530/473/22 Про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу та факту перебування на утриманні - 17.04.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу та факту перебування на утриманні,заінтересована особа - Міністерство оборони України, за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кулик Віталій Олександрович, на постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Карпушина Г. Л.,

від 24 жовтня 2023 року,

Короткий зміст заяви

1. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу, заінтересована особа - Міністерство оборони України.

2. Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 18 червня 2018 року.

3. Стверджувала, що із вересня 2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона проживала разом з ОСОБА_2 як дружина та чоловік, однак повторно шлюб вони не реєстрували за відсутності потреби. Під час проживання однією сім`єю вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет.

4. ОСОБА_2 був військовослужбовцем Збройних Сил України.

5. Відповідно до інформації зазначеної в сповіщенні сім`ї від 29 квітня

2022 року № 1в/1/520, виданому ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року

о 13 год 00 хв під час проходження військової служби та виконання бойового завдання її чоловік, старший солдат ОСОБА_2, загинув.

6. Зазначала, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу та факту перебування на утриманні чоловіка необхідне їй для отримання одноразової грошової допомоги.

7. Враховуючи викладене та остаточно сформулювавши свої вимоги, ОСОБА_1 просила суд встановити факт її спільного проживання з

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_3, однією сім`єю як чоловіка і жінки без шлюбу, із вересня 2018 року до дня смерті ОСОБА_2 та встановити факт її перебування на утриманні чоловіка.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області, у складі судді Должко С. Р., від 24 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Богданівка Волноваського району Донецької області, однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу у період часу з вересня 2018 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні чоловіка ОСОБА_2 .

9. Суд першої інстанції виходив з того, що встановлення зазначених фактів має для заявниці юридичне значення та вони знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Короткий зміст оскаржуваної постанови апеляційного суду

10. Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 січня

2023 року скасовано та провадження у справі закрито. Роз`яснено

ОСОБА_1 право звернутись з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції. Вирішено питання розподілу судових витрат.

11. Колегія суддів апеляційного суду виходила з того, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця (про що заявниця вказала у заяві), і не пов`язаний з цивільними правами та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кулик В. О. просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

13. 14 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кулик В. О. подав касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду

від 24 жовтня 2023 року у справі № 530/473/22.

14. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у грудні 2023 року надійшли до Верховного Суду.

15. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

17. Крім того, посилається на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 березня 2023 року у справі

№ 290/289/22-ц (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Вказує, що суд має розглядати заяву про встановлення юридичного факту за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні.

19. Зауважує, що лише у випадку подальшого її звернення до державних органів з метою реалізації її прав як дружини військовослужбовця у держави виникали б зобов`язання із надання їй певних пільг, гарантій та у разі незгоди чи невизнання наявності такого права у ОСОБА_1 з боку органів державної влади мав би місце публічно-правовий спір.

20. З цих підстав вважає помилковими висновки апеляційного суду про закриття провадження у цивільній справі.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи встановлені судами

21. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області

від 18 червня 2018 року, та від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

22. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1

від 25 листопада 2020 року № 340, солдата ОСОБА_2, призначеного на посаду старшого водія-оператора 1 взводу протитанкових керованих ракет 2 батареї протитанкових керованих ракет протитанкового артилерійського дивізіону, з 25 листопада 2020 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення. Укладений контракт про проходження військової служби строком на три роки з 25 листопада 2020 року по

24 листопада 2023 року.

23. Відповідно до інформації зазначеної в сповіщенні сім`ї від 29 квітня

2022 року № 1в/1/520, виданому ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року о 13 год 00 хв під час проходження військової служби та виконання бойового завдання старший солдат ОСОБА_2 загинув .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

24. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

25. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

26. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. У розглядуваній справі ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме: факту її проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та жінки без шлюбу, факту її перебування на утриманні ОСОБА_2 .

28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

29. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

30. Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

31. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

32. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

33. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

34. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

35. За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

36. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України (254к/96-ВР) принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

37. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).

38. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

39. Враховуючи, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, зверненню до адміністративного суду з позовом передує звернення особи до суб`єкта владних повноважень, за наслідками розгляду якого особа набуває права оскаржити до суду адміністративної юрисдикції рішення, дії або бездіяльність такого суб`єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства, визначеним статтею 2 КАС України.

40. Частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.

41. Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України (2747-15) .

42. Чинне цивільне процесуальне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

43. Отже, відповідно до статті 6 Конвенції судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та статті 315 ЦПК України.

44. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

45. Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції з огляду на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, виходив з того, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

46. Однак у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду, відступивши від висновків, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі

№ 290/289/22-ц, вказала, що справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України (1618-15) .

47. Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила про неефективність підходу до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.

48. Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції про необхідність закриття провадження у справі лише з підстав того, що встановлення фактів проживання ОСОБА_1 проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з ОСОБА_2, її перебування на утриманні останнього необхідні заявниці для підтвердження її певного соціального статусу, який має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, є помилковим.

49. За таких обставин, закриваючи провадження у справі за пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що заява ОСОБА_1 не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

50. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, зокрема у постановах від 28 лютого 2024 року у справі № 283/2558/22, від 06 березня 2024 року у справі № 132/1967/23.

51. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

52. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

53. Зважаючи на повноваження касаційного судута те, що апеляційний суд не надавав оцінки вимогам заяви по суті, касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Кулик В. О., підлягає частковому задоволенню, із скасуванням оскаржуваної постанови та направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.