Н-СЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.1999 року районний суд м.Києва
в складі головуючого судді.
при секретарі
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну
справу за скаргою позивача на неправомірні дії керівництва
Управління МВС України, поновлення на службі та стягнення
грошового утримання ,-
ВСТАНОВИВ:
Скаржник звернувся до суду з цією скаргою з тих підстав, що
ХХ.ХХ.1997 р. він незаконно був звільнений з посади старшого
оперуповноваженого карного розшуку - Управління МВС України, в
зв'язку з порушенням кримінальної справи, що суперечить вимогам
закону.
Оскільки на час розгляду справи в суді формулировка звільнення
була змінена на підстави порушення дисципліни, скаржник все одно
вважає своє звільнення незаконним, оскільки ті дії, за які він був
заарештований працівниками СБУ, він скоїв в обідню перерву, т.т.в
свій вільний час, а тому не міг порушувати дисципліну.
Відповідач позов не визнає з тих підстав, що звільнення позивача
відбулося на законних підставах і повністю обгрунтовано.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали по справі, суд
знаходить скаргу не підлягаючою задоволенню, оскільки в судовому
засіданні встановлено, що скаржник перебував на службі в
управлінні МВС України на в якості старшого оперуповноваженого
карного розшуку управління.
ХХ.ХХ. 1997 року позивача було звільнено зі служби наказом № У від
ХХ.ХХ. 1997 року за п.е. ст.64 Положення про проходження служби
рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ
( 114-91-п ) (114-91-п)
за порушення дисципліни. Його скаргу на це рішення
начальником Управління залишено без задоволення, про що його
повідомлено листом від ХХ.ХХ.1998 р.
Відповідно до п.2 ст.248-5 ЦПК України ( 1501-06 ) (1501-06)
, скарги на
неправомірні дії посадової особи подаються до суду на протязі
місяця з часу отримання письмової відповіді. До суду скаржник
звернувся ХХ.ХХ.1998 року, але суд знаходить можливим поновити
пропущений строк давності звернення до суду, оскільки скаржник
пояснив, що цей строк пропустив з поважних підстав, т.я. не мав
усіх необхідних документів для звернення до суду, намагався
вирішити питання іншим шляхом, звертався до інших інстанцій,
хворів, з чим суд погодився.
Як пояснив в судовому засіданні скаржник, його звільнили зі служби
за порушення дисципліни безпідставно, оскільки він ХХ.ХХ.1997 року
допомагав своєму знайомому отримувати борги, а в цей час вони були
затримані працівниками СБУ України за вимагательство. Усі події
відбулися в обідню перерву, т.т. в вільний від служби час о 13.00
год., а тому з його боку порушення дисципліни не було.
Суд не може погодитися з правовою позицією скаржника, оскільки сам
скаржник погодився з тім, що в міліції існує ненормований робочий
день, і час обідньої перерви офіційно не визначений, крім того,
згідно з вимогами Дисциплінарного статуту ОВС гл.1 ст.2 п.6,10
( 1368-12 ) (1368-12)
працівники міліції повинні додержувати норм
професійної етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до втрати
незалежності й об'єктивності при виконанні службових обов'язків, з
гідністю і честю поводити себе поза службою, бути прикладом у
додержанні громадського порядку, утримувати інших від порушень
правопорядку. Відповідно до вимог ст.10 Закону України "Про
міліцію" ( 565-12 ) (565-12)
працівник міліції діє на території України
незалежно від посади, місцезнаходження і часу.
Згідно ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ
України ( 1368-12 ) (1368-12)
та ч.4 п.21 Положення про проходження служби
рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України
( 114-91-п ) (114-91-п)
заявник зобов'язаний виконувати накази начальників,
проходити службу там, де це викликано інтересами і обумовлено
наказами.
В судовому засіданні скаржник пояснив, що відбуваючи із відділу
міліції, він повідомив керівництво, що буде перевіряти скаргу
громадянина і займатися в зв`язку з цим оперативної роботою, але в
цей час він поїхав разом зі своїм другом (також працівником
міліції) забезпечувати можливість передачі боргу іншими
приватними особами, які були їх знайомі.
Згідно з п.е. ст.64 Положення про проходження служби рядовим і
начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого
постановою КМ УРСР від 29 липня 1991 р. № 114,( 114-91-п ) (114-91-п)
особи
середнього, старшого і вищого начальницького складу звільнюються
зі служби в запас за порушення дисципліни.
Таким чином, оцінюючі у сукупності добуті в судовому засіданні
докази, суд знаходить встановленим, що скаржника обгрунтовано було
звільнено за висновками службового розслідування , наказу про
звільнення, та подання за порушення дисципліни; відсутність на
службі 31 березня 1997 року, а тому його скарга в частині
безпідставного звільнення із служби задоволенню не підлягає.
Оскільки суд прийшов до висновку про неможливість поновлення на
посаді позивача суд знаходить за неможливе задоволення скарги в
частині стягнення заробітної плати та грошового утримання з часу
звільнення скаржника по день розгляду справи в суді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 30, 62, 202,
248-1,248- 2, 248-4, 248-5, 248-6, 248-7 ЦПК України( 1502-06 ) (1502-06)
,
ст.10 Закону України Про міліцію ( 565-12 ) (565-12)
, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні скарги позивача на неправомірні дії керівництва
Управління МВС України, поновлення на службі та стягнення
грошового утримання відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського міського суду через
районний суд на протязі 10 днів.