Н-СЬКІЙ РАЙОННИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2000р.
Н-ський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Києві цивільну
справу за позовом С. до ДБМТ "ХХХ", "УУУ" ,3-ї особи К., М. про
відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувшись до суду із позовом до ДБМТ "ХХХ" просив
стягнути з останніх кошти в розмірі 719гр.66коп. та компенсації
моральної шкода в розмірі 20 000 гр. в рахунок відшкодування
заподіяної йому шкоди у вигляді ушкодження здоров`я, яке сталось
ХХ.ХХ.99року о 7-30 год. на залізничному вокзалі станції X. при
посадці до поїзду сполученням " X. - Н." , причиною якого стало
недотримання техніки безпеки з боку будівельно-монтажного поїзду
№0 , робітники якого проводили ремонті роботи платформ ,з яких
здійснюється посадка пасажирів.
До участі в справі в якості другого відповідача було притягнуто
підприємство "УУУ".
В судовому засіданні представник позивача С., і сам позивач С.,
підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити , посилаючись на
викладені обставини в позовній заяві.
Представник відповідача ДБМТ "ХХХ" В. в судовому засідання
заперечуючи проти задоволення позову пред`явленого до ДБМТ "ХХХ" ,
посилався на те, що вимоги правил техніки безпеки при проведенні
ремонтних робіт працівниками відповідальними за це, були виконані
, а шкода заподіяна позивачу сталась з вини "УУУ" ,оскільки потяг
було прийнято на платформу яка знаходилась в стані ремонту.
Представник "УУУ" К. в судовому засіданні заперечуючи проти
задоволення вимог позивача пред`явлених до "УУУ" посилався на те,
що станції працювала в порядку спеціально складеного регламенту та
на підставі техніко розпоряджувального акту , відповідно якому по
станції проводились об`яви про проведення ремонтних робіт ,були
застосовані інші заходи безпеки пасажирів , а тому вина станції в
заподіянні шкоди позивачу відсутня.
3-ї особи К. та- М в судовому засіданні заперечували проти
задоволення позовних вимог С, вказуючи на те, що з їх боку при
проведенні ремонтних робіт в травні 1999 року на станції Х були
дотримані всі заходи техніки безпеки,які передбачені Правилами ТБ.
Вислухавши пояснення С, С., В., К., К., М., допитавши свідків,
вивчивши письмові докази по справі , суд приходить до висновку, що
позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячі з
наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 441,455 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
організація
повинна відшкодувати шкоду , заподіяну з вин її працівників під
час виконання ними своїх трудових обов`язків та відшкодувати
витрати , викликані ушкодженням здоров`я потерпілого. При цьому ч2
ст.440 ЦК України передбачено, що той хто заподіяв шкоду
звільняється від її відшкодування, якщо доведе , що шкоду
заподіяно не з його вини.
Як встановлено судом, відповідно до укладеного договору №1 від
ХХ.ХХ.99року станція Х доручила, а будівельне - монтажний поїзд №2
зобов`язався виконати роботу по капітальному ремонту будівель і
споруд на станції Х . Відповідальними за дотримання техніки
безпеки та охорону праці при проведенні цих робіт наказом №3 від
ХХ.ХХ.1999р. були призначені виконроб К та будмайстер М.
Будівельні роботи на станції проводились на 1,2 коліях та
платформах . Колії для проїзду потягів не перекривались , за
винятком 1 колії з 08.35 год., яка була закрита для прийняття
електропотягів , в зв`язку з зняттям напруги для роботи кранів.
ХХ.ХХ.99року по станції Х потяг сполученням "Х-Н" було прийнято на
1 колію , яка знаходилась в стані ремонту , і відправлено о 07.42
год. Близько о 07.30год. в частині де відбувались ремонті роботи і
було знято асфальтне покриття на протязі близько 4 вагонів потягу
, а також викопані ями глибиною близько 1 метра пасажир С.
здійснюючи посадку , разом з іншими пасажирами, від натовпу
пасажирів оступився і впав в одну із ям , отримавши при цьому
ушкодження здоров`я у вигляді відкритого перелому лівої гомілки. З
ХХ.ХХ.99р. по ХХ.ХХ.99р. позивач знаходився на стаціонарному
лікуванні, а в подальшому під наглядом лікаря травматолога.
Огорожа ям, яка б забезпечувала безпеку пасажирів, в той час і в
тому вигляді, як передбачено п. 2.18 СНиП 111 4.80 була відсутня .
Ці обставини знайшли своє підтвердження в свідченнях допитаних
свідків К.О., К.Н., Д.Ф., Д.І.,А.І., а також актом №1 складеного
за формою НТ ХХ.Хх.99року і свідченнями свідка Ш. Як пояснили
свідки К. О. і К.Н., а також свідок Л. в цілому , дійсно мало
місце наявність огорожі у вигляді мотузки з червоними прапорцями ,
однак під час подачі потягу на колію і в подальшому при посадці до
вагону, остання знаходилась на землі.
За правилами техніки безпеки відповідачі повинні були скласти
відповідні проекти про заходи ТБ на території проведення ремонтних
робіт , і як пояснив свідок Ш. на ці роботи складався відповідний
проект. Однак відповідачем "ХХХ" цей проект в судове засідання
надано не було.
При цьому заходи по техніці безпеки при провадженні робіт, які
були заплановані укладеним договором ХХ.ХХ.99року, повинні
складатись та затверджуватись замовником та підрядником.
Проведення таких спільних заходів, і заходів в загалі щодо колії 1
та платформи цієї колії, суд в судовому засіданні не встановив.
Вищезазначені обставини дають суду підстави вважати, що шкода
позивачу заподіяна спільними діями обох відповідачів, оскільки з
боку відповідача "ХХХ" та "УУУ" не були дотримані вимоги
нормативних актів з техніки безпеки , які привели до заподіяння
шкоди позивачу у вигляді ушкодження здоров`я. При цьому суд
виходить з того , що при прийнятті потягу "X - Н" на колію 1, яка
не відповідала вимогам Правил технічної експлуатації залізниць
України, і мала бути закрита для руху , працівниками станції Х
були неналежним чином виконані свої трудові обов`язкі .
Відсутність належної огорожі ям , як це передбачено Правилами
Техніки безпеки при провадженні зазначених ремонтних робіт ,
виникло з причини неналежного виконання своїх обов`язків
робітниками "ХХХ" відповідальними за цю ділянку роботи. Вирішуючи
питання про розмір матеріальної шкоди ,яка підлягає відшкодуванню,
суд виходить із розрахунку і наданих до нього чеків про придбання
ліків , і находить суму 446гр.66 коп. такою , що відповідає
дійсним витратам, проведеним позивачем. При цьому витрати в сумі
273 гр. , що потребують додаткового посиленого харчування,
підтвердження не знайшли, атому не можуть бути задоволені.
Відповідно до ст. 440-1 ЦК України( 1540-06 ) (1540-06)
моральна шкода,
заподіяна діяннями іншої особи, яка порушила законні права
потерпілого, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо
вона не доведе , що моральна шкода заподіяна не з вини. Як пояснив
позивач і його представник в судовому засіданні, при заподіянні
травми він зазнав моральних страждань, які потребують від нього
додаткових зусиль . В той час його дружина також була хвора (що
підтверджується наданими медичними довідками) , а заподіяна
травма позбавляла його можливості обслуговувати себе та свою
дружину, виконувати господарську роботу по дому та огороду. Тому
вирішуючи питання про розмір компенсації за нанесену моральну
шкоду, суд виходить із характеру та тривалості страждань позивача,
стан його здоров'я та тяжкість заподіяної травми , їх наслідки, та
істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і оцінює її
розмір в 2 000 гр.
Враховуючи , що позивач звільнений від сплати державного мита при
зверненні до суду із позовом, з відповідачів необхідно стягнути і
ці витрати. Оскільки шкода позивачу заподіяна спільними діями обох
відповідачів, стягнення зазначених сум необхідно проводити
солідарне.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 440-1,441, 451,455 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 15,30,62, 75, 202,203 ЦПК України
( 1501-06 ) (1501-06)
, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути солідарне з "ХХХ" та "УУУ" на користь С кошти за
відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 446 гр. 66коп. та
моральної шкоди в розмірі 2 000 гр. , а всього 2 446 гр. 66 коп.
Стягнути солідарно з "ХХХ" та "УУУ" державне мито в розмірі 59
гр.50 коп. в дохід держави.
Врешті вимог відмовити.