ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Вінницької області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2012 року
Справа № 2-1237/11
( Додатково див. рішення апеляційного суду Вінницької області (rs23946677) )
ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Вінницької області
в складі : головуючого судді Робак С. О.
при секретарі Грох Н.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тульчині справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на багаторічні насадження та його захист,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3. про визнання права власності на багаторічні насадження та його захист, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №964467виданого Тульчинською районною державною адміністрацією 16 липня 2007 року належить земельна ділянка площею 1,2239 га кадастровий номер № 0524387200:01:001:0130, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району, а ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №964466 виданого Тульчинською районною державною адміністрацією 17 липня 2007 року належить земельна ділянка площею 1,2240 га кадастровий номер № 0524387200:01:001:0129, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно розпорядження Тульчинської районної адміністрації були встановлені межі даних земельних ділянок та винос їх в натурі.
Відповідно довідки Тульчинського районного відділу реєстрації Вінницької регіональної філії ДЗК дана земельні ділянки в оренді не перебувають.
При паюванні земель в СВАТ "Юрківське "до грошової оцінки землі були включені і багаторічні насадження, які на них знаходились. Тому вони, ставши власниками земельних ділянок, автоматично стали і власниками багаторічних насаджень.
Однак, будучи власниками багаторічних насаджень, вони не можуть користуватися садом, так як відповідач заперечує їх право власності .Самовільно, не укладаючи з ними договору оренди багаторічних насаджень, зайняв їх та користується ними.
Проте багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об’єкт відносин права власності на земельну ділянку, оскільки, насадження та земельна ділянка під ними є одним цілим об’єктом- земельною ділянкою, яка у відповідності до вищезазначених нормативно-правових актів має назву- багаторічні насадження.
Вони, отримавши державний акт на землю отримали у власність і багаторічні насадження.
В зв’язку з цим, просять суд, винести рішення, яким визнати за ними право власності на багаторічні насадження, які знаходяться на земельних ділянках, які їм належить на праві приватної власності і просять захистити їх порушене право власності, шляхом заборони ОСОБА_3 користуватися їх земельними ділянками та багаторічними насадженнями, які розташовані на даних земельних ділянках.
В судовому засіданні представник позивачів підтримала позовні вимоги,посилаючись на викладені обставини в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав.
В заперечення позовних вимог позивачів показав, що відповідно до договору купівлі-продажу №14 від 10 грудня 2005 року СВАТ "Юрківське" с. Юрківка продало відповідачу яблуні, розміщені в кварталі НОМЕР_1 в кількості 5575 штук, які належали останньому, за що він уплатив 22006 грн. і відповідно до акту прийому-передачі від 10 грудня 2005 року СВАТ "Юрківське"передало йому землі квартала НОМЕР_1 для спільного вирощування плодових культур. Таким чином, сплативши підприємству СВАТ "Юрківське"кошти за багаторічні насадження він став власником дерев-яблунь, які знаходяться на земельних ділянках позивачів.
Представник третьої особи без самостійних вимог- представник відділу земельних ресурсів в Тульчинському районі Мельник І.М. пояснила, що позивачу виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, який ніким не оспорений, а згідно кількісної характеристики даної земельної ділянки, переданої у власність позивача- це земельна ділянка багаторічних насаджень. А тому разом з земельною ділянкою позивач отримав право власності на багаторічні насадження, які ростуть на даній земельній ділянці, оскільки відповідно до чинного земельного законодавства право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий ( грунтовий ) шар, а також на водні об’єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться.
Представник третьої особи СВАТ "Юрківське" в особі ліквідатора в судове засідання не з’явився і суд вважає можливим розглянути справу в його відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказах..
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно державного акту серії ЯБ №964467 на право власності на земельну ділянку, виданого Тульчинською районною державною адміністрацією 16 липня 2007 року на підставі розпорядження Тульчинської районної адміністрації від 21 грудня 2006 року №631-р, ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 1,2239 га кадастровий номер № 0524387200:01:001:0130, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району, а згідно державного акту серії ЯБ №964466 на право власності на земельну ділянку, виданого Тульчинською районною державною адміністрацією 17 липня 2007 року на підставі розпорядження Тульчинської районної адміністрації від 21 грудня 2006 року №631-р, ОСОБА_2. належить земельна ділянка площею 1,2240 га кадастровий номер № 0524387200:01:001:0129, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району
На виконання розпоряджень Тульчинської районної державної адміністрації 13.07.2010 року встановлені межі спірних земельних ділянок та винос їх в натурі( а.с. 12 ). Відповідно до кількісної та якісної характеристики даних земельних ділянок, проведеної відділом Держкомзему у Тульчинському районі дані земельні ділянки під багаторічними насадженнями( а.с.9).
Відповідно до ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя ( рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), які відповідно до природних властивостей, розташування і господарських потреб використовуються для посівів сільськогосподарських культур і служать засобом виробництва в рослинництві.
Рілля, це земля, яка регулярно розорюється з метою створення агротехнічних умов для вирощування на них сільськогосподарських культур.
Земельні ділянки під багаторічними насадженнями –сільськогосподарські угіддя, на яких вирощуються плодові насадження деревного або кущового типу, що плодоносять протягом тривалого часу.
У відповідності до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (213-95-п) , а саме, пункту 3, грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення провадиться окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами за рентним доходом, який формується залежно від якості, місце розташування і економічної оцінки земель.
Згідно з п.10 Методики грошова оцінка орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по Україні визначається як добуток річного рентного доходу за економічною оцінкою по виробництву зернових культур, ціни на зерно і терміну його капіталізації за відповідною формулою.
Рентний дохід –це дохід, що можна отримати з землі, як фактора сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва залежно від її якості та місце розташування земельної ділянки. Розраховується рентний дохід як різниця між очікуваним валовим доходом від реалізації продукції, отримуваної на земельній ділянці, та виробничими витратами і прибутком виробника.
Отже, з огляду на вищенаведене, вартість насаджень, як майна, в оцінку земель сільськогосподарських угідь не ввійшла і в розрахунку вартості земельної ділянки ( паю) зазначена оцінка багаторічних насаджень, як виду сільськогосподарських угідь, а також різниця в ціні умовного гектара землі сільськогосподарського призначення має місце у зв"язку з її оцінкою окремо по ріллі, землях під багаторічними насадженнями, сіножатями і пасовищами за рентним методом, залежно від якості, місця розташування і економічної оцінки земель.
Судом також встановлено, що відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) від 02 березня1992 року на підставі наказу № 81-ПП від 31.01.1996 року регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області держгосп "Жовтень" перетворюється у сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство, засновником якого є регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області і таким чином СВАТ "Юрківське" набуло право власності на майно цілісного майнового комплексу держгоспу "Жовтень"с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області.
Склад майна переданого СВАТ "Юрківське" с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області, наведений в акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу та відомостях розрахунку вартості майна, затвердженого регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Вінницькій області 29.12.1995 року.
Відповідно до вказаного переліку нерухомого майна, переданому у власність СВАТ "Юрківське" с. Юрківка, у тому числі входять багаторічні насадження : сади ( різних сортів та років висадження 1971 –1981 р. р.) на загальну суму 10517604000 ( десять мільярдів п"ятсот сімнадцять мільйонів шістсот чотири тисячі) карбованців.
Належні СВАТ "Юрківське" багаторічні насадження, як основні засоби, відповідно до вимог Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 250 (250-93-п) , включено до переліку майна об"єкту приватизації цілісного майнового комплексу.
Таким чином, відповідно до ст. 20 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств"у редакції від 22 лютого 1994 року, багаторічні насадження включені, як основні засоби, до статутного фонду акціонерного товариства і кожен акціонер набув права володіння відповідної кількості акцій. Однак жоден акціонер не є власником майна товариства, а розпоряджається лише належними йому акціями .
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Держава, як попередній власник, розпорядилась цими насадженнями, передавши їх до статутного фонду СВАТ "Юрківське".
СВАТ "Юрківське", будучи власником багаторічних насаджень, відповідно до договору купівлі-продажу плодових дерев № 14 від 10 грудня 2005 року продало відповідачу ОСОБА_3 5575 штук насаджень- дерев яблуня, за що останній сплатив СВАТ "Юрківське" 22006 ( двадцять дві тисячі шість ) грн. і прийняв дані багаторічні насадження.
Отже, громадяни, власники земельних часток набули права власності на земельні ділянки, що знаходяться під багаторічними насадженнями, як на сільськогосподарські угіддя, проте не отримали права власності на майно –багаторічні насадження.
Таким чином, позивач являючись власником земельної ділянки відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, не став власником на багаторічні насадження - яблуні, які знаходяться на даній земельній ділянці.
Стаття 60 ЦПК України встановлює, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи окупність наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновків, що в супереч вищевказаній нормі процесуального закону, позивачем не надано доказів, на які конкретно багаторічні насадження він просить визнати право власності, їх кількість та вартість.
За таких обставин суд вважає, що власник земельної ділянки не може бути визнаний власником багаторічних насаджень, а тому в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема, припинення дії, яка порушує право та інші.
Оскільки в судовому засіданні доведено, що відповідач ОСОБА_3 користується земельними ділянками, які відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки належить позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без законних на то підстав, то суд вважає, що є підстави для постановлення рішення про заборону ОСОБА_3 використовувати земельні ділянки відповідно площею 1.2239 га, та 2.2240 які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Юрківської сільської ради і які на праві власності належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати, понесені ними по оплаті судового збору в розмірі по 71 грн. кожному.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 41, 58 Конституції України, Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) від 22 лютого 1994 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 717 від 08.09.1993 року "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації" (717-93-п) , Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 (213-95-п) , ст. ст.22, 125, 126, 152, 212 ЗК України, ст.ст. 13, 15, 16, 317, 319, 321, 328 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 212- 215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_3 користуватися земельною ділянкою площею 1.2239 га, кадастровий номер 0524387200:01:001:0130, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району, яка належить відповідно до Державного акту серії ЯБ №964467 на право приватної власності ОСОБА_1 та земельною ділянкою площею 1.2240 га, кадастровий номер 0524387200:01:001:0129, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юрківської сільської ради Тульчинського району, яка належить відповідно до Державного акту серії ЯБ №964466 на право приватної власності ОСОБА_2
В задоволенні решти частини позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 71 грн. судового збору та на користь ОСОБА_2 71 грн. судового збору.
На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.
Суддя