Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
районний суд м. Києва розглянувши у відкритому судовому засіданні
в м. Києві справу за позовом прокурора Н. до п.Р, 3 особа Орган
опіки та піклування
- про відібрання дітей - суд
ВСТАНОВИВ:
прокурор звернувся до суду із позовом про відібрання у
відповідачки її чотирьох неповнолітніх дітей без позбавлення
батьківських прав, посилаючись на те, що вона залишає дітей без
догляду, вдома з'являється дуже рідко, матеріально їх не утримує,
старший син, доглядаючи молодшу сестру, пропускає заняття у школі,
і подальше залишення дітей у матері небезпечне для них.
Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що вона
цілодобово працює, щоб матеріально забезпечити дітей, а доглядають
їх бабусі.
Представник органу опіки та піклування позов підтримала,
пояснивши, що відповідачка, починаючи з 1998р., залишала дітей на
бабусю, яка в силу свого віку та матеріального становища не може
доглядати чотирьох дітей, з нею неодноразово проводилися бесіди з
цього приводу, які на нетривалий час давали позитивний результат,
але, починаючи з січня 2000р. відповідачка знову вдома не ночує,
залишає дітей без їжі та догляду, чим ставить їх у небезпечне
становище, у результаті чого у квітні 2000р. молодшу дочку Е. було
поміщено у дитячу клінічну лікарню № 1, а інших дітей забрали
родичі.
Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши письмові матеріали
справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що відповідачка має чотирьох неповнолітніх дітей:
Семена, 1989р. народження, Надію,1992р. народження, Павла, 1994р.
народження, Евеліну, 1999р. народження . Згідно записів актів про
народження дітей, відомості про їх батьків записані за заявою
матері , і як підтвердила відповідачка у судовому засіданні, її
діти батька не мають.
Відповідно до ст. 76 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
суд може прийняти
рішення про відібрання дитини і передачу її під опікування органів
опіки та піклування незалежно від позбавлення батьківських прав,
якщо залишення дитини у осіб, у яких вона перебуває, небезпечне
для неї.
Як пояснили позивач та представник органу опіки та піклування у
судовому засіданні, починаючи з січня 2000р. відповідачка постійно
залишала дітей без догляду, не ночувала вдома, матеріально їх не
утримувала.
Вказане підтверджено актами, складеними спеціалістом з охорони
дитинства відділу освіти районної держадміністрації м. Києва ,
показами допитаних судом свідків та не спростовує відповідачка.
Так, свідок п.Т. пояснила, що її дочка - п.Р. завжди неналежним
чином відносилася до виховання та утримання своїх дітей, багато
часу була відсутня дуже рідко з'являлася вдома, дітьми не
цікавилася, могла залишити на тривалий час саму молодшу Евеліну,
якій не виповнилося ще і року, залишала старшого сина Семена
доглядати за Евеліною, у результаті чого він пропускав заняття у
школі, а згодом потурання матері привело до того, що Семен
перестав ходити до школи, крав гроші і його поведінка стала
некерованою. Також свідок пояснила, що з квітня 2000р. вона вже не
могла доглядати дітей, тому Евеліну помістили у лікарню, Семен
проживав у п.К., Павло був у цілодобовій дитячій установі, а Надія
проживала у неї.
Свідок п.К. підтвердила, що діти відповідачки Семен та Надія
тривалий час по черзі проживають у неї, так як мати їх залишає,
вони голодують, а їх бабуся не може утримувати чотирьох дітей.
Ніколи ніяких грошей на утримання дітей відповідачка їй не давала,
а коли діти були у неї, ніколи ними не цікавилася, а починаючи з
січня 2000р. залишила дітей, вдома не ночувала, за її
розпорядженням Семен пропускав школу, доглядаючи вдома Евеліну, а
потім перестав ходити до школи, його поведінка стала некерована.
Свідок п.Х. підтвердила, що вона допомагає п.Т. доглядати її
онуків - дітей відповідачки, так як є хрещеною матір'ю Павла.
Відповідачка їх часто залишає, не дає грошей на їх утримання, а
так як п.Т. важко самій, вона забирала Павла до себе, опікувалася
ним, а п.Р. ніколи не цікавилася, де її діти.
Свідок п.К. підтвердила, що відповідачка дуже мало часу приділяла
дітям, залишаючи їх на свою мати, і займаючись своїми справами.
Таким чином, судом встановлено, що протягом січня - квітня 2000р.
відповідачка на тривалий час залишала дітей без догляду, без
матеріального забезпечення, чим ставила їх у небезпечне становище.
Посилання відповідачки на те, що вона в цей час працювала, щоб
мати можливість у майбутньому отримати роботу і утримувати дітей,
суд вважає безпідставним, оскільки вона зобов'язана виховувати
своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний та матеріальний
стан незалежно від наявності роботи і своєї зайнятості, і не
перекладати цей обов'язок на родичів та знайомих.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд також враховує, що
після того, як молодша дочка відповідачки Евеліна була поміщена у
дитячу лікарню, а інші діти перебували на лікуванні у санаторії,
п.Р. жодного разу їх не відвідала, не поцікавилася їх станом
здоров`я та життям, не виявила про них турботу, що підтвердили
свідки п.Т. та п.К., та визнала сама відповідачка, тому суд
вважає, що і після пред'явлення позову відповідачка свого
ставлення до дітей не змінила і повертати їй дітей підстав не має.
При цьому, суд вважає, що відібрання дітей повинно відбутися без
позбавлення п.Р. батьківських прав, так як вважає, що вона ще може
змінити своє ставлення до своїх батьківських обов'язків.
Враховуючи, що неповнолітні діти передаються під опікування
держави, суд на підставі ст. 76 КпШС України ( 2006-07 ) (2006-07)
, вважає
необхідним стягнути з відповідачки кошти на їх утримання у розмірі
1/2 частини всіх видів заробітку, як передбачено ст. 82 КпШС
України ( 2006-07 ) (2006-07)
.
На підставі ст. 75 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
з відповідачки підлягає
стягненню державне мито у сумі 9грн. 03коп., виходячи з розміру
аліментів 75,23грн. щомісячно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.61,76,80,82 КпШС України
( 2006-07 ) (2006-07)
, ст.ст. 15,30,62,75,202 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Відібрати у п.Р. без позбавлення батьківських прав неповнолітніх
дітей : Семена, 1989р. народження, Надію, 1992р. народження,
Павла, 1994р. народження, Евеліну,1999р. народження, передавши їх
на опікування органу опіки та піклування районної державної
адміністрації м. Києва.
Стягнути з п.Р., 1965р. народження, уродженки м. Києва аліменти у
розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше
1/2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину у
прибуток держави на утримання Семена, 1989р. народження, Надії,
1992р. народження, Павла, 1994р. народження,
Евеліни,1999р.народження, починаючи з ХХ.ХХ.2000р. і до вирішення
питання про повернення дітей.
Стягнути з п.Р. державне мито у сумі 9грн. 03коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського міського суду через
районний суд протягом 10 днів.