Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Савицького О.А.

при секретарі Дикому Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів сплачених за договором, відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсною угоду,

17.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в національній валюті України у розмірі еквівалентному 25000 доларів США, відповідно до офіційного курсу НБУ на день постановлення рішення у справі, також, на підставі ст. 625 ЦК України, - 21773,93 грн. інфляційних збитків, 5943,75 грн. - 3% річних, судові витрати по справі та відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 25000 грн.. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу, в рамках укладеної між ними угоди від 06 квітня 2009 року, були передані грошові кошти у розмірі, що дорівнювали еквіваленту 25000 доларів США, за виконання взятих на себе відповідачем за вищезгаданою угодою зобов’язань, однак відповідач не приступив до виконання взятих на себе за угодою обов’язків, у зв’язку з чим позивач втратив інтерес до угоди та вимушений був отримати аналогічні послуги за допомогою іншого адвоката. Грошові кошти відповідач не повертає від зустрічей з позивачем уникає, у зв’язку з чим останній був змушений звернутись до суду.

ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання угоди від 06.04.2009 року недійсною, оскільки відповідачка такої угоди не підписувалася, на тексті угоди знаходиться не її підпис, а також грошей в еквіваленті 25000 доларів США відповідачка не отримувала від позивача. Даний зустрічний позов був прийнятий судом до спільного розгляду з первісним.

Представник позивача в судовому засіданні первісні вимоги підтримав, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Представник відповідачки основний позов не визнав, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до змісту угоди від 06.04.2011 року, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі, що дорівнюють еквіваленту 25000 доларів США. за надання ОСОБА_2 адвокатських послуг.

Пунктом 4 вказаної Угоди встановлено, що у випадку невиконання умов передбачених п.3, ОСОБА_2 повертає ОСОБА_1 отримані за угодою грошові кошти.

З пояснень сторін судом встановлено, що відповідачка до виконання угоди від 06.04.2009 року не приступала та жодних адвокатських послуг в рамках угоди не надавала.

Згідно Висновку судової почеркознавчої експертизи № 10868/10-11 від 04.01.2011 року, призначеної ухвалою суду за клопотанням представника відповідачки, встановлено, що підпис який розташований навпроти прізвища ОСОБА_2, в тексті Угоди від 06.04.2011 року, виконаний ОСОБА_2, а тому суд критично ставиться до пояснень представника відповідачки про те, що ОСОБА_2 Угоди від 06.04.2011 року не підписувала та коштів за нею не отримувала. Інших підстав для визнання спірної угоди недійсною, окрім спростованих висновком експертизи пояснень про неприналежності підпису на тексті угоди ОСОБА_2, судом встановлено не було, а тому у суду відсутні будь-які підстави для невизнання угоди від 04.06.2011 року дійсною, у зв’язку з чим суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом (435-15) , іншим законом або за домовленістю сторін.

В силу ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, ОСОБА_2, що підтверджується поясненнями її представника, не приступала до виконання Угоди від 06.04.2009 року і не мала наміру її виконувати, що є свідченням про односторонню відмову від виконання взятих на себе зобов’язань та розірвання договору, а отже, відповідно до п.4 Угоди, отримані відповідачкою кошти мають бути повернуті ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Також ч.2 цієї статті встановлено, що якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що відповідачу було передано кошти, еквівалент яких, на час отримання становив 25000 дол. США, від надання послуг відповідач відмовився, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення коштів в розмірі еквівалентному 25000 дол. США за курсом НБУ станом на 14.03.2011 року, що становить 793,51 грн. за 100 дол. США, а тому на користь позивача з відповідача підлягає до стягнення 198377,5 грн. (25000 х 7,9351).

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання перед позивачем, на користь позивача підлягає до стягнення з відповідача сума 3% річних, в межах заявлених позовних вимог, за 1 рік у розмірі (198125/100) Х 3=5943,75 грн., хоча на час розгляду справи судом, термін невиконання грошового зобов’язання відповідачкою значно більший.

Поряд з тим, суд не знаходить законних підстав для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача сум інфляційних збитків, оскільки сума коштів, які він передавав відповідачу була визначена в еквіваленті до доларів США на час передачі коштів, у зв’язку з чим суд стягує з відповідача кошти у гривнях по курсу НБУ на день постановлення рішення.

Також, суд не знаходить законних підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки ні договором укладеним сторонами, ні законом, який в даному випадку регулює взаємовідносини між сторонами не передбачено відшкодування моральної шкоди. Крім того позивачем не доведено факту спричинення йому моральної шкоди, оскільки не надано жодного доказу на її підтвердження, а тому в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та оплата за проведення судової експертизи у розмірі 1032 грн., а всього разом підлягає до стягнення на користь позивача 207173,25 грн. (198377,5 + 5943,75 + 1700 + 120 + 1032,0) грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169, 212 – 215, 223, 294 ЦПК України (1618-15) , суд

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів сплачених за договором, відшкодування моральної шкоди –задовольнити частково.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_1 про визнання недійсною угоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 207173(двісті сім тисячі сто сімдесят три) грн. 25 коп..

В іншій частині позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.