613/311/23 Про стягнення боргу кредитором спадкодавця - 19.04.2024 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", в інтересах якого діє адвокат Калашнікова Марина Олександрівна, на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 04 вересня 2023 року у складі судді Сеник О. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 рокуу складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року Акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного договору № SAMDN40000013081650 від 16 квітня 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 48 893,19 грн та зобов`язався повернути позичені кошти у строк до 15 квітня 2014 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 9 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадкоємицею ОСОБА_2, яка постійно проживала разом з ним на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 .

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 1 206 148,13 грн, до якої входить: 51 530,34 грн - заборгованість за кредитом; 267 870,63 грн - заборгованість за відсотками; 886 747,16 грн - пеня.

ОСОБА_1 прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання ОСОБА_2 .

У зв`язку з цим 14 вересня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" направило до Богодухівської державної нотаріальної контори претензію про сплату боргу, а 25 травня 2021 звернулося з листом до ОСОБА_1 з проханням сплатити борг. ОСОБА_1 добровільно не виконує зобов`язання як спадкоємиця померлого позичальника.

Враховуючи наведене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 16 квітня 2007 року № SAMDN40000013081650 у розмірі 1 206 148,13 грн, а також судовий збір.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 04 вересня 2023 року у задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів про розмір заборгованості; суму заборгованості за відсотками та пенею сформовано без урахування дати смерті спадкодавця 18 вересня 2013 року та факту звернення стягнення на предмет застави. Позов не пред`явлено до всіх спадкоємців, які відповідно до закону відповідають пропорційно частці майна що набуто ними у спадщину.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 04 вересня 2023 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що строк настання вимоги до ОСОБА_2 з виконання зобов`язань за договором кредиту від 16 квітня 2007 року № SAMDN40000013081650 був визначений умовами договору та був змінений банком шляхом звернення банку до Комінтернівського районного судум. Харкова з позовом про дострокове стягнення заборгованості. Тому незалежно від того, коли банк довідався про смерть боржника та чи міг він про це довідатися, банк втратив право вимоги до спадкоємців ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції помилився щодо мотивів відмови у задоволені позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

24 січня 2024 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" адвокат Калашнікова М. О., яка діє в інтересах АТ КБ "ПриватБанк", подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, від 22 серпня 2023 року у справі № 521/3657/22, від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 22 листопада 2023 року у справі № 296/10420/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що статтею 1281 ЦК України не встановлено певного порядку пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців позичальника за зобов`язаннями останнього, а має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частиною першою цієї норми зобов`язано спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

Праву кредитора заявити свої вимоги до спадкоємців боржника кореспондує обов`язок спадкоємців повідомити кредиторів боржника про прийняття ними спадщини.

АТ КБ "ПриватБанк" стало відомо про відкриття спадщини за померлим боржником після отримання банком 26 січня 2018 року ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 22 січня 2018 року у справі № 613/10/18.

У межах шестимісячного строку ПАТ КБ "ПриватБанк" направило до Богодухівської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців боржника.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що з огляду на ухвалене за життя позичальника рішення про звернення стягнення у рахунок погашення боргу позбавляє кредитора права заявляти вимоги до спадкоємців, є безпідставним.

Заявлення кредитором своїх вимог не безпосередньо спадкоємцям боржника, а через нотаріуса, не суперечить приписам частини другої статті 1281 ЦК України.

Усупереч вимогам статей 48, 50 ЦПК України суди не встановили коло спадкоємців, які прийняли спадщину, оскільки суди не залучили до справи другого спадкоємця ОСОБА_3 в особі її законного представника.

При цьому кредитор спадкоємця може пред`явити вимоги до будь-якого спадкоємця, але обсяг виконання боргового зобов`язання спадкоємцем не може перевищувати дійсної вартості отриманої ним спадщини і розміру боргів, що припадають на його частку.

Не надавши правової оцінки наданим позивачем доказам, не вказавши час, коли позивач дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, суд апеляційної інстанції формально послався лише на те, що банк втратив право вимоги до спадкоємців.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 квітня 2007 року між ОСОБА_2 (клієнт) та ЗАТ "ПриватБанк" в особі ТОВ "Автокредит Плюс" (банк) укладено договір № SAMDN400000113081650 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти "Авторозстрочка", за умовами якого банк надає клієнту пакет послуг, для чого відкриває клієнту картковий рахунок та видає клієнту платіжну карту на умовах: тип картки - "АвтоРозстрочка", вид карти - особиста, строк дії картки - 2 роки, валюта картки - гривня (т. 1, а. с. 12).

16 квітня 2007 року між ЗАТ "ПриватБанком" (банк) в особі Регіонального директора ТОВ "Автокредит Плюс" та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 2 до договору № SAMDN400000113081650 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти "Авторозстрочка", за умовами якого (пункт 1.1) банк надає клієнту кредитний ліміт "Торговий фіксований" у розмірі 51 019,48 грн на строк до 15 квітня 2014 року включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії з наступною метою : 45 240 грн - на придбання автомобіля (згідно з пунктом 6 цієї угоди), винагороди за надання фінансового інструменту, яка оплачується одноразово у момент надання кредитного ліміту, у розмірі 3 619,20 грн, оплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в розмірі 34 грн, а також 2 126,28 грн на оплату страхових платежів на строк до 14 квітня 2008 року, і в подальшому щорічно збільшувати кредитний ліміт на суму оплати страхових платежів, у випадках та в порядку, передбачених пунктами 15.2, 17.2 цієї угоди. Відсоткова ставка за кредитним лімітом встановлюється у розмірі 0,75 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом з розрахунку 360 днів на рік, а також щомісячно 0,5 % від суми виданого кредитного ліміту, комісії за резервування коштів відповідно до пункту 31 цієї угоди та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з пунктом 39 цієї угоди.

Погашення заборгованості за цією угодою здійснюється в такому порядку: щомісячно в рахунок сплати, за який приймається період з 01 до 20 числа кожного місяця, Клієнт зобов`язаний вносити на картковий рахунок грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 1 096,92 грн для погашення заборгованості за цією угодою, яка складається із заборгованості за кредитним лімітом, процентів, винагороди та комісії (пункти 1.2 додаткової угоди).

На забезпечення зобов`язань за цією додатковою угодою клієнт надає заставу: автомобіль Деу Нексія, заставна вартість 45 240 грн, який належить клієнту на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (пункт 6 додаткової угоди).

Відповідно до рахунку-фактури від 13 квітня 2007 року № СФ-0008650 ОСОБА_2 придбав автомобіль Nexia NS19 вартістю з ПДВ - 45 240,00 грн (т. 3, а. с. 41).

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2013 року у справі № 641/6712/13 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агенство "ВЕРУС" та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 квітня 2007 року № SAMDN40000013081650 у сумі 200 426,02 грн витребувано у ОСОБА_2 та передано в заклад (володіння) шляхом вилучення ПАТ КБ "ПриватБанк" предмет застави - автомобіль "DAEWOO Nexia", 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт). Звернено стягнення на предмет застави - автомобіль "DAEWOO Nexia", 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 22 січня 2018 року у справі № 613/10/18 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Підставою для відмови у відкритті провадження за цією ухвалою зазначено те, що боржник ОСОБА_2 помер до відкриття провадження у справі, а саме: відповідно до відповіді Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_2 був виписаний за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку зі смертю. Згідно з копією актового запису про смерть від 20 вересня 2013 року № 06 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 16).

Копію вказаної ухвали ПАТ КБ "ПриватБанк" отримано 26 січня 2018 року (т. 1, а. с. 16).

Відповідно до довідки Зарябинської сільської ради Богодухівського району Харківської області від 21 березня 2016 року № 02-90/38, наявної в матеріалах спадкової справи № 499/2013, заведеної 29 жовтня 2013 року щодо майна померлого ОСОБА_2, станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (не родичка) (т. 1, а. с. 49, зворот).

Спадкова справа заведена за заявою ОСОБА_1 від 29 жовтня 2013 року про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 . За змістом заяви, крім ОСОБА_1 спадкоємцями за законом є діти спадкодавця: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мати спадкодавця ОСОБА_6 . Інших спадкоємців немає, у зареєстрованому шлюбі спадкодавець не перебував (т. 1, а. с. 46).

14 листопада 2013 року ОСОБА_4 подала державному нотаріусу заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 47).

06 березня 2014 року ОСОБА_6 подала державному нотаріусу заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 47, зворот).

20 березня 2014 року ОСОБА_7 (колишня дружина ОСОБА_2 ) подала державному нотаріусу заяву про те, що будинок на АДРЕСА_1 є особистим майном колишнього чоловіка, спільної сумісної власності на вищевказаний будинок немає (т. 1, а. с. 48).

10 липня 2014 року ОСОБА_1 отримала в Богодухівській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину щодо майна померлого ОСОБА_2, до складу якого входить 3/4 житлового будинку площею 88,2 кв. м на АДРЕСА_1 та 3/4 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320883000:01:005:0243 (т. 1, зворот а. с. 48, а. с. 49, 50).

05 вересня 2014 року малолітній ОСОБА_3 (на підставі заяви її законного представника ОСОБА_7 ) видано свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2, до складу якого входить 1/4 житлового будинку на АДРЕСА_1, та на 1/4 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320883000:01:005:0243 (т. 1, а. с. 52).

11 травня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" направило до Богодухівської державної нотаріальної контори претензію № 80710DNH0S278, яка надійшла 26 червня 2018 року, в якій банк просив повідомити, чи заводилась спадкова справа після смерті боржника; включити кредиторські вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до спадкової маси, про що зробити запис у книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 928 853,90 грн; надіслати на адресу АТ КБ "ПриватБанк" інформацію стосовно звернення із заявою про прийняття або про відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника, відомості про осіб, які подали заяву про прийняття або про відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, а також які вже прийняли спадщину (т. 1, а. с. 53).

03 вересня 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" повторно надіслало Богодухівській державній нотаріальній конторі Харківської області претензію кредитора згідно зі статтею 1281 ЦК України, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_2 становить 1 385 702,11 грн (т. 1, а. с. 18).

Листом Богодухівської державної нотаріальної контори від 18 вересня 2020 року № 1277/02-14 АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено у наданні інформації про спадкоємців померлого з посиланням на статтю 8 Закону України "Про нотаріат". Повідомлено, що 26 червня 2018 року Богодухівська державна нотаріальна контора вже отримувала претензію кредитора до спадкоємців ОСОБА_2 на суму кредиторських вимог у розмірі 928 853,90 грн. Спадкоємцям, які на той час вже отримали спадщину, направлені листи з повідомленням про наявність існуючої заборгованості, однак, вони повернулись неврученими (т. 1, а. с. 19).

06 травня 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслало лист - претензію ОСОБА_1 про сплату заборгованості, яка станом на дату смерті позичальника ОСОБА_2 складала 1 304 930,13 грн (т. 1, а. с. 20).

Позиція Верховного Суду

Правове регулювання спірних відносин

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини, визначений статтею 1219 ЦК України, до них не належать зобов`язання спадкодавця з повернення кредиту.

Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов`язку сплатити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

За статтею 1281 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникають між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникають між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Стаття 1282 ЦК України застосовується у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. У свою чергу, недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), має наслідком позбавлення кредитора права вимоги до спадкоємців, а, отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), постановах Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15, від 12 квітня 2017 року у справі № 6-2962цс16, у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі № 587/381/15-ц, від 03 квітня 2024 року у справі № 725/1751/22.

Встановлено, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2013 року у справі № 641/6712/13 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 квітня 2007 року № SAMDN40000013081650 у сумі 200 426,02 грн, зокрема, витребувано у ОСОБА_2 та передано в заклад (володіння) шляхом вилучення ПАТ КБ "ПриватБанк" предмет застави - автомобіль "DAEWOO Nexia", 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 ; звернено стягнення на предмет застави, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмета застави ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, звернення кредитора до суду у 2013 році з вимогою дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, вказує про зміну кредитором в односторонньому порядку строку виконання зобов`язання за договором.

Оскільки у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором від 16 квітня 2007 року № SAMDN40000013081650, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом щодо дострокового виконання зобов`язань за цим договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, такими діями банк на власний розсуд змінив строк виконання зобов`язання за цим кредитним договором.

Встановлено, що АТ КБ "ПриватБанк" дізналося про смерть ОСОБА_2 26 січня 2018 року.

У такому випадку для реалізації кредитором права задовольнити свої вимоги за рахунок успадкованого спадкоємцями боржника майна звернення з відповідними вимогами до спадкоємців боржника має відбуватися відповідно до частини третьої статті 1281 ЦК України (якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги).

Незважаючи на момент прийняття спадщини та дату видачі свідоцтв про право на спадщину спадкоємцям у цій справі, а також того, коли кредитор довідався про смерть боржника, пред`явлення вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, 11 травня 2018 року за зобов`язанням, строк виконання якого змінено шляхом звернення до суду у 2013 році з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, є таким, що суперечить змісту частини третьої статті 1281 ЦК України.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про те, що банк втратив право вимоги до спадкоємців ОСОБА_2, є правильним.

Доводи касаційної скарги на законність постанови суду апеляційної інстанції не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду з формальних міркувань та спростовуються встановленими вище обставинами справи.

За фактичних обставин цієї справи суду належало, в першу чергу, встановити, чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України. Пропуск таких строків вказує про позбавлення кредитора права вимоги відповідно до частини четвертої статті 1281 ЦК України.

Доводи заявника про те, що ПАТ КБ "ПриватБанк" у межах визначеного законом строку направило до Богодухівської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців боржника спростовуються встановленими обставинами щодо обрахування такого строку не з моменту обізнаності кредитора про смерть боржника, а з моменту сплину одного року від настання строку вимоги за кредитним договором.

Необхідність встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину, має місце у випадку підтвердження у кредитора права вимоги за рахунок успадкованого спадкоємцями боржника майна.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не суперечить змісту постанов Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 495/1933/15-ц, від 22 серпня 2023 року у справі № 521/3657/22, від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 22 листопада 2023 року у справі № 296/10420/21 щодо застосування норм статей 1281, 1282 ЦК України, а також загальним висновкам щодо можливості пред`явлення кредитором вимоги безпосередньо спадкоємцю та через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, та висновкам щодо наслідків пропуску кредитором строку пред`явлення вимог до спадкоємців боржника.

У справі, що розглядається, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин. Наявність у скаржника іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятого апеляційним судом рішення та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь скаржника.

Крім того, наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до вимоги здійснити переоцінку доказів та встановити нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, що відповідно до статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі "Ruiz Toriya v. Spaine", заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі "HIRVISAARI v. FINLAND", заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).