ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 243/603/16-ц
провадження № 61-18721св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 липня 2008 року в розмірі 443 177,14 грн.
Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області
від 22 лютого 2016 року позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 350 134,41 грн.
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2017 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2016 задоволено, заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 лютого 2016 року скасовано.
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2017 року справу направлено за підсудністю до Подільського районного суду міста Києва.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року позов ПАТ "Дельта Банк" залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою позивача, належним чином повідомленого про судове засідання.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") задоволено, ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року скасовано, справу направлено до Подільського районного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не залучив до участі в справі правонаступника ПАТ "Дельта Банк" - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", яке на підставі договору про відступлення права вимоги від 15 червня 2020 року набуло право вимоги до відповідачів, та не повідомив його про розгляд справи, чим позбавив ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" можливості заявити вимоги про стягнення заборгованості до відповідачів у судовому порядку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року й залишити в силі ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 21 жовтня 2021 року.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що cуд апеляційної інстанції не повідомив його про місце та час розгляду справи. Не дослідив договір про відступлення права вимоги від 15 червня 2020 року, не встановив його оплатність, внаслідок чого зробив помилковий висновок про те, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" є правонаступником позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 лютого 2024 року справа № 243/603/16-ц надійшла до Верховного Суду.
ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (стаття 48 ЦПК України).
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи в суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до матеріалів справи, 15 червня 2020 року ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" уклали договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ПАТ "Дельта Банк" відчужило ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 24 липня 2008 року. Копія цього договору долучена ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" до матеріалів справи в листопаді 2020 року.
Однак, незважаючи на наявні в матеріалах справи докази правонаступництва, суд першої інстанції в порушення вимог статті 55 ЦПК України питання про залучення до участі в справі правонаступника ПАТ "Дельта Банк" - ТОВ "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" не вирішив та відповідно не повідомив його про розгляд справи, у зв`язку з чим передчасно залишив позов без розгляду.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилання ОСОБА_1 в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не повідомив його про місце та час розгляду справи колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки матеріали справи містять підтвердження того, що суд апеляційної інстанції направляв ОСОБА_1 судову повістку про виклик до суду на 22 листопада 2023 року, однак поштове відправлення повернулося з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про вручення йому цієї судової повістки.
Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішенняне впливають.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону й підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко