ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 235/2436/19
провадження № 61-12838св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2021 року у складі судді Клікунової А. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у складі колегії суддів Агєєва О. В., Кішкіної І. В., Корчистої О. І.
у справі за позовом приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, третя
особа - ОСОБА_1, про визнання незаконними і скасування актів про нещасний випадок та про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, зобов`язання призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року приватне акціонерне товариство "АПК-Інвест"(далі - ПрАТ "АПК-Інвест") звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - ГУ Держпраці у Донецькій області), правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1, з посиланням на ту обставину, що оскаржувані акти стосуються нещасного випадку, що стався з ним.
З урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову, ПрАТ "АПК-Інвест" просило суд:
- визнати незаконним та скасувати акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 червня 2017 року о 21 год 30 хв
на ПрАТ "АПК-Інвест" форми Н-5, затверджений 19 вересня 2017 року начальником ГУ Держпраці у Донецькій області;
- визнати незаконним та скасувати акт № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом форми Н-1, затверджений начальником ГУ Держпраці у Донецькій області 19 вересня 2017 року;
- зобов`язати ГУ Держпраці у Донецькій області призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 27 червня 2017 року о 21 год 30 хв на ПрАТ "АПК-Інвест" спеціальною комісією в іншому складі.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 19 вересня 2017 року комісія ГУ Держпраці у Донецькій області склала два акти щодо нещасного випадку, що стався на структурному підрозділі ПрАТ "АПК-Інвест", а саме - Департаменті транспорту і логістики (далі - ДТіЛ) з водієм підприємства ОСОБА_1 : акт № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 та акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5.
Не погоджуючись з викладеними у актах Н-1 та Н-5 обставинами, позивач вважав їх незаконними, тобто такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Вказував, що спеціальна комісія при проведенні розслідування порушила обов`язок, визначений у пункті 42 чинного на той час Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (1232-2011-п)
(далі - Порядок № 1232). Зокрема, неповною мірою були встановлені причини, які призвели до нещасного випадку, а тому неправильно визначено коло осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, натомість дійсно винну особу - механіка ОСОБА_2, комісія помилково визнала лише свідком.
Стверджував, що особи, які безпосередньо мали відношення до події нещасного випадку не дотримались визначеної на підприємстві підпорядкованості працівників, передбаченої робочими (посадовими) інструкціями.
Також позивач звертав увагу на відсутність повноважень щодо участі у діяльності спеціальної комісії у інженера з охорони праці адміністрації м`ясокомбінату ПрАТ "АПК-Інвест" ОСОБА_3, який в оскаржуваних актах вказаний як один із членів цієї комісії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 травня 2021 року первісного відповідача - ГУ Держпраці у Донецькій області замінено на його правонаступника - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що суд не повинен підмінювати функції спеціальної комісії та не наділений повноваженнями щодо здійснення аналізу нещасного випадку та визначення того, чи є той чи інший нещасний випадок таким, що пов`язаний чи не пов`язаний з виробництвом. Можливість скасування актів за формою Н-1 і Н-5 залежить від результатів повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку і в судовому порядку може бути оскаржено саме рішення спеціальної комісії за наслідками такого розслідування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14 грудня 2022 року ПрАТ "АПК-Інвест" за допомогою засобів поштового зв`язку звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року в указаній вище справі.
У касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "АПК-Інвест" у зазначеній справі, витребувано
її з Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська.
10 січня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 806/1772/18 та від 21 січня 2020 року
у справі № 522/15419/16-ц. Вказує, що вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій повинні були перевірити викладені в оскаржуваних актах висновки комісії щодо обставин справи та докази, на які спиралась комісія і такі дії суду не будуть вважатись втручанням у дискрецію суб`єкта владних повноважень.
Зазначає, що суди не взяли до уваги ту обставину, що 28 січня 2020 року
ПрАТ "АПК-Інвест" зверталось до начальника ГУ Держпраці у Донецькій області з відповідною заявою про призначення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку з водієм ОСОБА_1 спеціальною комісією в іншому складі з підстав невідповідності актів фактичним обставинам настання нещасного випадку. Однак листом від 21 лютого 2020 року № 09-19-3/1082/20 відповідач відмовив у задоволенні такої заяви з посиланням на наявність спору на розгляді в суді, хоча такої підстави для відмови чинним законодавством не передбачено.
Посилаючись на наявність підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, ПрАТ "АПК-Інвест" вказує, що суди необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання про витребування висновку судової інженерно-технічної експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження № 12017050410002543, яке позивач заявляв як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи.
Відзив на касаційну скаргу
24 січня 2023 року Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці через систему "Електронний суд" направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року вказаний відзив повернуто без розгляду у зв`язку із неподанням суду доказів надсилання його копій та доданих до нього документів усім учасникам справи.
Фактичні обставини справи
Відповідно до акта № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1, складеного 18 вересня 2017 року, затвердженого начальником ГУ Держпраці у Донецькій області ОСОБА_10 19 вересня 2017 року, спеціальною комісією було встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок з працівником ПрАТ "АПК-Інвест" ОСОБА_1 .
Так, згідно цього акта, 27 червня 2017 року о 09 год 25 хв водій автотранспортних засобів ПрАТ "АПК-Інвест" ОСОБА_1 прибув на територію ПрАТ "АПК-Інвест" (ДТіЛ) на роботу відповідно до графіка виходів працівників ДТіЛ на червень 2017 року. Після проходження передрейсового медичного огляду ОСОБА_1 отримав подорожній лист № 006129 від 27 червня 2017 року із завданням на здійснення перевезення тварин на автомобілі КамАЗ 65116-020, д/н НОМЕР_1, з напівпричепом Реzzаіоlі, д/н НОМЕР_2 . Після проведення передрейсового технічного огляду транспортного засобу о 09 год 30 хв виїхав на лінію для виконання отриманого завдання. Впродовж зміни до 17 год 00 хв ОСОБА_1 у відповідності до пунктів призначення перевозив тварин. О 17 год 00 хв, згідно з порядком обслуговування автомобілів для перевезення тварин, ОСОБА_1 доставив транспортний засіб на мийку ПрАТ "АПК-Інвест", яка розташована на території очисних споруд підприємства за адресою: с. Рівне, Покровський район, Донецька область. Мийку напівпричепа здійснював персонал мийки у присутності водія у послідовності, передбаченій інструкцією з експлуатації напівпричепів Реzzаіоlі. За допомогою гідроприводу ОСОБА_1 опустив два рівня підлоги напівпричепа. Працівники мийки установками Каеrсhеr вимили перший рівень підлоги, після чого ОСОБА_1 підняв гідроприводом промиту підлогу верхнього поверху напівпричепа у верхнє положення. Персонал мийки вимив другий рівень підлоги. Потім ОСОБА_1 підняв гідроприводом промиту підлогу середнього поверху у верхнє положення і зафіксував її у цьому положенні. Персонал мийки вимив підлогу нижчого поверху. Далі ОСОБА_1 почав складати рівні підлоги у нижнє положення. В цей момент один бік верхньої підлоги вийшов з направляючих, в результаті чого стався перекіс підлоги напівпричепа. Приблизно о 19 год 30 хв водій ОСОБА_1 зателефонував черговому механіку ДТіЛ - ОСОБА_2 та повідомив про несправність системи гідроприводу напівпричепа. О 20 год 00 хв до водія ОСОБА_1 прибув механік ОСОБА_4 і, після огляду системи гідроприводу напівпричепа, наказав водію ОСОБА_1 доставити автомобіль з напівпричепом до боксу для обслуговування автомобілів, який розташований на майданчику ДТіЛ з метою подальшого усунення несправності механізму підйому підлоги напівпричепа. О 20 год 20 хв ОСОБА_1 прибув на автомобілі з напівпричепом до ремонтного боксу ДТіЛ та здав подорожній лист, після чого ОСОБА_1 на черговому автомобілі поїхав на очисні споруди за особистим автомобілем. По дорозі ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, щоб той повернувся до ремонтного боксу для участі в ремонті напівпричепа. На власному автомобілі ОСОБА_1 направився до ДТіЛ. Приблизно о 21 год 00 хв ОСОБА_1 та слюсар з рухомого складу ОСОБА_5 отримали від механіка ОСОБА_2 завдання на усунення несправності механізму підйому напівпричепа. Завдання було видано в усній формі без оформлення наряду-допуску та без проведення ОСОБА_1 цільового інструктажу з питань охорони праці з реєстрацією у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Після проведення в усній формі інструктажу з охорони праці при роботі з приставних драбин ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розпочали виконання ремонтних робіт. ОСОБА_4 розташувався біля органів управління механізмом підйому, а робітники з протилежного боку напівпричепа встановили приставні драбини, піднялись по ним і із застосуванням ломів, які вони вставляли в отвори кузова під основу підлоги, намагалися встановити один бік підлоги в направляючі. Приблизно о 21 год 20 хв ОСОБА_1, знаходячись на приставній драбині, на висоті близько трьох метрів та прикладаючи значні зусилля для усунення перекосу підлоги напівпричепа, не втримав лом, який вислизнув з отвору напівпричепа. Внаслідок цього водій втратив рівновагу, через що драбина верхнім кінцем посунулась по борту напівпричепа. Щоб не впасти ОСОБА_1 зістрибнув з драбини на підлогу, одразу відчув гострий біль в області лівої п`яткової кістки. ОСОБА_4 на легковому автомобілі доставив ОСОБА_1 до приймального відділення Мирноградської ЦМЛ. Про нещасний випадок ОСОБА_4 повідомив начальника транспортної служби ДТіЛ ОСОБА_6, який, в свою чергу, керівництво ДТіЛ не повідомив, а також не було повідомлено і генерального директора ПрАТ "АПК-Інвест".
За результатами розслідування нещасного випадку на виробництві, особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці визнано:
ОСОБА_6 - начальника транспортної служби ДТіЛ ПрАТ "АПК-Інвест"; ОСОБА_7 - директора ДТіЛ ПрАТ "АПК-Інвест"; ОСОБА_8 - генерального директора ПрАТ "АПК-Інвест". Свідками нещасного випадку визнано: ОСОБА_5, ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 15-17).
Згідно акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 червня 2017 року о 21 год 30 хв на ПрАТ "АПК-Інвест", за формою Н-5 щодо нещасного випадку, що стався на структурному підрозділі ПрАТ "АПК-Інвест" - ДТіЛ, затвердженого начальником ГУ Держпраці у Донецькій області ОСОБА_10 19 вересня 2017 року, зроблено висновок комісії, відповідно до якого нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці визнано: ОСОБА_6 - начальника транспортної служби ДТіЛ ПрАТ "АПК-Інвест"; ОСОБА_7 - директора ДТіЛ ПрАТ "АПК-Інвест"; ОСОБА_8 - генерального директора ПрАТ "АПК-Інвест" (т. 1 а. с. 18-21).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове соціальне страхування" встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці" (2694-12)
.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, була врегульована Порядком № 1232, чинним на час настання нещасного випадку з ОСОБА_1 та проведення спеціального розслідування.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.
Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку (пункт 38 Порядку № 1232).
Зазначеним вище пунктом 38 Порядку № 1232 також закріплено склад спеціальної комісії, до якої, зокрема, входять: посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії) та інші особи, зокрема представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках), представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці.
Обов`язки комісії із спеціального розслідування нещасного випадку визначені пунктом 14 Порядку № 1232. Зазначена комісія зобов`язана, зокрема, з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.
Згідно з пунктом 47 Порядку № 1232 за результатами спеціального розслідування складаються акти форми Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).
Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п`яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта (актів) член спеціальної комісії підписує його (їх) з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово. Окрема думка додається до акта за формою Н-5 і є його невід`ємною частиною.
З установлених судами обставин справи відомо, що інженер з охорони праці адміністрації м`ясокомбінату ПрАТ "АПК-Інвест" ОСОБА_3 та уповноважений трудового колективу з питань охорони праці ДТіЛ ПрАТ "АПК-Інвест" ОСОБА_9 будь-яких зауважень щодо змісту оскаржуваних актів не заявляли.
Пунктом 3.5 посадової інструкції інженера з охорони праці, затвердженої генеральним директором ПрАТ "АПК-Інвест", (т. 1 а. с. 22, 23) закріплено право інженера з охорони праці представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з юридичними і фізичними особами, тому ОСОБА_3 мав законні підстави для участі у роботі спеціальної комісії, а також для підпису актів, складених за результатом проведення спеціального розслідування.
Пунктом 54 Порядку № 1232 передбачено, що у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім`ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об`єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку.
Рішення спеціальної комісії в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише у судовому порядку.
З матеріалів справи відомо, що 28 січня 2020 року ПрАТ "АПК-Інвест" направило на адресу ГУ Держпраці у Донецькій області лист за вих. № 122 з проханням призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 27 червня 2017 року о 21 год 30 хв на ПрАТ "АПК-Інвест" із водієм автотранспортних засобів ОСОБА_1, спеціальною комісією в іншому складі (т. 1 а. с. 207-214).
У відповіді ГУ Держпраці у Донецькій області за вих. № 09-19-3/1082/20 від 21 лютого 2020 року повідомило, що не має законних підстав для призначення повторного розслідування у зв`язку із перебуванням на розгляді у суді справи № 235/2436/19 за позовом ПрАТ "АПК-Інвест" до ГУ Держпраці у Донецькій області.
Тобто, заяву про призначення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, позивач подав вже після звернення до суду з цим позовом, а тому відсутні підстави вважати порушеними права позивача в частині непризначення відповідачем повторного розслідування.
Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм матеріального й процесуального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 806/1772/18 та від 21 січня 2020 року у справі № 522/15419/16-ц, є необґрунтованими, оскільки висновки суду апеляційної інстанції не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду.
Так, у справі № 806/1772/18 предметом розгляду є правовідносини, пов`язані із здійсненням Головним управлінням Держгеокадастру повноважень щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є відмінними від справи, яка переглядається.
Натомість у справі № 522/15419/16-ц з позовом до суду звернулась дружина загиблого при пожежі на судні судновласника, якого оскаржуваним актом про проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, було визнано відповідальною особою за нещасний випадок, та яка не була присутня при роботі комісії та не отримала вчасно копію оскаржуваного нею акта форми Н-5.
Доводи позивача про те, що суди першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про витребування доказів, не знайшли свого підтвердження.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, надав належну оцінку як кожному доказу окремо, так і доказам у їх сукупності та дійшов загалом обґрунтованого висновку (на підставі поданих сторонами доказів) про відмову у задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як в матеріальному, так і в процесуальному сенсі, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "АПК-Інвест" залишити без задоволення.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 грудня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров