враховуючи, що ОСОБА_1 позбавлений права власності на спірну квартиру та не має права користування нею, є підстави для усунення перешкод ОСОБА_2 в здійсненні права власності шляхом зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку у відділі громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у розмірі 107 грн. 30 коп.

Керуючись ст.ст. 109, 116, 150 ЖК України, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57- 60, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд, -

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві, треті особи Приватне підприємство «Нива-В.Ш.», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання недійсним звіту про експертну оцінку та скасування постанови про призначення експерта відмовити.