Про стягнення втраченого заробітку внаслідок ушкодження здоров`я, витрат на додатковий догляд, одноразової допомоги - Матеріали рішення 1/9

Позивач в липні 1996 року звернувся до суду із вимогами до відповідача про стягнення втраченого заробітку внаслідок ушкодження здоров`я, витрат на додатковий догляд, одноразової допомоги, посилаючись на те, що працюючи в АТ "ХХХ" слюсарем КВП 4 розряду, під час виконання своїх трудових обов`язків отримав електричну травму і згідно акту №1 від ХХ.ХХ.96 року причиною даного нещасного випадку було грубе порушення допущене при монтажу КРУ 10 КВ компресорної, тобто відповідачем не були забезпечені належні умови безпеки парці, і відповідно до висновку МСЕК внаслідок зазначеної травми його визнано інвалідом 1 групи безстроково з втратою 80 % працездатності.

В судовому засіданні представник позивача А підтримала позовні вимоги позивача, збільшила їх розмір, і просила стягнути з відповідача одноразову допомогу в розмірі вісімдесяти середньомісячних заробітків позивача С.В, втрачений ним заробіток з ХХ.ХХ.96 р. по ХХ.ХХ.99р. з урахуванням додаткових витрат по догляду в розмірі 20 085 гр. 30 коп., а також з жовтня 1999 року по березень 2000 року, враховуючи встановлену 100% втрату працездатності - 3 465 гр., а всього 70 260 гр.30 коп., моральну шкоду в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 гр., а також кожного місяця стягувати з відповідача на користь позивача 100% середньомісячного заробітку і 25 гр. 50 коп. на додаткові витрати по догляду. При розрахунку виходили із середнього заробітку позивача який він мав за три місяці роботи перед нещасним випадком на виробництві з урахуванням підвищення тарифних ставок . В своїх поясненнях представник посилався на викладені обставини в позові.

Представник відповідача Д. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог С, посилаючись на те, що травма заподіяна С. ХХ.ХХ.93 року була незначною, середній заробіток на підставі листків непрацездатності був виплачений, позивач став до роботи і працював після нещасного випадку до травня 1995 року. Вважає, що вини відповідача у втраті останнім 80% професійної працездатності і визнанні його інвалідом 1 групи не має, оскільки встановлення С. стійкої втраті працездатності було обмовлено існуючими у нього захворюваннями, зокрема дисцикуляторною енцефаломієлопатією, яке він мав до нещасного випадку на виробництві, і при цьому безпосереднього причинного зв`язку між електротравмою та встановленням йому 1 групи інвалідності не існує.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, допитавши свідків, експерта, вивчивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають частковому задоволенні виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні поясненнями представника позивача, поясненнями свідків, частково складеним актом №1 від ХХ.ХХ.93р. встановлено, що нещасний випадок який мав місце з позивачем С. ХХ.ХХ.93 року під час виконання ним своїх трудових обов`язків, і шкода заподіяна останньому ушкодженням здоров`я у вигляді електротравми з послідуючим встановленням 1 групи інвалідності, стався з вини відповідача.

Згідно акту №1 від ХХ.ХХ.93 року про нещасний випадок на виробництві , ХХ.ХХ.93 року при проведенні підготовчих дій на КРУ - 10 кВ для ревізії о 08.50 год. були виконаю слідуючи дії для по відключенню КРУ - 10кВ компресорної з виконанням ПТБ електричних установок .Робота проводилась відповідно до наряду допуску №7 від ХХ.ХХ.93року бригадою слюсарів КВП в складі СВ., С.Л, С.М, під керівництвом енергетика компресорної та відповідального за ТБ Ч. С. В та С.Л. перевірили індикатором високої напруги на вводі №2, відключили масляний відключатель вводу №3 , відкрили задню спинку ячейки №3 , - напруги не було . Після цього Ч. відкривши штори ячейки власних потреб і ще раз перевіривши індикатором - напруга була відсутня, надав команду С.В. та С.Л. відкривати кришку ячейки власних потреб, що і було виконано. Ч. помітивши , що виступають кінці шинного моста, попередив працюючих про недопущення проведення робіт, і направився за індикатором високої напруги. Прямуючи до місця проведення робіт побачив спалах і падаючого С,В, якому була проведена перша медична допомога та викликана карета швидкої допомоги. Причинами нещасного випадку, ураженням С.В. електричним током, стало порушення останнім інструкції ТБ та вимог ПТБ, не встановивши відсутність електричного току на шинах почав їх оглядати, при цьому проводити рухи на близькій відстані від шинного моста, а також порушення допущене при монтажі КРУ-10кВ компресорної, оскільки шинний міст не повинен виходити з вводу в ячейку власних потреб, а ізолятори не були підключені до шинного моста .

Допитаний в судовому засіданні свідок С.Л. пояснив, що ХХ.ХХ.93 року на початку проведення ремонтних робіт гол. енергетик Ч. перевірив відсутність високої напруги в електричних шафах КРУ-ІОкВ , після чого він ти С.В. почали відкривати задні кришки. Коли вони зняли одну із кришок, С.В. провів рукою на відстані близько 30 см від шини яка виступала із ячейки власних потреб, і тут же утворилась електрична дуга і С.В. впав на підлогу. Пояснив, що інструктаж перед початком робот не проводився, команди відійти від Ч. не було, останній з`явився теля вибуху.

Свідок Ч. в судовому засіданні пояснив, що перед проведення ремонтних робіт ХХ.ХХ.93 р., участь в яких приймали С.В., С.Л., С.М, висока напруга була частково відключена. Він маючи наряд - допуск на проведення зазначених робіт і як гол.енергетик компресорної перевірив відсутність високої напруги в КРУ-ІОкВ , і після того надав команду відкривати кришки з електричних шаф. В цей час він помітив, що із шафи виступають електричні шини і дав команду відійти, пішов за індикатором високовольтної напруги перевірити відсутність напруги на цих шинах. В цей час він побачив світло і те, як С.В впав на підлогу. Наряд - допуску №7, згідно якому вони проводили роботи в КРУ-ІОкВ відсутній.

Свідок С.М в судовому засіданні пояснив, що ХХ.ХХ.93 року на проведення ремонтних робіт він прийшов із запізненням, коли С.В. та С.Л., і Ч. вже працювали. Ч. показав йому , що високовольтна напруга в КРУ-ІОкВ відсутня і він пішов переодягатись, і в цей час пролунав вибух. Після чого він побачив , як Ч. біг з індикатором до С.В, який лежав на підлозі, та С.Л.. Пояснив, що індикатор високої напруги із членів їх бригади мав тільки гол енергетик Ч.

Свідок Г. в судовому засіданні пояснив, що в лютому 1997 року йому було доручено з`ясувати обставини нещасного випадку, якій стався ХХ.ХХ.93 року з С.В. Проведеною перевіркою було встановлено, що робота в КРУ-ІОкВ повинна була виконуватись з знятою напругою, як це передбачено при проведенні таких робіт . В супереч цьому не був відключений кабель ІОкВ в ячейці ТП -3857, що живить ввід №1 КРУІОкВ компресорної, внаслідок чого, на шинах, призначених для підключення трансформатора власних потреб в ячейці №4, виявилась напруга ІОкВ, а останні не були демонтовані при здачі в експлуатацію. До роботи був допущений працівник ,який не пройшов перевірку знань ПТБ. Неправильно був здійснений допуск до роботи , а саме: не проведено інструктаж, не перевірялась кваліфікація членів бригади, не було доказано членам бригади про відсутність напруги на шинах ІОкВ, не правильно організований нагляд під час проведення робіт. Крім того наряд - допуск №7 від ХХ.ХХ.93 року, який повинен зберігатись в архіви заводу, відсутній.

Свідок С.Т. в судовому засіданні пояснив, що перед проведенням робіт з КРУ- ІОкВ необхідно провести повне відключення високої напруги, провести інструктаж всіх працівників зайнятих на цих роботах. При цьому пояснив, що акт про проведення такого інструктажу ХХ.ХХ. 93 року на даний час відсутній. Зазначив , що дійсно після нещасного випадку були виявлені порушення , допущені при монтажу КРУ-ІОкВ компресорної.

Посилання в акті №1 на ту обставину, що позивач С В. повинен був засвідчитись у відсутності високої напруги на шинах, а тому порушив вимоги ст. 139 КЗпП України (322-08) , судом оцінюються в сукупності всіх зібраних доказів, і відхиляються з тих підстав, що проведення робіт з установками 10кВ повинно провадитись з попереднім відключенням високої напруги, що в даному випадку повинно було б зазначено в наряді - допуску №7 виданого ХХ.ХХ.93 року. Крім того як пояснив свідок Ч., відповідальний на той час за ТБ при проведенні робіт в КРУ-ІОкВ , він вважав , що в КРУ-ІОкВ компресорної було повне відключення високої напруги, сам перевіряючи відсутність напруги надав команду С.В. та С.Л. відкривати шафи .Пояснив, що С.В. на той час робіт ще не проводив. 0бов`язок по відключенню напруги та її перевірки лежав на ньому. Із свідчень інспектора Г , вбачається , що крім порушень допущених при монтажу КРУ-ІОкВ (шини яких виступали із ячейкі власних потреб, між якими та С.В виникла електрична дуга), при проведенні робіт також не була відключена висока напруга, враховуючі те, що такі роботи повинні проводитись тільки з відключенням напруги, як це передбачено ІТГБ.

Приєднані представником відповідача до матеріалів справи пояснення С.В, С.Л., СМ., Ч. надані останніми під час складання акту №1 , судом оцінюються з урахуванням наданих останніми пояснень в судовому засіданні в якості свідків. При цьому із пояснень вбачається, що робота в КРУ-ІОкВ проводилась без відключення напруги і без проведення інструктажу.

Відключення напруги , проведення інструктажу при проведення робіт в КРУ-ІОкВ є обов`язковим , і невиконання останніх є порушенням вимог Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів , зокрема п. 3.3,1, 2.2.29. Крім того , до проведення робіт був допущений персонал, зокрема С В., якій не пройшов перевірку знань , що категорично заборонено і є порушенням ПТБ 1.2.2, 1.03.1. Відсутність наряду - допуску №7 від ХХ.ХХ.93 року , що є відповідним розпорядженням на безпечне проведення робіт , з визначенням змісту останніх, зазначенням місця, початку і закінчення, необхідних заходів безпеки, склад бригади і осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи , є також порушенням вищезазначених правил ТБ.

Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать про те, що при проведенні робіт ХХ.ХХ.93 року в КРУ- ІОкВ бригадою слюсарів КВП, в склад якої входив і С. В. відповідачем не були забезпеченні безпечні умови праці, що і стало наслідком нещасного випадку , у вигляді ураження позивача електричним током.

Як вбачається із медичних документів огляду С. В., зокрема огляду МСЕК ХХ.ХХ.1996 року позивачу було встановлено діагноз: наслідки електротравми (1993 року) у вигляді дисциркуляторної мієлопатіі з явищами спастичного тетрапарезу переважно вираженого в нижніх кінцівках , порушення функції тазових органів по типу частих потягів до сечевоспускання , та встановлено 1 групу інвалідності безстроково, причиною інвалідності вказано виробничу електротравму отриману ХХ.ХХ.93 року. Зазначене встановлено рішенням Н-ської МСЕК і підтверджено ЦМСЕ міста, при цьому С.В. було встановлено 80% втрати професійної працездатності.

Із висновку судової - медичної експертизи від ХХ.ХХ.98 року проведеної міським бюро судово-медичної експертизи вбачається , що вищезазначений діагноз встановлений позивачу при огляді МСЕК в 1996 році підтверджений об`ективною клінічною картиною , при цьому комісія експертів прийшла до висновку що наявність причино - слідственного зв`язку між отриманою електротравмою та виниклим захворюванням у вигляді дисцикуляторної мієлопатії не виключається.

Із висновку експертів ГБ СМЕ МОЗ України від ХХ.ХХ.99 року вбачається , що у потерпілого С.В. були виявлені опіки 2-3 ступеня лівої кисті та лівої стопи внаслідок ураження електричним струмом ХХ.ХХ.93 року . Порушення нервової системи з'явились у позивача в 1995 році у вигляді легкого парезу верхніх та більш вираженого парезу нижніх кінцівок , пірамідної недостатності. Експерти прийшли до висновку , що С.В. страждає на дисциркуляторну енцефаломієлопатію шийного та грудного відділів хребта з наявністю синдром БАС (змішаним верхнім та спастичним ніжним парапезом з порушенням функції тазових органів). Оскільки цей процес незворотній і має поступово прогресуючий характер , вважають , що вищезазначене захворювання було у С.В. до електротравми. Елекгротравма лише сприяла ускладненню перебігу захворювання з послідуючим погіршенням стану хворого та збільшенням неврологічної симптоматики. Прямого причинного зв`язку між електротравмою та виникненням дисцикуляторної енцефаломієлопатії не вбачається. Виявлені захворювання могли привести до інвалідізації хворого через довгий проміжок часу, але отримана ним елактротравма сприяла більш швидкому розвитку існуючих захворювань , що призвело до встановлення інвалідності 1 групи в 1996 році.

Як пояснив експерт Л. в судовому засіданні, захворювання дисцикуляторної енцефаломієлопатії має поступовий характер , і виявляється через довгий проміжок часу, документів які б свідчили про наявність цієї хвороби у С.В. до 1993 року немає , а тому експерти з припущенням прийшли до висновку, що це захворювання було у С. В. і до електротравми, а остання в свою чергу призвела до встановлення хворому 1 групи інвалідності в 1996 році.

Оцінюючи в сукупності висновки експертів та встановлені в судовому засіданні обставини , суд приходить до висновку , що шкода , заподіяна позивачу ушкодження здоров`я у вигляді ураження електричним струмом в 1993 році , і яке сприяло більш швидкому розвитку припущених захворювань в 1995 році і привела до встановлення інвалідності 1 групи в 1996 році , заподіяна з вини відповідача і є наслідком невиконання відповідачем вимог нормативних актів про охорону праці, зокрема ПТБ електричних установок.

Відповідно до ст. 4 Правил відшкодування власником підприємства , установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я , пов`язаним з виконанням ним трудових обов`язків (472-93-п) , потерпілому відшкодовується: втрачений заробіток залежно від ступеня втрати професійної працездатності , виплати одноразової допомоги , компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу, за наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода. Із матеріалів справи вбачається , що С.В. встановлено 1 групу інвалідності ХХ.ХХ.96 року, тобто після звільнення останнього з роботи в травні 1995 року. А тому суд, вважає , що середній заробіток необхідно брати за три повних останніх місяці роботи до звільнення з цієї роботи, як це передбачено ст. 22 вищезазначених Правил (472-93-п) .

Згідно довідки відповідача від ХХ.ХХ.2000 року С.В за лютий , березень, квітень 1995 року отримав заробітну плату в розмірі відповідно 101гр.39коп., 78 гр.59 коп., 80гр.Ю коп., що становить 260гр.08 коп. Із довідки про підвищення тарифних ставок на ВАТ "ХХХ" вбачається, що на підприємстві відбулось підвищення тарифної ставки займаної позивачем посади в період з лютого по грудень 1995 року в 4.0 рази. Тому середньомісячна заробітна плата позивача становить (101гр.39 коп. + 78 гр.59 коп. + 80гр. 10 коп. =260 гр.08 коп. : 3 = 86 гр.69 коп. Х 4.0 = 346гр.76 коп. ) Згідно висновку МСЕК позивачу встановлено 1 групу інвалідності з ХХ.ХХ.96 року з послідуючим встановленням 80 % втрати професійної працездатності, а тому з ХХ.ХХ.96 року по ХХ.ХХ.99 року, що становить 43 місяці , з відповідача необхідно стягнути втрачений заробіток в розмірі 11 928 гр. 54 коп. (80% X 346гр.76 коп. = 277гр.40 коп. Х 43 = 11928 гр.54 коп.) При цьому позивачу висновком судово-медичної експертизи від ХХ.ХХ.99року встановлено 100 % втрати професійної працездатності , а тому з жовтня 1999 року по березень 2000 року необхідно стягнути з відповідача втрачений позивачем заробіток в слідуючому розмірі 100% Х 346гр.76 коп. = 346гр.76 коп. Х 5 місяців = 1 733 гр. 80 коп. А всього за період з ХХ.ХХ.96 року по лютий 2000 року підлягає стягненню втраченого заробітку в розмірі 13 662гр. 34коп.

Відповідно до ст. 14 вищезазначених Правил (472-93-п) компенсаційні виплати позивачу складаються з витрат на звичайний та побутовий догляд, оскільки позивач є інвалідом 1 групи і висновків МСЕК для встановлення цих видів догляду не потребує. При цьому за період з ХХ.ХХ.96 року по жовтень 1997 року зазначена сума компенсаційних витрат складає 900 гр.(в редакції 1993 року, які на той час становили : на звичайний нагляд - дві мінімальних заробітних плат (15 гр. Х 2 = 30 гр.) , на побутовий догляд - одна мінімальна заробітна плата (15 гр.) , а всього 45 гр. Х 20 місяців = 900 гр. ) Починаючи з листопада 1997 року по березень 2000 року витрати складають : на звичайний нагляд - один неоподатковуваний мінімум (17 гр.) + 0,5 неоподатковуваного мінімуму ( 8гр. 50коп.) на побутовий погляд , а всього 25 гр. 50 коп. X 29 місяців 739 гр.50 коп. А всього за період з ХХ.ХХ.96 року по березень 2000 року компенсацію витрати складають 1 639гр.50 коп.

Відповідно до ст. 10 зазначених Правил (472-93-п) розмір одноразової допомоги потерпілому встановлюється колективним договором. Якщо відповідно до медичного висновку потерпілому встановлена стійка втрата працездатності , одноразова допомога потерпілому має бути не менше суми, визначеної з розрахунку його середньомісячного заробітку за кожний процент втрати ним професійної працездатності. Такі вимоги встановлені і колективним договором заводу на 1994 рік. Відповідно до висновку МСЕК, позивачу було встановлено 80% професійної працездатності , А тому одноразова допомога позивачу становить 80 Х 34бгр. 77 коп. = 27 740 гр. 08 коп.

Відповідно до ст.11 зазначених Правил (472-93-п) розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оцінюючи заподіяні позивачу моральні страждання , які виникли внаслідок небезпечних умов праці , стан здоров`я С.В., істотність вимушених змін у його житті, суд приходить до висновку про необхідність стягнення компенсації у розмірі 2 000 гр.

Судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 5% від стягуваної суми необхідно стягнути з відповідача в дохід держави. Крім вищезазначених стягнень з відповідача необхідно стягнути середньомісячний розмір заробітної плати С.В. в розмірі 346 гр.7б коп., приймаючи до уваги 100 % встановленої позивачу професійної непрацездатності, а також компенсаційні витрати, які складають 25 гр. 50 коп., а всього 372 гр. 26 коп. кожного місяця.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 440,455 ЦК України (1540-06) , ст. ст. 15, 30, 62, 75, 202, 203 ЦПК України (1501-06) , суд -

Стягнути з ВАТ "ХХХ" на користь С.В. втрачений заробіток в розмірі 13 662 гр. 34 коп., додаткові витрати в розмірі 1639 гр.50 коп., одноразову допомогу в розмірі 27 740 гр.08 коп,, компенсацію моральної шкоди в розмірі 2 000 гр., а всього 45 041 гр. 92 коп. Стягнути з ВАТ "ХХХ" на користь С.В. 372 тр. 26 коп. щомісячно починаючи з травня 2000 року.