Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2000 року Н-ського районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
позовом Р. до "Н-ської компанії"
про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувшись до суду із вимогами до відповідача просив
стягнути з останнього 39 481 гр. 04 коп. , що складається з
вартості виконаних ним робіт за період з січня 1997 року по січень
1998 року за договором №0 укладеним з міським відділенням "ХХХ"
України ХХ.ХХ.97р., індексу інфляції за період з січня 1998р. по
вересень 2000 р. та 3% річних за цей же період , нарахованої пені
в розмірі 8 438 гр.84 коп. , а також судові витрати понесені ним
при подачі позов до суду у вигляді державного мита , посилаючись
на те, що відповідач не сплатив кошти за виконану ним роботу
своєчасно, і відповідно до діючого законодавства зобов`язаний
сплатити суму боргу в зазначеному вище розмірі.
Під час розгляду справи до участі в якості відповідача залучено
"Н-ську компанію" , яка є наступником майнових прав та обов`язків
фонду "ХХХ" та його регіональних відділень , та проведена заміна
існуючих відповідачів на УК як належного відповідача по цій
справі.
Позивач в судовому засіданні уточнив свої позовні вимоги і просив
стягнути з відповідача 36 357 гр. 65 коп., що складається з суми
боргу 19 950 гр., збитки від інфляції за період з січня 1998 р. по
вересень 2000 р. в розмірі 14 763гр., 3 % річних за цей же період
в сумі 1 644 грн. 65 коп. В обгрунтування своїх вимог посилався на
викладені обставини в позовній заяві, і з підстав ст. 214 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
просив задовольнити його вимоги в повному
обсязі. Крім того просив стягнути понесені ним при подачі позову
до суду витрати у вигляді сплаченого державного мита.
Представник відповідача Г. в судовому засіданні заперечуючи проти
заявлених позивачем вимог, посилався на те, що Київське міське
відділення "ХХХ" України фінансується з держбюджету і кошти на
оплату винагороди позивачу надійшли лише в березні 2000 р. , однак
до цього часу кошти не сплачені, оскільки питання про їх виплату
знаходиться на вирішенні в суді.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши
письмові докази по справі суд приходить до висновку , що позовні
вимоги підлягають задоволенню в частковому розмірі виходячи з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
боржник , який
прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора
зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних з простроченої суми, якщо законом або договором не
встановлений інший розмір процентів. Зазначена норма закону в
частині сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу
інфляції за весь час прострочення діє з 13.10.1999 року.
В судовому засіданні судом встановлено, що ХХ.ХХ.1997р. між
позивачем та Київським міським відділенням "ХХХ" України було
укладено договір № 0 про надання правових послуг. Відповідно до
умов цього договору позивачем за період дії договору , а саме з
ХХ.ХХ.97р. по ХХ.ХХ.97р. виконувались роботи по юридичному
супроводженні інноваційних договорів та представлення інтересів
"ХХХ" України в Арбітражному суді . За цей період сторонами було
складено сім актів прийому робіт по договору № 0 згідно яких за
виконану позивачем роботу Київське міське відділення "ХХХ" України
повинно було виплатити останньому грошові кошти в розмірі 19 950
гр. До цього часу вказана сума позивачу не сплачена, що
підтверджується поясненнями позивача та представника відповідача,
та відсутністю відповідних бухгалтерських відомостей.
При таких обставинах вимоги позивача про стягнення з відповідача
суми боргу з урахуванням індексу інфляції за період з жовтня 1999
року по вересень 2000року включено , а також 3 % річних за цей
період , є повністю обгрунтованими , оскільки відповідач не
виконав належним чином взяті на себе зобов`язання в частині
своєчасного повернення грошових коштів . Посилання ж відповідача
на ту обставину , що грошові кошти на оплату послуг позивача
надійшли з запізненням , суд до уваги не бере , оскільки
відповідачем цієї обставини не доведено в судовому засіданні , не
надано доказів в їх підтвердження і крім того не може свідчити про
відсутність вини з їхнього боку в порушенні зобов`язань.
Вирішуючи питання про розмір суми яка підлягає стягненню , суд
виходить з наступного :
(101,1 Х 102,9 Х 104,1 Х 104,6 Х 103.3 Х 102,0 Х 101,7 Х 102,1 X
I03,7 Х 99,9 Х 100,0 X 102,6 ) : 100% = 1,317 X 19 950 гр. = 26
274 гр.15 коп. - 19 950 гр.= 6 324 гр. 15 коп.
3% річних з простроченої суми за два роки і 9 місяців складають :
1 644 гр. 65 коп. Зазначеним розрахунком сума заборгованості
включаючи суму загального боргу складає 27 918гр. 80 коп.
При цьому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з
відповідача збитків від інфляції за період з січня 1998 р. по
вересень 1999 року в сумі 8 438гр. 85 коп. суд вважає необхідним
відмовити, оскільки діючим законодавством , а саме ст. 214 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
стягнення суми боргу з урахуванням індексів
інфляції на той період передбачено не було.
Судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати державного мита
підлягають відшкодуванню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 161, 203, 209, 214 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст. ст. 15, 30, 62, 75, 202, 203 ЦПК України
( 1501-06 ) (1501-06)
, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Української "ХХХ" компанії на користь Р. суму боргу в
розмірі 19 950 гр., збитки від інфляції в розмірі 6 324гр.15 коп.,
три відсотки річних в розмірі 1 644 гр.65 коп. та понесені ним
судові витрати в розмірі 997гр.50 коп., а всього 28 916 гр. 30
коп.
Стягнути з Української "ХХХ" компанії державне мито в розмірі 79
гр. 69 коп. в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено до суду протягом 10 діб через райсуд.