Хустський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

при секретарі судового засідання Сабов О.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки "Йван" м. Хуст про визнання недійсними та скасування кредитного договору та договору застави нерухомого майна

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання недійсними та скасування кредитного договору № 345 від 17.12.2002 року укладеного між КС "Іван" та нею на суму 11500, а також договору застави нерухомого майна укладеного до кредитного договору від 17.12.2002 року. Свої вимоги позивачка мотивує тим, що за вказаною кредитної угодою вона не отримувала кредит в сумі 11500 грн. Відповідач немає доказів про отримання нею суми кредиту, безпідставно вимагає повернення цих коштів і надати які-небудь письмові платіжні документи про виплату грошей не може, так як таких документів не існує в природі, що свідчить про фальсифікацію укладеного кредитного договору. Позивачка вважає наведені обставини такими що дають підставу для визнання вказаних право чинів недійсними відповідно до ст. 203 ЦК України. Підписи та оформлення кредитної угоди №345 від 17.12.2002 р. та договору застави від 17.12.2002 р. були проведені відповідачем з нею шляхом обману, внаслідок якого її змусили підписати ці документи. З приводу даних обставин, вона через свого сина зверталася до правоохоронних органів щодо зловживання та шахрайських дій з боку посадових осіб КС "Йван", однак правоохоронці віднеслися не об’єктивно до перевірки наведених нею фактів. З цих підстав позивачка просила задовольнити позовні вимоги.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивачки, просив суд звернути увагу на те, що відповідач не надав суду належних доказів про отримання позивачкою кредитних коштів за договором кредиту № 345 від 17.12.2002 року. Крім цього, дана кредитна угода та договір застави підписані позивачкою внаслідок обману з боку відповідача. Попередні кредитні угоди між сторонами свідчать про погашення кредитного боргу та відсутність будь-яких потреб у позивачки на укладення нового кредитного договору, а саме угоди № 345 від 17.12.2002 р. та договору застави для забезпечення цієї угоди. Виходячи з встановлених у судовому засіданні доказів, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному об’ємі.

Представник відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що позивачка за своїм фахом є бухгалтером і добре обізнана з порядком оформлення будь-яких фінансових зобов’язань. В даному випадку позивачка оформляла кредитну угоду в КС "Іван" за угодою № 49 від 24.05.2000 року на суму 11000 грн., і умови цього договору не виконувала. Внаслідок чого між сторонами був укладений новий кредитний договір від 30.11.2001 року на суму 6800 грн., для погашення неустойки та основного боргу. Після чого в грудні 2002 року між сторонами був укладений новий кредитний договір за № 345 на суму 11500 грн. з оформленням договору застави на нерухоме майно позивачки, а саме будинок № 13 по вул. Прикордонній в смт. Вишково Хустського району Закарпатської області. Через невиконання зобов’язань по вказаній кредитній угоді було проведено виконавчий напис нотаріуса від 12.05.2005 року, про звернення стягнення на предмет застави. Всі матеріали кредитної справи надавалися нотаріусу. Крім цього, кредитна спілка за закінченням терміну зберігання знищила первинні документи щодо виплати готівкових коштів за кредитною угодою від №345 від 17.12.2002 р. Представник відповідача просить суд звернути увагу на те, що до заперечення на позовну заяву ними додано копії судових рішень суду першої та другої інстанції, щодо вирішення спору по вказаній кредитній угоді, а саме рішення Хустського районного суду від 13.12.2005 р., 30.06.2006 р. та 23.07.2008р., а також ухвала апеляційного суду Закарпатської області від 10.08.2006 р. Наведені докази свідчать про те, що позивачка знала про існування проблеми по невиконанню нею зобов’язань по кредитній угоді, та наслідки пов’язані з вчиненням нотаріусом виконавчого напису пов’язаного із зверненням стягнення на предмет застави, через порушення позивачкою умов кредитної угоди. Отже звернення позивачки до суду з даним позовом від12.05.2010 року здійснено після спливу строків позовної давності, яких-небудь поважних причин позивачка для їх поновлення не наводить, так як була добре обізнана з умовами кредитного договору та договору застави. Доводи позивачки та її представника про зловживання посадовими особами відповідача та обманні дії під час оформлення кредитної угоди є надуманими, вони спростовані постановою Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області від 12.10.2006 року, про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб КС "Йван" на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Представник відповідача також довів до відома суду про те, що рішенням загальних зборів КС"Іван" від 16.03.2003 року змінено назву відповідача на КС "Йван". Дана обставина зафіксована в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 10.08.2006 р. Тому просив суд відмовити в задоволенні позову на підставі ст. 267 ЦК України, через сплив строку позовної давності.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до висновку що в задоволенні позову позов слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду представником позивача не наведено переконливих доказів, які б давали суду підстави для визнання недійсними кредитного договору № 345 від 17.12.2002 року укладеного між КС "Іван" та позивачкою на суму 11500 грн., а також договору застави нерухомого майна укладеного до кредитного договору від 17.12.2002 року.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами була укладена кредитна угода № 345 від 17.12.2002 року на суму 11500, а також договір застави нерухомого майна позивачки для забезпечення виконання кредитного договору. Внаслідок порушень умов кредитного договору з боку позивачки по поверненню кредитних коштів за договором № 345 від 17.12.2002 р. нотаріусом вчинено виконавчий напис від 19.05.2005 року, про звернення стягнення на предмет застави по кредитній угоді – житловий будинок № 13 по вул. Прикордонній в смт. Вишково Хустського району Закарпатської області.

Про обставини існування кредитної угоди № 345 від 17.12.2002 р. нотаріусом вчинено виконавчий напис від 19.05.2005 року, про звернення стягнення на майно позивачки ОСОБА_3, зміст якого був доведений до позивачки. В матеріалах справи також міститься постанова Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області від 12.10.2006 року, про відмову у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб КС "Йван" на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. Дана постанова винесена на підставі матеріалів зібраних в ході перевірки заяви ОСОБА_3, щодо шахрайських дій посадових осіб КС "Йван" і вона є чинною. Зміст даної постанови був доведений до позивачки, однак вона не зверталася в суд з позовними вимогами про визнання недійсними та скасування кредитного договору № 345 від 17.12.2002 року укладеного між КС "Іван" та нею, а також договору застави нерухомого майна укладеного до кредитного договору від 17.12.2002 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася в суд з даним позовом до суду 12.05.2010 року, тобто після закінчення строків позовної давності визначених у ст. 257 ЦК України. В позовній заяві позивачка не ставить питання про визнання поважною причину пропуску позовної давності, при тому, що представник відповідача заявив клопотання в судовому засіданні про наявність підстав для відмови у задоволенні позову через сплив позовної давності, яку просив застосувати в даному випадку.

Виходячи з обставин справи, суд також не знайшов підстав визнати поважними причини пропущення позовної давності позивачкою, на захист її порушеного права, що дає підстави суд для відмови у задоволенні позовних вимог відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України.

З огляду на вище наведені обставини, суд дійшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212- 215 ЦПК України, ст. 267 ЦК України, суд

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Кредитної спілки "Йван" м. Хуст про визнання недійсними та скасування кредитного договору та договору застави нерухомого майна.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області