Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 червня 2011 року смт. Добровеличківка
Справа № 2-142/11
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs20206838) ) ( Додатково див. рішення апеляційного суду Кіровоградської області (rs17912273) )
Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області, в складі :
Головуючого судді Цоток В.В.
при секретарі Колєснік С.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та поділ сумісно нажитого майна подружжя, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу та поділ сумісно нажитого майна подружжя, в якому зазначила, що в період з лютого місяця 2007 року по 22 березня 2008 року проживала однією сім’єю з відповідачем без реєстрації шлюбу . Зокрема в період з лютого по липень місяць 2007 року вони проживали в домоволодінні позивача, яке знаходиться в АДРЕСА_2. З липня місяця 2007 року по 1 березня 2008 року сторони разом виїхали до міста Київ на заробітки, де проживали в найманій квартирі, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . В лютому місяці 2008 року за спільні кошти вони придбали житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_3, який зареєстрували на відповідача . З 1.03.2008 року позивач стала проживати в даному будинку та одночасно проводила в ньому ремонтні роботи . 22.03.2008 року сторони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_5 у них від сумісного проживання народився син ОСОБА_5 . В лютому місяці 2011 року взаємовідносини між сторонами погіршилися, а 19 лютого 2011 року відповідач, приїхавши додому, силою забрав їх спільного сина та частину речей . За обставин, що склалися позивач вимушена була захищати свої права в судовому порядку .
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали повністю та обґрунтували їх обставинами, викладеними в позовній заяві . ОСОБА_1 додала, що за період їх спільного проживання в селі Перчунове та місті Помічна відповідач постійно працював у місті Києві, а додому приїжджав лише на вихідні дні . На протязі всього вказаного вище періоду до реєстрації шлюбу сторони проживали разом в місті Києві як подружжя, спільними зусиллями організовували свій побут, збирали кошти для придбання будинку. Після його придбання позивач самостійно організовувала та проводила ремонт в будинку за кошти, які надавав відповідач .
Відповідач та його представники в судовому засіданні заявлених позовних вимог не визнали повністю, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 з лютого 2007 року по початок березня 2008 року не проживав та не міг проживати з позивачем однією сім’єю без реєстрації шлюбу, оскільки з серпня місяця 2007 року по початок березня місяця 2008 року він проживав однією сім’єю з ОСОБА_6 в місті Києві в одному з гуртожитків по вулиці Металістів . Відповідач стверджував, що на протязі вказаного проміжку часу він не проживав за адресою : АДРЕСА_1 . Додав, що дійсно на протязі 2007 року на вихідні дні їздив в село Перчунове до ОСОБА_1, як до коханки, однак стверджував, що не проживав з нею як подружжя, не був пов’язаний з нею спільним побутом .
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
З показань свідка ОСОБА_7 з’ясовано, що вона є односельчанкою ОСОБА_1 та перебуває з нею в дружніх відносинах . Може засвідчити той факт, що в лютому місяці 2007 року позивач познайомилася в місті Дніпропетровську з відповідачем . З тих пір останні стали проживати однією сім’єю в будинку, який належав ОСОБА_1 та знаходився в селі Перчунове. Враховуючи те, що роботи в селі не було, відповідач їздив на роботу в місто Дніпропетровськ, а пізніше в місто Київ. Повертався додому лише на вихідні дні. В липні-серпні місяці 2007 року позивач також виїхала до міста Київ в пошуках роботи . Там сторони проживали однією сім’єю в двокімнатній квартирі багатоквартирного будинку, який знаходився по вулиці Шамрила Тимофія . Дану квартиру орендував відповідач . 08.10.2007 року свідок у пошуках роботи також виїхала до міста Київ і до початку листопада 2007 року проживала в квартирі разом зі сторонами . Стверджувала, що останні на той момент проживали як подружжя, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки . З листопада місяця 2007 року по березень місяць 2008 року свідок стала проживати окремо від сторін, однак періодично приходила до них у гості, зокрема була на дні народження відповідача, що мало місце 21.11.2007 року . Зважаючи на обстановку, яку вона бачила може із впевненістю сказати, що взаємовідносини між ОСОБА_1 не змінилися, останні продовжували проживати однією сім’єю . Додала, що коли сторони проживали в селі Перчунове то відповідач приймав участь в утриманні та вихованні дитини позивача від першого шлюбу .
З показань свідка ОСОБА_8 з’ясовано, що вона є односельчанкою ОСОБА_1 та перебуває з нею в дружніх відносинах . Може засвідчити той факт, що в лютому місяці 2007 року позивач познайомилася в місті Дніпропетровську з відповідачем . З тих пір останні стали проживати однією сім’єю в будинку, який належав ОСОБА_1 та знаходився в селі Перчунове. Враховуючи те, що роботи в селі не було, відповідач їздив на роботу в місто Дніпропетровськ, а пізніше в місто Київ. Повертався додому лише на вихідні дні. В липні місяці 2007 року свідок виїхала до міста Київ в пошуках роботи . Там вона разом зі сторонами через оголошення відшукали двокімнатну квартиру в багатоквартирному будинку, який знаходився по вулиці Шамрила Тимофія, де проживала разом із чоловіком та сторонами по справі до початку грудня місяця 2007 року . Дану квартиру орендував відповідач. Орендну плату та комунальні платежі розділяли порівну між сім’ями, плату за послуги інтернету проводив відповідач . Свідок заявила, що сторони з лютого 2007 року по момент реєстрації шлюбу проживали як подружжя, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки . З грудня місяця 2007 року по березень місяць 2008 року свідок стала проживати окремо від сторін, однак продовжувала підтримувати з ними відносини, а тому може стверджувати, що взаємовідносини між ОСОБА_1 не змінилися, останні продовжували проживати однією сім’єю . Додала, що коли сторони проживали в селі Перчунове то відповідач приймав участь в утриманні та вихованні дитини позивача від першого шлюбу . Під час проживання в місті Києві зі слів позивача їй стало відомо про те, що сторони збирають кошти для придбання будинку . Додала, що неодноразово знаходилася в будинку по АДРЕСА_3, що в місті Помічна, та може підтвердити той факт, що після його придбання внаслідок спільних зусиль сторін його стан значно покращився .
З показань свідка ОСОБА_9, встановлено, що в період з листопада по грудень місяць 2007 року вона разом з чоловіком проживала в двокімнатній квартирі, яку орендували сторони та яка знаходиться в місті Києві неподалік від станції метро "Берестейська". ОСОБА_1 на протязі вказаного проміжку часу проживали разом в одній кімнаті . Зі слів позивача свідку стало відомо, що сторони мають намір зареєструвати шлюб . З ОСОБА_6 свідок познайомилася орієнтовно в 2010 році, коли та приходила в гості до позивача. До цього часу вказану особу ОСОБА_9 не бачила та з нею не спілкувалася .
З показань свідка ОСОБА_10 з’ясовано, що він є хрещеним батьком дитини сторін. На протязі літа-осені 2007 року він тричі підвозив ОСОБА_1 в село Перчунове, Добровеличківського району, Кіровоградської області . Однак кінцевий пункт зупинки відповідача йому на той час не був відомий, оскільки свідок доставляв ОСОБА_4 до в’їзду в село, а сам повертався в місто Помічна . Орієнтовно в січні –лютому місяці 2008 року свідок знову підвозив відповідача до в’їзду в село Перчунове. Про взаємовідносини між сторонами на той час йому нічого не було відомо. Зі слів ОСОБА_4 свідок знав лише про те, що той їздить до коханки . В лютому місяці 2008 року від своєї сестри свідок дізнався про те, що між сторонами існують взаємовідносини .
З договору оренди житлового приміщення від 03.10.2007 року, встановлено, що ОСОБА_4 взяв в оренду на період з 03.10.2007 року до 03.08.2008 року квартиру АДРЕСА_1 ;
З повідомлень ЗАТ "Воля-Кабель"на ім’я ОСОБА_4, з’ясовано, що відповідач в період з грудня місяця 2007 року по лютий місяць 2008 року користувався послугами інтернету за адресою : АДРЕСА_1 .
З позовної заяви про розірвання шлюбу, поданої відповідачем до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська та рішення вказаного суду від 31.10.2007 року по цивільній справі № 2-1970/07 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_11 про розірвання шлюбу, встановлено, що ОСОБА_4 з лютого місяця 2007 року не проживав з дружиною, а перебував у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою . Дане рішення набрало законної сили 11.11.2007 року .
Той факт, що позивач не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з відповідачем в перших числах березня місяця 2008 року стала проживати в спірному будинку та виконувати в ньому ремонтні роботи на переконання суду свідчить про те, що між сторонами існували тривалі сімейні відносини .
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що факт проживання ОСОБА_1 однією сім’єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період з 11.11.2007 року по 22.03.2008 року є доведеним та підлягає встановленню .
Вимоги позивача щодо встановлення факту її проживання однією сім’єю з відповідачем в період з 01.02.2007 року по 10.11.2007 року суд вважає необгрунтованими, оскільки у вказаний період ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 ( а.с. 23 ), а тому встановлення даного факту не призведе до виникнення права позивача на спірне майно . Враховуючи викладене суд вважає, що показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та довідка № 1-23-130, видана ними 02.03.2011 року не мають значення для даної справи, оскільки обставини, які вони обґрунтовують стосуються періоду лютого-липня місяців 2007 року .
До показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_6 суд відноситься критично, оскільки перша є матір’ю позивача, а остання співмешканкою відповідача, а тому на переконання суду вказані особи є зацікавленими в результатах розгляду справи. Окрім того показання свідка ОСОБА_6 суперечать поясненням відповідача та іншим наявним у справі доказам .
Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними . На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу .
З договору купівлі продажу житлового будинку з надвірними будівлями від 22.02.2008 року, який зареєстровано в реєстрі за № 284, встановлено, що ОСОБА_4 вказаного дня придбав житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 ( а.с. 25 ) .
Враховуючи ті обставини, що на той момент відповідач проживав однією сім’єю з позивачем без реєстрації шлюбу, будь-яких письмових угод з приводу спільного майна між ними не укладалося, тому на переконання суду дане нерухоме майно є їх спільною сумісною власністю .
Окрім того з показань свідків встановлено, що після придбання спірного будинку внаслідок спільних зусиль сторін ( праці позивача та коштів відповідача ) його вартість істотно збільшилася, що відповідно до ч.1 ст. 62 СК України є підставою для визнання даного майна об’єктом спільної сумісної власності подружжя .
Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором .
З огляду на вказане суд вважає, що ОСОБА_1 має право Ѕ частину спірного будинку з надвірними будівлями .
Зважаючи на ті обставини, що позивач не заявляє вимог щодо виділення належної їй частки в натурі, суд, вирішуючи позовні вимоги щодо розподілу сумісного майна сторін вважає доцільним в порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на ідеальну частку в спірному майні, а саме на Ѕ його частину .
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог .
Отже з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 1815 гривень 75 копійок .
На підставі викладеного, ст.ст. 69, 70, 74 СК України, постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя " (v0011700-07) , від 21.12.2007 року № 11, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 234, 235, 256, 259 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити частково .
Встановити факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки села Перчунове, Добровеличківського району, Кіровоградської області та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Дніпропетровськ, Дніпропетровської області в період 11 листопада 2007 року по 22 березня 2008 року .
Визнати спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 .
В порядку розподілу спільного майна визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 ( одну/другу ) частину будинку з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_4, жителя АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_3 судові витрати в сумі 1815 ( одна тисяча вісімсот п’ятнадцять ) гривень 75 копійок .
В решті позовних вимог відмовити повністю .
рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі десяти днів з дня отримання його копії, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції .
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області
В.В.Цоток