814/680/23 Про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при корпорації - 04.04.2024 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1", подану адвокатом Теплюком Владиславом Сергійовичем на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, в справі за заявою Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при корпорації "Сила Закону" в справі № 38-17ц/2009 за позовом Приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж") до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1" про визнання права власності,

1.Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

У листопаді 2023 року приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1" (далі - ПрАТ "Трест Київміськбуд-1") звернулось до суду із заявою про скасування рішення третейського суду від 17 березня 2009 року у справі № 38-17ц/2009, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж" (далі - ТОВ "Творча майстерня "Престиж"). задоволено. Визнано за ТОВ "Творча майстерня "Престиж" право власності на об`єкт незавершеного будівництва - центр дозвілля з боулінг-клубом, розташований в АДРЕСА_1 житлового масиву Оболонь, загальною площею 4 690,50 кв.м. Зобов`язано КП "Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати за ТОВ "Творча майстерня "Престиж" право власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва.

Також ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" заявлено клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду. В обгрунтування якої зазначає, що про існування оскаржуваного рішення дізналося лише 15 серпня 2023 року після отримання відзиву на позовну заяву у господарській справі № 910/11037/23.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду. Заяву ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при корпорації "Сила Закону" від 17 березня 2009 року у справі № 38-17-ц/2009 за позовом ТОВ "Творча майстерня "Престиж" до ОСОБА_1, ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" про визнання права власності - повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що рішення Постійно діючого Третейського суду при корпорації "Сила Закону" ухвалено 17 березня 2009 року, а заява про його скасування надійшла до суду 16 листопада 2023 року, тобто через 14 років 8 місяців з дня прийняття рішення третейським судом. Суд вважав, що керівництво ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" повинно було знати про стан свого майна та зобов`язано вчинити відповідні заходи для повернення у власність незаконно відчужених об`єктів нерухомості.

Узагальнені доводи вимог апеляційної скарги

Представник ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" - адвокат Теплюк В. С. 08 січня 2024 року звернувся до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, у якій просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та передати заяву до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оригінал рішення третейського суду заявник не отримував, про дату та час розгляду не був повідомлений. Заявник дізнався про оскаржуване рішення постійно діючого третейського суду лише 15 серпня 2023 року від ТОВ "Творча майстерня "Престиж" в ході розгляду справи № 910/11037/23 у Господарському суді м. Києва.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ПрАТ "Трест "Київміськбуд" на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, та витребувано із Полтавського апеляційного суду матеріали справи № 814/680/23.

У лютому 2024 року матеріали справи № 814/680/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Сторонам та їх представникам засобами поштового зв`язку направлено судові повістки-повідомлення про дату, час і місце розгляду справи № 814/680/23, які вони отримали у встановленому законом порядку.

Судова повістка, надіслана судом ОСОБА_1, повернулася до суду із зазначенням причини повернення "Адресат відсутній за вказаною адресою".

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Тож, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.

Представник заявника ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" - адвокат Теплюк В. С. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Представник стягувача ТОВ "Творча майстерня "Престиж" - адвокат Зозуля В. М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив відмовити в її задоволенні.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції (частина друга статті 24, частина друга статті 351 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу зв наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд встановив, що оскаржене ПрАТ "Трест Київміськбуд" рішення Постійно діючого Третейського суду при корпорації "Сила Закону" від 17 березня 2009 року було ухвалено у справі № 38-17-ц/2009 за позовом ТОВ "Творча майстерня "Престиж" до ОСОБА_1, ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" про визнання права власності.

16 листопада 2023 року ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" звернулося із заявою про скасування рішення третейського суду та клопотанням про поновлення строку на подання такої заяви, мотивуючи це тим, що про існування оскаржуваного рішення дізналося лише 15 серпня 2023 року під час розгляду іншої справи в господарському суді.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, тобто спір, який або вже існує, або може виникнути у майбутньому між сторонами договору.

Стаття 4 Закону України "Про третейські суди" визначає серед інших такі принципи організації і діяльності третейського суду: законності (пункт 1), незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові (пункт 2), змагальності сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 4), всебічності, повноти та об`єктивності вирішення спорів (пункт 10).

Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VІІІ ЦПК України (1618-15) "Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів".

Відповідно до частини першої статті 454 ЦПК України і частини другої статті 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене шляхом звернення до суду із заявою про його скасування сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки.

Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом (частина третя статті 454 ЦПК України).

Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом (частина п`ята статті 454 ЦПК України у редакції, чинній на момент звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду).

Частина сьома статті 454 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду) містить правило про те, що заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, повертається.

Рішенням від 06 квітня 2022 року № 2-р(II)/2022 у справі № 3-9/2019(206/19) за конституційною скаргою особи щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) пункту 1 частини п`ятої, частини сьомої статті 454 ЦПК України Конституційного Суду України визнав такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 ЦПК України у тому, що вони унеможливлюють поновлення судом строку на подання особою, яка є стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, заяви про скасування рішення третейського суду.

Тому до спливу зазначеного періоду такий припис ЦПК України (1618-15) підлягає застосуванню судами, але з урахуванням висновків Верховного Суду.

Здійснюючи тлумачення положень частини сьомої статті 454 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду), Верховний Суд зазначає, що наведена норма процесуального права не є імперативною, цей строк не є преклюзивним (присічним), оскільки не містить заборони на поновлення цього строку, як, до прикладу, це передбачено у частині другій статті 358, частині третій статті 394, частині третій статті 424 ЦПК України та інших правових нормах.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України).

За частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що пункт 1 частини п`ятої, частину сьому статті 454 ЦПК України визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), суд першої інстанції мав досліджувати питання поважності причин пропуску строку на подання ПрАТ "Трест "Київміськбуд-1" заяви про оскарження рішення третейського суду, передбаченого вимогами частини п`ятої статті 454 ЦПК України.

Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постановах від 09 червня 2022 року у справі № 824/3/22, від 02 червня 2022 року у справі № 814/477/21, від 14 травня 2020 року у справі № 781/2/2018, від 29 жовтня 2020 року у справі № 755/7631/20 та від 20 травня 2022 року у справі № 824/236/21 (провадження № 61-19239ав21).

Верховний Суд встановив, що у справі, яка переглядається, таким правовим висновкам оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду відповідає.

Повертаючи заяву про скасування рішення третейського суду ПрАТ "Трест Київміськбуд" з підстав, що він звернувся до суду з пропуском процесуального строку, встановленого у пункті 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, як суд першої інстанції, надав оцінку доводам заявника та письмовим доказам на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду, обґрунтовано встановив, що доводи про поважність причин пропуску строку не підтверджені наданими письмовими доказами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

ПрАТ "Трест Київміськбуд" у заяві про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду зазначив, що дізнався про оскаржуване рішення постійно діючого третейського суду лише 15 серпня 2023 року від ТОВ "Творча майстерня "Престиж" в ході розгляду справи № 910/11037/23 у Господарському суді м. Києва.

Водночас Верховний Суд, як суд апеляційної інстанції, наголошує, що ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" звертаючись до суду із заявою про скасування рішення третейського суду зазначало про те, що саме 06 вересня 2022 року за інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, йому стало відомо про те, що належний йому об`єкт нерухомого майна, Центр дозвілля з боулінг-клубом, розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 5156,50 кв.м. (будівельна адреса: АДРЕСА_1 житлового масиву Оболонь) було зареєстровано за ТОВ "Творча майстерня "Престиж", у той час як із заявою про скасування рішення третейського суду заявник звернувся у листопаді 2023 року, тобто з пропуском строку понад один рік, доказів поважності причин пропуску з цього часу суду не надано.

З урахуванням того, що з моменту ухвалення оскаржуваного рішення третейського суду від 17 березня 2009 року минуло понад 14 років, у ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" з часу ухвалення оскаржуваного рішення третейського суду було достатньо часу довідатися про порушення свого права, з урахуванням того, що спірне нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ "Творча майстерня "Престиж" 20 грудня 2013 року, яке у подальшому було відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 02 лютого 2018 року на користь ТОВ "Атлант Тріумф".

Крім того, колишнє керівництво ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" протягом 2009-2010 року вчиняло незаконні дії щодо відчуження свого майна, що встановлено, у тому числі і вироком Оболонського районного суду міста Києва від 30 грудня 2011 року по справі №1-1179/11, про що заявник знав.

Тож обґрунтованими за встановлених обставин справи є висновки, що заявник не довів поважність причин пропуску строку на оскарження рішення третейського суду, що має наслідком повернення заяви особі, яка її подала, без розгляду.

Загальні висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Підсумовуючи, Верховний Суд встановив, що суд першої інстанції, повертаючи без розгляду заяву про скасування рішення третейського суду заявнику, дійшов обґрунтованих висновків про те, що така заява подана з пропуском строку звернення до суду та заявник не довів поважності причин несвоєчасного оскарження рішення третейського суду, зокрема зі спливом чотирнадцяти років з моменту його прийняття. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до непогодження із оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши, що немає підстав для скасування судового рішення, Верховний Суд вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Щодо розподілу судових витрат

За статтею 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема із розподілу судових витрат.

Враховуючи, що в цій справі Верховний Суд не змінив рішення суду першої інстанції та не ухвалив нове рішення, а виснував про залишення без задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Трест Київміськбуд" та оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без змін, то судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, Верховний Суд як суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду