351/1971/23 Про зменшення розміру аліментів - 10.04.2024 Прийняття

позивач - ОСОБА_1,відповідач - ОСОБА_2,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Щадей Надія Василівна, на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області

від 16 жовтня 2023 року у складі судді Сегіна І. Р. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у складі колегії суддів Мальцевої Є. Є., Девляшевського В. А., Луганської В. М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що 18 вересня 2010 року складено відповідний актовий запис № 148.

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області

від 08 червня 2011 року у справі № 2-398/11 з позивача стягнено на користь відповідача аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 30 % заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, визначеного для дітей відповідного віку.

З 2011 року ОСОБА_1 вступив у фактичні шлюбні відносини із

ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася спільна дитина ОСОБА_6 . У ОСОБА_5 на утриманні є син ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_4, місце знаходження батька якого невідоме.

16 червня 2022 року ОСОБА_1 із ОСОБА_5 зареєстрували шлюб та проживають із двома дітьми у батьків позивача.

На момент звернення до суду із позовом позивач перебуває у лавах Збройних Сил України, отримує заробітну плату у середньомісячному розмірі близько 118 000,00 грн, із якої стягуються аліменти на одну дитину у розмірі 1/3 частки усіх доходів, що становить близько 39 000,00 грн і значно перевищує визначений законодавцем розмір аліментів (10 прожиткових мінімумів на дитину віком від 6 до 18 років). З урахуванням розміру суми аліментів, на думку позивача, сума переплати станом на 01 червня 2023 року становить 109 970,10 грн.

Посилався на те, що не має можливості платити визначений судом розмір аліментів, оскільки у нього на утриманні є його молодша дитина від другого шлюбу, а також він утримує дитину своєї дружини ОСОБА_8 від першого шлюбу. Крім того, він з дружиною та дітьми проживає разом зі своїми батьками, які є пенсіонерами та потребують допомоги, особливо після операції батька.

Позивач несе службу у Збройних Силах України, перебуває на передовій та захищає Україну, отримує досить високий дохід, із якого значну частку витрачає на амуніцію, пальне, що становить приблизно 50 % його доходів,

а 30 % його доходів утримуються на аліменти, тому для забезпечення потреб великої сім`ї залишається недостатньо коштів.

При цьому із документів, наданих органом опіки і піклування, за результатами інспекційного відвідування ОСОБА_2 щодо цільового використання коштів вбачається, що ОСОБА_2 разом із дочкою та двома іншими особами

із 25 червня 2023 року до 02 липня 2023 року перебували на відпочинку

у Чорногорії в готелі у двох двохмісних номерах, загальною вартістю

149 000,00 грн, що підтверджується копією договору про надання туристичних послуг від 03 травня 2023 року.

ОСОБА_2 також витрачала кошти на лікування та оздоровлення дитини, гуртки зі спорту, додаткові заняття з вчителями, додаткове вивчення іноземних мов, однак вказані витрати, на думку позивача, не входять до складу аліментів, а є додатковими витратами на дитину, які мають бути стягнуті окремо.

Посилаючись на зазначені обставини у їх сукупності, ОСОБА_1 просив суд:

зменшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2011 року у справі

№ 2-398/11 із нього на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_9 ;

у новому розмірі стягувати із ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_9 у розмірі 1/10 частки усіх доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку;

переплату за аліментами у розмірі 109 970,10 грн урахувати в рахунок майбутніх виплат за аліментами у зміненому розмірі, які стягуються із нього на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_9 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області

від 16 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою

Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, позов задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, призначених рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2011 року.

Зменшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 08 червня 2011 року із розміру 30 % заробітку щомісячно до 1/6 частки усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 751,50 грн судового збору.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, мотивовано наявністю підстав для зменшення розміру аліментів, зокрема перебування на утриманні позивача малолітньої дитини, дружини, батьків похилого віку, стан здоров`я батька позивача, який потребує допомоги,

а також додаткові витрати на амуніцію та паливно-мастильні матеріали

в зоні бойових дій.

У свою чергу, вимоги про зарахування сум, які позивач вважає переплатою аліментів, у рахунок майбутніх виплат за аліментами, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до довідки державної виконавчої служби від 12 жовтня 2023 року переплата зі сплати аліментів у позивача відсутня.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

13 лютого 2024 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат

Щадей Н. В., на рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Щадей Н. В., посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній

у постановах від 24 січня 2024 року у справі № 752/1058/23 та від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22-ц, відповідно до якої, ураховуючи предмет та підставу позову, справа стосується сімейних правовідносин, а отже, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Указане порушення судами норм процесуального права, на думку заявниці, є обов`язковою підставою для скасування судових рішень.

Висновки судів по суті спору суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20,

від 08 червня 2022 року у справі № 565/1069/21, від 16 вересня 2020 року

у справі № 565/2071/19, від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18, відповідно до якої зміна сімейного стану платника аліментів (народження дитини у новому шлюбі) не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

При цьому у справі відсутні належні і допустимі докази на підтвердження погіршення майнового стану позивача, а зменшення визначеного судом розміру аліментів у зв`язку з покращенням майнового стану платника

є недопустимим, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у постановах від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22, від 22 серпня 2022 року

у справі № 712/6313/21, від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22.

Крім того, зменшуючи розмір аліментів, суди не врахували інтереси та потреби дитини, перебування її на постійному обліку лікарів та необхідність забезпечення медикаментозним і санаторно-курортним оздоровленням.

У березні 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат

Пустовойтова Л. Ю., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, який ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2024 року повернено без розгляду.

У квітні 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат

Пустовойтова Л. Ю., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу,

у якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін як такі, що ухвалено із правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права. При цьому посилається на безпідставність доводів ОСОБА_2, яка не обґрунтувала належним чином та не довела факту порушення її прав у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року задоволено заяву

ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Щадей Н. В., про зупинення виконання судових рішень. Зупинено виконання рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2023 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

У березні 2024 року матеріали справи № 351/1971/23 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтвержується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано 18 вересня 2010 року.

Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області

від 08 червня 2011 року у справі № 2-398/11 стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 30 % заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, визначеного для дітей відповідної категорії. Стягнення аліментів розпочато з 15 квітня 2011 року.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 народилася дочка ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 16 червня 2022 року укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Із акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 25 квітня 2023 року, складеного Старостинським округом № 3 (с. Горішнє Залуччя, с. Долішнє Залуччя) Снятинської міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 проживає з сім`єю в будинку батьків на АДРЕСА_1 . Разом із дружиною ОСОБА_8 виховують двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_11, 2008 року народження, та дочку ОСОБА_12, 2012 року народження.

ОСОБА_1 несе службу в ЗСУ.

Відповідно до довідки Снятинського відділу ДВС у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23 травня 2023 року, згідно з виконавчим листом

№ 2-398, виданим 08 червня 2011 року Снятинським районним судом

Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 аліментів, за період із 01 січня 2023 року до 23 травня 2023 року боржником сплачено/стягнено ВДВС аліменти на користь стягувача в сумі 190 247,08 грн.

Відповідно до розрахунків зі сплати аліментів Снятинського відділу ДВС

у Коломийському районі сума коштів, сплачених боржником/стягнутих виконавцем, станом на 01 лютого 2023 року становить 270 888,31 грн. Сума заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 лютого 2023 року відсутня. Сума коштів, сплачених боржником/стягнутих виконавцем, станом на

01 липня 2023 року становить 998 684,41 грн. Сума заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 липня 2023 року відсутня.

Відповідно до довідки Городенківського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12 жовтня 2023 року відсутня переплата зі сплати аліментів станом на 01 вересня 2023 року.

Відповідно до висновку за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину ОСОБА_4 встановлено, що дитина із матір`ю проживають у будинку бабусі, для дитини облаштовано кімнату із відповідними меблями, речами, особистим місцем для відпочинку. Одержувач аліментів ОСОБА_2 забезпечує потреби дитини відповідно до суми коштів, сплачених на дитину платником аліментів, розмір яких становить понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.

Згідно з довідкою про заробітну плату та інші прибутки КНП "Снятинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Снятинської міської ради

від 19 вересня 2023 року № 15 загальна сума прибутків ОСОБА_2, яка працює на посаді сестри медичної ЗПСМ амбулаторії ЗПСМ № 2 м. Снятин, за період із березня до серпня 2023 року становить 84 721,80 грн.

Зі звіту про здійснені відрахування та виплати військової частини НОМЕР_5

від 07 вересня 2023 року встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період із грудня 2022 року до липня 2023 року становить 729 206,33 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши доводи касаційної скарги з підстав та у межах касаційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 10 ЦПК України при розгляді справи суд керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено право кожного на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним

і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, зокрема, про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин.

Так, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частини перша та друга статті 274 ЦПК України).

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (пункт 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України).

У справі, що переглядається, предметом спору є зменшення розміру аліментів на дитину.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області

від 30 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а. с. 59, т. 1). Тобто, справа про зменшення розміру аліментів розглянута судом у порядку спрощеного позовного провадження.

Процесуальне питання щодо неможливості розгляду спорів про зменшення розміру аліментів на дитину у порядку спрощеного позовного провадження вже перебувало на розгляді Верховного Суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року в справі

№ 682/2454/22-ц (провадження № 61-10748св23), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, зроблено висновок про те, що, ураховуючи предмет та правові підстави позову у цій справі (зменшення розміру аліментів), вона

є справою, що виникає із сімейних правовідносин, а отже, відповідно

до пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України не може розглядатися

в порядку спрощеного позовного провадження.

У постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі

№ 676/2582/23 зроблено висновок про те, що спір, який виник із сімейних відносин та не стосувався стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплати додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів, зміни способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділу майна подружжя, не може бути розглянутим за правилами спрощеного позовного провадження.

Схожий за змістом правовий висновок щодо вирішення вказаного процесуального питання викладено в постановах Верховного Суду

від 21 лютого 2024 року у справі № 495/4896/23, від 24 січня 2024 року

у справі № 752/1058/23.

Усупереч наведеним нормам процесуального права та правовим висновкам Верховного Суду суд першої інстанції розглянув і вирішив справу у спорі, що виникає із сімейних правовідносин, у порядку спрощеного позовного провадження.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

При цьому законодавцем визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, не звернув уваги на те, що у справі спір виник із сімейних відносин та не стосувався стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплати додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексації аліментів, зміни способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділу майна подружжя, а тому ця справа не могла бути розглянутою за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому апеляційний суд не врахував, що пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

З огляду на зазначені порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Обґрунтованість доводів ОСОБА_13 щодо необхідності врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 28 травня 2021 року

у справі № 715/2073/20, від 08 червня 2022 року у справі № 565/1069/21,

від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18, відповідно до якої зміна сімейного стану платника аліментів (народження дитини у новому шлюбі) не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, має перевірити апеляційний суд під час нового розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм процесуального права.

У зв`язку з наведеним, із метою належного забезпечення засад рівності та змагальності сторін касаційний суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Постанова суду касаційної інстанції складається, крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення

з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі

№ 530/1731/16-ц).

Ураховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.

Щодо поновлення виконання судових рішень

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

З урахуванням висновку Верховного Суду про скасування постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, якою залишено без змін рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області

від 16 жовтня 2023 року, та направлення справи на новий апеляційний розгляд відсутні підстави для поновлення виконання судових рішень.

З огляду на викладене клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Пустовойтова Л. Ю., про зупинення виконання рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2023 року, залишеного без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду