461/3773/22 Про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу - 08.05.2024 Прийняття

суб`єкт оскарження - державний виконавець Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Чабрі Олена Богданівна,

заінтересована особа (стягувач) - кредитна спілка "Перше кредитне товариство",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В. від 06 листопада 2023 року,

Описова частина

Короткий зміст скарги

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - державний виконавець) Чабрі О. Б. від 10 лютого про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 461/1022/20, виданого 24 грудня 2021 року Львівським апеляційним судом, про стягнення з нього витрат на правничу допомогу у розмірі

1 000 грн, виконавче провадження ВП № НОМЕР_3;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Чабрі О. Б. від 10 лютого 2022 року про арешт його коштів, виконавче провадження

ВП № НОМЕР_3;

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Чабрі О. Б. від 21 червня 2022 року про розшук його майна, а саме автомобіля GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1, виконавче провадження ВП № НОМЕР_3.

- визнати незаконними рішення, дії та бездіяльність державного виконавця

Чабрі О. Б. щодо: прийняття постанови 10 лютого 2022 року про арешт його коштів; про прийняття 21 червня 2022 року постанови про розшук його майна, а саме автомобіля GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_2, та не направлення йому копії цієї постанови; прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження

ВП № НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа № 461/1022/20, та не направлення йому копії цієї постанови; не направлення йому постанов про: стягнення виконавчого збору; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про арешт його коштів.

Скарга обґрунтована неправомірними діями виконавця, що порушує його права.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Пустомитівського РВ ДВС ЗМУМЮ (м. Львів) Чабрі О. Б. від 10 лютого 2022 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Пустомитівського РВ ДВС ЗМУМЮ (м. Львів) Чабрі О. Б. від 21 червня 2022 року про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Пустомитівського РВ ДВС ЗМУМЮ (м. Львів) Чабрі О. Б. щодо не направлення боржнику копій постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_3.

У задоволенні іншої частини скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу Пустомитівського РВ ДВС ЗМУМЮ (м. Львів)залишено без задоволення. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2022 року залишено без змін.

25 вересня 2023 року ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2022 року, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2022 року відмовлено.

Ухвала суду апеляційного інстанції мотивована тим, що ухвалуГалицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2022 року постановлено за участю боржника ОСОБА_1, тому він був належним чином повідомлений про розгляд справи. Апеляційна скарга заявником подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (25 вересня 2023 року), на обставини непереборної сили заявник не посилався, а тому згідно з

частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд повинен відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до Львівського апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 461/3773/22 із Галицького районного суду м. Львова та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з неправильним застосуванням нор матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вказує, що висновок апеляційного суду про те, що апеляційна скарга була подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення є помилковим, оскільки повний текст ухвали Галицького районного суду м. Львова від 19 вересня 2022 року складено 23 вересня 2022 року. Відповідно до частини першої статті 124 ЦПК України закінченням річного строку на оскарження ухвали суду є 23 вересня 2023 року, а оскільки 23 вересня 2023 року це субота - вихідний день, тому згідно з частиною третьою статті 124 ЦПК України останнім днем строку є перший після нього робочий день, а саме 25 вересня 2023 року і в цей день ним подана апеляційна скарга.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції обмежив йому у доступі до правосуддя, посилається на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" та судову практику Європейського суду з прав людини щодо доступу до суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року до Верховного Суду подано відзив від начальника Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на касаційну скаргу, в якому, зазначається, що судове рішення апеляційного суду є обґрунтоване, ухвалене з дотриманням норм законодавства, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції вищезазначеним вимогам закону не відповідає.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 КПК України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини вказує, що відповідно до пункту 1

статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (Volovik v. Ukraine, № 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява № 13343/87) від 04 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого

є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Отже, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Частиною другою статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

У передбачених нормами ЦПК України (1618-15) випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення). При цьому, у випадках, коли відбувається проголошення судового рішення, датою такого судового рішення є дата судового засідання, яким завершено судовий розгляд.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2022 року, ухваленій у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

Апеляційна скарга подана на ухвалу Галицького районного суду м. Львова

від 19 вересня 2022 року. При цьому з тексту ухвали вбачається, що повний тексту ухвали складено 23 вересня 2022 року (а. с. 51). Отже, згідно з наведеною вище

статтею 354 ЦПК України якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, закінченням річного строку оскарження судового рішення є

23 вересня 2023 року.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частин першої, другої, третьої та шостої статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Зазначені положення процесуального закону дають підставу виснувати, що останнім днем строку є перший робочий день після вихідних (23 і 24 вересня

2023 року - субота і неділя), а саме 25 вересня 2023 року і в цей день ОСОБА_1 подана апеляційна скарга.

Отже, річний строк для оскарження судового рішення заявником не пропущено. Ним пропущено строк оскарження судового рішення, визначений статтею 354 ЦПК України. Питання поновлення цього строку у порядку, передбаченому нормами ЦПК України (1618-15) , апеляційним судом не вирішувалося, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.