РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2002 року
Н-ській районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді
при секретарі
розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві
справу
за позовом П.
до Т.
про вселення,-
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про вселення,
мотивуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням районного суду м.
Києва від ХХ.06.2000 року за ним визнано право власності на
частину квартири № 1 буд. № 4 - а по вул. В-ській в м. Києві у
розмірі 31,82%.
В зв'язку з тим, що відповідачка змінила замки у вхідних дверях,
позбавила його права здійснювати законне право власності на
частину квартири, а також користуватися особистими речами, що
знаходяться у вказані квартирі, на які за його клопотанням був
накладений арешт з метою забезпечення доказів та їх збереження на
час слухання справи, він вимушений був звернутися до суду з
позовом про усунення перешкод в здійсненні права власності.
Рішенням районного суду м. Києва від ХХ.04.2000 року його позов
був задоволений.
Відповідачку зобов'язано усунути та не чинити перешкоди позивачеві
в користуванні квартирою № 1 по вул. В-ській, 4 - а в м. Києві.
Однак, до цього часу він не може зайти до квартири, т.я.
відповідачка вимоги держвиконавця ігнорує, в зв'язку з чим
держвиконавцем притягувалася до адмінвідповідальності. Просить
вселити його у вказану квартиру, визначити порядок користування
квартирою, при якому він у відповідності до своєї частини в
загальній власності буде користуватися кімнатою 11,2 кв.м.,
покласти судові витрати на позивачку та стягнути 200 грн. за
юридичну допомогу.
Відповідачка у судове засідання двічі не з'явилася, належним чином
повідомлена про день, час, місце слухання справи, однак,
отримувати повістки відмовилася про що в справі є акти ЖЕКу, а
тому суд вважає за можливе слухати справу у її відсутність.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши
матеріали справи, приходить до висновку про часткове задовлення
позову , виходячи з наступного.
Рішенням районного суду м. Києва від ХХ.06.2000 року та ухвалою
районного суду м. Києва від ХХ.06.2000 року за позивачем П.
визнано право власності на частину квартири № 1 буд. № 4 - а по
вул. В-ській в м. Києві у розмірі 31,82%.
Рішенням районного суду м. Києва від ХХ.04.2000 року відповідачку
зобов'язано усунути та не чинити перешкоди позивачеві в
користуванні квартирою № 1 по вул. Волгоградській,41 - а в м.
Києві, шляхом передачі йому ключів від вказаної квартири.
Згідно ст. 48 ЗУ "Про власність" власник може вимагати усунення
будь-яких порушень його права, хоча б ці порушення і не були
поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим
збитків.
Згідно ст. 155 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
жилі будинки (квартири), що
є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено,
власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком
(квартирою).
Згідно ст. 113 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
володіння , користування і
розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться
за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір
вирішується судом.
Встановлено, що сторони мають в спільній частковій власності
вищевказану квартиру.
Рішення суду від ХХ.04.2000 року не виконується , в зв'язку з чим
державним виконавцем постановою про відкриття виконавчого
провадження рішення суду виконується в примусовому порядку.
Згідно постанови від ХХ.01.2001 року на відповідачку
держвиконавцем накладено штраф за невиконання рішення суду у сумі
170 грн.
У судовому засіданні встановлено, що позивач позбавлений права
користуватися своєю власністю - квартирою, а тому суд приходить до
висновку про вселення його в квартиру № 1 по вул. В-ській, 4 - а в
м. Києві, та задоволення позову в цій частині.
Крім того позивач просить встановити порядок користування
вищевказаною квартирою при якому він буде користуватися кімнатою
11,2 кв.м., що відповідає його частині в спільній частковій
власності.
Встановлено, та вбачається з довідки форми № 3 , що у вказаній
квартирі прописані 4 особи: П., Т. та їх двоє неповнолітніх дітей.
Квартира складається з двох кімнат.
З технічного паспорту вбачається , що кімната такою площею в
квартирі відсутня. Що стосується кімнати площею 12,5 кв.м. , то
виділення йому її в користування суттєво порушить права Т., А.,
С., т.я згідно ст. 156 ч.1 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
, члени сім'ї
власника жилого будинку(квартири), що проживають разом з ним у
будинку (квартирі), що йому належать, користуються жилим
приміщенням нарівні з власником будинку (квартири). А тому суд
приходить до висновку про відмову в позові в цій частині.
Що стосується стягнення 500 грн. за послуги адвоката, суд вважає
за можливе відмовити в цій частині позову, оскільки позивач не
надав документів, які б підтвердили його витрати на адвоката.
Згідно ст. 75 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
суд вважає за необхідне
стягнути з відповідачки на користь позивача суму сплаченого
держмита у сумі 8 грн.50 коп.
ВИРІШИВ :
Позов задовільнити частково.
Вселити П в квартиру № 1 буд. № 4 - а по вул. В-ській в м. Києві.
Стягнути з Т. держмито на користь позивача держмито у сумі 8
грн.50 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через
райсуд протягом місяця з наступного після оголошення дня.