171/578/20 Про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 17.04.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуАкціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року, ухвалене у складі судді Ткаченко С. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, прийняту у складі суддів: Агєєва О. В., Мірути О. А., Хейло Я. В.,

Короткий зміст позовної заяви

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (далі - АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО"), третя особа - Первинна профспілкова організація "Захист праці" (далі - ППО "Захист праці"), проскасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення cереднього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що працював начальником котлового цеху у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - ВП "Криворізька теплова електрична станція").

Наказом директора ВП "Криворізька теплова електрична станція" від 17 березня 2020 року № 362-к його звільнено з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. В основній частині наказу вказано, що позивач приховав нещасний випадок, який стався з робітником ОСОБА_2 19 листопада 2018 року, чим порушив вимоги посадової інструкції. Зауважив, що з наказу слідує, що таке порушення є систематичними, тому до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Він не погоджується зі звільненням, оскільки вважав, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, що є порушенням вимог частини другої статті 148 КЗпП України.

Крім того, у резолютивній частині наказу як посилання на підставу звільнення, вказано: наказ від 12 листопада 2019 року № 1440, наказ від 20 листопада 2019 року № 1473, наказ від 20 листопада 2019 року № 1470, протокол кадрової комісії від 28 лютого 2020 року, наказ від 17 березня 2020 року № 240, наказ від 17 березня 2020 року № 241, подання до Первинної профспілкової організації, протокол Первинної профспілкової організації. Позивач уважав, що до нього за одні й ті самі проступки застосовано два види дисциплінарного стягнення, догана, а потім звільнення, що є порушенням вимог статті 149 КЗпП України.

Крім того, постановою від 20 січня 2021 року у справі № 171/131/20 Дніпровський апеляційний суд скасував наказ АТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 20 листопада 2019 року № 1473 про накладення дисциплінарного стягнення, а рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2021 року у справі № 171/2359/19 скасовано наказ АТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 20 листопада 2019 року № 1470 про накладення дисциплінарного стягнення.

Позивач указував, що він є членом Всеукраїнської незалежної професійної спілки "Захист Праці" (далі - ВНПС "Захист Праці") та членом виборного органу ВНПС "Захист Праці". Із 26 лютого 2020 року рішенням Центрального комітету ВНПС "Захист праці" його призначено уповноваженим представником ВНПС "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція", з 03 березня 2020 року він обраний головою профспілкового комітету ППО "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція". Вважав рішення директора ВП "Криворізька теплова електрична станція" про його звільнення без попередньої згоди на звільнення ВНПС "Захист Праці" та профспілкового комітету ППО "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція" таким, що порушує відповідне законодавство України.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд:

- скасувати наказ від 17 березня 2020 року № 362-к ВП "Криворізька теплова електрична станція" про його звільнення згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, як незаконний;

- поновити його на роботі;

- стягнути з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з моменту звільнення та до моменту поновлення судом його на посаді із розрахунку середньоденної заробітної плати 2 070,48 грн на день;

- стягнути з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" кошти, витрачені ним на сплату судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області про призупинення розгляду справи № 171/578/20 у розмірі 454,00 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ВП "Криворізька теплова електрична станція" від 17 березня 2020 року № 362-к "Про звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України".

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника котлотурбінного цеху Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО".

Стягнуто з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу станом на 17 січня 2023 року (включно) у сумі 1 875 065,72 грн з утримання з вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів .

Стягнуто з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць у сумі 57 373,36 грн.

Стягнуто з АТ "ДТЕК Дніпроенерго" на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року апеляційну скаргу АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" залишено без задоволення, рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року - без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що накази від 20 листопада 2019 року № 1470 та № 1473 про оголошення позивачу догани, які були підставою для винесення наказу про звільнення, скасовані у судовому порядку. Крім того, накази від 17 березня 2020 року № 240 та № 241 (підстава їх винесення: наказ від 27 листопада 2019 року № 1497 та наказ від 17 грудня 2019 року № 1565) були винесені з порушенням прав працівника (позивача) на захист, оскільки у період з 21 листопада 2019 року до 16 березня 2020 року позивач був увільнений від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що позбавило його можливості надати пояснення відповідачу з приводу притягнення його до дисциплінарної відповідальності, чим порушено вимоги частини першої статті 149 КЗпП України, а накази № 1497, № 1565 винесені у той час, коли позивач перебував на лікарняному.

Тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача із займаної посади за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Суд першої інстанції встановив, що позивач завчасно, тобто до розгляду клопотання роботодавця про надання дозволу на звільнення з роботи, повідомив відповідача та профспілку, членом якої він був, про вихід із цієї профспілки та вступ до іншої, однак відповідач не надав цьому оцінку та звернувся з таким клопотанням до профспілки, з якої вибув позивач, тому дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що відповідач порушив процедуру звільнення працівника.

Крім того, на виконання ухвали суду першої інстанції ППО "Захист праці" розглянула питання надання згоди на звільнення її члена ОСОБА_1 та рішенням надала аргументовану відмову на згоду виборного органу на розірвання трудового договору з членом виборного органу та керівником профспілкової організації "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція", що зафіксовано у протоколі профкому від 22 лютого 2021 року № 7.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що внаслідок незаконного звільнення у позивача виникло право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку суд обрахував виходячи з наданих позивачем табелів за жовтень 2019 року та листопад 2019 року. Суд апеляційної інстанції, частково погоджуючись з такими висновками, вказав, що суд першої інстанції правильно встановив, що на користь позивача слід стягнути суму заборгованості середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 березня 2020 року (день звільнення) до 17 січня 2020 року, що становить 719 робочих днів. Водночас суд першої інстанції невірно визначився з розміром середньоденної заробітної плати, оскільки обрахував її виходячи з розрахунку за жовтень та листопад 2019 року. Однак позивач повністю відпрацював інші місяці: вересень та жовтень 2019 року, оскільки частину листопада 2019 року перебував на лікарняному.

За таких обставин суд апеляційної інстанції визначив середньоденний заробіток позивача з урахуванням двох останніх повністю відпрацьованих місяців перед звільненням (вересень, жовтень 2019 року), установив середній заробіток за час вимушеного прогулу та дійшов висновку про те, що ця сума перевищує розмір середнього заробітку за вимушений прогул, який було стягнуто на користь позивача за рішенням суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що оскільки рішення суду першої інстанції переглядається у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а позивач з апеляційною скаргою не звертався, тому рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року у частині розміру стягнутого на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід залишити без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2023 року АТ "ДТЕК Дніпроенерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 червня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

22 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

01 квітня 2024 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц (провадження № 61-17179св18) та у постанові Верховного Суду України від 19 грудня 2016 року у справі № 6-2801цс15.

Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку наказам від 17 березня 2019 року № 240, № 241, що підтверджують систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, дійшли помилкового висновку про порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у зв`язку з неодержанням від нього письмових пояснень. Висновки зроблено на припущеннях, без дослідження доказів, які фактично знаходяться у справі № 171/613/20, що розглядається Апостолівським районним судом Дніпропетровської області.

Суди не врахували, що зафіксовані у наказах від 17 березня 2019 року № 240, № 241 порушення стосувалися робочого часу, коли позивач був працездатним.

Не погоджуючись зі скасуванням наказу про звільнення ОСОБА_1, заявник указує, що суди не надали оцінку обставинам, які стали підставою для його винесення, зокрема, щодо приховання позивачем факту нещасного випадку на виробництві, розслідування нещасного випадку, який стався з працівником котлотурбінного цеху.

Суди надали неправильну оцінку зібраним у справі доказам щодо членства позивача у профспілкових органах, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про те, що на час звільнення він не був членом ППО Криворізької ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго", яка є ланкою Укрелектропрофспілки, яка правомірно розглянула подання роботодавця про розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з позивачем.

Оскільки позивач уповноваженим ВНПС "Захист праці" став після його звільнення, то додаткові гарантії, передбачені статтею 252 КЗпП України, на нього не розповсюджуються.

Суд апеляційної інстанції розрахував середній заробіток за час вимушеного прогулу з порушенням розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) (далі - Порядок № 100).

Заявник уважає, що суди помилково включили до суми заробітної плати за жовтень 2019 року суму квартальної премії у розмірі 24 710,06 грн.

Відповідно до розділу III Порядку №100 премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Згідно із Загальним порядком преміювання працівників за основні результати господарської діяльності AT "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - Порядок), який є додатком 2.4. до колективного договору AT "ДТЕК Дніпроенерго", премія - це додаткова матеріальна винагорода, що виплачується працівнику до основної заробітної плати за виконання ключових групових та індивідуальних показників ефективності у звітному періоді або за особливі виробничі досягнення.

Наказ про нарахування та виплату премії у підприємстві готується відділом з управління компенсаціями та пільгами або працівником, призначеним відповідальним за супровід процедури преміювання на підприємстві, погоджується керівником департаменту з управління персоналом та підписується директором підприємства або Генеральним директором у термін до 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Звітний період (періодичність преміювання) встановлено пунктом 3.4 Порядку, зокрема для керівників, яких віднесено до І групи преміювання, періодичність преміювання - щоквартально. Відповідно до статті 254 ЦК України до строку, що визначений пів роком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Тобто, нарахування премії за 4 квартал 2019 року (жовтень 2019 року - грудень 2019 року) відбувається до 30-го січня 2020 року. Суд, розраховуючи заробіток за жовтень 2019 року, помилково включив квартальну премію за 3 квартал 2019 року.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

У липні 2023 року ППО "Захист Праці" подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працював на посаді начальника котлотурбінного цеху ВП "Криворізька теплова електрична станція".

Наказом ВП "Криворізька теплова електрична станція" від 12 листопада 2019 року № 1440 за порушення пунктів 2.2.47, 4.3 посадової інструкції ДИ-338-01-17, у частині відсутності контролю за правильністю ведення документації, виконання встановлених правил, незабезпечення якості виконуваних підлеглим персоналом робіт, начальнику котлотурбінного цеху ОСОБА_1 оголошено догану, визначено, що премію за жовтень місяць 2019 року не нараховувати.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2020 року у справі № 171/2249/19, яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2019 року залишено без змін, у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про часткове скасування наказу у частині пункту 2 наказу від 12 листопада 2019 року № 1440 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року (провадження № 61-17420ск20) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року.

Наказом ВП "Криворізька теплова електрична станція" від 20 листопада 2019 року № 1473 "Про накладення дисциплінарного стягнення" начальника котлотурбінного цеху ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з тих підстав, що під час чергової перевірки даних табельного обліку з електронною системою КД у листопаді 2019 року було виявлено, що начальник котлотурбінного цеху ОСОБА_1 02 серпня 2019 року був відсутній на роботі понад три години протягом робочого дня (з 10:30 до 15:30 год) без поважних причин, чим скоїв прогул, оголошено догану, встановлено не нараховувати премію протягом всього періоду дії догани.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування наказу від 20 листопада 2019 року № 1473 про накладення дисциплінарного стягнення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі № 171/131/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким скасовано наказ від 20 листопада 2019 року № 1473 про накладення дисциплінарного стягнення.

Постановою Верховного Суду постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 січня 2021 року залишено без змін (провадження № 61-3366св21).

Наказом ВП "Криворізька теплова електрична станція" від 20 листопада 2019 року № 1470 "Про порушення забезпечення конфіденційності інформації" ОСОБА_1 - начальника котлотурбінного цеху притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення пункту 5.2.3 Процедури забезпечення конфіденційності інформації від 14 серпня 2015 року № 13, пункту 1 додатку № 7 Регламенту захисту інформації від 24 червня 2015 року № 11 у частині заборони передачі (розголошення) конфіденційної інформації, пункту 2.2.14 посадової інструкції ДИ-338-01-17 у частині відсутності контролю за формуванням потреби цеху у товарно-матеріальних цінностях.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, у справі № 171/2359/19 позов ОСОБА_1 задоволено, скасовано наказ від 20 листопада 2019 року № 1470 "Про порушення забезпечення конфіденційної інформації".

Наказом від 17 березня 2020 року № 240 ОСОБА_1 за порушення пунктів 2.2.29, 2.2.42, 4.6 ДИ-338-01-17 у частині організації та проведення робот з персоналом цеху згідно з вимогами пункту 5.3 ГКД 34.20.507-2003 "Технічна експлуатація електричних станцій і мереж", що могло привести до пошкодження обладнання КТЦ, виникнення аварії, травмування внаслідок необізнаності персоналу КТЦ про внесені зміни до Інструкції, оголошено догану.

Наказом від 17 березня 2020 року № 241 ОСОБА_1 за порушення вимог пунктів 2.2.49, 2.2.51 ДИ-338-01-17 у частині несвоєчасної організації розслідування та обліку технологічних порушень котлотурбінного цеху, пункту 2.4 СОУ-Н МПЕ 40.1.08.551:2009 у частині відсутності розроблених організаційно-технічних заходів з метою відновлення працездатності пошкодженого устаткування чи споруд і запобігання подібним порушенням, що стало причиною виникнення аналогічних технологічних порушень у період з 05 листопада 2019 року до 26 листопада 2019 року, які стали причиною перевитрат газу, що збільшило собівартість продукції ДТЕК Криворізька ТЕС за вказаний період, оголошено догану.

З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2024 року у справі № 171/613/20 задоволено позов ОСОБА_1 до АТ "ДТЕК Дніпроенерго", третя особа - ППО "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція", скасовано накази від 17 березня 2020 року № 240 та № 241 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани (ДРСР № 118096785). Рішення не набрало законної сили.

Згідно з наказом ВП "Криворізька теплова електрична станція" від 17 березня 2020 року № 362-к ОСОБА_1 - начальника котлотурбінного цеху ВП "Криворізька теплова електрична станція", звільнено із займаної посади за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України).

Зазначено, що згідно з наказом ДТЕК Криворізька ТЕС від 19 лютого 2020 року № 139 "Щодо підсумків роботи комісії з розслідування нещасного випадку з машиністом обхідником котельного устаткування VI групи котлотурбінного цеху ОСОБА_2" встановлено порушення начальником цеху ОСОБА_1 вимог:

- пункту 4.16 глави 4 розділ IV "Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок" НПАОП 0.00-1.69-13, а саме не забезпечено контроль дотримання підлеглим персоналом вимог правил і інструкції з охорони праці та промислової безпеки і застосування безпечних прийомів під час проведення робіт шляхом здійснення обходів та оглядів з метою своєчасного виявлення та усунення дефектів;

- пункти 2.2.1, 2.2.84 посадової інструкції начальника котлотурбінного цеху ПІ-338-01-17, а саме: не виявлено існування непроектної металевої драбини на робочому місці, не організовано першу медичну допомогу потерпілому і його доставку в лікувально-профілактичний заклад, не повідомлено безпосереднього керівника, не збережено до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановки на робочому місці у такому стані, у якому вона була на момент події (коли це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників і не веде до більш тяжких наслідків), не дотримано вимог Кардинальних правил - приховування факту нещасного випадку, який був розслідуваний через рік після настання події - 19 листопада 2018 року.

Підставою винесення наказу про звільнення вказано: наказ від 12 листопада 2019 року № 1440, наказ від 20 листопада 2019 року № 1473, наказ від 20 листопада 2019 року № 1470, наказ від 17 березня 2020 року № 240, наказ від 17 березня 2020 року № 241, подання до Первинної профспілкової організації, протокол Первинної профспілкової організації.

17 березня 2020 року о 17:30 год ОСОБА_1 ознайомився із наказом та написав, що з наказом не згоден, оскільки він порушує трудове законодавство та Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (1045-14) , Закон України "Про об`єднання громадян" (2460-12) .

Встановлено, що позивач у період з 21 листопада 2019 року до 16 березня 2020 року був увільнений від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Накази від 17 березня 2020 року № 240 та № 241 винесені на підставі наказу від 27 листопада 2019 року № 1497 та наказу від 17 грудня 2019 року № 1565, якими було встановлено провину позивача з рекомендацією застосування до останнього догани.

Заявою від 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомив голову Первинної профспілкової організації Криворізька ТЕС Миронова М. Я. про вихід із членів Первинної профспілкової організації з 26 лютого 2020 року у зв`язку зі вступом до ППО "Захист праці". Заява містить відмітку про її отримання 10 березня 2020 року.

Згідно з повідомленням Голови ВНПС "Захист праці" від 26 лютого 2020 року № 04-п/20, починаючи з 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 був призначений уповноваженим представником ВНПС "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція". Повідомлено також, що на ОСОБА_1 розповсюджуються всі права та гарантії, що передбачені трудовим законодавством України для уповноважених профспілкових представників.

Позивач з 03 березня 2020 року є членом ППО "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція".

16 березня 2020 року адміністрація ДТЕК Криворізька ТЕС листом від 16 березня 2020 року звернулась до голови ППО Криворізька ТЕС Миронова М. Я. за згодою на звільнення ОСОБА_1 за ініціативою роботодавця.

17 березня 2020 року голова ППО Криворізька ТЕС Миронов М. Я. за вих. № 52 видав ОСОБА_1 запрошення на засідання профспілкового комітету о 9:00 год 17 березня 2020 року. Позивач із запрошенням ознайомлений, особисто зазначив, що він від підпису відмовляється, інший текст є нечитабельним.

Із протоколу засідання профспілкового комітету ППО Криворізька ТЕС від 17 березня 2020 року № 264 встановлено, що прийняті наступні рішення:

- припинено з 01 квітня 2020 року членство в Укрелектропрофспілці члена ППО ДТЕК Криворізька ТЕС ОСОБА_1.;

- надано згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади начальника котлотурбінного цеху за пунктом 3 статті 40 КЗпП України.

Із копії розрахункового листа за жовтень 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 відпрацював 184 години, за цей період йому нараховано заробітну плату у розмірі 69 779,38 грн, із яких: 42 730 грн - посадовий оклад, 1 486,26 грн - доплата за нічні години, 192,45 грн - одноразова винагорода, 145,01 грн - сума підвищеного коефіцієнта, 660,61 грн - внески ДМС, 24 710,06 грн - квартальна премія.

Із копії розрахункового листа за листопад 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 відпрацював 118,75 годин, за цей період нараховано заробітну плату у розмірі 63 043,87 грн, із яких: 1 804,59 грн - посадовий оклад, 29 162,01 грн - посадовий оклад, 412,35 грн - квартальна премія, 1 571,68 грн - доплата за нічні години, 186,24 грн - одноразова винагорода, 140,33 грн. - сума підвищеного коефіцієнта, 639,30 грн - внески ДМС, 10 659,72 грн - оплата щорічної відпустки, 14 212,96 грн - оплата щорічної відпустки, 8 828,90 грн - інші щорічні чи додаткові відпустки.

Із довідки про середній заробіток від 09 червня 2023 року № 64, обрахований відповідно до Порядку № 100, встановлено, що заробітна плата за вересень 2019 року склала 44 182,43 грн, за жовтень 2019 року - 44 216,26 грн.

Згідно з довідкою про доходи від 09 червня 2023 року № 63, у вересні 2019 року позивач відпрацював 20 днів, нарахований дохід складає 45 007,97 грн, утримання 8 801,81 грн, до виплати - 36 206,16 грн. У жовтні 2019 року позивач відпрацював 22 дні, нарахований дохід складає 69 779,38 грн, утримання - 13 633,08 грн, до виплати - 56 146,30 грн.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 03 березня 2020 року є членом ППО "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція" та її керівником.

Позивач завчасно повідомив відповідача та ППО ДТЕК Криворізька ТЕС, що виходить з членства даної профспілки з 26 лютого 2020 року у зв`язку зі вступом до іншої профспілкової організації - ППО "Захист праці", згідно заяви від 26 лютого 2020 року на ім`я голови ППО Криворізька ТЕС Миронова М. Я .

На заяві наявні відмітка про її отримання 10 березня 2020 року, тобто до дати розгляду питання про звільнення позивача з ППО ДТЕК Криворізька ТЕС.

На виконання ухвали Довгинцівського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2021 року, ППО "Захист праці" розглянула питання надання згоди на звільнення її члена - ОСОБА_1 та рішенням від 22 лютого 2021 року надано аргументовану відмову у згоді виборного органу на розірвання трудового договору з членом виборного органу та керівником профспілкової організації "Захист праці" у ВП "Криворізька теплова електрична станція" ОСОБА_1 через чисельні порушення вимог КЗпП України (322-08) у наказі від 17 березня 2020 року №362к, що зафіксовано у протоколі засідання профкому від 22 лютого 2021року №7.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 березня 2020 року (день звільнення) до 17 січня 2020 року становить 719 робочих днів.

Розмір середньоденної заробітної плати слід розрахувати з урахуванням останніх повністю відпрацьованих місяців позивачем: вересень та жовтень 2019 року, оскільки частину листопада позивач перебував на лікарняному.

Середньоденний заробіток позивача за останні два повних відпрацьованих місяця становить 2 713,38 грн (44 182,43 грн + 69 779,38 грн) / 42 робочі дні). Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 1 950 920,22 грн (2 713,38 грн х 719 робочих дні).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга АТ "ДТЕК Дніпроенерго" не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України встановлено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19)).

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі, що переглядається, суди надали оцінку наказам, що були підставою для видачі оскаржуваного наказу про звільнення позивача, встановили незаконність накладення на позивача дисциплінарних стягнень, оформлених наказами від 17 березня 2020 року № 240 та № 241, тоді як інші дисциплінарні стягнення, оформлені наказами від 20 листопада 2019 року № 1470 та № 1473, визнані незаконними та скасовані у судовому порядку, тобто дійшли висновку про відсутність системності невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.

За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про непідтвердження відповідачем підстав для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Встановивши незаконність звільнення позивача, суди правильно задовольнили похідні позовні вимоги про поновлення позивача на роботі та стягнули з АТ "ДТЕК "Дніпроенерго" на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, установивши середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням двох останніх відпрацьованих місяців (вересень, жовтень 2019 року), дійшов висновку про те, що ця сума перевищує розмір середнього заробітку за вимушений прогул, який було стягнуто на користь позивача за рішенням суду першої інстанції, однак в зв`язку з відсутністю доводів апеляційної скарги з цього приводу, залишив без змін рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року у частині розміру стягнутого на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тому доводи касаційної скарги щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з порушенням розділу ІІІ Порядку № 100 та без урахування Загального порядку преміювання працівників за основні результати господарської діяльності AT "ДТЕК Дніпроенерго" колегія суддів до уваги не бере.

Доводи касаційної скарги про те, що суди надали неправильну оцінку зібраним доказам щодо членства позивача у первинних профспілкових організаціях, колегія судді спростовує, оскільки статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Посилання AT "ДТЕК Дніпроенерго" як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц (провадження № 61-17179св18), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справах, на які посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.

Так у справі 520/3689/16-ц суди на підставі належних та допустимих доказів установили системне невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, чого у справі, яка є предметом касаційного перегляду, судами не встановлено.

Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження не знайшли своє підтвердження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних рішеннях, питання вичерпності висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, судові рішення відповідають вимогам вмотивованості.

Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.