226/463/22 Про визнання права власності та зняття арешту з майна - 08.05.2024 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 226/463/22

провадження № 61-17115св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс", ОСОБА_3,

третя особа - Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 рокуу складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Альянс" (далі - ТОВ "ФК "Прайм Альянс", третя особа - Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - Мирноградський ВДВС), про визнання права власності та зняття арешту з майна.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 30 березня 2022 року у складі судді Клепки Л. І. прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

До проведення підготовчого судового засідання у справі ОСОБА_1 03 серпня 2022 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила доповнити раніше заявлені позовні вимоги такими вимогами:

- визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) від 26 травня 2022 року № 570980, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 ;

- визнати недійсним акт про проведенні електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 заступником начальника Мирноградського ВДВС Піддубною О. О. та затверджений начальником ОСОБА_4, яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 .

Також ОСОБА_1 просила залучити до участі у справі співвідповідачів, а саме нового власника автомобіля - ОСОБА_3, Мирноградський ВДВС, який за первісними вимогами є третьою особою, державне підприємство "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") та витребувати у Мирноградського ВДВС належно завірену копію протоколу проведення електронного аукціону (торгів) від 26 травня 2022 року № 570980, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, та акт про проведені електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 заступником начальника Мирноградського ВДВС Піддубною О. О. та затверджений начальником ОСОБА_4, яким засвідченно факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 .

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року, відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та повернуто її позивачу, роз`яснивши право на звернення до суду з окремим позовом. Підготовче провадження у справі № 226/463/22 закрито, справу призначено до судового розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року в частині відмови у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та повернення її позивачу скасовано. Справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог. Зазначено, що з моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року у скасованих частинах втрачає законну силу (провадження № 61-2064св23).

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 14 липня 2023 року у зв`язку зі скасуванням Верховним Судом прийнятого у підготовчому судовому засіданні рішення про відмову у прийнятті збільшених позивачем позовних вимог, що стосуються визнання протоколу проведення електронного аукціону (торгів) від 26 травня 2022 року № 570980 з продажу автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, недійсним та визнання недійсним акту про проведення електронних торгів від 08 червня 2022 року, складеного у виконавчому провадженні заступником начальника Мирноградського ВДВС Піддубною О. О., а також залучення до участі у справі співвідповідачами нового власника автомобіля - ОСОБА_3, набувшого права власності на автомобіль через електронні торги, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, Мирноградського ВДВС, який за первісними вимогами є третьою особою, та ДП "СЕТАМ", прийнято рішення про повернення в підготовче судове засідання для вирішення зазначених питань.

20 липня 2023 року ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю фактичних обставин, пов`язаних з існуванням спору щодо права власності на спірний автомобіль, який перебував у їх з чоловіком - ОСОБА_2 спільній власності, а потім був реалізований на електронних торгах ОСОБА_3, звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказаний автомобіль, заборони його відчуження чи вчинення інших реєстраційних дій, так як незабезпечення позову, на її думку, може створити реальні перешкоди на шляху відновлення її права власності. Зазначала, що можливе подальше відчуження новим власником спірного автомобіля чи вчинення інших реєстраційних дій може мати наслідком істотне ускладнення в розгляді справи, необхідність залучення до справи нових власників, яким може бути відчужено автомобіль, та у разі задоволення позову ускладнить відновлення її права власності та виконання судового рішення.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 24 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на транспортний засіб - легковий автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_3, та заборонено відчуження цього транспортного засобу.

Судове рішення міського суду мотивовано тим, що викладені у заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову обставини, ураховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивачки про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому у цьому випадку необхідним видом забезпечення позову буде накладення арешту на спірний автомобіль та заборона його відчуження власником.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Прайм Альянс" задоволено. Ухвалу Димитрівського міського суду Донецької області від 24 липня 2023 року про забезпечення позову скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року у справі № 235/3800/18 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") до ОСОБА_2 та стягнуто з нього на користь товариства заборгованість за кредитним договором від 25 серпня 2011 року у розмірі 265 54,56 грн, а також судовий збір у розмірі 3977,32 грн.

ТОВ "ФК "Прайм Альянс" набуло прав нового кредитора до ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором на підставі договору факторингу від 29 січня 2019 року № 29/01/19-1.

14 березня 2019 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "ФК "Прайм Альянс" укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами застави до договору факторингу від 29 січня 2019 року № 29/01/19-1, за умовами якого ТОВ "ФК "Прайм Альянс" набуло право вимоги до ОСОБА_2 за договором застави від 25 серпня 2011 року на автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_3 .

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 березня 2019 року у справі № 235/3800/18 замінено стягувача - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" нового стягувача - ТОВ "ФК "Прайм Альянс".

15 липня 2020 року Мирноградським ВДВС відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 235/3800/18 про стягнення кредитної заборгованості з боржника - ОСОБА_2 на користь нового стягувача - ТОВ "ФК "Прайм Альянс".

У рамках виконання рішення суду у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, сторонами у якому є боржник - ОСОБА_2 та новий стягувач - ТОВ "ФК "Прайм Альянс", на електронних торгах, проведених ДП "СЕТАМ", спірний автомобіль у рахунок погашення кредитного боргу було реалізовано та новим власником став переможець торгів - ОСОБА_3, який у розумінні положень частини другої статті 388 ЦК України є добросовісним набувачем майна, оскільки придбав автомобіль у порядку, встановленому для виконання судового рішення.

За таких обставин, задовольняючи заяву ОСОБА_1 та накладаючи арешт на спірний транспортний засіб і заборону на його відчуження, суд першої інстанції не взяв до уваги інтереси третьої особи - нового власника майна - ОСОБА_3, оскільки застосованими судом заходами забезпечення позову порушуються його права щодо володіння та розпорядження належним йому майном.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити у силі

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Димитрівського міського суду Донецької області.Підставами касаційного оскарження зазначено частину другу статті 389 ЦПК України.

У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 лютого 2024 року справу № 226/463/22 призначено до судового розгляду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року справу передано судді-доповідачеві - Гульку Б. І., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д., у зв`язку зі звільненням у відставку попереднього судді-доповідача - ОСОБА_5 .

Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 24 квітня 2024 року справу передано судді-доповідачеві - Гульку Б. І., судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.,

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні її заяви про забезпечення позову, оскільки не врахував, що ухвалою Димитрівського міського суду Донецької області від 11 серпня 2023 рокуновий власник автомобіля - ОСОБА_3 був залучений до участі у справі в якості відповідача. Нею було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний автомобіль та заборони його відчуження. Такий спосіб забезпечення було обрано, оскільки він мав забезпечити можливе виконання рішення суду, неможливість подальшого відчуження спірного автомобіля новим власником - ОСОБА_3, що дозволить розглянути справу з існуючими сторонами. У протилежному випадку нові можливі власники мають бути залучені до справи, а тому потрібно буде заявляти нові вимоги або позови. Апеляційний суд безпідставно зробив висновки щодо порушення прав ОСОБА_3 щодо володіння та розпорядженням майном, оскільки останній своїх заперечень щодо забезпечення позову не подав, з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову не звертався. При цьому, захід забезпечення позову, який застосовано судом першої інстанції, не перешкоджає новому власнику володіти та користуватися автомобілем, цей захід є тимчасовим, що має на меті убезпечити від наступного перепродажу автомобіля до моменту прийняття судом рішення у справі.

Крім того, 24 листопада 2023 року їй стало відомо, що ОСОБА_3 24 жовтня 2023 року відчужив спірний автомобіль іншій особі, тобто ще до винесення апеляційним судом оскаржуваної постанови від 14 листопада 2023 року та діючої заборони на відчуження автомобіля, накладеної судом першої інстанції ухвалою від 24 липня 2023 року. Тобто, відповідач - ОСОБА_3, діючи недобросовісно, всупереч забороні на відчуження, у період дії такої заборони 24 жовтня 2023 року відчужив спірний автомобіль новому власнику, тоді як ухвала суду про забезпечення позову підлягала негайному виконання та її оскарження не зупиняло її виконання. Зазначене свідчить про те, що захід забезпечення позову, який застосований судом першої інстанції, є належним та співмірним для того, аби забезпечити виконання можливого рішення суду, розглянути справи належним чином без залучення інших нових майбутніх власників автомобіля.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ "ФК "Прайм Альянс", третя особа -Мирноградський ВДВС, про визнання права власності та зняття арешту з майна.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 30 березня 2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

До проведення підготовчого судового засідання у справі ОСОБА_1 03 серпня 2022 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила доповнити раніше заявлені позовні вимоги такими вимогами:

- визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) від 26 травня 2022 року № 570980, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 ;

- визнати недійсним акт про проведенні електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 заступником начальника Мирноградського ВДВС Піддубною О. О. та затверджений начальником ОСОБА_4, яким засвідчено факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 .

Також ОСОБА_1 просила залучити до участі у справі співвідповідачів, а саме нового власника автомобіля - ОСОБА_3, Мирноградський ВДВС, який за первісними вимогами є третьою особою, ДП "СЕТАМ" та витребувати у Мирноградського ВДВС належно завірену копію протоколу проведення електронного аукціону (торгів) від 26 травня 2022 року № 570980, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав за 165 900 грн автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2, та акт про проведені електронні торги від 08 червня 2022 року, складений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 заступником начальника Мирноградського ВДВС Піддубною О. О. та затверджений начальником ОСОБА_4, яким засвідченно факт реалізації з електронних торгів автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_2 .

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року, відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та повернуто її позивачу, роз`яснивши право на звернення до суду з окремим позовом. Підготовче провадження у справі № 226/463/22 закрито, справу призначено до судового розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року в частині відмови у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог та повернення її позивачу скасовано. Справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог. Зазначено, що з моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Димитровського міського суду Донецької області від 29 вересня 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 25 січня 2023 року у скасованих частинах втрачає законну силу (провадження № 61-2064св23).

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 14 липня 2023 року у зв`язку зі скасуванням Верховним Судом прийнятого у підготовчому судовому засіданні рішення про відмову у прийнятті збільшених позивачем позовних вимог, що стосуються визнання протоколу проведення електронного аукціону (торгів) від 26 травня 2022 року № 570980 з продажу автомобіля Ford Mondeo, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, недійсним та визнання недійсним акту про проведення електронних торгів від 08 червня 2022 року, складеного у виконавчому провадженні заступником начальника Мирноградського ВДВС Піддубною О. О., а також залучення до участі у справі співвідповідачами нового власника автомобіля - ОСОБА_3, набувшого права власності на автомобіль через електронні торги, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, Мирноградського ВДВС, який за первісними вимогами є третьою особою, та ДП "СЕТАМ", прийнято рішення про повернення в підготовче судове засідання для вирішення зазначених питань.

20 липня 2023 року ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю фактичних обставин, пов`язаних з існуванням спору щодо права власності на спірний автомобіль, який перебував у їх з чоловіком - ОСОБА_2 спільній власності, а потім був реалізований на електронних торгах ОСОБА_3, звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказаний автомобіль, заборони його відчуження чи вчинення інших реєстраційних дій, так як незабезпечення позову, на її думку, може створити реальні перешкоди на шляху відновлення її права власності. Зазначала, що можливе подальше відчуження новим власником спірного автомобіля чи вчинення інших реєстраційних дій може мати наслідком істотне ускладнення в розгляді справи, необхідність залучення до справи нових власників, яким може бути відчужено автомобіль, та у разі задоволення позову ускладнить відновлення її права власності та виконання судового рішення.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 24 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на транспортний засіб - легковий автомобіль Ford Mondeo, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN НОМЕР_3, та заборонено відчуження цього транспортного засобу.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 11 серпня 2023 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимогщодо визнання протоколу проведення електронного аукціону (торгів) від 26 травня 2022 року № 570980 з продажу автомобіля Ford Mondeo недійсним, визнання недійсним акту про проведення електронних торгів від 08 червня 2022 року, складеного у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 заступником начальника Мирноградського ВДВС Піддубною О. О.

Залучено до участі у справі у якості співвідповідачів: ОСОБА_3, Авдіївсько-Мирноградський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ДП "СЕТАМ".

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Прайм Альянс" задоволено. Ухвалу Димитрівського міського суду Донецької області від 24 липня 2023 року про забезпечення позову скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зазначене узгоджується з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (va009700-06) .

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90 гс 20) зазначено, що: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88 цс 20) зазначила, що: "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Апеляційний суд у порушення вищевказаних вимог закону, вказуючи про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги інтереси третьої особи - нового власника майна - ОСОБА_3, оскільки застосованими судом заходами забезпечення позову порушуються його права щодо володіння та розпорядження належним йому майном, не врахував, що застосований захід забезпечення позову у цій справі є належним та співмірним для того, аби забезпечити виконання можливого рішення суду та належним чином розглянути справи без залучення можливих інших нових власників спірного автомобіля. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що ухвалою Димитрівського міського суду Донецької області від 11 серпня 2023 року третю особу - ОСОБА_3 було залучено до участі в якості співвідповідача у справі.

Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 належним чином обґрунтовано заяву про забезпечення позову щодо можливого перепродажу ОСОБА_3 спірного автомобіля, що утруднить виконання рішення суду у цій справі у разі його ухвалення.

При цьому ОСОБА_3 вжиті заходи забезпечення позову не були оскаржені.

Вжиті судом заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та будуть достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечить баланс прав та обов`язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.

Крім того, колегія суддів наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі судового рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Щодо судових витрат

У підпункті в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

За загальним правилом, при розподілі судових витрат у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду та вирішення справи встановлюється обов`язок сторони, не на користь якої ухвалено таке судове рішення, відшкодувати (компенсувати) іншій стороні понесені судові витрати із вказівкою на чіткий розмір відповідних судових витрат.

У справі, що переглядається, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а справа передається для продовження розгляду до суду першої інстанції. Тобто остаточного рішення по суті спору касаційним судом не було прийнято, а тому за таких обставин підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 листопада 2023 рокускасувати, ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 24 липня 2023 року залишити у силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець