727/8026/23 Про встановлення факту проживання однією сім`єю на час відкриття спадщини - 13.05.2024 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Кодрян Яна Дмитрівна, на постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б., від 12 березня 2024 року і виходив з наступного.

Основний зміст позовних вимог

1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернівецької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю на час відкриття спадщини.

2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з яким вона починаючи з червня 2017 року проживала разом однією сім`єю та вела спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1, до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Вказувала, що через свій похилий вік, наявність хронічних захворювань, постійні хвороби серця та легень ОСОБА_5 потребував постійного стороннього догляду, що підтверджується виписками з епікризу та обстежень. Вона надавала необхідний догляд, допомогу, піклувалась про нього, купувала всі необхідні ліки, засоби гігієни, продукти харчування. Крім того, здійснювала утримання квартири по АДРЕСА_1, купувала побутові речі у квартиру, оплачувала житлово-комунальні послуги під час життя та після смерті ОСОБА_5 .

4. Стверджувала, що з червня 2017 року по 17 липень 2022 року вона та ОСОБА_5 постійно проживали разом, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, спільним харчуванням, брали участь у спільних витратах, спільно підтримували належний стан квартири, необхідний для проживання у ній.

5. Зазначала, що ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з тим, ОСОБА_7 у 2015 році захворіла на хронічне психічне захворювання та у період з 2015 року по лютий 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні в обласному комунальному некомерційному підприємстві "Чернівецька обласна психіатрична лікарня", а вона надавала допомогу ОСОБА_5 та супроводжувала його при навідуванні ОСОБА_6 у лікарні, готувала їжу для ОСОБА_6 .

6. Згідно з доводами позивачки, після смерті ОСОБА_5 саме їй було видано довідку про причину смерті, лікарське свідоцтво про смерть та свідоцтво про смерть, вона здійснила його поховання та понесла на це витрати. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно, яке він прийняв після смерті ОСОБА_6 на підставі заповіту.

7. Зазначала, що ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_6 у її присутності сказала ОСОБА_5, щоб він їй надав 20 000 дол. США і тоді вона відмовиться від прийняття обов`язкової частки у спадщині після смерті матері та вся квартира буде належати ОСОБА_5, який на вказану пропозицію погодився та передав ОСОБА_4 гроші у розмірі 20 000 дол. США, про що свідчить розписка від 20 липня 2020 року, оригінал якої у неї зберігся. У зв`язку з отриманням вказаних грошей ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_5 у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріально округу Макеєвої Н. В. написала заяву про відмову від прийняття обов`язкової частки у спадщині після смерті матері, а згодом написала іншу заяву про прийняття обов`язкової частки у спадщині після смерті матері.

8. Вказувала, що після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на майно, яке складається з 5/6 квартири по АДРЕСА_1 .

1/6 квартири належить ОСОБА_4, яка її отримала після смерті ОСОБА_6 (матері) як обов`язкову частку у спадщині. Разом з тим, діти померлого, спадкоємці першої черги за законом, не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5, інших спадкоємців за законом у нього немає.

9. Позивачка посилалася на те, що вона звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Малої І. М. із заявою про прийняття спадщини за законом як спадкоємець четвертої черги, оскільки постійно проживала зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини.

10. Зазначала, що постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 22/02-31 від 28 червня 2023 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Малою І. М. відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру, оскільки вона не подала документів, які б підтверджували факт родинних стосунків із спадкодавцем, тому не підпадає під жодну чергу спадкоємців за законом після смерті

ОСОБА_5 . Водночас їй було роз`яснено, що для віднесення її до четвертої черги спадкоємців, вона повинна звернутися до суду за встановленням факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.

11. З урахуванням викладеного, позивачка просила позов задовольнити, встановити факт що вона проживала однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_5 у квартирі по АДРЕСА_1 з червня 2017 року по день його смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня

2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_5 за адресою: квартира АДРЕСА_1, у період з червня 2017 року до дня його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та

ОСОБА_5 разом проживали, харчувалися, мали спільний бюджет, спільні права та обов`язки, були пов`язані спільним побутом, брали участь у спільних витратах, сплачували комунальні послуги, підтримували та допомагали один одному, а тому відносини, які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 складали сім`ю. Також суд виходив з того, що згідно з актом № 51 від 19 січня

2023 року, складеним комунальним підприємствам "МІСТОСЕРВІС",

ОСОБА_1 проживала разом зі ОСОБА_5 однією сім`єю та вела спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1, починаючи з червня 2017 року до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані обставини також підтверджені в судовому засіданні показами свідків.

14. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня

2023 року оскаржила в апеляційному порядку особа, яка не брала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, - ОСОБА_4, а також Чернівецька міська рада.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

15. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_8, Чернівецької міської ради задоволено.

16. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня

2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 відмовлено.

17. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 до 10 лютого 2020 року, що виключає можливість встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у період з червня 2017 року по 10 лютого 2020 року, а встановлення такого факту з 11 лютого 2020 року по 17 липня 2022 року не доводиться належними й допустимими доказами та не спрямовано на захист права позивачки, оскільки не охопить період понад 5 років до дня смерті спадкодавця.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

18. 09 квітня 2024 року ОСОБА_1,від імені якої діє адвокат Кодрян Я. Д., через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2024 року та залишити в силі рішенняШевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2023 року.

19. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі № 910/2611/18, від 09 квітня 2019 року

у справі № 916/1717/17, від 22 травня 2019 року у справі № 904/7274/17,

від 03 липня 2019 року у справі № 910/15668/18, від 24 вересня 2020 року

у справі № 644/5818/18, від 13 жовтня 2021 року у справі № 917/1697/20,

від 19 квітня 2023 року у справі № 308/10705/20, від 08 травня 2023 року

у справі № 689/1870/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. У касаційній скарзі заявницявказує, що у ОСОБА_4 було відсутнє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки ухвалою Шевченківського районного суд м. Чернівці від 12 жовтня 2023 року провадження у справі в частині позовних вимог до

ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю на час відкриття спадщини - закрито. ОСОБА_4 не є спадкоємицею жодної черги та в неї відсутні будь-які родинні відносини із спадкодавцем. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2023 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 .

21. Згідно з доводами касаційної скарги, апеляційний суд помилково застосував до спадкових правовідносин положення Сімейного кодексу України (2947-14) , що регулюють сімейні відносини між чоловіком та жінкою, які проживають однією сім`єю, та не розмежував сферу дії СК України (2947-14) та статті 1264 ЦК України. Позивачка вказує, що вона є єдиною особою, яка може оформити право на спадщину, у випадку встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем, оскільки діти спадкодавця не прийняли спадщину. Вказує, що факт її проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років на час його смерті підтверджений достатніми доказами, які належним чином оцінено судом першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 727/8026/23.

Доводи відзивів на касаційну скаргу

23. У поданому відзиві на касаційну скаргу Чернівецька міська рада посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що недоведення факту проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем більше п`яти років до його смертіі є головною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Звертає увагу, що місце проживання позивачки не зареєстровано у спірній квартирі.

24. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 посилається на те, що постанова Чернівецького апеляційного суду від 12 березня 2024 року є законною та обґрунтованою. Зазначає, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2023 року безумовно впливає на її права, оскільки вона подавала заяву про прийняття спадщини, а тому вона правомірно звернулася із апеляційною скаргою, яку розглянуто апеляційним судом. Позовні вимоги вважає необґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

26. Згідно з актом № 51 від 19 січня 2023 року, складеним КП "МІСТОСЕРВІС", ОСОБА_1 проживала разом зі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім`єю та вела спільне господарство за адресою:

АДРЕСА_1, починаючи з червня 2017 року до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації, про що свідчили сусіди

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

27. Згідно з довідкою Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради № Д46 від 06 січня 2023 року місце проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, було зареєстроване з

14 листопада 2008 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою:

АДРЕСА_1 . Інші особи, які були зареєстровані за вказаною адресою, відсутні.

28. Довідкою Департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради № Д46/1 від 06 січня 2023 року підтверджено, що за відомостями реєстру територіальної громади осіб, місце проживання яких зареєстроване у житловому приміщенні/будинку за адресою: АДРЕСА_1, станом на 06 січня 2023 року не значиться.

29. Згідно з виписними епікризами з історії хвороби № 2293, № 4281, № 3603, ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в КМУ "Міська клінічна лікарня № 3" в період з 03 квітня 2019 року по 18 квітня 2019 року та в

КМУ "Центральна міська клінічна лікарня" у період з 29 вересня 2021 року по

07 жовтня 2021 року, а також з 30 червня 2022 року по 08 липня 2022 року у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Також проходив відповідні обстеження у КМУ "Центральна міська клінічна лікарня".

30. Відповідно до видаткової накладної ТОВ "Епіцентр К" Ррз/CV-0012155 від 12 лютого 2019 року було придбано телевізор вартістю 5 998, 98 грн.

31. У відповідності до квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1, були здійснені відповідні платежі за вивіз твердих побутових відходів за 2019 рік, оплата у 2023 році за постачання електричної енергії, водопостачання та водовідвід, газопостачання.

32. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 577 від 18 липня 2022 року смерть ОСОБА_5 настала по АДРЕСА_1 за місцем проживання.

33. Відповідно до рахунку-замовлення № 725124 МКП "Спецкомбінат"

від 18 липня 2022 року ОСОБА_1 замовляла ритуальні послуги вартістю 3 049, 80 грн для поховання ОСОБА_5 . Відповідно до квитанції

МКП "Спецкомбінат" від 18 липня 2022 року було здійснено оплату послуг поховання у розмірі 3 049, 80 грн. Згідно з накладною від 19 липня 2022 року було здійснено купівлю труни та інших речей для поховання вартістю 2 880, 00 грн.

34. Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління 09 жовтня 2008 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 жовтня 2008 року.

35. Відповідно до відповіді ОКНП "Чернівецька обласна психіатрична лікарня"

від 11 серпня 2023 року № 6472, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 1986 року зверталася за спеціалізованою психіатричною медичною допомогою в поліклінічний підрозділ Чернівецької обласної психіатричної лікарні. Неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні у цій медичній установі, останнє перебування з 07 березня 2019 року по 21 січня 2020 року, діагноз: судинна деменція з психотичними включеннями.

36. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

37. На підставі заповіту від 19 серпня 2013 року ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_5 все своє майно.

38. Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченим 06 вересня 1993 року державним нотаріусом Першої чернівецької державної нотаріальної контори Глуговським В. В., зареєстрованим у реєстрі за № 2-7387, та договором міни від 31 жовтня 1995 року, посвідченим державним нотаріусом Третьої чернівецької державної нотаріальної контори, зареєстрованим у реєстрі за № 3-дс-460, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 .

39. Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв ОСОБА_5 на підставі заповіту, подавши 20 липня 2020 року приватному нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвій Н. В. заяву про прийняття спадщини.

40. У ОСОБА_6 було двоє дітей: ОСОБА_11 та

41. Відповідно до матеріалів спадкової справи донька ОСОБА_6 - ОСОБА_4 20 липня 2020 року подала приватному нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвій Н. В. заяву про відмову від належної їй частки спадкового майна, що залишилося після смерті матері.

42. Розпискою від 20 липня 2020 року підтверджено, що ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_5 гроші у сумі 20 000 доларів США.

43. 04 серпня 2020 року ОСОБА_13 подала приватному нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвій Н. В. заяву, якою відкликала заяву про відмову від належної їй частки спадщини за законом, а також заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 .

44. У відповідності до матеріалів спадкової справи, ОСОБА_11 відмовився від прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом після смерті ОСОБА_6 .

45. Відповідно до інформаційної довідки, сформованої за допомогою додатку "Реєстр нерухомості" від 03 липня 2023 року, 1/6 квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_14, приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу.

46. На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа № 1/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

47. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 22/02-31

від 28 червня 2023 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Малою І. М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_1 не подала документів, які б підтверджували факт родинних стосунків із спадкодавцем, вона не підпадає під жодну чергу спадкоємців за законом після смерті

48. 10 квітня 2023 року ОСОБА_4 подала приватному нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Малій І. М. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

49. Відповідно до матеріалів витребуваної судом спадкової справи, спадкоємцями першої черги за законом є діти померлого: син ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_15, які на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем та не подавали заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріуса. Інших спадкоємців за законом у ОСОБА_5 немає.

50. Судом першої інстанції були досліджені покази свідків (доньок позивачки та знайомих).

Позиція Верховного Суду

51. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

52. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

53. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

54. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

55. За частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

56. Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

57. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

58. Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

59. Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

60. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

61. У постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 522/1252/14-ц (провадження № 61-11255св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18 (провадження № 61-3852св19), що для застосування положень вищевказаної статті необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.

62. Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення таких юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

63. Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

64. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах

від 21 березня 2019 року у справі № 461/4689/15-ц, від 10 жовтня 2019 року

у справі № 520/8495/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 712/1294/17,

від 31 березня 2022 року у справі № 461/4532/20, від 12 січня 2023 року у справі № 754/6012/21, від 20 лютого 2023 року у справі № 520/11160/18, від 26 жовтня 2023 року у справі № 522/10701/20 (провадження № 61-9778св23).

65. Згідно з частинами першою, третьою та п`ятою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

66. Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`юскладають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

67. Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 (v005p710-99) обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

68. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

69. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

70. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

71. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

72. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, враховуючи аргументи поданих апеляційних скарг, дійшов мотивованого висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачка не довела належними, достатніми та допустимими доказами факт спільного проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ведення з ним спільного господарства, спільного побуту, наявності у них взаємних прав та обов`язків більше п`яти років до моменту його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

73. Судами безспірно встановлено, що з 09 жовтня 2008 року ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, яка

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

74. Відповідно до статті 25 СК України передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

75. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим (частина перша статті 104 СК України).

76. Із урахуванням зазначеного, слід дійти висновку про те, що факт перебування ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 з

09 жовтня 2008 року по 10 лютого 2020 року ставить під сумнів ймовірність проживання позивачки однією сім`єю із ОСОБА_5 у період з червня 2017 року по 10 лютого 2020 року.

77. Доводи позивачки про те, що ОСОБА_7 у 2015 році захворіла на хронічне психічне захворювання та у період з 2015 року по лютий 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні є необґрунтованими, оскільки листом ОКНП "Чернівецька обласна психіатрична лікарня" від 11 серпня 2023 року № 6472 підтверджено перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у цій медичній установі з 07 березня 2019 року по 21 січня 2020 року.

78. Окрім зазначеного, апеляційним судом зроблено доречні висновки про те, що допомога ОСОБА_5 (догляд за ним, придбання ліків, відвідування лікарні, придбання продуктів харчування, супроводження до дружини в лікувальний заклад тощо) з боку ОСОБА_1 мала ознаки саме допомоги у догляді за особою, яка цього потребувала, що не охоплюється поняттям сім`ї.

79. Враховуючи вказані обставини, надавши належну оцінку поданим доказам, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачка не довела обставин, на які посилалася (проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини).

80. Водночас, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

81. Слід також звернути увагу на те, що позивачка при зверненні до суду з цим позовом визначила ОСОБА_4 відповідачем. У подальшому ухвалою Шевченківський районний суд м. Чернівці від 12 жовтня 2023 року прийнято відмову позивачки від позовних вимог до ОСОБА_4, провадження в цій частині вимог закрито.

82. ОСОБА_4 зверталася до суду першої інстанції з клопотанням про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, однак у задоволенні клопотання ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2023 рокувідмовлено з тих підстав, що підготовче провадження по справі закінчилося до подачі ОСОБА_4 вказаного клопотання.

83. Слід також зазначити, що ОСОБА_4 є власницею 1/6 спірної квартири АДРЕСА_1 .

84. Водночас, 04 серпня 2020 року ОСОБА_13 подала приватному нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвій Н. В. заяву, якою відкликала заяву про відмову від належної їй частки спадщини за законом, а також заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 .

85. 10 квітня 2023 року ОСОБА_4 подала приватному нотаріусу Чернівецького міського нотаріального округу Малій І. М. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

86. Вказані обставини свідчать, що між позивачкою та ОСОБА_4 існує спір щодо спадкового майна, у зв'язку з чим ОСОБА_4, вважаючи, що її права порушуються судовим рішенням суду першої інстанції, обґрунтовано звернулася з апеляційною скаргою, належним чином мотивувавши свої доводи.

87. Окрім зазначеного, апеляційним судом було також задоволено іншу апеляційну скаргу - Чернівецької міської ради.

88. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального чи порушенням норм процесуального права.

89. Колегія суддів враховує, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

90. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

91. За встановлених у цій справі обставин висновки суду апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

92. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.