Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Заболотного В.М.,

при секретарі Студинській К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", про визнання договору застави недійним, –

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що 05.11.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Снабресурс – Юг" був укладений кредитний договір №010/04-02/1799, згідно якого додаткової угоди до кредиту №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та додаткової угоди №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року позивач надав ПП "Снабресурс – Юг" кредит у розмірі 989800,00грн. строком на 120 місяців з 05.11.2007 року по 04.11.2017 року, а підприємство прийняло на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 13,00% на місяць за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку з кінцевий строк погашення кредиту – 04.11.2017 року. В забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_2, та ОСОБА_3 договори поруки від 05.11.2007 року та від 13.08.2010 року, згідно яких поручителі прийняли на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання його грошових зобов'язань у повному обсязі. Крім того кредитний договір забезпечено заставою згідно договору від 06.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та позивачем. Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, перерахувавши кошти на поточний рахунок позичальника. ПП "Снабресурс – Юг" належним чином свої зобов’язання за договором не виконує і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. Сума заборгованості за договором станом на 25.02.2011 року становить 824244,80грн. На підставі викладеного просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, як з солідарних боржників, заборгованість за кредитним договором №010/04-02/1799 від 05.11.2007 року із додатковими угодами до нього №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та додаткової угоди №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року в сумі 824244,80грн. та в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору звернути стягнення на предмет застави. Судові витрати покласти на відповідачів.

ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати недійсним договір застави від 06.11.2007 року, посилаючись на те, що на час укладання спірного договору вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, який відповідно не отримував від неї згоду на таке укладання, крім того договір було укладено ОСОБА_3 на підставі довіреності, якому вона також не надавала відповідної згоди.

В судовому засіданні представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з мотивів вказаних у позовній заяві. Заперечив проти задоволення позову ОСОБА_5

Представник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в частині звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на його необґрунтованість. Підтримав позовні вимоги ОСОБА_5 у повному об’ємі з підстав, викладених у позові.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість. Підтримав позов ОСОБА_5 у повному об’ємі та просив суд його задовольнити.

Представник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість. Підтримав позов ОСОБА_5 у повному об’ємі та просив суд його задовольнити.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлено належним чином, причину неявки суду не повідомлено.

Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню, позов ОСОБА_5 таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що 05.11.2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Снабресурс – Юг" був укладений кредитний договір №010/04-02/1799, згідно якого додаткової угоди до кредиту №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та додаткової угоди №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року позивач надав ПП "Снабресурс – Юг" кредит у розмірі 989800,00грн. строком на 120 місяців з 05.11.2007 року по 04.11.2017 року, а підприємство прийняло на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 13,00% на місяць за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку з кінцевий строк погашення кредиту – 04.11.2017 року.

В силу ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір було укладено відповідно до вимог ст.ст. 203, 205, 207, 1054, 1055 ЦК України, а саме його укладено у письмовій формі, та підписано уповноваженими особами.

З матеріалів справи вбачається, що банк перерахував на рахунок позичальника кошти передбачені кредитним договором.

Згідно ст.1050 ч.2 якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору позики.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Кредитним договором передбачено, що позичальник повинен належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та повернути кредит в сумі передбаченого договором, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору сплатити штрафні санкції у строки та на умовах, що визначені у ньому.

ПП "Снабресурс – Юг"" свої зобов’язання по договору належним чином не виконує внаслідок чого згідно розрахунків, наданих суду, станом на 25.02.2011 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 824244,80грн.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також судом встановлено, що кредитний договір з додатковими угодами забезпечено договорами поруки від 05.11.2007 року та №12/03-022/343 від 13.08.2010 року, відповідно до яких ОСОБА_3, ОСОБА_2 поручились перед позивачем за виконання позичальником своїх обов'язків у повному обсязі.

Відповідно до ст. 546 ЦК України – виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Відповідно до ст. 583 ЦК України – заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст. 589 ЦК України – у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Крім того кредитний договір забезпечено договором застави основних засобів за реє.№8312 від 06.11.2007 року, згідно якого ОСОБА_4 передав у заставу обладнання для виробництва виробів з пластмаси, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що на підставі договору кредиту позивач 27.01.2011 року направляв відповідачам письмову вимогу про дострокове погашення грошових зобов'язань за договором.

До теперішнього часу суми боргу за договором в повному обсязі не повернута, у зв’язку з чим підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача основна сума боргу за кредитами та інші обов’язкові платежі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Щодо позовних вимог ОСОБА_5, то суд зазначає наступне.

Положення ст.65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Щодо договору застави, то відповідно до ст. 572 ЦК України, заставодавець поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Заставодавець відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником заставним майном.

Таким чином, застава є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не правочином щодо розпорядження майном, належним заставодавцеві; договір застави не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а відтак до даних правовідносин норми ст.65 СК України не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що заставне майно згідно договору застави від 06.11.2007 року, не перебувало у спільній (сумісній, частковій) власності подружжя, тому для його передачі у заставу не потрібна була згода дружини заставодателя.

Доводи, викладені у позовній заяві ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

ОСОБА_5 не було надано суду будь – яких достатніх та належних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, у зв’язку із чим суд вважає за необхідне залишити їх без задоволення.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджено судові витрати, які в даному випадку по первісному позову складаються з 120,00грн. – витрати пов’язані зі сплатою ІТЗ та 1700,00грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 91, 104, 215, 526, 530, 533, 534, 546, 553, 554, 572, 583, 589, 629, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 – 215, 295 ЦПК України (1618-15) , суд, –

Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором №010/04-02/1799 від 05.11.2007 року із додатковими угодами до нього №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та додаткової угоди №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року в сумі 824244,80грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/04-02/1799 від 05.11.2007 року із додатковими угодами до нього №010/04-02/1799/1 від 22.12.2008 року та №010/04-02/1799/2 від 15.12.2009 року в сумі 824244,80грн. звернути стягнення на майно ОСОБА_4, перелік якого наведений в договорі застави основних засобів від 06.11.2007 року за реє.№8312 та знаходиться в заставі AT "Райффайзен Банк Аваль".

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Херсонської обласної дирекції судові витрати у розмірі 1820,00грн.

У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", про визнання договору застави недійним – відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.