2-303/11 Про відшкодування моральної шкоди в наслідок трагічної загибелі особи на роботі - 18.04.2011 Прийняття

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кримського Державного Авіаційного підприємства "Універсал - Авіа", треті особи Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та ЗАТ "Гарант-Система" про стягнення моральної шкоди в розмірі 500000 грн. Вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. трагічно загинув її батько – ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого Центральним відділом РАЦС Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим. Смерть ОСОБА_2 сталася у зв'язку з тим, що під час доставки вахтової бригади на бурову установку "Таврида", що належить ДАТ "Чорноморнафтогаз" та розташована в нейтральних водах Чорного моря в 243 градусів азимута на південно - захід від опорної точки "Ярилгач" на відстані 90 км від смт. Чорноморське з вертолітного майданчика "Ярилгач" ( смт. Чорноморське АР Крим), вертоліт, який належав відповідачеві, зачепив хвостовим гвинтом опорну колону бурової установки, після чого увійшов до повороту зі зниженням, розвернувся на 180 градусів, зіткнувся із огорожею та стойкою, перевернувся на правий бік, зруйнувався та згорів. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. з приводу загибелі ОСОБА_2 було складено акт по формі Н-1, затверджений 14.06.08 р. Даним актом встановлено, що ОСОБА_2 був працівником державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", що його смерть настала на роботі, встановлені основні причини нещасного випадку (непідготовленість екіпажу до польотів), за результатами якого настала смерть. Згідно з актом державної комісії спеціального розслідування причиною нещасного випадку при виконанні рейсу з перевезення вахтового персоналу ІНФОРМАЦІЯ_1 р. вказано, що рейс виконувався непідготовленим екіпажем, який при посадці на бурову установку не урахував силу вітру, відсутність на борту штурмана, перед відправкою екіпаж не перевірявся на наявність алкоголю. Розслідуванням факту групового нещасного випадку було виявлено, що екіпаж для виконання польоту відповідачем сформований без урахування складності виконання посадки на бурову установку. Один з членів екіпажу не мав досвіду польотів на бурові майданчики, не пройшов необхідних тренувань, він мав на даному типі вертольоту усього 57 годин льоту, у той час як повинен був мати 300 годин. Екіпажем не були враховані метеорологічні умови: сила вітру, допущені помилки при посадці, що призвело до падіння вертольоту та смерті ОСОБА_2, гибель якого стала для позивачки потрясінням від якого вона не може отямитися до теперішнього часу, залишилася без підтримки близької людини. Відповідач, за виною якого сталась катастрофа, не цікавився матеріальним та моральним станом сімей загиблих членів вахтової бригади, у зв'язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення моральної компенсації.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Також, позивачка пояснила, що проживала окремо від батьків зі своєю сім’єю. Однак, батько її утримував, так як вона навчалася в університеті. До ДАТ "Чорноморнафтогаз" претензій не має, воно виплатило дружині загиблого компенсацію моральної шкоди та надало допомогу при похованні.

Представник відповідача КДАП "Універсал-Авиа" за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала, пояснивши, що аварія сталась при взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки – вертольоту, який знаходиться у їх власності та підйомно-бурової установки, яка знаходиться у власності ДАТ "Чорноморнафтогаз". ДАТ "Чорноморнафтогаз" вже виконало перед позивачами обов’язки з компенсації моральної шкоди. Крім того, усім родичам загиблих членів екіпажу були виплачені страхові виплати по обов’язковим авіаційним страхуванням.

Представник третьої особи ДАТ "Чорноморнафтогаз" за довіреністю ОСОБА_6 просив задовольнити позовні вимоги.

Представник третьої особи ЗАТ "Страхова компанія "Гарант – Система" за довіреністю ОСОБА_7 просила відмовити у задоволенні позову, пояснивши, що компанія виплатила 100000 грн. на користь 3-х осіб. Моральна шкода не застрахована, лише матеріальна.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 (а.с.46), який трагічно загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 р., про що складений акт. Відповідно до акту №20 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 14.07.08 р. (а.с.6-10) та акту спеціального розслідування групового нещасного випадку від 14.07.08 р. (а.с.11-30), аварія сталася з наступних причин:

- основна –організаційна: катастрофа гелікоптера МІ-8Т UR- 24275 Кримського ДАП "Універсал – Авіа", сталася при виконанні посадки на самопідйомну плавучу бурову установку (СПБУ) "Таврида" не підготовленим до польотів на МБУ екіпажем;

- технічна: незадовільний стан виробничого середовища ( перевищення гранично допустимих концентрацій (рівня) небезпечного виробничого фактора – силі вітру більше допустимого при виконанні посадки на СПБУ "Таврида".

Згідно довідки ПрАТ "Страхової компанії "Гарант –Система" від 26.08.10 р., ОСОБА_2 був застрахований за Договором обов’язкового страхування робітників замовника авіаційних робіт та осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт №05-03\000005\05\2\122\611 від 6.03.07 р. Об’єктом страхування за договором є майнові інтереси, які не суперечать законодавству України, пов’язані з життям та здоров’ям робітників замовника авіаційних перевезень. Страхова сума за вищезазначеним договором страхування на кожну застраховану особу складає 100000 грн. ПрАТ "Страховою компанією "Гарант –Система" було здійснено страхові виплати по загиблому ОСОБА_2 – дружині ОСОБА_4 (платіжне доручення №317 від 17.02.09 р.) у розмірі по 100000 грн.

Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя від 19.04.10 р. кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.3 ст. 276 КК України закрито провадження у зв’язку зі смертю. Також, судом встановлено, що катастрофа вертольоту МІ-8Т UR- 24275 сталася з вини екіпажу вертольоту ОСОБА_8 та ОСОБА_9, дії яких у сукупності знаходяться у прямому причинному зв’язку з катастрофою вказаного вертольоту (а.с.37-43).

Так, відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Із матеріалів справи вбачається, що загиблий ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз". Він загинув під час виконання трудових обов’язків, про що складено акт по формі Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. Смерть ОСОБА_2 сталася внаслідок аварії на транспортному засобі, наданому йому роботодавцем, оскільки між КДАП "Універсал – Авіа" та ДАТ "Чорноморнафтогаз" було укладено договір про надання транспортних послуг. ОСОБА_2 у будь – яких договірних відносинах з КДАП "Універсал – Авіа" не перебував.

За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах. Законодавство не забороняє близьким родичам особи, що загинула через нещасний випадок на виробництві пред’явити вимоги до власника про відшкодування ним моральної шкоди. Однак, позивачка вимог про відшкодування моральної шкоди до роботодавця ДАТ "Чорноморнафтогаз" не заявляла, вважає, що ця організація повністю з розрахувалась з її сім’єю.

Відповідно до положень статей 1, 4, 6 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Статтею 22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до вказаної норми закону, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що прямі фактичні збитки було спричинено тільки у зв’язку з похованням загиблого та проведенням ритуальних обрядів. Однак, вказані збитки відшкодовані дружині загиблого в повному обсязі ДАТ "Чорноморнафтогаз". Втрати заробітної плати годувальника відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Усі інші виплати, які були проведені сім’ї загиблого ДАТ "Чорноморнафтогаз", ПрАТ "Страховою компанією "Гарант –Система" направлені на компенсацію іншої, немайнової шкоди.

Безперечно, трагічною втратою ОСОБА_2 його близьким родичам спричинена важка моральна травма, вони потерпіли значної моральної шкоди. Однак, така моральна шкода їм вже компенсована, що підтверджується матеріалами справи. Багаторазове відшкодування моральної шкоди чинним законодавством не передбачено.

Згідно з гл.82 ЦК України (435-15) , зокрема ст.1167 цього Кодексу, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Незалежно від вини особи, яка завдала шкоду, шкода відшкодовується, коли її завдано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Отже, наведеною нормою права встановлено, що моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла цю шкоду.

ДАТ "Чорноморнафтогаз" здійснив виплату дружині загиблого шляхом виплати допомоги на поховання, установлення пам’ятників загиблим, матеріальної допомоги, здійснені страхові виплати.

Нещасний випадок з ОСОБА_2 внаслідок якого він загинув, виконуючи трудові обов’язки пов’язаний з виробництвом.

За вимогами ч.1 ст. 2 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", дія цього закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

В разі настання страхового випадку, а таким на підставі ст.13 та 14 зазначеного Закону є нещасний випадок на виробництві, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати.

До грошових сум, які в разі смерті застрахованого працівника підлягають виплаті особам, що перебували на його утриманні Законом (1105-14) віднесено одноразову допомогу, пенсію, у зв’язку з втратою годувальника та відшкодування вартості пов’язаних з похованням ритуальних послуг (п.п. б, д п. 1; п. 2, ч. 1 ст. 21 Закону).

Виплата Фондом грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданою смертю потерпілого у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, членам його сім’ї зазначеним законом не передбачена, а ст.ст.21, 28, 34 наведеного Закону передбачено відшкодування моральної шкоди тільки потерпілим.

Катастрофа сталася під час виконання авіаційних робіт на підставі договору, укладеного між ДАП "Чорноморнафтогаз" і ДАП "Універсал-Авіа", загиблий ОСОБА_2 та перевізник ДАП "Універсал-Авіа" у договірних відносинах не перебували.

На підставі ч.1 ст. 103 Повітряного кодексу України, повітряний перевізник і виконавець повітряних робіт зобов’язані страхувати членів екіпажу і авіаційного персоналу, які перебувають на борту повітряного судна, власні орендовані та передані їм в експлуатацію повітряні судна, а також свою відповідальність щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошти, вантажу, прийнятим для перевезення; іншим користувачам повітряного транспорт, а усі експлуатанти – третім особам, не нижче за рівень, встановлений Урядом України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 7 Закону України "Про страхування", авіаційне страхування цивільної авіації є різновидом обов’язкового страхування.

Обов’язкове авіаційне страхування цивільної авіації проводиться з метою забезпечення захисту інтересів експлуатантів, пасажирів, третіх осіб і включає: страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу; страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам; страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу; страхування повітряних суден; страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт (п.1 Порядку і правил проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1535 від 12.10.02 року (1535-2002-п) ).

ЗАТ "Страховою компанією "Гарант – Система" повністю виконані зобов’язання, пов’язані із авіаційним страхуванням.

Крім того, з матеріалів справи та пояснень самої позивачки вбачається, що вона проживала окремо від свого батька ОСОБА_2 Позивачка мала свою сім’ю, знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10, від якого народилася дитина. На той час вона мала молоду сім’ю, навчалася в університеті та батько помагав утримувати її сім’ю. Після смерті батька, її чоловік ОСОБА_10 звільнився від СПБУ "Таврида" та її сім’я розпалася під впливом вказаної трагедії. Вона залишилася без підтримки близькою людини – батька, заробіток якого був одним з джерел утримання її сім’ї.