368/861/21 Про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - 20.03.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, на рішення Кагарлицького районного суду Київської області у складі судді Кириченка В. І. від 09 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Немировської О. В., від 05 грудня 2023 року і виходив з наступного.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У вересні 2021 року ОСОБА_1, діючи в інтересах малолітнього

ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ДП "СЕТАМ", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кравця В. В., ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - АТ "Альфа-Банк", про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 18 квітня

2007 року між ним та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено договір кредиту

№ 384/028/07-1, а також на забезпечення виконання його умов - іпотечний договір, за яким він передав в іпотеку банку домоволодіння, площею 62,60 кв. м, з усіма надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,0997 га, кадастровий номер 3222210100:01:454:0005, за адресою: АДРЕСА_1 .

3. 12 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. було вчинено виконавчий напис №19111, за яким стягнуто з нього на користь ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", частину заборгованості по договору кредиту №384/028/07-1 від 18 квітня 2007 року, яка станом на 12 вересня 2017 року складалася з строкової заборгованості у розмірі 15 840,00 дол. США; простроченої заборгованості у розмірі 8 639,26 дол. США; строкової заборгованості по нарахованих процентах у розмірі 9,52 дол. США; простроченої заборгованості по нарахованих процентах у розмірі 27 919,30 дол. США. Сума частини боргу становила 52 408,08 дол. США.

4. 09 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В. В. було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1. 10 вересня 2020 року зроблено опис та арешт майна (коштів) боржника. Того ж дня

ТОВ "Оцінка і консультації" надало оцінку належного йому домоволодіння з усіма надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки. Зауважував, що про зазначені виконавчі дії, його не було повідомлено в установленому законом порядку.

5. 29 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В. В. на адресу ДП "Сетам" було направлено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна, а саме зазначеного вище домоволодіння з усіма надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

6. 29 жовтня 2020 року ДП "Сетам" проводило торги за лотом 445848, які не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (протокол

№ 508700). 09 грудня 2020 року було проведено електронні торги за лотом 452178, про результати якого складено протокол №515920 проведення електронних торгів, переможець торгів - ОСОБА_2 .

7. 22 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В. В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки. 15 січня 2021 року право власності на домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_2 .

8. Вказував, що електронні торги відбулися з порушенням чинного законодавства, а саме: у період дії мораторію на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті; примусове відчуження нерухомого майна порушило права малолітнього ОСОБА_4 на користування єдиним житлом; з порушенням організатором торгів порядку їх проведення та порушенням порядку реалізації іпотечного майна (заявка на реалізацію майна не відповідає вимогам Порядку реалізації арештованого майна; неналежне повідомлення потенційних учасників про призначення торгів; ненаправлення копії протоколу електронних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки в строк, встановлений законодавством; відсутність рішення суду або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на спірне нерухоме майно як предмет іпотеки).

9. Враховуючи наведене, ОСОБА_1, діючи в інтересах малолітнього

ОСОБА_4, просив суд: визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом електронних торгів № 515920 від 09 грудня 2020 року з реалізації предмета іпотеки: домоволодіння, площею 62,60 кв. м, з усіма надвірними будівлями та спорудами та земельної ділянки, площею 0,0997 га, кадастровий номер: 3222210100:01:454:0005, за адресою: АДРЕСА_1 .

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

10. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу на результат торгів, а також порушення законних прав позивача внаслідок проведення спірних торгів не встановлено. Позивач не довів належними та достатніми доказами обставини постійного проживання у спірному будинку, а тому відсутні підстави для поширення дії мораторію на відчуження іпотечного майна на спірні правовідносини. Факт реєстрації неповнолітньої дитини у переданому в іпотеку будинку після укладення договору іпотеки не має юридичного значення для виконавця при зверненні стягнення на предмет іпотеки та вчиненні дій щодо реалізації арештованого майна через електронні торги, у виконавця був відсутній обов`язок отримувати дозволи органу опіки та піклування на реалізацію арештованого майна. Посилання позивача на допущені приватним виконавцем порушення та незаконність результатів оцінки майна мають окремий, передбачений законом спосіб оскарження.

Основний зміст та мотиви судового рішення судів апеляційної інстанції

12. Постановою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року змінено у мотивувальній частині, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

13. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, правильно встановивши, що наведені позивачем обставини на обґрунтування позову не свідчать про порушення його права та/або інтересу, як боржника за кредитним договором, так й іпотекодавця за договором іпотеки, не врахував, що якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, а тому суд апеляційної інстанції вважав, що у задоволенні позову слід відмовити з підстав обрання неналежного способу захисту права.

Узагальнені доводи касаційної скарги

14. 19 січня 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

15. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та

апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами

норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що

суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування

норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 755/12052/19 та постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 127/6765/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

16. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на безпідставність висновків суду апеляційної інстанції щодо обрання неналежного способу захисту прав. Заявник зауважує, що згідно з практикою Верховного Суду відновлення прав позивача у спорі про оскарження прилюдних торгів охоплюється заявленою позивачем вимогою про визнання недійсними прилюдних торгів.

17. Крім того, отримання виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження.

18. Вважає, що бездіяльність організатора торгів щодо неповідомлення приватного виконавця про невідповідність та неповноту заповнення поданої ним заявки вимогам Порядку реалізації арештованого майна призвела до того, що на прилюдних торгах було реалізовано майно, право користування яким має малолітня особа, за відсутності дозволу компетентних органів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

20. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 368/861/21, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

21. 04 березня 2024 року матеріали цивільної справи № 368/861/21 надійшли на адресу Верховного Суду.

22. Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. 18 квітня 2007 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №384/028/07-1.

24. З метою забезпечення належного виконання умов договору кредиту № 384/028/07-1 від 18 квітня 2007 року, між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого останній передав в іпотеку банку домоволодіння, площею 62,60 кв. м, з усіма надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,0997 га, кадастровий номер 3222210100:01:454:0005, які знаходяться адресою: АДРЕСА_1 .

25. 12 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис № 19111 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", частину заборгованості за договором кредиту № 384/028/07-1 від 18 квітня 2007 року, яка станом на 12 вересня 2017 року складалася з: строкової заборгованості - 15 840,00 дол. США; простроченої заборгованості -

8 639,26 дол. США; строкової заборгованості по нарахованих процентах -

9,52 дол. США; простроченої заборгованості по нарахованих процентах -

27 919,30 дол. США.

26. 09 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса від 12 вересня

27. 10 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В. В. проведено опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 .

28. 10 вересня 2020 року ТОВ "Оцінка і консультації" виконало оцінку домоволодіння, площею 62,60 кв. м, з усіма надвірними будівлями та спорудами і земельної ділянки, площею 0,0997 га, кадастровий номер 3222210100:01:454:0005, за адресою: АДРЕСА_1 . Ринкова вартість (початкова вартість на прилюдних торгах) склала 148 000,00 грн.

29. 29 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В. В. на адресу ДП "СЕТАМ" за вих. №1400 направлено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна, а саме: домоволодіння, площею 62,60 кв. м, з усіма надвірними будівлями та спорудами і земельну ділянку, площею 0,0997 га, кадастровий номер: 3222210100:01:454:0005, за адресою:

АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження НОМЕР_2.

30. 29 жовтня 2020 року ДП "СЕТАМ" проведено торги за лотом 445848, які не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів (протокол №508700).

31. 09 грудня 2020 року ДП "СЕТАМ" було проведено електронні торги за лотом 452178, за результати яких складено протокол № 515920 про проведення електронних торгів, переможець торгів - ОСОБА_2 .

32. 22 грудня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравцем В. В. складено акт про реалізацію предмета іпотеки.

33. 15 січня 2021 року право власності на домоволодіння було зареєстровано за ОСОБА_2 .

Позиція Верховного Суду

34. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

35. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

36. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

37. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

38. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

39. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

40. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

41. За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

42. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

43. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі

№ 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

44. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36)).

45. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

46. Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту

47. Посилаючись на незаконність переходу права власності на спірне домоволодіння за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 до переможця торгів, ОСОБА_1 заявляв лише вимогу про визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів № 515920

від 09 грудня 2020 року.

48. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі № 373/326/17, пославшись на свою сталу та сформовану судову практику, вказала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений.

49. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

50. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

51. Близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц,

від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.

52. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

53. Подібні висновки викладені також і в інших постановах, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі

№ 522/7636/14, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц, від 23 листопада 2021 року у справі

№ 359/3373/16 та у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 462/5804/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 263/16124/17, від 08 липня 2020 року у справі № 462/5536/16-ц, від 01 грудня 2021 року у справі

54. Якщо позивач вважає, що покупець не набув право власності на отримане ним спірне майно, зокрема тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то позивач вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного у подальшому договору купівлі-продажу. Задоволення заявлених позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів і визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу за їх наслідками не призведе до поновлення майнових прав позивача, оскільки ці способи захисту є неефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня

2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.32-9.34)).

55. Якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним і не набув право власності на придбане приміщення, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу. Питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункти 44, 48)).

56. Встановивши, що право власності на спірне домоволодіння зареєстроване за переможцем торгів ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції дійшов загалом правильного висновку, що заявлена ОСОБА_1 вимога про визнання недійсним електронних торгів, оформлених протоколом проведення № 515920 від 09 грудня 2020 року, не призведе до відновлення його прав на нерухоме майно, яке було відчужене на користь іншої особи.

57. Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

58. Відповідно до положень частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

59. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

60. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

61. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21),

від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52).

62. Суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, надав належу оцінку ефективності способу захисту прав позивача, який має відповідати змісту порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, врахував принцип процесуальної економії, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про необхідність зміни мотивів рішення суду першої інстанції у частині підстав для відмови у задоволенні позову.

63. Зазначений висновок відповідає актуальній судовій практиці Верховного Суду щодо вирішення подібних спорів. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

64. Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що вона відступає не від постанов у конкретних справах, а від висновку щодо застосування норм права при визначенні предметної юрисдикції спорів. Цей висновок міг бути сформульований в одній або декількох постановах. Відсутність згадки повного переліку постанов, від висновку хоча б в одній із яких щодо застосування норм права Велика Палата Верховного Суду відступила, не означає, що відповідний висновок надалі застосовний (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у cправі № 560/17953/21).

65. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

66. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

67. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_3, залишити без задоволення.

2. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року, з урахуванням змін, внесених за результатами апеляційного перегляду, та постанову Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року залишити без змін.