ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 754/9008/21
провадження № 61-11361св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Бутирін Ярослав Ярославович, на рішення Деснянського районного суду м. Києва, у складі судді Гринчак О. І., від 07 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Немировської О. В., Левенця Б. Б., Ящук Т. І., від 03 липня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк"
(далі -АБ "Укргазбанк"), про визначення часток у праві власності на квартиру.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що 16 травня 2009 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
3. 07 жовтня 2013 року відповідачем було укладено кредитний договір
№ 721/10/2013/0070, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кошти в сумі 525 000 грн на купівлю квартири АДРЕСА_1 .
4. З метою забезпечення виконання відповідачем умов кредитного договору того ж дня між ОСОБА_1 і АБ "Укргазбанк" було укладено договір поруки № 721/10/2013/0070-Р.
5. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2, при цьому зазначена квартири є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки придбана під час шлюбу.
6. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня
2014 року у справі № 756/8042/14-ц шлюб між сторонами розірвано, однак розірвання шлюбу не припинило право спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.
7. У 2021 році АБ "Укргазбанк" звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа № 756/15755/20).
8. Позивачка стверджувала, що звернулася до приватного нотаріуса з наміром розпорядитися належною їй часткою у праві спільної власності на квартиру, але нотаріус вказав на необхідність для цього визначити її частку
у спільному майні.
9. Оскільки відповідач добровільно не бажає вирішити питання щодо визначення часток у спільному майні, вона вимушена звернутися до суду з цим позовом.
10. Наголошувала, що ні предмет, ні підстави позову не містять вимог про поділ майна подружжя. Натомість предметом позову є визначення її частки у спільному майні.
11. Посилаючись на викладене, просила суд визначити, що частки
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві власності на квартиру
АДРЕСА_1 є рівними і становлять по 1/2 частці.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
12. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого
2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 03 липня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
13. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позов спрямований на перетворення спільної сумісної власності у спільну часткову, без законодавчо визначених способів такого перетворення, зокрема, виділу в натурі частки з майна, поділу майна, звернення стягнення на частку майна.
14. Крім того, позов спрямований на уникнення застосування наслідків спливу позовної давності у випадку заявлення вимог про поділ майна та подання відповідачем відповідної заяви про застосування позовної давності, що фактично підтвердив представник позивача у судовому засіданні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бутирін Я. Я. просить рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. 27 липня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бутирін Я. Я. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року у справі № 754/9008/21.
17. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 29 серпня 2023 року у зв`язку із відставкою судді ОСОБА_3, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
18. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у жовтні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
20. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує необхідність відступлення від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40),
від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі
№ 145/2047/16-ц (пункт 7.23) (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України) та відсутність висновку Верховного Суду щодо системного застосування положень статті 5 ЦПК України, статей 8, 16 ЦК України для регулювання можливості і порядку розпоряджатися належним особі правом у спільному майні після розірвання шлюбу і після спливу строків позовної давності
(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Зауважує, що право спільної сумісної власності на спірну квартиру виникло в момент придбання майна у 2013 році та існує дотепер, однак ОСОБА_1 позбавлена можливості розпорядитись власним майном через відсутність документального визначення розміру її частки.
22. Звертає увагу на те, що позивачка як співвласник майна не має ефективної можливості реалізувати свої права через сплив позовної давності за вимогами про поділ майна подружжя. Так само відповідач позбавлений можливості розпорядитись нерухомим майном без згоди позивачки.
23. Вважає, що у цій ситуації ефективним способом захисту прав позивачки буде саме визначення часток у праві власності на спірну квартиру.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
24. У жовтні 2023 року АБ "Укргазбанк" подало до Верховного Суду відзив, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вважає, що дії позивачки спрямовані на уникнення виконання зобов`язань за кредитним договором.
Обставини справи, встановлені судами
25. 16 травня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.
26. 07 жовтня 2013 року між АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 721/10/2013/0070, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 525 000 грн на придбання житлової нерухомості: трикімнатної квартири АДРЕСА_2 .
27. 07 жовтня 2013 року між АБ "Укргазбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 721/10/2013/0070-Р, за умовами якого
ОСОБА_1 поручилася за виконання ОСОБА_2 зобов`язань за вказаним кредитним договором.
28. 07 жовтня 2013 року укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, право власності на яку в той же день зареєстровано за ОСОБА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 129852080000.
29. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та АБ "Укргазбанк" від 07 жовтня 2013 року укладено договір іпотеки вказаної квартири.
30. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 серпня
2014 року у справі № 756/8042/14-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
31. 09 січня 2019 року приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 464 680,62 грн, шляхом звернення стягнення на квартиру
АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 . Строк, за який проводиться стягнення - із 07 жовтня 2013 року по 21 травня 2018 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири запропоновано задовольнити вимоги
АБ "Укргазбанк" у розмірі 464 680,62 грн, з яких: 295 815 грн - заборгованість за кредитом строкова; 72 995,15 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 4 258,74 грн - поточна заборгованість за відсотками;
91 611,73 грн - прострочена заборгованість за відсотками.
32. Постановою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 760/5464/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до
АБ "Укргазбанк" про визнання вказаного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
33. АБ "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 698 252,13 грн та ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 січня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі № 756/15755/20.
34. ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коберської О. Ю. з наміром розпорядитися належною їй часткою у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру.
35. 08 червня 2021 року приватний нотаріус Коберська О. Ю. листом
№ 79/02-14 повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Мін`юсту № 296/5 від 22 лютого 2012 року (z0282-12) , укладання одним iз подружжя зі сторонньою особою договорів купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, довічного утримання (догляду), застави, спадкового договору щодо своєї частки у спільній сумісній власності подружжя можливе лише за умови її визначення або виділу в натурі. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір може бути посвідчений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення порядку користування цим майном між співвласниками. Звертає увагу, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям або за взаємною згодою відповідно до положень ЦК України (435-15) (оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє) або співвласником самостійно після визначення його частки у спільному майні (за договором між співвласниками або за рішенням суду). До моменту надання нотаріусу документа, яким буде визначено конкретний розмір належної частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, - посвідчення договору розпорядження не вбачається можливим.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
36. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
37. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
38. Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
39. Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
40. Конструкція статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя у судовому порядку у разі оспорювання ним поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
41. Вказаний висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.
42. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).
43. Відповідно до статті першої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
44. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).
45. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
46. У розглядуваній справі судами встановлено, що 07 жовтня 2013 року на підставі договору купівлі-продажу за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
47. Вказане майно набуте за час шлюбу сторін у розглядуваній справі.
48. ОСОБА_1, звертаючись до суду з цим позовом, вказала на те, що у суді перебуває провадження за позовом АБ "Укргазбанк" до неї та
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа № 756/15755/20). Під час розгляду зазначеної справи між нею та банком було досягнуто певних домовленостей щодо погашення боргу, проте ОСОБА_2 будь-яких дій, спрямованих на закриття кредиту, не вчиняє та не бажає вирішити питання про визначення часток у спірній квартирі.
49. Вважаючи, що спірне майно є спільним майном подружжя, оскільки набуте за час шлюбу, ОСОБА_1 просила суд визначити, що частки сторін у праві власності на спірну квартиру є рівними і становлять по 1/2.
50. Відповідно до частини першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
51. Верховний Суд у постанові від 05 січня 2024 року у справі
№ 755/12204/18 зазначив, що поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.
52. Однак у розглядуваній справі ОСОБА_1 не заявляла вимог про визнання права на частку у праві спільної власності.
53. Водночас, якщо навіть заявлені вимоги про визначення часток у праві власності на спірну квартиру тлумачити як вимоги про визнання за
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права на 1/2 частку у праві спільної власності на квартиру за кожним, задоволення таких вимог призведе до погіршення актуального правового становища позивачки та буде суперечити завданню цивільного судочинства, з огляду на наступне.
54. В ході підготовки справи до розгляду в суді касаційної інстанції встановлено, що за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 січня 2024 року у справі № 760/31960/21, яка набрала законної сили, прийнято відмову
ОСОБА_1 від позову до АБ "Укргазбанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, -ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса від 09 січня 2019 року таким, що не підлягає виконанню. При цьому ОСОБА_1, відмовляючись від позову у справі
№ 760/31960/21, вказала, що між нею та банком досягнуто домовленості про мирне врегулювання спору.
55. Крім того, за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 06 березня 2024 року за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору дарування.
56. Таким чином наразі позивачка є власником спірної квартири і визнання у розглядуваній справі за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права на 1/2 частку у праві спільної власності на квартиру за кожним призведе до зменшення обсягу майна, яке перебуває у власності ОСОБА_1, суперечитиме її інтересам та завданню цивільного судочинства.
57. За таких обставин, колегія суддів в цілому погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.
58. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
59. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
61. Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Бутирін Ярослав Ярославович, залишити без задоволення.
2. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович