175/9509/23 Про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади - 28.03.2024 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув касаційну скаргу ліквідатора Державного регіонального проектно-вишукуваного інституту "ДНІПРОДІПРОВОДОГОСП" арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2024 року у справі за заявою Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, ухвалою від 28 березня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. У грудні 2023 року Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області звернулася до суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади.

2. Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року у відкритті провадження за зазначеною заявою відмовлено. Роз`яснено заявнику, що належним судом для розгляду господарської справи є Господарський суд Дніпропетровської області, що розташований за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, буд. 1.

3. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2024 року апеляційна скарга Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області задоволена. Ухвала Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року скасована. Справу за заявою Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади направлено для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

4. У березні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ліквідатора Державного регіонального проектно-вишукуваного інституту "ДНІПРОДІПРОВОДОГОСП" арбітражного керуючого Сидорчука І. С. на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2023 року залишити в силі.

5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

6. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

7. Згідно із частиною другою статті 382 ЦПК України постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

8. Оскільки відповідно до основних засад судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення здійснюється у визначених законом випадках, виключно Законом, зокрема ЦПК України (1618-15) , встановлені випадки зазначеного оскарження.

9. Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

10. Отже, касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, постановлені за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України (1618-15) .

11. Пунктом 7 частини першої статті 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.

12. Враховуючи те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі постановою суду апеляційної інстанції скасована і справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку ЦПК України (1618-15) не передбачено.

13. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

14. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

15. У ЦПК України (1618-15) визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

16. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.

17. Вважаю, що Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, відкриваючи касаційне провадження у справі, помилково дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає касаційному оскарженню.

18. Крім цього, надмірний судовий контроль суду касаційної інстанції за процесуальними питаннями, які не перешкоджають подальшому провадженню по справі і не впливають на перегляд справи по суті, не відповідає завданням Верховного Суду, спричиняє необґрунтоване затягування строків розгляду справи і створює зайвий тягар на судову систему в цілому.

19. Отже, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження у справі за заявою Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за касаційною скаргою ліквідатора Державного регіонального проектно-вишукуваного інституту "ДНІПРОДІПРОВОДОГОСП" арбітражного керуючого Сидорчука Івана Сергійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 січня 2024 року.

На моє переконання, касаційний перегляд Верховним Судом судових рішень, які набрали законної сили і касаційному оскарженню не підлягають, не відповідає завданню Верховного Суду і може йти всупереч з принципом правової визначеності.