Мелітопольський міськрайонний суд в складі:

головуючого –судді Міщенко Т.М.

при секретарі –Шкурко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про передачу на зберігання предмету іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"про розірвання кредитної угоди та договору про видачу траншу,

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом про передачу на зберігання предмету іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, який згодом уточнив, в якому вказав, що за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. та договором про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р. ОСОБА_1 17.01.2008 р. отримав кредит у розмірі 50000 доларів США. Сума кредиту видана готівкою через касу, що підтверджується заявою про видачу готівки від 17.01.2008 р. Кредит наданий відповідачу ОСОБА_1 на наступних умовах: повернення кредиту здійснюється частинами щомісяця. Строки повернення чергової частини кредиту визначені у графіку погашення кредиту і процентів, який є додатком №1 до договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р. Кінцевим терміном повернення кредиту є 01.02.2012 р.; процентна ставка за користування кредитом –19,08% річних. Проценти сплачуються щомісяця у строк, визначений у графіку погашення кредиту і процентів, який є додатком №1 до договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р. (п.2.2.3, п.4.1. договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р.); процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на прострочену заборгованість за кредитом –32% річних. Проценти сплачуються щомісяця у строк, визначений у графіку погашення кредиту і процентів, який є додатком №1 до договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р. (п.4.3 договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р.); винагорода за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 0,105% від суми траншу. Винагорода сплачується щомісяця у дату, визначену в додатку №1 до договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р. (п.4.6 договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р.); пеня –0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня сплачується за порушення строків сплати процентів (п.6.1 кредитної угоди №8М/1 від 14.01.2008 р.); штраф в розмірі 250 грн.+5% від суми позову. Штраф сплачується у разі порушення відповідачем будь-якого з грошових зобов`язань за кредитною угодою №8М від 17.01.2008 р. більше ніж на 120 днів (п.6.6 кредитної угоди №8М від 14.01.2008 р.). На виконання зобов`язань за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. та договором про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р. відповідач мав вносити кошти на рахунок №НОМЕР_1. Виконання зобов'язань за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. та договором про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р. забезпечується іпотекою житлового будинку, що має реєстраційний номер НОМЕР_4, загальну площу 80,1 кв.м, житлову площу 63,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов’язання за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. та за договором про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р. Факт порушення ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором №8М від 14.01.2008 р. підтверджується витягами за рахунками №НОМЕР_1 (транзитний рахунок), №НОМЕР_2 (рахунок простроченого кредиту), НОМЕР_3 (рахунок комісійної винагороди), на які відповідач ОСОБА_1 вносив кошти на виконання договору. Порушення відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за договором дозволяє позивачу змінити умови договору та вимагати дострокового повернення кредиту, звернути стягнення на заставлене майно, яким забезпечено виконання за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. Станом на 20.01.2012 р. борг ОСОБА_1 за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. та за договором про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р. складає 71548,47 доларів США та 28945,96 грн., із них: 30872,41 доларів США-заборгованість за кредитом; 19918,59 доларів США-заборгованість по процентам за користування кредитом; 8957,39 доларів США-пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11800,08 грн.–несплачена винагорода за розрахунково-касове обслуговування; 17145,88 грн.-штраф відповідно до п.6.6 кредитної угоди №8М від 14.01.2008 р. Просить зобов`язати ОСОБА_2 передати на зберігання ПАТ КБ "ПриватБанк"житловий будинок загальною площею 80,1 кв.м, житловою площею 63,9 кв.м, реєстраційний номер НОМЕР_4, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, ключі та дублікати ключів від вхідної двері будинку та господарських приміщень, технічні та правовстановлюючі документи на будинок. В рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 80,1 кв.м, житлова площа 63,9 кв.м. реєстраційний номер НОМЕР_4, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, й належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ "ПриватБанк" від свого імені за договором купівлі-продажу будь-якій особі покупцю за початковою ціною 214500 грн., з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк"права отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк"всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу. Також виселити з житлового будинку №33 по пров. Крилова у м. Мелітополі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить розірвати кредитну угоду № 8 М від 14.01.2008 р., укладену між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк"та розірвати договір про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", вказуючи, що банк допустив істотне порушення положень кредитних угод, змінивши в односторонньому порядку істотну умову договорів-відсоткову ставку.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Зустрічний позов не визнає в повному обсязі, так як він безпідставний.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що банк незаконно просить стягнути з ОСОБА_1 11800,08 грн.–несплачену винагороду за розрахунково-касове обслуговування. Оскільки у ОСОБА_1 виникли труднощі із вчасним погашенням кредиту, послуги з розрахунково-касового обслуговування не надавались банком ОСОБА_1 у тих місяцях, коли з його боку були відсутні проплати сум кредитного боргу (банк у ці місяці не надавав ОСОБА_1 послуг, пов’язаних із переказом коштів на кредитний рахунок ОСОБА_1.) Також не може бути задоволена вимога банку в частині реалізації предмета іпотеки за початковою ціною 214500грн. Вказана вартість предмета іпотеки була визначена станом на 14.01.2008 р. і не відповідає ринковій вартості житлового будинку на теперішній час. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 358474 грн., тому цю суму необхідно визначити початковою ціною предмета іпотеки. Не згодна також з застосуванням заходів забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, оскільки такі дії не є необхідними. Вважає, що не підлягають задоволенню вимоги банку про стягнення з відповідача пені у сумі 6218,13 долари США., штрафу у розмірі 16895,88 грн. А до стягнення підлягає тільки сума у розмірі 250 грн. Пеня і штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Вимога про виселення відповідачів не підлягає задоволенню. Доказів того, що на їх адресу направлялася письмова вимога банком про звільнення житлового будинку позивач до суду не надав. Зустрічний позов підтримує в повному обсязі пояснивши, що банк допустив істотне порушення положень кредитних угод, змінивши в односторонньому порядку істотну умову договорів-відсоткову ставку.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини, про день слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчить акт від 25.01.2012 р.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає задоволенню частково, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні згідно до укладеної між ПАТ КБ "ПриватБанк"та ОСОБА_1 кредитної угоди № 8М від 14.01.2008 р., договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р., позивач надав відповідачу ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 50000 доларів США. Строк повернення кредиту 01.02.2012 р. Кредит був наданий відповідачу ОСОБА_1 на споживчі потреби. Процентна ставка за користування кредитом – 19,08% річних. Проценти сплачуються щомісяця у строк, визначений у графіку погашення кредиту і процентів, який є додатком №1 до договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р. (п.2.2.3, п.4.1. договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р.); процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на прострочену заборгованість за кредитом –32% річних. Проценти сплачуються щомісяця у строк, визначений у графіку погашення кредиту і процентів, який є додатком №1 до договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р. (п.4.3 договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р.); винагорода за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 0,105 % від суми траншу. Винагорода сплачується щомісяця у дату, визначену в додатку №1 до договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р. (п.4.6 договору про видачу траншу №8М/1 від 17.01.2008 р.); пеня –0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня сплачується за порушення строків сплати процентів (п.6.1 кредитної угоди №8М/1 від 14.01.2008 р.); штраф в розмірі 250 грн.+5% від суми позову. Штраф сплачується у разі порушення відповідачем будь-якого з грошових зобов`язань за кредитною угодою №8М від 17.01.2008 р. більше ніж на 120 днів (п.6.6 кредитної угоди №8М від 14.01.2008 р.). На виконання зобов`язань за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. та договором про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р. відповідач має вносити кошти на рахунок №НОМЕР_1.

Виконання зобов'язань за кредитною угодою №8М від 14.01.2008 р. та договором про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р. забезпечується іпотекою житлового будинку, що має реєстраційний номер НОМЕР_4, загальну площу 80,1 кв.м, житлову площу 63,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, й належить на праві власності ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, всупереч цим вимогам, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконував, з січня 2009 р. не погашав транші кредиту та проценти у терміни, визначені графіками погашення кредиту.

Станом на 20.01.2012 р. борг ОСОБА_1 за кредитною угодою №8М від 14.01.2008р. та за договором про видачу траншу № 8М/1 від 17.01.2008 р. складає 59748,39 доларів США та 28945,96 грн., із них: 30872,41 доларів США - заборгованість за кредитом, 19918,59 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 8957,39 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги про стягнення винагороди не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 1.37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) розрахунково-касове обслуговування-послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами;

Згідно з п. 4.6. договору про видачу траншу 8М/1 від 17.01.2008 р. винагорода сплачується за розрахунково-касове обслуговування (за надані послуги). Тобто, ОСОБА_1 повинен сплачувати на користь банку винагороду за наявності надання йому послуг з розрахунково-касового обслуговування. Проте, оскільки ОСОБА_1 не погашав кредит, послуги з розрахунково-касового обслуговування не надавались банком ОСОБА_1 у тих місяцях, коли з його боку були відсутні платежі сум кредитного боргу, банк у ці місяці не надавав ОСОБА_1 послуг, пов’язаних із переказом коштів на його кредитний рахунок. Тому, винагорода за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 11800,08грн. не підлягає стягненню.

Крім того, вказана вартість предмета іпотеки була визначена станом на 14.01.2008 р. і не відповідає ринковій вартості житлового будинку на теперішній час. Так, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1591 від 15.12.2011 р. ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 358474 грн. /а.с. 93-108/. Тому слід початковою ціною продажу будинку визначити суму в розмірі 358474 грн.

В позовній заяві до розміру забогованості ОСОБА_1 позивач включає 8957,39 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором та 17145,88 грн. штрафу (складається із суми в 250 грн.+процентна складова штрафу у розмірі 16895,88 грн.) відповідно до п. 6.6. кредитної угоди.

Зі змісту пунктів 6.1.–6.6. кредитної угоди № 8М від 14.01.2008 р. слідує, що позичальник притягується до декількох видів цивільної відповідальності за одне й те саме порушення (зокрема, за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісій і винагород).

Згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Отже пеня і штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

За вимогами ч.1 ст. 61 Конституції України та ч.3 ст. 509 ЦК України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені, як різновидів неустойки, є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов’язання. Тому не підлягають задоволенню вимоги банку про стягнення штрафу у розмірі 17145,88 грн.

Таким чином, суд вважає, що в рахунок погашення заборгованості в розмірі 59748 доларів США 39 центів, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 30872,41 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 19918,59 доларів США, пені в сумі 8957,39 доларів США, що утворилася у ОСОБА_1 перед банком у відповідності до процедури, передбаченої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", звернути стягнення на належний ОСОБА_2 на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 80,1 кв.м., житловою площею 63,9 кв.м., реєстраційний номер НОМЕР_4 за експертною оцінкою предмету іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 358474 грн.

Слід також зобов’язати ОСОБА_2 передати на зберігання банку вказаний житловий будинок, ключі та дублікати ключів від вхідної двері будинку та господарських приміщень, технічні та правовстановлюючі документи на будинок.

У ч. 2 і ч. 3 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону.

Проте, вимога про добровільне звільнення житлового приміщення разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону не була направлена відповідачам, щодо яких ставиться питання про їх виселення, банком в цій частині не було дотримано процедуру, яка передує виселенню у відповідності до вимог ст. 40 Закону і ч. 3 ст. 109 ЖК України. А тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про розірвання кредитної угоди та договору про видачу траншу слід відмовити, оскільки банком не порушувались умови договору. ОСОБА_1 отримав кредит на умовах визначених кредитною угодою. У п. 2.3.1 кредитної угоди було передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір плати за користування кредитом, таким правом банк скористувався. На той час набрав чинності Закон України від 12.12.2008 р. № 661-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" (661-17) .

Слід стягнути з ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору –1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справа в розмірі 120 грн., а всього 1820 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 3, 15, 30, 32, 107, 113, 114, 118 ЦПК України, ст. ст. 16, 509, 526, 530, 549, 611, 1050, 1054 ЦК України, Законом України "Про іпотеку" (898-15) , суд

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 передати на зберігання Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 80,1 кв.м., житловою площею 63,9 кв.м., ключі та дублікати ключів від вхідної двері будинку та господарських приміщень, технічні та правовстановлюючі документи на будинок.

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 59748 (п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот сорок вісім) доларів США 39 центів, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 30872,41 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 19918,59 доларів США, пені в сумі 8957,39 доларів США, що утворилася у ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" станом на 20.01.2012 року за кредитним договором № 8М від 14.01.2008 року, у відповідності до процедури, передбаченої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", звернути стягнення на належний ОСОБА_2 на праві власності житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 80,1 кв.м., житлова площа 63,9 кв.м., реєстраційний номер НОМЕР_4 за експертною оцінкою предмету іпотеки для його подальшої реалізації в 358474 грн.

В решті позову відмовити.

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про розірвання кредитної угоди та договору про видачу траншу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 1820 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.