Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Ковалюк І.П.

секретаря Макаранюк М.М.

за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Цимбалістого М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "ОТП Факторинг Україна", третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ОТП Факторинг Україна", третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 10.12.2007 року між ЗАТ "ОТП банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Факторинг Україна" в особі Кернякевич А.І., Поліщук І.С. з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку укладено кредитний договір №CL-0АК/195/2007 про надання кредиту. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 закритим акціонерним товариством "ОТП банк" було надано кредит на загальну суму 40 035,00 дол. США з терміном погашення до 10 грудня 2014 року, зі сплатою 10,99 % річних, а позивач зобов’язався повернути одержаний кредит та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору позивача, відповідачем було укладено договір застави автотранспортного засобу №PCL-0АК/195/2007 від 10 грудня 2007 року з ОСОБА_8, предметом якого був автомобіль марки "Toyota Rav4", державний номерний знак –НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 на праві власності. Договір застави був посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 08.10.2010 року позивачу стало відомо, що 22.07.2010 року приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинив виконавчий напис №1899, за яким було запропоновано звернути стягнення на рухоме майно, а саме : легковий автомобіль марки "Toyota Rav4", державний номерний знак –НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 на праві приватної власності та перебуває у забезпеченні кредитних зобов’язань ОСОБА_4 по кредитному договору №CL-0АК/195/2007 від 10.12.2007 року про надання кредиту на придбання автомобіля на підставі договору застави автотранспортного засобу №PCL-0АК/195/2007 від 10 грудня 2007 року укладених з відповідачем, який виступає стягувачем. Даний виконавчий напис №1899 був переданий до відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, а головним державним виконавцем Дем’янівим П.Б. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження серії ВП №21635319.

Позивач не згоден з даним виконавчим написом і вважає, що такий напис суперечить вимогам чинного законодавства і повинен бути визнаним таким, що не підлягає виконанню, оскільки на думку позивача звернення стягнення на рухоме майно за допомогою виконавчого напису нотаріуса не передбачено законом, позивач посилаючись на те, що ч. 6 ст.20 ЗУ "Про заставу" від 02.10.1992 р. передбачає можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом, якщо інше не передбачено законом або договором застави, а ч. 1 ст.24 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Вказаний нормативний акт не передбачає такий позасудовий спосіб звернення стягнення, як стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Договір застави автотранспортного засобу №PCL-0АК/195/2007 (майнова порука) від 10.12.2007 р., укладений позивачем з ЗАТ "ОТП Банк", також не передбачає в якості позасудових способів звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Також позивач зазначає, що приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 були допущені порушення закону в частині вимог, що висуваються до вчинення виконавчих написів, оскільки ст.88 ЗУ "Про нотаріат" від 02.09.1993 р. закріплює, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень, як цього вимагає п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 (z0283-04) ( зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 р. №283/8882 (z0283-04) ). Сума грошових претензій, виражених досудовою вимогою Відповідача (№22-2/359008 від 26.05.2010 р.), є значно меншою від суми, яку нотаріус запропонував стягнути за Написом, таким чином досудова вимога ЗАТ "ОТП Банк" не може бути попередженням-претензією до ОСОБА_4, яка мала б передувати вчиненню Напису, з огляду на що, позивач наполягає на недотримання положень пункту 283 вищезгаданої Інструкції при вчиненні напису. Також позивач стверджує, що приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, вчиняючи виконавчий напис у відношенні до майна, яке зареєстроване у м. Івано-Франківську, діяв в порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 13-1 Закону України "Про нотаріат", у відповідності до яких він не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу.

За таких обставин позивач вважає, що виконавчий напис №1889 суперечить вимогам чинного законодавства і повинен бути в судовому порядку визнаний таким, що не підлягає виконанню, а понесені судові витрати стягнути з відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові і просив суд позов задоволити.

Представник публічного акціонерного товариства ОТП Факторинг Україна" - Цимбалістий М.М. позовні вимоги ОСОБА_4 не визнав, пославшись на їх безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача, заперечуючи проти позову, стверджував, що виконавчий напис нотаріуса був вчинений відповідно до вимог законодавства на підставі наданих документів про безспірність заборгованості відповідача перед банком. Крім того, на адресу ОСОБА_4 неодноразово надсилались письмові вимоги банку, щодо виниклої заборгованості та застосування відповідних санкцій передбачених договором, частини яких були проігноровані позивачем та повернуті поштою на зворотну адресу банку, у зв’язку з чим вважає, що позивач був обізнаний про наявність заборгованості та можливого застосування санкцій, у тому числі вчинення виконавчого напису нотаріуса на предмет застави. Просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа – приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, надавши суду письмові заперечення на позовну заяву, просить розгляд справи проводити без його участі, в позові відмовити

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) встановив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

10.12.2007 року між ЗАТ "ОТП банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Факторинг Україна" в особі Кернякевич А.І., Поліщук І.С. з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку укладено кредитний договір №CL-0АК/195/2007 про надання кредиту. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_4 закритим акціонерним товариством "ОТП банк" було надано кредит на загальну суму 40 035,00 дол. США з терміном погашення до 10 грудня 2014 року, зі сплатою 10,99 відсотків річних, а позивач зобов’язався повернути одержаний кредит та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом на умовах, визначених цим договором (а.с. 8-11).

Строк користування кредитом визначається по 10 грудня 2014 року. Банк надає Позичальнику кредит на придбання автомобілю марки "Toyota Rav4". Позичальник повинен щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом із розрахунку 10,99 відсотків річних, а з 11.01.2010 року відповідно до додаткового договору №1 до кредитного договору №CL-0АК/195/2007 від 10.12.2007 року процентна ставка складає – 11,29% річних (а.с. 13-18).

Виконання зобов’язань Позичальника за кредитним договором №CL-0АК/195/2007 від 10.12.2007 року забезпечуються договором застави автотранспортного засобу №PCL-0АК/195/2007 від 10 грудня 2007 року, предметом якого є легковий автомобіль марки "Toyota Rav4", державний номерний знак –НОМЕР_2, який належить ОСОБА_8 на праві приватної власності (а.с. 19-20).Вартість предмету застави за згодою сторін встановлена у розмірі 233 200,00 гривень.

Судом встановлено, що кредитний договір і договір застави укладені сторонами у письмовій формі, договір застави у встановленому порядку посвідчений нотаріально, підписані уповноваженими на це посадовими особами відповідача та особисто ОСОБА_8

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що Банк повністю виконав умови кредитного договору –видав позичальнику ОСОБА_4 суму кредиту –40 035,00 дол. США шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок підприємства - продавця на придбання транспортного засобу.

За отриманий кредит ОСОБА_4 придбав для ОСОБА_8, яка є його дружиною (а.с. 30) у приватну власність легковий автомобіль марки "Toyota Rav4", державний номерний знак –НОМЕР_2.

Згідно з досудовою вимогою АТ "ОТП банк" заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором перед Банком станом на 26.05.2010 року становила суму кредиту –35 382,81 дол. США.; суму відсотків – 569,14 дол. США.; пеня –8 485,09 грн. та штраф – 75,00 грн. (а.с. 21).

Виконання зобов’язання, як зазначено в частині 1 статті 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Права заставодержателя у разі невиконання боржником (заставодержателем) зобов’язання, забезпеченого заставою, визначаються статтями 572, 589 і 590 ЦК України, приписами яких встановлено, що кредитор (заставодержатель) має право одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), та набуває право звернення стягнення на предмет застави, яке здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом урегульовані статтями 87, 88 Закону України "Про нотаріат"; статтею 33 Закону України "Про іпотеку", постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) ; положеннями Інструкції "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5 (z0283-04) .

Звернення стягнення на рухоме майно за допомогою виконавчого напису нотаріуса взагалі не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 590 ЦК України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.1 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень рухомого майна", встановлених з метою забезпечення виконання зобовязань, а також правовий режим виникнення, оприлюденння та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Нормами цього Закону (1255-15) не передбачено звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинене лише на підставі судового рішення.

Частинами 1,2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про забезпеченнян вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) , який вступив в силу 01.01.2004 року визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акт, прийняті до набрання чинності цим законом, застосовуються в частині, що йому не суперечить.

Частина 6 ст. 20 ЗУ "Про заставу" передбачає можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) визначено, що звернення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Однак законом не передбачено такого позасудового способу звернення стягнення, як стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Договір застави автотранспортного засобу №PCL-)АК/195/2007 (майнова порука) від 10.12.2007р., укладений позивачем з ПАТ "ОТП Банк"№, також не передбачає можливості в якості позасудових способів звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Окрім того, статтею 88 ЗУ "Про нотаріат" закріплено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують без спірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями- не більше одного року. Вчинення виконавчого напису у разі порушення основного зобовязання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень, як цього вимагає п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (z0283-04) . Сума грошових претензій, виражених досудовою вимогою є значно меншою від суми, яку нотаріус запропонував стягнути за написом.

Окрім того, приватний нотаріус ОСОБА_5, в порушення вимог ч.ч.1,3 ст. 13-1 ЗУ "Про нотаріат", не вправі був вчиняти нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді витрат на оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ЗУ "Про нотаріат" (3425-12) , ЗУ "Про заставу" (2654-12) , ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень рухомого майна" (1255-15) , керуючись ст.ст. 60, 88, 179, 212- 215 ЦПК України, -

Позов задоволити.

Виконавчий напис №1899, вчинений 22.07.2010року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5. про звернення стягнення на рухоме майно а саме легковий автомобіль Тойота Рав 4, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2007, колір сірий, кузов номер НОМЕР_3, тип- легковий седан-В, який належить на праві приватної власності ОСОБА_8, та перебуває у забезпеченні виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_4 — визнати таким, що не підлягає до виконання.

Стягнути із ОПТ "Факторинг Україна на користь ОСОБА_4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн та 8,50 грн сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.