Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2000 року районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді
при секретарі
за участю адвоката
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за
позовом С. до Ш.
про визнання недійсним договору довічного утримання
та по зустрічній позовній заяві Ш до С, 3-ті особи БТІ Н-ської
міської державної адміністрації. відділу паспортної реєстрації та
міграційної роботи ГУ МВС України
про визнання заповіту частково недійсним, недійсним свідоцтва про
право на спадщину за заповітом, зобов`язання скасувати реєстрацію
та прописку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду із позовом про визнання договору
довічного утримання, укладеного між К та Ш ХХ.ХХ.98 року,
недійсним, посилаючись на те, що договір не відповідає вимогам
чинного законодавства, оскільки передача відчуженого майна не
відбулася, договір не був зареєстрований у БТІ , а відповідач не
виконував взятих на себе зобов`язань, К померла ХХ.ХХ.98 року.
Крім того, позивач посилається на те, що відповідач дільничий
лікар, наглядав за хворою К за своїми службовими обов'язками, знав
про її тяжку невиліковну хворобу і неминучу смерть та ввів її в
оману про стан здоров`я і можливість в майбутньому отримувати
матеріальне забезпечення, спонукав укласти договір довічного
утримання, тому вона як спадкоємець К за заповітом просить визнати
даний договір недійсним.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те , що знав К з 1997
року , доглядав за нею, допомагав ліками , продуктами харчування і
вона сама запропонувала йому укласти договір довічного утримання,
крім того , К ще ХХ.ХХ.98 року склала заповіт на його користь та
надала доручення для збору необхідних документів для подальшого
укладання договору довічного утримання, ХХ.ХХ.98 року він з К
уклав договір довічного утримання , який був посвічений державним
нотаріусом , в результаті якого спірна квартира перейшла в його
власність , він там проживає та прописаний , вважає , що К не мала
права спірну квартиру заповідати позивачу.
Крім того , рішенням Н-ського районного суду від ХХ.ХХ.99 року
спірний договір довічного утримання був визнаний недійсним ,
ХХ.ХХ.99 року судова колегія в цивільних справах міського суду
зазначене рішення залишила в силі та позивач С. за основним
позовом отримала свідоцтво про право на спадщину на спірну
квартиру , зареєструвала його в БТІ та прописалась в квартирі ,
відповідач в судовому засіданні доповнив позовні вимоги та просив
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину на ім`я К. ,
скасувати реєстрацію та прописку С.
Представники 3-х осіб БТІ та Відділу паспортної реєстрації та
міграційної роботи РУ ГУ МВС України в судове засідання не
з`явились, просили справу слухати у їх відсутність.
Суд, вислухавши сторони , вивчивши письмові докази по справі,
вважає, що в задоволенні основного позову необхідно відмовити, а
зустрічний позов підлягає задоволенню.
В судовому засадані встановлено , що спірна квартира №1 в будинку
№1 по вулиці Н-ській належала на праві власності К , яка померла
ХХ.ХХ.98 року.
ХХ.ХХ.98 року між К. та Ш був укладений договір довічного
утримання , який був посвічений нотаріусом 2-ї державної
нотаріальної контори.
Згідно ст.425 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором довічного
утримання одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або за
станом здоровья (відчужувач) передає у власність другій стороні (
набувачеві майна) будинок або частину його , взамін чого набувач
майна зобов`язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне
забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і
необхідної допомоги.
Таким чином Ш отримав у власність спірну квартиру ХХ.ХХ.98 року ,
з моменту укладання договору, оскільки право власності переходить
від відчужувача до набувача з моменту укладання договору довічного
утримання та з ніякими іншими обставинами непов`язано.
Посилання позивача С. на ті обставини , що не відбулася передача
квартири, Ш не прописався в спірній квартирі , не проживав в ній,
не зареєстрував в БТІ та незначний час життя К. після укладання
договору довічного утримання, тому договір необхідно визнати
недійсним, безпідставні, оскільки не знаходяться в правовому
зв`язку з виникненням у набувача Ш права власності на квартиру та
це не передбачено законом.
Посилання позивача С. на те , що Ш не виконував зобов`язання за
договором довічного утримання , тому договір вважається недійсним
, не можуть бути прийняті судом , оскільки виконання набувачем
зобов`язань за договором довічного утримання є підставою для його
розірвання , а не визнання недійсним договору , за умовою , що з
такою вимогою звертається особисту відчужувач, у відповідності до
ст. 428 ЦК України ( 1501-06 ) (1501-06)
.
З такою вимогою особисто відчужувач К до суду не зверталась.
Крім того , суд вважає , що позивач С. не надала суду належних
доказів того, що відповідач Ш ввів в оману своїми діями R
використав її стан здоров`я спонукавши укласти договір довічного
утримання.
Оскільки відповідач Ш був власником спірної квартири на момент
укладання заповіту ХХ.ХХ.98 року, а К не мала права власності на
спірну квартиру при складанні заповіту ХХ.ХХ.98року, але
розпорядилась неналежною їй квартирою, заповіт в частині передачі
спірної квартири на користь С., суд вважає необхідним визнати
недійсним, у відповідності до Закону України " Про власність "
( 697-12 ) (697-12)
.
Крім того , з цих же підстав підлягають задоволенню позовні вимоги
Ш в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за
заповітом на спірну квартиру на ім`я С., скасування реєстрації в
БТІ цього права власності та виписки С. зі спірної квартири.
Таким чином суд, оцінивши в сукупності добуті в судовому засіданні
докази, знаходить необхідним в задоволенні основного позову С.
відмовити, зустрічний позов Ш. задовольнити.
Па підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, ЗО, 62, 155, 202
ЦПК України, ст. ст. 41, 48, 425 ЦК України, Закону України "Про
власність" ( 697-12 ) (697-12)
, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову С. - відмовити.
Зустрічний позов Ш - задовольнити.
Визнати заповіт К від ХХ.ХХ.98 року, посвічений державним
нотаріусом першої державної нотаріальної контори в частині
заповіту С. квартири № 1 будинку № 1 по вулиці Н-ській -
недійсним.
Визнати свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру на ім`я
С. - недійсним.
Зобов`язати Бюро технічної інвентаризації міської державної
адміністрації скасувати реєстрацію права власності на спадщину за
заповітом на С. квартиру № 1 будинку № 1 по вулиці Н-ській.
Зобов`язати відділ паспортної реєстрації та міграційної роботи РУ
ГУ МВС України виписати С. з квартири № 1 будинку № 1 по вулиці
Н-ській.
Арешт, накладений ухвалою судді від ХХ.ХХ.99 року квартири № 1
будинку № 1 по вулиці Н-ській - зняти.
Рішення може бути оскаржено до міського суду через райсуд протягом
10 діб.