554/9676/21 Про захист права власності та визнання добросовісним набувачем частини нежитлового приміщення - 03.04.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Сергієнко Тетяною Григорівною, на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2023 року у складі судді Бугрія В. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" (далі - ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"), третя особа - ОСОБА_2, про захист права власності та визнання добросовісним набувачем, в якому просила визнати її добросовісним набувачем частини нежитлового приміщення, площею 72,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якого не може бути витребуване майно, шляхом вилучення.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2023 року, клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження у справі задоволено.

Провадження у справі закрито.

Судові рішення мотивовано тим, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен розглядатися у межах господарського судочинства, оскільки на час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 була фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП), а нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, використовувалося нею в підприємницькій діяльності.

Суди послалися на судову практику Великої Палати Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Сергієнко Т. Г., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи. Зазначає, що суди дійшли передчасного висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спірне нежитлове приміщення належить позивачу саме як фізичній особі, що виключає можливість розгляду справи у порядку господарського судочинства.

Крім того, на момент розгляду клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі ОСОБА_1 не була суб`єктом підприємницької діяльності та не використовувала нерухоме майно у господарській діяльності.

Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували відповідну практику Верховного Суду, так як висновки в ній є нерелевантними до спірних правовідносин.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2023 року ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд", подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність оскаржуваних судових рішень, які вважає законними й обґрунтованими, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано справу із суду першої інстанції.

12 лютого 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієнко Т. Г., підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що на час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 була зареєстрована, як ФОП, а нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, використовувалося нею в підприємницькій діяльності, а тому вона повинна була звертатися до господарського суду.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1, як фізична особа, просила захистити її право на нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності, як фізичній особі (том 1, а. с. 25) та яке належить їй з 2003 року.

Крім того, вона вказувала, що підставою для звернення до суду із цим позовом було невизнання Міністерством оборони України та ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" її права власності на це майно, зокрема, через звернення зазначених юридичних осіб з позовною заявою до неї, як до фізичної особи, про визнання права власності та витребування цього майна до суду загальної юрисдикції - Октябрського районного суду м. Полтави (справа № 554/1908/21).

Колегія суддів погоджується з доводами заявника про те, що пред`явлений нею позов було спрямовано на захист її цивільного права та не стосується підприємницької діяльності чи господарських правовідносин, тому він повинен вирішуватися у межах цивільного судочинства.

Посилання судів попередніх інстанцій на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах: від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18, від 26 червня 2019 року у справі № 760/13915/18 (провадження № 14-234цс19), від 14 вересня 2019 року у справі № 640/16902/18, є помилковими, оскільки обставини справ є різними. У наведених справах спори стосувалися правовідносин (правочинів), які були укладені для здійснення підприємницької діяльності, у той час, як у цій справі ОСОБА_1, як фізична особа, просила захистити її право на нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності, як фізичній особі. Її позовні вимоги жодним чином не стосуються її підприємницької діяльності чи господарських правовідносин.

При новому розгляді справи суду слід звернути увагу на заявлені у цій справі позовні вимоги у контексті їх ефективності та належності у взаємозв`язку із заявленими вимогами Міністерства оборони України та ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" до ОСОБА_1 у справі № 554/1908/21.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувані судові рішення, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Сергієнко Тетяною Григорівною, задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 16 лютого 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 вересня 2023 рокускасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.