Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі - Кривошей Г.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ПрАТ «МТС Україна», ПрАТ «Страхова група «ТАС», третя особа -ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «МТС Україна», ПрАТ «Страхова група «ТАС», третя особа -ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою. При цьому посилається на наступні обставини.

16.02.2011 року о 17 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Пежо-206», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи на перехресті пр. Ілліча та вул. Набережної у Ворошиловському районі м. Донецька, при зміні напряму руху, скоїв зіткнення з автомобілем «Мерседес 300 Д», 1990 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11.03.2011 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, постанова набула чинності 22.03.2011 року.

Довідкою, складеною працівниками ДАІ м. Донецька 16.02.2011 року підтверджено факт спричиненого механічного пошкодження автомобілю позивача.

Загальна сума матеріальних збитків, спричинених позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 27985,92 грн.

Оскільки автомобіль відповідача було застраховано в ПрАТ «Страхова група «ТАС»(поліс ВЕ 11310988 від 04.03.2010 року), то відшкодовувати матеріальну шкоду має страхова компанія.

Тому позивач звернувся до страхової компанії з приводу виплати страхового відшкодування. Однак страхова компанія не надала позивачу письмової відповіді, на сьогоднішній день йому виплачено лише 22630,05 грн із затримкою 86 днів. Але ця сума суперечить висновку авто товарознавчого дослідження, в якому матеріальна шкода вказана в сумі 46762,54 грн.

Крім того, позивачу не були сплачені витрати з транспортування пошкодженого автомобілю «Мерседес 300 Д»з місця пригоди до СПД ОСОБА_8 та перебування даного автомобілю під охороною.

Крім того, позивач придбав автомобіль «Мерседес 300 Д»для свого сина ОСОБА_5, якому транспортний засіб був необхідний для роботи. Оскільки автомобіль було пошкоджено, син позивача втратив роботу. Все це, а також неодноразові звернення до страхової компанії з приводу виплати страхового відшкодування, спричиняли позивачу та його сину моральні страждання, позивача турбував головний біль, безсоння що негативно відображалося на учнях позивача та його іміджі. Тому оцінює моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь грошову суму в рахунок компенсації вартості відновлювального ремонту аварійного транспортного засобу та втрати товарної вартості у розмірі 27985,92 грн.; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн.; стягнути з відповідача на його користь грошову суму в якості сплати за роботу евакуатора в розмірі 400,00 грн.; стягнути з відповідача на його користь грошову суму у розмірі 2940,00 грн. як сплату за перебування автомобілю під охороною; а також судові витрати та витрати судового процесу.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Пояснив, що з 13 червня 2005 року по теперішній час він перебуває у трудових відносинах з ПрАТ «МТС Україна». На момент ДТП 16.02.2011 року, керуючи автомобілем «Пежо-206», він знаходився при виконанні трудових обов'язків. Власником зазначеного автомобілю є юридична особа -ПрАТ «МТС Україна». Тому вважає, що згідно діючого законодавства він не може відповідати за вимогами про відшкодування шкоди у даній справі. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова група «ТАС»ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача та зазначив, зокрема, наступне. ПрАТ «СГ «ТАС»уклало поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/3510988 від 04.03.2010 року з ЗАТ «Український мобільний зв'язок», правонаступником якого є ПрАТ «МТС Україна»-власником автомобіля «Пежо-206», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. У той же час позивачем у заяві зазначено два відповідача: ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова група «ТАС». Оскільки збитки, про відшкодування яких просить позивач, не спричинені спільними діями ПрАТ «СГ «ТАС»та ОСОБА_2, то їх відповідальність не може бути солідарною. Однак позивач не розмежував свої вимоги -що саме він просить стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС», а що -з ОСОБА_2 Крім того, необхідність розмежування вимог позивача випливає також з лімітів відповідальності страховика, які встановлені ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вважає, що ПрАТ «СГ «ТАС»у повному обсязі виконала свої зобов'язання за полісом ВЕ/3510988 від 04.03.2010 року, за яким застраховано цивільно-правову відповідальність ЗАТ «УМЗ»і підстав для стягнення додаткових сум немає. Також необґрунтованими вважав вимоги позивача про відшкодування на його користь моральної шкоди. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ПрАТ «МТС Україна»ОСОБА_3 у судовому засіданні не оспорював того факту, що ОСОБА_2 на час ДТП перебував у трудових відносинах з ПрАТ «МТС Україна»і перебуває на теперішній час. По суті позовних вимог пояснень не дав у зв'язку з тим, що їх викладено некоректно та незрозуміло. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_5 підтримав доводи позивача, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

16.02.2011 року о 17 год. 30 хв. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Пежо-206», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуваючи на перехресті пр. Ілліча та вул. Набережної у Ворошиловському районі м. Донецька, при зміні напряму руху, скоїв зіткнення з автомобілем «Мерседес 300 Д», 1990 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_6

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 11.03.2011 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, постанова набула законної сили (а.с. 8).

Відповідно до довідки (а.с. 47), подорожнього листа (а.с. 48) та трудового договору №3368 (а.с. 50-52), на час скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «МТС Україна».

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, автомобіль «Пежо-206», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ПрАТ «МТС Україна»(а.с. 49).

Відповідно до копії полісу ВЕ/3510988 від 04.03.2010 року, цивільно-правова відповідальність ЗАТ «УМЗ», правонаступником якого є ПрАТ «МТС Україна»як власника транспортного засобу»Пежо-206», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована в ПрАТ «Страхова група «ТАС»(а.с. 56).

23.03.2011 року позивач ОСОБА_6 звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС», в якій просив перерахувати йому суму страхового відшкодування для відновлення його автомобіля (а.с. 60).

23.05.2011 року відповідачем ПрАТ «Страхова група «ТАС»було складено страховий акт №12631В/40/2011 для перерахування на користь ОСОБА_6 22630,05 грн. (а.с. 64) та направлено на адресу позивача відповідне повідомлення (а.с. 65).

Вищевказані обставини сторонами у судовому засіданні не оспорювались та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як передбачає ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з позову, позивач пред'являє вимоги до відповідача, не вказуючи при цьому, якого з трьох відповідачів він має на увазі: ОСОБА_2, ПрАТ «Страхова група «ТАС»чи ПрАТ «МТС Україна».

У судовому засіданні 12.04.2012 року позивачу та його представнику було запропоновано подати уточнення до позову. У судовому засіданні було оголошено перерву.

У судове засідання 14.06.2012 року позивач не з'явився. На повторне питання щодо уточнення позовних вимог, представник позивача ОСОБА_1 пояснив суду, що в уточненнях немає необхідності та відмовився уточнити позовні вимоги.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У той же час, діючою редакцією ЦПК України (1618-15) не передбачено право суду на власний розсуд змінювати позовні вимоги або виходити за їх межі. Тому вимоги позивача щодо стягнення на його користь відшкодування майнової шкоди задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених даної статтею.

Так, позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій з боку відповідача, відчував моральні страждання, його турбував головний біль, безсоння, що негативно відображалося на учнях позивача та його іміджі, та просить стягнути на його користь у якості відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

У той же час позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження доводів про спричинення йому моральних страждань. Правових підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди у суду також немає.

За таких обставин у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ПрАТ «МТС Україна», ПрАТ «Страхова група «ТАС», третя особа -ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою необхідно відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні вищезазначених позовних вимог, на підставі ст. 88 ЦПК України не підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат.

Справу розглянуто судом у межах заявлених позовних вимог з урахуванням обраного позивачем способу захисту права.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1167 ЦК України, ст. 3, 11, 57- 60, 212- 215 ЦПК України, суд -

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ПрАТ «МТС Україна», ПрАТ «Страхова група «ТАС», третя особа -ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою -відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.