205/4305/23 Про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору - 20.03.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А., від 18 січня 2024 року і виходив з наступного.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У травні 2023 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є співробітником напрямку трудових ресурсів HR в АТ КБ "Приватбанк" та займає посаду помічника керівника напрямку трудових ресурсів (HR) ГО.

3. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року у справі № 205/8215/20 було визнано незаконним та скасовано наказ

АТ КБ "Приватбанк" від 21 вересня 2020 року про її звільнення, поновлено її на посаді помічника керівника напрямку трудових ресурсів.

4. Однак, після поновлення на посаді наказом АТ КБ "Приватбанк" від 29 листопада 2022 року було призупинено дію її трудового договору, починаючи з 30 листопада 2022 року (перший день призупинення) до дати припинення або скасування воєнного стану.

5. Зазначала, що АТ КБ "Приватбанк", приймаючи рішення про призупинення дії трудового договору, жодним чином його не обґрунтувало, не зазначило, що конкретно перешкоджає забезпеченню її роботою, не надало конкретних відомостей та доказів про те, що банк дійсно позбавлений можливості забезпечувати її роботою, принаймні частково, дистанційно або надомно.

6. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ голови правління АТ КБ "Приватбанк" Герхарда Бьоша

№ Є. 28.0.0.0/1 - 7807872 від 29 листопада 2022 року "Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1", починаючи з 30 листопада 2022 року, та поновити з 30 листопада 2022 року дію трудового договору, укладеного між

АТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_1 на посаді помічника керівника напрямку трудових ресурсів (HR) ГО.

Стислий виклад позиції відповідача

7. АТ КБ "ПриватБанк" проти задоволення позову заперечувало, посилаючись на те, що неможливість забезпечення працівника роботою була зумовлена відсутністю під час воєнного стану тієї роботи, виконання якої віднесено безпосередньо до функціональних обов`язків позивачки, що унеможливлює виконання працівником трудових обов`язків, визначених посадовою інструкцією, в повному обсязі та відсутністю її безпосереднього керівника.

8. Окремо зауважувало, що оскарження позивачкою наказу про призупинення дії трудового договору не відповідає порядку, встановленому частиною третьою статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". До банку не надходив припис Державної служби з питань праці, погоджений з військовою адміністрацією, про скасування наказу про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 . Додатково просило суд застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки позивачка з вказаними вимогами про визнання незаконним та скасування наказу звернулася до суду з пропуском такого строку та без наведення підстав для його поновлення.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що призупинення дії трудового договору в умовах військової агресії проти України можливе лише при умові перебування роботодавця у таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу або ж працівник не може цю роботу виконати. Якщо працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

11. З огляду на те, що на час зупинення трудового договору з позивачкою та у період такого зупинення відповідач публічно, через розміщення у мережі інтернет, повідомляв про наявність відкритих у АТ КБ "Приватбанк" вакансій, а позивачка мала бажання та відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень для виконання роботи на таких посадах, однак відсутні докази того, що їй пропонувалась будь-яка з наявних вільних на той час посад, а також того, що банк або його окремі підрозділи припинили роботу під час воєнного стану, було скорочення штату, звуження обов`язків працівників, суд першої інстанції вважав виданий АТ КБ "Приватбанк" наказ про призупинення дії трудового договору з позивачкою необґрунтованим та невмотивованим.

12. Водночас, з огляду на те, що з 29 листопада 2022 року позивачка була обізнана про наявність спірного наказу, який на її думку порушував її трудові права, а з позовною заявою до суду звернулася 01 травня 2023 року, нею пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Наведені позивачкою обставини щодо карантинних обмежень суд першої інстанції вважав такими, які без належних обґрунтувань та зазначення перешкод у вчиненні процесуальних дій не можуть бути безумовною підставою для поновлення строку.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції

13. Постановою від 18 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська

від 28 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове.

14. Позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору задоволено.

15. Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління АТ КБ "ПриватБанк" Герхарда Бьоша від 29 листопада 2022 року

№ Є. 28.0.0.0/1 - 7807872 "Про призупинення дії трудового договору" з ОСОБА_1, починаючи з 30 листопада 2022 року.

16. Поновлено дію трудового договору з 30 листопада 2022 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 на посаді помічника керівника напрямку трудових ресурсів (HR) ГО. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що виданий АТ КБ "ПриватБанк" оспорюваний наказ, яким призупинено дію трудового договору з позивачкою, є необґрунтованим і невмотивованим. Водночас, апеляційний суд вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачкою позовної давності, з огляду на те, що строки, визначені статтею 233 КЗпП України, безумовно продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з чим ОСОБА_1 не повинна була обґрунтовувати поважність причин пропуску строку для вирішення трудового спору, як і подавати таку заяву, оскільки цей строк продовжується на строк дії карантину в силу закону.

Узагальнені доводи касаційної скарги

18. 25 січня 2024 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2024 року та залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2023 року.

19. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те,

що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 289/725/21, від 12 травня 2022 року у справі № 396/1677/18, від 20 червня 2022 року у справі № 301/2082/20, некоректно застосував правові висновки Верховного Суду щодо поважності причин пропуску процесуальних строків (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також, що апеляційний суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

20. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, правильно виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 була обізнана 29 листопада 2022 року про наявність спірного наказу, який на її думку порушував її трудові права, тому саме з цієї дати має рахуватися строк звернення до суду. Наведені позивачкою обставини щодо карантинних обмежень без належних обґрунтувань та зазначення перешкод у вчиненні стороною процесуальних дій не можуть бути безумовною підставою для поновлення строку. Зазначає, що Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська працював у штатному режимі, як в умовах карантину, так і у період воєнного стану, а тому позивачка не була позбавлена можливості звернутися до суду засобами електронного або поштового зв`язку.

21. Вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано висновки Верховного Суду, не враховано ієрархію висновків Верховного Суду та перевагу висновків Великої Палати Верховного Суду над висновком Верховного Суду у складі об`єднаної палати, застосованого судом апеляційної інстанції у справі, що переглядається в касаційному порядку.

22. Зауважує про відмінність застосування статті 233 КЗпП України та пункту 1 глави XIX Прикінцевих положень КЗпП України (322-08) у практиці Верховного Суду, що порушує принцип правової визначеності.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

23. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 205/4305/23, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

24. 07 березня 2024 року матеріали цивільної справи № 205/4305/23 надійшли на адресу Верховного Суду.

25. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

26. 20 лютого 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк", у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

27. Відзив обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, врахував правові висновки Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 947/8885/21.

28. Зауважує, що дії відповідача очевидно порушують її трудові права, оскільки воєнний стан може тривати достатньо довго та весь час вона буде позбавлена законних засобів існування, права на роботу та належне виховання своєї дитини, яке вона здійснює самостійно.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

29. Наказом голови правління АТ КБ "Приватбанк" Герхард Бьош

№ Є. 28.0.0.0/1 -7807872 від 29 листопада 2022 року було призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1, яка працювала на посаді помічника керівника напрямку трудових ресурсів (HR) ГО, починаючи з 30 листопада

2022 року (перший день призупинення) до дати припинення або скасування воєнного стану в Україні.

30. Підставою для видання зазначеного наказу стали приписи статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", Закон України "Про правовий режим воєнного стану" (389-19) , Указ Президента України

від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року, з відповідними змінами.

31. Наказ мотивовано тим, що у зв`язку з військовою агресією проти України, АТ КБ "Приватбанк" змушено призупинити дію трудового договору з керівником напрямку - заступником керівника дирекції напрямку трудових ресурсів (HR) ГО

Гриценко О. В. Через відсутність безпосереднього керівника банку наразі немає можливості забезпечити роботою помічника керівника напрямку трудових ресурсів (HR) Гриценко О. В. Констатовано відсутність обсягів роботи на обійманий працівницею посаді та відсутність у працівниці можливості виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

32. 29 грудня 2022 року ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом голови правління АТ КБ "Приватбанк" Герхард Бьош № Є. 28.0.0.0/1 - 7807872

від 29 листопада 2022 року "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1".

Позиція Верховного Суду

33. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

34. Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

35. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

36. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

37. Відповідно до частини першої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

38. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

39. Спірні правовідносин стосуються забезпечення права позивачки на працю під час введення в Україні воєнного стану.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оспорюваний наказ відповідача про призупинення дії трудового договору з позивачкою не відповідає приписам закону.

41. Касаційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" не містить доводів щодо неправильності зазначеного висновку апеляційного суду, а зводиться лише до незгоди відповідача з порядком застосування апеляційним судом до спірних правовідносин приписів статті 233 і Прикінцевих положень КЗпП України (322-08) . Саме у межах цих доводів справа підлягає перегляду у касаційному порядку (стаття 400 ЦПК України).

42. Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України, тут і надалі - в редакції, яка була чинною на час звернення позивачки до суду, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

43. Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, встановлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

44. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) КЗпП України (322-08) доповнено главою XIX "Прикінцеві положення", в якій зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

45. Тлумачення наведених норм закону свідчить про те, що запровадження на всій території України карантину є безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

46. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (211-2020-п) "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

47. Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

48. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 947/8885/21 дійшов висновку, що запровадження на всій території України карантину законодавець визначив безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

49. Особа не несе обов`язку доводити конкретні причини пропуску строку звернення до суду, окрім дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

50. Встановивши, що оспорюваний наказ було винесено 29 листопада

2022 року, а позов у справі, що переглядається у касаційному порядку, згідно з відміткою поштового штемпелю, було подано ОСОБА_1 28 квітня 2023 року, тобто на час дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачкою не пропущено строк звернення до суду, визначений статтею 233 КЗпП України, оскільки цей строк був продовжений на строк дії такого карантину.

51. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, правильно застосував до спірних правовідносин приписи статті 233 та пункту 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України (322-08) , дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

52. Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції ієрархії висновків Верховного Суду та безпідставного незастосування до спірних правовідносин правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, є необґрунтованими.

53. Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у конкретних справах з огляду на встановленні судами певні фактичні обставини справи.

54. Зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, враховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у кожній конкретній справі.

55. Колегія суддів зауважує, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, стосується практики правозастосування приписів статті 122 та пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , якими, зокрема, визначені повноваження суду на поновлення процесуальних строків, встановлених нормами цього Кодексу, якщо він визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

56. Наведені заявником постанови Верховного Суду стосуються практики продовження процесуальних строків, визначених ЦПК України (1618-15) , більш того, зазначені постанови були ухвалені до винесення Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постанови від 11 грудня 2023 року у справі № 947/8885/21.

57. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в судовому рішенні суду апеляційної інстанції, питання вмотивованості висновків апеляційного суду в оскарженій частині, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

58. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. З урахуванням доводів касаційної скарги АТ КБ "ПриватБанк", які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення апеляційного суду.