607/1125/22 Про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку та господарських споруд - 27.03.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Мартюк Ігор Зіновійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу

за касаційною скаргою Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2023 року у складі судді Дзюбича В. Л. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Костіва О. З., Дикун С. І., Хоми М. В.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2022 року Акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (далі - АТ"КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати недійсним договір купівлі-продажу від 30 квітня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мартюком І. З. за реєстровим № 282, предметом якого є нерухоме майно, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 6125287500:01:018:0023, площею 0,10 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, з призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На обґрунтування заявлених вимог банк зазначав, що оспорюваний договір купівлі-продажу був укладений фактично після прийняття Верховним Судом постанови від 18 грудня 2019 року у справі № 607/11446/16-ц за позовом банку до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, якою позов задоволено. Звернено стягнення на земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, для задоволення вимог ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" за кредитним договором від 07 серпня 2008 року в сумі 124 312,21 дол. США, шляхом проведення публічних торгів на предмет іпотеки у межах процедури виконавчого провадження та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності.

Позивач вважає, що оспорюваний правочин укладений на шкоду майновим правам та інтересам банку, спрямований на уникнення виконання цивільно-правових зобов`язань ОСОБА_1 перед банком та ухилення від виконання судового рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 07 квітня 2023 року в задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що укладення ОСОБА_2 спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки, а також договору купівлі-продажу житлового будинку, який розміщений на цій земельній ділянці, були спрямовані на реалізацію власних прав та інтересів, зокрема права на придбання земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку для власного проживання та проживання його сім`ї, а не на завдання шкоди матеріальним правам та інтересам позивача чи сприяння ОСОБА_1 уникнути цивільно-правової відповідальності перед позивачем та виконання судового рішення. Укладення спірного договору не порушує прав позивача на захист його матеріальних прав, пов`язаних із погашенням заборгованості, яка забезпечена іпотечним майном - земельною ділянкою, яка є предметом спірного договору, оскільки відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у разі, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Тернопільський апеляційний суд постановою від 17 жовтня 2023 року апеляційну скаргу АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" залишив без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 27 листопада 2023 року, АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16 та постановах Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17, від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16, від 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16, 28 березня 2018 року у справі № 761/25942/15, 16 червня 2021 року у справі № 747/306/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18, від 19 травня 2021 року у справі № 693/624/19, від 06 грудня 2021 року у справі № 761/40412/19.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, банк посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Оспорюваний договір був укладений після винесення Верховним Судом у справі № 607/11446/16-ц рішення від 18 грудня 2019 року про звернення стягнення на земельну ділянку, яка є предметом оспорюваного договору. Отже, сторони цього правочину мали прихований намір унеможливити подальше звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі постанови Верховного Суду, що є ознакою фраудаторності оспорюваного правочину.

У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив адвоката Братівника І. В. як представника ОСОБА_2, мотивований законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі судових рішень. ОСОБА_2 у законний спосіб, за відплатним договором набув у власність земельну ділянку, тому є добросовісним набувачем, а його право на володіння таким майном є непорушним і захищається законом. Укладення спірного договору не порушує прав позивача на захист його матеріальних прав, пов`язаних з погашенням заборгованості, яка забезпечена іпотечним майном - земельною ділянкою, що є предметом цього договору, оскільки відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного майна навіть, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Рух касаційних скарг та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

20 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 серпня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року, ухваленим у справі № 607/11446/16-ц, у задоволенні позову ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 і є предметом іпотеки, та встановлення способу реалізації земельної ділянки відмовлено.

Верховний Суд постановою від 18 грудня 2019 року касаційну скаргу банку задовольнив, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 31 жовтня 2017 року скасував. Ухвалив нове рішення, яким позов банку задовольнив, звернув стягнення на вказану земельну ділянку для задоволення вимог банку за кредитним договором від 07 серпня 2008 року в сумі 124 312,21 дол. США шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження та встановив початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності. Стягнув з ОСОБА_1 на користь банку 4 547,40 грн судових витрат.

30 квітня 2020 року між представником ОСОБА_1, яка була власником земельної ділянки, і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,10 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, ціна договору - 53 000,00 грн.

Відомості про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 160607861252).

30 квітня 2020 між представником ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, а саме: цегляний будинок з мансардою та підвалом, зазначено в плані під літ. "А";. загальною площею 290,5 кв. м, житловою площею 147,6 кв. м, і септик під літ. "С", які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України "Про іпотеку").

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частини шоста та сьома статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала у постановах від 01 березня 2018 року у справі № 461/12052/15, від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16 та інших, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад спору, у якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду, якщо таке основне зобов`язання є господарським і спір щодо нього підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 201/5876/22 сформульовано висновок про те, що спір щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання між юридичними особами, належить до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів.

З Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що постановою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року касаційну скаргу АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" у справі № 607/6176/21 за позовом АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", третя особа - ОСОБА_3, про визнання припиненим іпотечного договору, стягнення судових витрат, задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 червня 2023 року скасовано. Провадження у справі № 607/6176/21 закрито. Повідомлено банк і ОСОБА_2, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29 лютого 2024 року закрито підготовче засідання у справі № 607/6176/21 та призначено справу до розгляду.

У справі № 607/6176/21 суди встановили, що 07 серпня 2008 року між АТ "Індустріально-експортний банк", правонаступниками якого є ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", а у подальшому АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", і ТзОВ "Кременецька кераміка" укладено кредитний договір № 38/08-КЛ, згідно з яким позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію у сумі 100 000,00 дол. США.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_4 і АТ "Індустріально-експортний банк" укладено договір іпотеки від 07 серпня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,10 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; кадастровий номер 6125287500:01:018:0023.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 червня 2010 року у справі № 2-3815/10 стягнено солідарно з TOB "Еліт плюс К", ТОВ "Кременецька кераміка", ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2008 року № 41/08-КЛ у сумі 105 582,30 дол. США та заборгованості за кредитним договором від 07 серпня 2008 року № 38/08-КЛ у сумі 56 695,81 грн. Звернено стягнення на предмет іпотеки - на належний TOB "Кременецька кераміка" комплекс - цегельний завод та належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, з вартості яких підлягає сплаті 105 582,30 дол. США (еквівалент 842 842,38 грн) та 56 695,81 грн заборгованості за кредитним договором від 07 серпня 2008 року № 38/08-КЛ, шляхом надання банку права продажу від свого імені предметів іпотеки будь-якій особі з укладанням договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 23 грудня 2010 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2010 року в частині солідарного стягнення суми заборгованості з юридичних осіб TOB "Еліт плюс К" і TOB "Кременецька кераміка" на користь позивача скасовано і в цій частині провадження у справі закрито. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 червня 2011 року у справі № 2/15/5022-211/2011 позов ПАТ "Індекс-Банк" (після зміни найменування - ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК") до ТОВ "Кременецька кераміка" про стягнення 1 084 888, 88 грн заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № 38/08-КЛ задоволено частково. Стягнено з TOB "Кременецька кераміка" на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 794 492,13 грн заборгованості за кредитом, 203 588,72 грн заборгованості за простроченими відсотками, 10 262,16 грн заборгованості за нарахованими відсотками, 13 346,30 грн пені, 10 216,89 грн на відшкодування витрат зі сплати державного мита та 222,25 грн на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10 квітня 2012 року між ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" і TOB "Укрпрестижбуд" укладено договори про відступлення прав вимоги, за умовами яких здійснено відступлення грошових вимог за кредитним договором від 07 серпня 2008 року № 38/08-КЛ та за договором іпотеки від 07 серпня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023.

07 вересня 2012 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Власенко І. В. за заявою TOB "Укрпрестижбуд" вилучив заборону відчуження земельної ділянки, кадастровий № 6125287500:01:018:0023.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2013 року договори про відступлення прав вимоги від 10 квітня 2012 року визнані недійсними.

18 вересня 2013 року ОСОБА_4 відчужив вказану земельну ділянку ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 вересня 2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

06 червня 2016 року ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" надіслало ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як спадкоємцям ОСОБА_4 (сторони виконавчого провадження) вимогу-претензію, у якій просило погасити заборгованість за виконавчим листом у справі № 2-3815/10, який виданий 10 квітня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки - належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована на території Смиковецької сільської ради Тернопільського району, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023, у рахунок погашення заборгованості у розмірі 105 582,10 дол. США та 56 695,81 грн за кредитним договором.

У подальшому між банком і ОСОБА_3, яка є єдиним дієздатним спадкоємцем померлого, досягнуто згоди щодо суми боргу, яка підлягає погашенню за рахунок іпотечного майна і в межах його вартості, та визначено її розмір - 560 401,73 грн. Після укладання між банком і ОСОБА_3 ряду договорів і сплати нею коштів у сумі 560 401,73 грн на погашення боргу банк відмовився від претензій за вказаним виконавчим листом, що підтверджується довідкою ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" від 31 січня 2019 року.

29 червня 2016 року старший державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Кущак В. Б. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-3815/10, виданого 10 квітня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 105 582,30 дол. США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, яка була чинною на час винесення постанови), а саме у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Також державний виконавець застосував наслідки закінчення виконавчого провадження, а саме припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи забезпечення примусового виконання.

Підставою для закінчення виконавчого провадження стало письмове звернення стягувача - ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" від 10 лютого 2016 року про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю будь-яких претензій щодо виконання зазначеного виконавчого листа.

У жовтні 2016 року ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" знову звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (справа № 607/11446/16-ц), в якому просило звернути стягнення на спірну земельну ділянку, що належить їй на праві приватної власності, який постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року задоволено.

30 квітня 2020 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 6125287500:01:018:0023.

Отже, спір у цій справі стосується визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка була предметом іпотеки на забезпечення виконання умов кредитного договору, сторонами якого є юридичні особи, тобто, стосується правовідносин, які є похідними від кредитних правовідносин суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

З огляду на те що суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень із закриттям провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

На виконання норм частини першої статті 256 ЦПК України колегія суддів Верховного Суду роз`яснює АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови позивач може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Мартюк Ігор Зіновійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу закрити.

Повідомити Акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити Акціонерному товариству "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", що воно має право протягом десяти днів із дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.