757/36351/17-ц Про витребуваня нежитлового приміщеня з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно - 08.04.2024 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - Печерська районна в місті Києві державна адміністрація,

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник ОСОБА_1 - адвокат Федоренко Євген Володимирович,

треті особи: департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департамент

з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальне підприємство "Керуюча компанія

з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Євгена Володимировича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Кулікової С. В., Нежури В. А.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Печерська районна в місті Києві державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила суд:

- витребувати у ОСОБА_1 приміщення № 51, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1, та повернути їй вказане приміщення;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав

на нерухоме майно 14 березня 2017 року, номер запису про право власності 19444281;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_1, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав

на нерухоме майно 29 березня 2017 року, номер запису про право власності 34505184, на підставі договору купівлі-продажу від 28 березня 2017 року, серія

та номер: 729;

- виселити ОСОБА_1 з указаного нежитлового приміщення.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року відкрито провадження у справі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 жовтня

2017 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва".

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року

у складі судді Батрин О. В., з урахуванням ухвали цього самого суду

про виправлення описки від 28 листопада 2018 року, позов Печерської районної

в місті Києві державної адміністрації задоволено.

Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 у комунальну власність територіальної громади міста Києва та управління Печерської районної

в місті Києві державної адміністрації приміщення № 51, що знаходяться

за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення № 51, що розташовані за вищевказаною адресою, зареєстрований

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 березня 2017 року

за номером запису про право власності № 19444281 за ОСОБА_2 .

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису

про право власності від 29 березня 2017 року № 19700017 від 28 березня 2017 року за ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 28 березня 2017 року, серія та номер: 729.

Усунуто перешкоди в користуванні комунальною власністю територіальної громади міста Києва та управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації шляхом виселення ОСОБА_1 з указаного нежитлового приміщення

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Печерського районного м. Києва від 05 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року відмовлено

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на вищевказану ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня

Не погодившись із указаним заочним рішенням Печерського районного м. Києва, представник ОСОБА_1 - адвокат Федоренко Є. В., оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Є. В., залишено без руху, заявнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вказана апеляційна скарга подана з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України,

а безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення,

що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), може порушити принцип юридичної визначеності.

ОСОБА_1 було відомо про існування оскаржуваного судового рішення, він подавав апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного м. Києва від 05 жовтня

2022 року, якою залишено без задоволення його заяву про перегляд заочного рішення, яку ним отримано 25 жовтня 2022 року. Проте, апеляційну скаргу подано

у травні 2023 року, тобто з пропуском строку для подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що заявнику необхідно подати відповідну заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження.

Крім того, до апеляційної скарги не долучено доказів про сплату судового збору

(пункт 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України), тому заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 600,00 грн та надати суду оригінал квитанції

про його сплату.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Є. В., на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року відмовлено.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що заявником не виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 12 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема не подано відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Копію ухвали Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху було направлено заявнику, проте відповідні поштові відправлення повернуто у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною ним адресою. З метою недопущення порушення процесуальних прав учасників справи, копію вказаної ухвали апеляційного суду було направлено на електронну адресу заявника, зазначену в апеляційній скарзі.

Однак, станом на 20 вересня 2023 року заявником не було подано заяву

із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження, судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою не сплачено. При цьому заявник не цікавився розглядом справи в суді апеляційної інстанції, хоча учасники справи повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами (частина перша статті 44 ЦПК України), цікавитися розглядом своєї справи, на чому неодноразово наголошував у своїх рішенням Європейський суд прав людини (далі - ЄСПЛ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду

У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Федоренко Є. В., звернувся

до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції

від 21 вересня 2023 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Є. В., про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено заявнику строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Є. В., залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

У наданий судом строк заявник надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, після усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 13 листопада 2023 року, витребувано із районного суду вищевказану цивільну справу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги

та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримував засобами поштового зв`язку копію ухвали апеляційного суду від 12 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, яку суд апеляційної інстанції начебто направляв йому 16 червня 2023 року та 01 серпня 2023 року. Він не отримував відповідну документацію і на електронну адресу.

При цьому адвокат перевіряв надходження на його поштову та електронну адреси судової кореспонденції у вказаній судовій справі.

Крім того, адвокат зареєстрований в системі "Електронний суд", має власний електронний кабінет, в який також не надходили документи від апеляційного суду

у даній судовій справі.

Вказує, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права,

не повідомив заявника про відповідне судове рішення, не надіслав його,

що не може бути підставою для застосування негативних наслідків для сторони

у справі. У цій частині посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року,

з урахуванням ухвали цього самого суду про виправлення описки від 28 листопада 2018 року, позов Печерської районної в місті Києві державної адміністрації

до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: департамент комунальної власності

міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", про витребування майна, скасування записів, виселення задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 в комунальну власність територіальної громади міста Києва та управління Печерської районної

в місті Києві державної адміністрації приміщення № 51, що знаходяться

за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення № 51, що розташовані

за вищевказаною адресою, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав

на нерухоме майно 14 березня 2017 року за номером запису про право власності № 19444281 за ОСОБА_2 . Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення № 51, що розташовані за вищевказаною адресою, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності від 29 березня 2017 року № 19700017

від 28 березня 2017 року за ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу

від 28 березня 2017 року, серія та номер: 729. Усунуто перешкоди в користуванні комунальною власністю територіальної громади міста Києва та управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації шляхом виселення

ОСОБА_1 з указаного нежитлового приміщення № 51. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а. с. 70-72, т. 1).

У лютому 2019 року представник ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву

про перегляд указаного заочного рішення (а. с. 111-115, т. 1).

Ухвалою Печерського районного м. Києва від 05 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а. с. 17-18, т. 2).

У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу районного суду (а. с. 20-24, т. 2).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року відмовлено

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на вищевказану ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня

2022 року (а. с. 35-36, т. 2).

Представник ОСОБА_1 - адвокат Федоренко Є. В., оскаржив заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку (а. с. 42-44, т. 2).

У вищевказаній апеляційній скарзі зазначено наступні поштові адреси заявника

та представника: ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_1 - зареєстрований: АДРЕСА_3, адреса для листування:

АДРЕСА_4 . Також зазначено відповідну електронну адресу представника.

У матеріалах справи наявний супровідний лист Київського апеляційного суду

від 16 червня 2023 року № 22-ц/824/11095/2023 про направлення належним чином завіреної копії ухвали суду апеляційної інстанції від 12 червня 2023 року

на поштову адресу ОСОБА_3 (представника ОСОБА_1 ):

АДРЕСА_4, а також на електронну адресу (а. с. 54, т. 2).

У матеріалах справи міститься інформація з текстом про надсилання вищевказаного листа 19 червня 2023 року на електронну адресу представника.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вищевказана поштова кореспонденція повернута до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У матеріалах справи наявний супровідний лист Київського апеляційного суду

від 01 серпня 2023 року № 22-ц/824/11095/2023 про направлення належним чином завіреної копії ухвали суду апеляційної інстанції від 12 червня 2023 року

на поштову адресу ОСОБА_3 (представника ОСОБА_1 ):

АДРЕСА_4, а також на електронну адресу (а. с. 54, т. 2).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вищевказана поштова кореспонденція також повернута до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Є. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин,

на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, вирішувався спір за позовом Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1,

ОСОБА_2, треті особи: департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району

м. Києва", про витребування майна, скасування записів та виселення.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року,

задоволено.

Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення регламентовано

статтею 287 ЦПК України.

Відповідно до частини першої вказаної норми права заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

3гідно з частиною третьою статті 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви

про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву

без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду -протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну

та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення

або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Питання щодо форми і змісту апеляційної скарги визначено статтею 356 ЦПК України.

Згідно з частиною четвертою вказаної норми права до апеляційної скарги додаються, у тому числі, документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

Відповідно до статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена

з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання

про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку

на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником

у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Встановлено, що у лютому 2019 року представник ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд указаного заочного рішення, яку ухвалою Печерського районного м. Києва від 05 жовтня 2022 року залишено

без задоволення.

У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу районного суду, проте у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відмовлено ухвалою Київського апеляційного суду

від 29 листопада 2022 року.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Федоренко Є. В., оскаржив заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Апеляційним судом установлено, що апеляційна скарга подана заявником

з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України. У матеріалах справи наявна копія апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного

м. Києва від 05 жовтня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, в якій зазначено, що копію оскаржуваної ухвали було отримано заявником 25 жовтня 2022 року, що спростовує посилання представника

ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Є. В., про отримання копії цієї ухвали у квітні

2023 року. При попередньому зверненні до апеляційного суду представник

ОСОБА_1 визнав факт отримання копії відповідного судового рішення саме

25 жовтня 2022 року.

Факт оскарження вказаного судового рішення підтверджує обізнаність ОСОБА_1 про його існування.

Апеляційну скаргу у справі, яка переглядається, подано з пропуском строку

на оскарження судового рішення з моменту залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (30 днів), обґрунтованих причин пропуску такого строку та поважних підстав для його поновлення заявник не зазначив.

Саме тому судом апеляційної інстанції було запропоновано заявнику подати заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що є предметом оскарження.

Крім того, заявнику було наголошено на необхідності сплати судового збору

у встановлених законом розмірі.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника

ОСОБА_1 - адвоката Федоренка Є. В., на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року відмовлено, так як заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі апеляційного суду від 12 червня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції встановив, що копія ухвали Київського апеляційного суду від 12 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху направлялася на поштову адресу заявника, зазначену в апеляційній скарзі, а саме:

АДРЕСА_4, зокрема 16 червня 2023 року та 01 серпня 2023 року.

У матеріалах справи наявні відповідні супровідні листи Київського апеляційного суду від 16 червня 2023 року № 22-ц/824/11095/2023 та від 01 серпня 2023 року

№ 22-ц/824/11095/2023.

Крім того, відповідна кореспонденція направлялася і на електронну адресу,

яка вказана в апеляційній скарзі як засіб офіційного зв`язку з представником заявника.

Якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні

не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення

і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися

про повідомлення.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вищевказана поштова кореспонденція повернута до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що заявником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. До апеляційного суду не було подано заяву

Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не отримував засобами поштового зв`язку копію ухвали апеляційного суду від 12 червня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, а тому суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, так як не повідомив заявника про відповідне судове рішення, не надіслав його заявнику.

Разом із цим, відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу суд апеляційної інстанції направляв копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на відповідну поштову адресу, проте поштова кореспонденція повернута до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з частинами другою-п`ятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена

з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки

про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання

чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки

про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується

з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду:

від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18),

від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження №12-233гс18),

а також у постановах Верховного Суду: від 27 лютого 2020 року у справі

№ 814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 10 листопада 2021 року

у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21) та інших.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, в апеляційній скарзі було зазначено поштові та електронні адреси заявника та представника:

ОСОБА_3 - АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

ОСОБА_1 - зареєстрований: АДРЕСА_3, адреса для листування:

У матеріалах справи наявні супровідні листи Київського апеляційного суду

від 16 червня 2023 року та від 01 серпня 2023 року про направлення належним чином завіреної копії ухвали суду апеляційної інстанції від 12 червня 2023 року

на адресу ОСОБА_3 (представника ОСОБА_1 ):

АДРЕСА_4, а також на вказану ним електронну пошту.

Таким чином, суд апеляційної інстанції неодноразово направляв заявнику судову кореспонденцію на вказану ним адресу. При цьому судова кореспонденція поверталася з відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою",

що відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить

про вручення кореспонденції.

Вказане також узгоджується з пунктом 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (270-2009-п) .

При цьому в матеріалах справи відсутні відомості щодо повідомлення заявником суду апеляційної інстанції про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), що передбачено частиною першою статті 131 ЦПК України.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 753/12496/18 (провадження № 61-4961св19), від 01 липня 2020 року у справі № 216/5341/14-ц (провадження № 61-25996св18), від 13 січня 2021 року у справі № 199/7620/19 (провадження № 61-12590св20).

Тому заявник апеляційної скарги, як особа, яка звернулася до суду апеляційної інстанції з відповідною скаргою і цікавиться її розглядом, мав можливість дізнатися про те, що його апеляційну скаргу залишено без руху і йому надано строк на усунення відповідних недоліків.

Верховний Суд уважає безпідставними посилання касаційної скарги у цій частині.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані

на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі

№ 1227/8971/2012 (провадження № 14-198звц21) вказано, що у своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання,

слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції"

(Bellet v. France), "Ільхан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey), "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" та інші).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає

на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона,

яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження

на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у наданий судом строк недоліки апеляційної скарги заявником не усунуті, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху вдруге повернулася з відміткою пошти - "адресат відсутній за вказаною адресою",

що не може вважатися поважною причиною невиконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаються доставленими, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

У разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку

з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу

для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася до суду

у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами,

а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її в апеляційній скарзі.

При цьому у даному спорі апеляційний суд неодноразово направляв судову кореспонденції заявнику/його представнику, який тривалий час не виявляв жодного інтересу до розгляду апеляційної скарги. Тобто апеляційний суд здійснив необхідні та достатні дії, передбачені ЦПК України (1618-15) , для вручення копії ухвали

про залишення апеляційної скарги без руху, тоді як процесуальна поведінка заявника свідчить про відсутність зацікавленості в розгляді апеляційної скарги.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою.

Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи, вони зводяться

до власного тлумачення норм процесуального закону, а тому відхиляються Верховним Судом.

Висновки, зроблені судом апеляційної інстанції, узгоджуються з судовою практикою Верховного Суду з даного процесуального питання, яка є сталою

та сформованою. Із цих підстав колегія суддів відхиляє посилання касаційної скарги на відповідну судову практику Верховного Суду. При цьому у кожній справі суд виходить з конкретних обставин та доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони

не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, зводяться до незгоди з висновками суду і переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга задоволенню не підлягає,

а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, новий розподіл судових витрат касаційним судом