501/4298/21 Про заміну сторони виконавчого провадження - 08.05.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д. М. звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Колечка Д. М. перебуває виконавчий напис № 4979, вчинений 28 квітня

2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., про звернення стягнення на квартиру

АДРЕСА_1, що належить на праві власності

ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомості, запропоновано задовольнити вимоги Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), на загальну суму 97 687,49 дол. США, що еквівалентно 752 193,67 грн та 21 362,84 грн, а всього 773 556,51 грн.

Приватному виконавцю стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла. Єдиним її спадкоємцем є ОСОБА_2, який прийняв спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14 квітня 2014 року.

Ураховуючи наведене, приватний виконавець Колечко Д. М. просив замінити боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису № 4979, вчиненого 28 квітня 2009 року приватним нотаріусом Іллічовою Н. А., про звернення стягнення на квартиру

АДРЕСА_1, що належить на праві власності

ОСОБА_1, де запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомості, задовольнити вимоги ПАТ "ОТП Банк" на суму 97 687,49 дол. США, що еквівалентно 752 193,67 грн та 21 362,84 грн,

а всього - 773 556,51 грн, на її правонаступника - ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 листопада

2021 року заяву задоволено.

Замінено боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису № 4979, вчиненого 28 квітня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н. А., про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомості, задовольнити вимоги ПАТ "ОТП Банк", на загальну суму 97 687,49 дол. США, що еквівалентно 752 193,67 грн та 21 362,84 грн, а всього - 773 556,51 грн, на її правонаступника ОСОБА_2 .

Задовольняючи заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 квітня 2014 року спадкоємцем майна ОСОБА_1 є її син ОСОБА_2, тому право вимоги перейшло від боржника ОСОБА_1 до її спадкоємця ОСОБА_2 . За таких обставин заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню.

Постановою Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 листопада

2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву залишено без задоволення.

Апеляційний суд зробив висновок про те, що стягувач пропустив строк пред?явлення виконавчого листа до виконання. Оскільки виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 28 квітня 2009 року, то строк пред`явлення його до виконання сплив 28 квітня 2010 року, а виконавче провадження відкрито 29 липня 2021 року. Проте стягувач не звертався до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого напису приватного нотаріуса до виконання.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

27 листопада 2023 року приватний виконавець Колечко Д. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року та залишити в силі ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 23 листопада

Касаційна скарга мотивована тим, що виконавчий напис нотаріуса неодноразово перебував на виконанні, про що свідчать відмітки про його повернення стягувачу, наявні на зворотному боці виконавчого напису

(08 травня 2014 року, 29 грудня 2015 року, 30 червня 2020 року), та вкотре був пред?явлений 29 липня 2021 року приватному виконавцю, який і відкрив виконавче провадження № НОМЕР_2. Постанова про відкриття виконавчого провадження, як і будь-яка інша постанова приватного виконавця, у судовому порядку оскаржена не була. Вказує, що на розгляді суду не перебувала скарга на дії приватного виконавця, а предметом розгляду цієї справи є заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Іллічівського міського суду Одеської області.

02 квітня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволеннюз таких підстав.

Фактичні обставини справи

27 грудня 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" (іпотекодержатель)

і ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 (іпотекодавець), укладено договір іпотеки № РМ-SME502\021\2007, за яким предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на праві власності.

28 квітня 2009 року приватний нотаріус Іллічова Н. А. вчинила виконавчий напис, яким запропонувала звернути стягнення на квартиру

АДРЕСА_1, що належить на праві власності

ОСОБА_1 також запропонувала за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомості, задовольнити вимоги ЗАТ "ОТП Банк" у розмірі: 90 000,00 дол. США - залишок заборгованості за кредитом; 7 687,49 дол. США - несплачені відсотки за користування кредитом за період з 27 серпня

2008 року до 17 березня 2009 року; 19 662,84 - сума пені за прострочення виконання зобов?язань; 1 700,00 грн - витрати за здійснення виконавчого напису, всього до стягнення 97 687,49 дол. США, що еквівалентно

752 193,67 грн, та 21 362,84 грн.

Постановою приватного виконавця Колечка Д. М. від 29 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису від 28 квітня 2009 року № 4979, за яким стягувачем є ПАТ "ОТП Банк", а боржником - ОСОБА_1 .

Згідно з відповіддю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 27 серпня 2021 року № 8-2876 ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Ставнійчук А. О., спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 є її син ОСОБА_2 . До складу спадщини увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Заявою від 25 жовтня 2021 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося до приватного виконавця Колечка Д. М. про заміну боржника його правонаступником.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,

в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись до суду із заявою, приватний виконавець Колечко Д. М. просив замінити боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису № 4979, вчиненого 28 квітня 2009 року, на її правонаступника - ОСОБА_2 .

Питання процесуального правонаступництва врегульоване частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також

в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У частинах першій, другій, п`ятій статті 442 ЦПК України визначено, що

у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до сформульованих раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75), оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва

у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.

Водночас як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до законодавства.

Такий висновок про застосування статті 442 ЦПК України викладений

у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року

у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, обов`язок

з погашення кредитної заборгованості, що належав спадкодавцю ОСОБА_1 за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22), на яку заявник посилається у касаційній скарзі).

При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам насамперед необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 101)).

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного

у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними

у спадщину майна. Отже, обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця, і, як наслідок, у неї немає обов`язку задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)).

На підставі норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та статей 1216, 1218, 1282 ЦК України Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі

№ 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18) дійшов висновку про те, що

в разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

У вказаній постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виходив з того, що "обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом кредиторові із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника

і перейшов до його спадкоємців. Верховний Суд констатував, що установивши, що спадкоємець відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України (435-15) , прийняв спадщину, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження боржника - його правонаступником".

Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас, задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється

в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 109), постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня

2023 року у справі № 523/2357/20 (пункт 7.5)).

У справі, яка є предметом касаційного перегляду, суд першої інстанції установив, що 28 квітня 2009 року приватний нотаріус Іллічова Н. А. видала виконавчий напис, яким запропонувала звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності

ОСОБА_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомості, задовольнити вимоги ЗАТ "ОТП Банк" у розмірі: 90 000,00 дол. США - залишок заборгованості за кредитом; 7 687,49 дол. США - несплачені відсотки за користування кредитом за період з 27 серпня

2008 року до 17 березня 2009 року; 19 662,84 - пеня за прострочення виконання зобов?язань; 1 700,00 грн - витрати за здійснення виконавчого напису, всього до стягнення 97 687,49 дол. США, що еквівалентно

752 193,67 грн, та 21 362,84 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Ставнійчук А. О., спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 є її син ОСОБА_2 . До складу спадщини увійшла квартира АДРЕСА_1 .

Дії приватного виконавця у судовому порядку не оскаржувалися, про що він вказує в касаційній скарзі.

Виходячи з того, що ОСОБА_2 відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України (435-15) , прийняв спадщину, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_1 на її правонаступника ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції всупереч нормам статей 13, 442 ЦПК України, поза межами повноважень та з порушенням принципу диспозитивності цивільного судочинства, дійшов безпідставного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та залишення заяви приватного виконавця Колечка Д. М. без задоволення з підстав пропуску строку пред?явлення виконавчого листа до виконання, оскільки предметом розгляду цієї справи є заміна сторони виконавчого провадження в порядку статті 442 ЦПК України, а не оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, що передбачено статтею 447 ЦПК України.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково

і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК Українипостанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі ухвали суду першої інстанції, судові витрати, понесені приватним виконавцем за подання касаційної скарги, у розмірі 793,92 грн слід стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Колечка Д. М.

Керуючись статтями 141, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року скасувати, ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від

23 листопада 2021 року залишити в силі.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича