Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
районний суд м. Києва
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за
заявою п.К.,
зацікавлена особа: управління соціального захисту населення
- про встановлення факту, що має юридичне значення, суд -
встановив :
заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що
вона під час навчання у школі № 0 м. Києва у 1944р. виконувала
підсобні роботи по відбудові м. Києва, посилаючись на те, що
документи, які підтверджують цей факт, не зберіглися, а вона,
навчаючись у школі, розчищала вул. Н-ську від каміння, руїн, а
встановлення даного факту необхідно для отримання статусу учасника
Великої вітчизняної війни.
Представник зацікавленої особи проти заяви заперечує, оскільки
п.К. не надала необхідним документів у підтвердження виконання цих
робіт, а свідкам, які підтверджують цей факт, на 1944р. не
виповнилося 16 років, тому їх покази не можна приймати, як доказ.
Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши письмові матеріали
справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, п.К. з 1943р. по 1951р. навчалася у середній школі №
0 м.Києва, що підтверджено атестатом зрілості. Згідно довідки
середньої шкоди № 00 (колишньої 50), документи, які б
підтверджували трудову діяльність у 1943-1945р.р. не збереглися.
Як пояснила заявниця, протягом 1943-1944р.р. вона разом із іншими
учнями школи, за розпорядженням директора, виконувала роботи по
розчищенню вул. Н-ській у м. Києві, для її відбудови.
Даний факт підтвердили у судовому засіданні свідки п.Г., п.Н.,
п.В., які разом із заявницею виконували вказані роботи.
Не довіряти показам свідків у суду підстав не має, оскільки ними
надані документи, які підтверджують, що вони у 1943-1944р.р.
навчалися у школі № 0 і судом не встановлено обставин, з яких вони
можуть бути зацікавленими у вирішенні даного питання.
Факт, що свідки не мають статусу учасника війни, не може бути
підставою для неприйняття їх показів, оскільки свідки пояснили, що
не маючи письмових документів, які б підтвердили їх участь у
трудовій діяльності по відбудові м. Києва та свідків, яким б на
той момент виповнилося 16 років, вони не можуть довести даного
факту.
Посилання представника зацікавленої особи на те, що допитані судом
особи не можуть бути свідками в цій справі, оскільки вікові
обмеження для осіб, які можуть бути свідками підтвердження
трудового стажу, встановленні Типовим Положенням про комісії для
розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу учасника
війни ( z0264-96 ) (z0264-96)
відповідно до Закону України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
,
який є обов'язковим тільки для вказаних комісій, і не
розповсюджується на суди. Відповідно до ст. 41 ЦПК України
( 1501-06 ) (1501-06)
свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які
обставини, що відносяться до справи. Судом не встановлено обставин
зазначених у ст. 42 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, які б перешкоджали
допитаним судом особам, бути свідками по даній справі.
Таким чином, суд вважає встановленим факт, що п.К. у 1944р.
виконувала підсобні роботи на відбудові вул. Н-ській у м. Києві.
У відповідності до ст. 9 п. 2 Закону України " Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
учасниками війни вважаються особи, які під час навчання в школах
працювали в народному господарстві та на відбудові об'єктів
господарського і культурного призначення, тому суд вважає, що
встановлення даного факту має юридичне значення.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 ) (3551-12)
,
ст.ст. 15,30, 62, 202, 273, 275 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
,
вирішив :
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що п.К. у 1944р. під час навчання в школі № 0
м.Києва, працювала на відбудові вул. Н-ській м. Києва.
Рішення може бути оскаржене до Київського міського суду через
районний суд протягом 10 днів.