ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 134/1636/22
провадження № 61-14953св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 червня 2023 року у складі судді Кантонистої О. О. та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Матківської М. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
2. ОСОБА_1 вказув, що підставою для звернення до суду з вказаним позовом є поширення відносно нього недостовірної інформації в мережі Інтернет у вигляді відкритого листа до лідера партії "Українська стратегія Гройсмана", опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністратором групи фейсбук "ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_4, та у зверненнях до народних депутатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, де зазначено текст такого змісту: "Трудовий та батьківський колективи закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка смт Крижопіль Вінницької області звертаються до Вас із проханням про допомогу через критичну ситуацію, яка склалася відносно призначення директора закладу освіти.
Педагогічним колективом закладу освіти було направлене звернення № 154 від 20 червня 2022 року до голови Крижопільської селищної ради ОСОБА_40 про відтермінування конкурсу на заміщення вакантної посади директора школи так як на даний момент в країні діє воєнний стан. Згідно із частинами п`ятою-восьмою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" зі змінами передбачено, що у період дії воєнного стану селищний голова може призначати на посаду керівника комунального закладу без конкурсного відбору. А після припинення чи скасування воєнного стану засновником буде проведено конкурс.
Селищна рада, проігнорувавши звернення трудового колективу, не відтермінувала конкурс та не надали жодної відповіді на письмове звернення.
З грудня 2020 року в заклад освіти було призначено в. о. директора через призначення попереднього директора ОСОБА_7 на посаду заступника голови громади. За законом виконувати обов`язки директора можна тільки два місяці. Але влада пообіцяла ОСОБА_8 тримати місце директора закладу освіти за нею. Закон в громаді не діяв 1 рік і 8 місяців. Коли виконуюча обов`язки відмовила керівництву громади у деяких сумнівних оборудках, терміново було запущено процедуру проведення конкурсу на директора закладу освіти.
Конкурсна комісія з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора закладу освіти розглянула документи двох кандидатів. Одним із претендентів на керівника закладу освіти була ОСОБА_9, яка на даний момент займає посаду заступниці селищного голови. А згідно Закону державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування не можуть бути переведенні на інші посади до закінчення воєнного стану.
За результатом розгляду конкурс визнаний таким, що не відбувся. Напевне тому, що ОСОБА_9 не очікувала конкуренції та не готова була до чесного конкурсу. Хочемо зазначити, що конкурсна комісія на 100 % складалася з підлеглих та колег ОСОБА_9 . Тобто, розраховувати на незаангажованість та прозорість рішення даної комісії не приходиться, тому й звертаємося до Вас.
Трудовий та батьківські колективи ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 смт Крижопіль добре знають ОСОБА_9, яка вже була директором школи одинадцять років, з негативної сторони. Її стиль керівництва вирізняється авторитарним, психологічним тиском, маніпулювання, залякування, використання службового становища (чим вона користується і зараз, перебуваючи посадовою особою органів місцевого самоврядування).
Члени колективу зверталися з подібними проханнями до голови та секретаря селищної ради, але враховуючи тиск та положення ОСОБА_9, вони не реагують на дані звернення.
Секретар селищної ради ОСОБА_1, який є рідним племінником селищного голови ОСОБА_10 (проглядається конфлікт інтересів), відкрито проігнорував звернення педагогічного колективу і будучи присутнім на звітуванні в. о. директора ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 смт Крижопіль ОСОБА_2, дозволив собі нетактовно, грубо, зверхньо та у принизливій формі виражати своє незадоволення. Думка колективу так і не була врахована, конкурс не був відмінений.
Влада не зупинила задумів призначити ОСОБА_9 та знову оголосила конкурс, розраховуючи, що інших кандидатів, через тиск влади (сім`ї ОСОБА_11 ) не буде, ніхто не ослухається, так як влада звільняє працівників, які не підкорюються їй.
В останній день подачі документів на конкурс влада почала просувати чергового провладного посадовця (начальника відділу освіти ОСОБА_12 ), так як із ОСОБА_9 не вийшло через великий ажіотаж незадоволення як в колективі, так і в громаді. Колектив готовий підтримати будь-яку чесну та незаангажовану людину, тому що заклад освіти є центром освітнього простору в громаді.
Після повторного оголошення конкурсу при організації ознайомлення кандидатів із трудовим колективом та представниками батьківського самоврядування ставлення секретаря ОСОБА_1 не покращилося, а навпаки погіршилось:
- дата зустрічі не визначалася попередньо, а була доведена в наказовій формі о 11:00 год. терміново зібрати трудовий колектив на 11:30 год. Оскільки всі працівники на той час перебували у відпустці, тому фактично не було можливості виконати вимогу. Зустріч була перенесена на 13:00 год., що теж не дало можливості забезпечити належну присутність працівників. Із 78 працівників закладу освіти на зустрічі були присутні 14 чоловік. Такі дії секретаря селищної ради порушили право працівників на відпочинок та право кандидатів на посаду директора щодо ознайомлення з колективом;
- представник конкурсної комісії повинен був організувати ознайомлення кандидатів із закладом, його трудовим колективом і представниками батьківського самоврядування упродовж п`яти днів, так це передбачено чинним законодавством, а не впродовж 30 хвилин;
- секретар організував не зустріч з рівноправним кандидатом, а представив провладного кандидата на посаду (начальника відділу освіти ОСОБА_12 ), як він заявив "до якого немає питань". При цьому іншого кандидата він привселюдно принижував, кричав, висловлював незрозумілі нікому претензії (присутні були шоковані);
- під час проведення конкурсу приниження неугодного кандидата продовжувалося, відбувався відкритий тиск на кандидата. При цьому секретар, враховуючи своє положення, ініціює скорочення посади, яку на даний час займає неугодний кандидат. Таким чином караючи її.
Одночасно встановлено, що конкурс було проведено із недотриманням статті 39 Закону України "Про повну загальну середню освіту":
- Порушено пункту 10 Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників загальної середньої освіти, що перебувають у комунальній власності Крижопільської територіальної громади, так як не забезпечено у складі конкурсної комісії представника органу управління освіти Крижопільської селищної ради та представника трудового колективу закладу освіти.
- Виявлено, що тестові завдання укладені з відхиленням від статей нормативних документів.
- Порушено процедуру проведення конкурсу не тільки у формуванні тестових завдань, а й у методиці перевірки результатів тестових завдань конкурсу.
Відповідно до вказаних порушень був депутатський запит про створення експертної групи для перегляду тестових завдань та ключа до них та запропоновано визнати процедуру та результати проведення конкурсу таким, що не відповідають чинному законодавству.
Доводимо до Вашої уваги, що педагогічний колектив ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 за два роки каденції селищного голови ОСОБА_10 в особі секретаря ОСОБА_1 (племінник голови) за підтримки обласного депутата ОСОБА_13 (син голови), не перший потрапив під негативний вплив влади. Дію влади на собі відчули колективи КНП "Крижопільська ОЛІЛ", КПП "Крижопільський центр ПМСД", СЗШ І-ІІІ ст. № 1, колективи сільських шкіл та ФАПів громади, а також жителі громади.
Заклад освіти сьогодні працює та функціонує в штатному режимі. Проводиться підготовка до нового навчального року. Власними силами заклад відремонтував укриття. Хоча усі письмові звернення до засновника про фінансування відповідних витрат залишені без розгляду. Колектив закладу освіти, тісно співпрацюючи із батьками, забезпечує належну підготовку до нового навчального року.
Робота в колективі організована на нових демократичних засадах довіри та співпраці, закладу кожного в спільну справу. Це дозволяє забезпечити стабільну, результативну роботу на всіх ділянках функціонування закладу та вирішувати всі нагальні проблеми.
З метою зняття суспільної напруги в селищі та в колективі, просимо Вас вирішити питання в межах Конституції та Закону України та захистити учасників освітнього процесу від тиску влади у період воєнного стану.
З повагою та розумінням наших проблем колектив ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 смт Крижопіль".
3. Позивав вважає, що вищевказана інформація, викладена у публічних зверненнях, містить негативні відомості та висловлювання на його адресу.
4. На його думку, усі вищезазначені припущення є наклепом та порушують його честь, гідність та ділову репутацію. Вважає, що порушення його прав полягає у наступному:
1. "Але влада пообіцяла ОСОБА_8 тримати місце директора закладу освіти за нею. Закон в громаді не діяв 1 рік і 8 місяців. Коли виконуюча обов`язки відмовила керівництву громади у деяких сумнівних оборудках, терміново було запущено процедуру проведення конкурсу на директора закладу освіти".
Позивач зазначав, що дане припущення не відповідає дійсності, так як заступника селищного голови ОСОБА_9 не було допущено до конкурсу на заміщення вакантної посади директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка смт Крижопіль Вінницької області на підставі пункту 6 частини 2 статті 39 Закону України "Про повну загальну середню освіту" у зв`язку із ненаданням повного пакету документів, а саме учасником було надано диплом про вищу освіту без додатку, який є невід`ємною його частиною, та відповідно до переліку документів, визначених пунктом 5 статті 39 вищезазначеного Закону, є обов`язковим, що підтверджується протоколом № 1 конкурсної комісії від 23 червня 2022 року.
2. "Хочемо зазначити, що конкурсна комісія на 100 % складалася з підлеглих та колег ОСОБА_9 . Тобто, розраховувати на незаангажованість та прозорість рішення даної комісії не приходиться, тому й звертаємося до Вас".
Зауважував, що дане припущення також не відповідає дійсності, так як комісія створювалась Розпорядженням селищного голови "Про оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка смт Крижопіль Вінницької області" № 118 від 15 липня 2022 року відповідно до Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти, що затверджене рішенням 12 сесії 8 скликання № 446 від 30 липня 2021 року "Про Положення про проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти" та норм чинного законодавства. Згідно вищевказаного розпорядження до складу комісії входили наступні особи: ОСОБА_1 - секретар селищної ради, голова комісії; ОСОБА_14 - начальник відділу загального та організаційного забезпечення апарату селищної ради, заступник голови комісії; ОСОБА_15 - начальник відділу юридичного забезпечення та управління персоналом апарату селищної ради, секретар комісії; члени комісії: ОСОБА_16 - голова районної ради профспілки працівників освіти і науки (за згодою); ОСОБА_17 - директор КУ "Крижопільська дитячо-юнацька спортивна школа", представник постійної комісії селищної ради з питань освіти, сім`ї та молоді, охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту (за згодою); представник Тульчинської районної державної адміністрації - за поданням Тульчинської районної державної адміністрації (за згодою); представник Управління Державної служби якості освіти у Вінницькій області - за поданням Управління Державної служби якості освіти у Вінницькій області (за згодою); ОСОБА_18 - депутат селищної ради 8 скликання (за згодою); ОСОБА_19 - представник батьківського самоврядування ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка (за згодою). Із вищенаведеного вбачається, що до складу комісії входили не тільки представники селищної ради, а й інші особи згідно розпорядження.
3. "Секретар селищної ради ОСОБА_1, який є рідним племінником селищного голови ОСОБА_10 (проглядається конфлікт інтересів), відкрито проігнорував звернення педагогічного колективу і будучи присутнім на звітуванні в.о. директора ЗЗСО І-ІII ст. № 2 смт Крижопіль ОСОБА_2, дозволив собі нетактовно, грубо, зверхньо та у принизливі формі виражати своє незадоволення".
Позивач вважав, що з даного висловлювання незрозуміло, що саме стало приводом для його невдоволення. При цьому вказує, що його невдоволення стосувалося того, що на звітування в.о. директора ОСОБА_2 не було запрошено ні представників органу управління, ні засновника закладу освіти. На думку позивача, незрозуміло, з якого ракурсу "проглядається конфлікт інтересів" між ним та головою громади. Зазначає, що ОСОБА_2 на його запитання щодо конкурсу відповіла, що оскільки діє воєнний стан конкурс не має бути проведено.
4. "Влада не зупинила задумів призначити ОСОБА_9 та знову оголосила конкурс, розраховуючи, що інших кандидатів, через тиск влади (сім`ї ОСОБА_11 ) не буде, ніхто не ослухається, так як влада звільняє працівників, які не підкорюються їй".
Дане судження, на думку позивача, взагалі виходить за рамки здорового глузду, так як усі працівники, що звільнялись розпорядженням селищного голови у 2021 та 2022 роках, звільнялись виключно за власним бажанням чи за згодою сторін, жодного працівника не було звільнено за ініціативою роботодавця.
5. "Дата зустрічі не визначалася попередньо, а була доведена в наказовій формі о 11:00 год. терміново зібрати трудовий колектив на 11:30 год. Оскільки всі працівники на той час перебували у відпустці, тому фактично не було можливості виконати вимогу. Зустріч була перенесена на 13:00 год., що теж не дало можливості забезпечити належну присутність працівників. Із 78 працівників закладу освіти на зустрічі були присутні 14 чоловік. Такі дії секретаря селищної ради порушили право працівників на відпочинок та право кандидатів на посаду директора щодо ознайомлення з колективом".
Позивач вказував, що на зустріч прийшли усі працівники, які відсутні у спеціальній групі, створеній головним бухгалтером та в. о. директора, в якій вони повідомили, щоб більшість працівників не з`явилась на представлення кандидатів та цим маніпулювали.
6. "Секретар організував зустріч не з рівноправним кандидатом, а представив провладного кандидата на посаду (начальника відділу освіти ОСОБА_12 ), як він заявив "до якого немає питань". При цьому іншого кандидата він привселюдно принижував, кричав, висловлював незрозумілі нікому претензії (присутні були шоковані)".
Позивач стверджував, що вищевказане нічим та ніким не підтверджується, а рівні умови були надані обом кандидатам.
7. "Під час проведення конкурсу приниження неугодного кандидата продовжувалося, відбувався відкритий тиск на кандидата. При цьому секретар, враховуючи своє положення, ініціює скорочення посади, яку на даний час займає неугодний кандидат. Таким чином караючи її".
Звертав увагу, що під час проведення конкурсу відбувалася відеофіксація, яка є у вільному доступі на офіційній сторінці селищної ради, з якої чітко видно, в яких умовах було проведено конкурс і що саме там відбувалось. Щодо ініціювання скорочення посади секретарем, то вона відбулася згідно норм чинного законодавства, так як саме за ініціативою ОСОБА_21 ("неугодний кандидат") було запущено в роботу комунальну установу "Крижопільський центр професійного розвитку педагогічних працівників", а штатну чисельність селищної ради було відповідно скорочено на 3 штатні одиниці для можливості нормального функціонування центру.
8. "Доводимо до Вашої уваги, що педагогічний колектив ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 за два роки каденції селищного голови ОСОБА_10 в особі секретаря ОСОБА_1 (племінник голови) за підтримки обласного депутата ОСОБА_13 (син голови), не перший потрапив під негативний вплив влади. Дію влади на собі відчули колективи КНП "Крижопільська ОЛІЛ", КНП "Крижопільський центр ПМСД", СЗШ І-ІІІ ст. № 1, колективи сільських шкіл та ФАПів громади, а також жителі громади".
На думку позивача, дані висловлювання є взагалі безпідставними судженнями в. о. директора та головного бухгалтера Крижопільської СЗОШ № 2, які підписали частина працівників, не ознайомлюючись з текстом звернення. Вищезазначені судження щодо "негативного впливу влади" нічим не підтверджуються, а спростовуються тим, що селищна рада замовила проект реконструкції Крижопільської СЗОШ № 2 вартістю понад 55 мільйонів грн та планувала його впровадити на протязі 2-х років, але у зв`язку із військовим станом роботи по фінансуванню були припинені.
5. Зазначені вище висловлювання, на думку позивача, є наклепом, оскільки немає жодних фактів (документів, рішень судів тощо), що підтверджують "негативний вплив влади".
6. Позивач вважав, що такі судження принижують соціальну оцінку його громадської та професійної діяльності на посаді секретаря Крижопільської селищної ради, так як він представляє велику кількість громадян та захищає права і свободи людини, відтак поширені негативні відомості порушують його права на повагу до честі, гідності та ділової репутації.
7. Поширена негативна інформація в Інтернет джерелах вільно доступна для інших осіб, які отримують характеристику про нього відповідно до визначення вищезазначених термінів із розумінням того, що він негативно впливає на роботу колективів КНП "Крижопільська ОЛІЛ", КНП "Крижопільський центр ПМСД", СЗШ І-ІІІ ст. № 1, колективів сільських шкіл та ФАПів громади, а також жителів громади, має можливість здійснювати вирішальний вплив на ці події, тощо.
8. Також зазначав, що його громадська позиція та трудова діяльність направлена на здійснення захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, інших інтересів громадян, а також запобігання та протидію корупції в публічній та приватній сферах суспільних відносин, поновлення порушених внаслідок корупційних діянь прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та юридичних осіб.
9. Окрім того, позивач повідомляв, що за розпорядженням селищного голови № 164 від 12 вересня 2022 року було проведено службове розслідування з приводу встановлення фактів, зазначених у зверненнях народних депутатів. В акті службового розслідування зазначено наступне: "Для дослідження фактів, що викладені у зверненнях до народних депутатів України, комісією було прийнято рішення здійснити виїзне засідання та провести 16 вересня 2022 року за адресою закладу освіти. Під час даного засідання членам комісії не вдалося поспілкуватися в індивідуальному порядку із кожним членом колективного звернення через надмірний вплив на працівників технічного персоналу ОСОБА_2 та ОСОБА_22 . Присутні на засіданні комісії працівники пояснили, що з фактами, викладеними у зверненнях, ознайомлені зі слів ОСОБА_2 . ОСОБА_23 особисто підтвердила даний факт та повідомила, що педагогічний колектив також ознайомлений зі змістом звернень та що вона особисто доводила до їх відома усі факти, що містяться у зверненнях. Однак деякі працівники педагогічного колективу закладу освіти погодилися надати письмові пояснення з даного приводу (пояснення додаються). Учитель ЗЗСО І-ІІІ ступенів ОСОБА_24 пояснив, що на нараді, яку проводила в.о. директора ОСОБА_2, було запропоновано підписати лист звернення до депутатів та він його підписав, так як його підписало більшість колективу присутніх. ОСОБА_25 та ОСОБА_26 повідомили, що отримали повідомлення в групі "Початкові класи" з вказівкою з`явитися 20 червня 2022 року до школи. На зібранні вчитель молодших класів сказала, щоб вони підписали листа, останні не згодилися із його змістом та відмовилися ставити свої підписи. В подальшому даних осіб було видалено їх з групи "Початкові класи" та вони відчули на собі психологічний вплив із сторони тодішнього керівництва закладу освіти, а також почули негативні відгуки у свою сторону. Додатково було встановлено, що під листом-зверненням до народних депутатів не підписався жоден із членів батьківського комітету. Із наведених пояснень комісія вбачає, що ініціатором із написання та підписання звернень усіма членами колективу "у будь-який спосіб", навіть шляхом залякування та погроз є ОСОБА_2".
10. На його думку, саме ОСОБА_2 була "написантом" неправдивої інформації про керівництво Крижопільської селищної ради. Деякі працівники йому повідомили, що звернення підписувалось виключно працівниками трудового колективу за вказівкою ОСОБА_2, яка 1,5 роки займала посаду в. о. директора школи, під загрозою втрати роботи або "зменшення годин", без доведення до працівників усього тексту самого звернення. Відтак, вважає такі дії ОСОБА_2 психологічною маніпуляцією.
11. Крім того, вказував, що в силу положень статті 23 ЦК України він має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки приниження його честі, гідності та ділової репутації внаслідок протиправних дій вже саме по собі є моральною шкодою.
12. Враховуючи наведене просив суд:
- визнати недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, усю інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 у серпні - вересні 2022 року у відкритому публічному зверненні до ОСОБА_27 та письмових зверненнях до народних депутатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 публічно вибачитись та спростувати поширену відносно нього усю недостовірну інформацію шляхом написання відповідних письмових заяв чи звернень до лідера партії "Українська стратегія Гройсмана" ОСОБА_27, народних депутатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наступного тексту спростування: "Доводимо до Вашої уваги, що педагогічний колектив ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 за два роки каденції селищного голови ОСОБА_10, в особі секретаря ОСОБА_1 (племінник голови) за підтримки обласного депутата ОСОБА_28 (син голови), жодного разу не потрапляв під негативний вплив влади. Також дане твердження стосується колективів КНП "Крижопільська ОЛІЛ", КНП "Крижопільський центр ПМСД", СЗШ І-ІІІ ст. № 1, колективів сільських шкіл та ФАПів громади, а також жителів громади. Уся інформація викладена у зверненнях, є такою, що не відповідає дійсності та є наклепом;
- зобов`язати ОСОБА_29 публічно спростувати поширену відносно нього усю недостовірну інформацію шляхом написання та опублікування публічних звернень у групі фейсбук "ІНФОРМАЦІЯ_2", якої вона є адміністратором, відповідних заяв чи звернень до ОСОБА_27, народних депутатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наступного тексту спростування: "Доводимо до Вашої уваги, що педагогічний колектив ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 за два роки каденції селищного голови ОСОБА_10, в особі секретаря ОСОБА_1 (племінник голови) за підтримки обласного депутата ОСОБА_28 (син голови), жодного разу не потрапляв під негативний вплив влади. Також дане твердження стосується колективів КНП "Крижопільська ОЛІЛ", КНП "Крижопільський центр ПМСД", СЗШ І-ІІІ ст. № 1, колективів сільських шкіл та ФАПів громади, а також жителів громади. Уся інформація викладена у зверненнях є такою, що не відповідає дійсності та є наклепом;
- під час загальних зборів трудового колективу закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка смт Крижопіль Вінницької області принести публічні вибачення працівникам, які підписали вищезгадані звернення, за введення їх в оману та не доведення до них повного тексту звернення, які містили наклеп;
- стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_29 на його користь моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 170 000 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
14. Додатковим рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 липня 2023 року відмовлено ОСОБА_2 у стягненні судових витрат на правничу допомогу з ОСОБА_1 .
15. Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
16. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 червня 2023 року залишено без змін.
17. Додаткове рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 03 липня 2023 року скасовано.
18. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
19. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в розумінні статті 277 ЦК України висловлювання, які викладено у листі-зверненні, не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, а є суб`єктивною думкою, що виражає ставлення того, хто звертається, й оцінити правдивість чи неправдивість такого висловлювання не є можливим.
20. Скасовуючи додаткове рішення місцевого суду, апеляційний суд виходив із того, що відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачкою та її представником не було надано суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, зокрема витрат на правову допомогу адвоката, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Разом із тим, апеляційний суд зазначив, що місцевим судом не було враховано, що адвокат Близнюк В. В. дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
23. Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 11 січня 2024 року № 561/0/226-24 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.
25. У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульовані у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 757/58351/19-ц.
26. Крім того, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначено, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частина третя статті 411 ЦПК України).
27. Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 на власній сторінці групи "ІНФОРМАЦІЯ_2" ІНФОРМАЦІЯ_1, не переконавшись в достовірності інформації, поширила недостовірну інформацію про нього, у тому числі щодо вчинення ним дій в умовах конфлікту інтересів, про зловживання ним владою та службовим становищем під час проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора школи.
28. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували вчинення ним вищевказаних дій.
29. Поширена відповідачем інформація про його причетність до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень не відповідає дійсності, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
30. У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, судами не досліджувалась похідна вимога щодо відшкодування моральної шкоди, проте його честі, гідності та діловій репутації було нанесено істотну шкоду, оскільки публічне звинувачення у вчиненні кримінального діяння ставить під сумнів його діяльність як посадової особи Крижопільської селищної ради.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
31. У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_30, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
32. Позивач обіймає посаду секретаря Крижопільської селищної ради, що підтверджується відповідним посвідченням, виданим 25 листопада 2021 року.
33. ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет було опубліковано відкритий лист до лідера партії "Українська стратегія Гройсмана", зміст якого вказано в описовій частині судового рішення.
34. Листи - звернення з аналогічним текстом були направлені народним депутатам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
35. Народним депутатом України ОСОБА_5 було направлено голові Крижопільської селищної ради ОСОБА_10 депутатське звернення № 505 від 23 серпня 2022 року в порядку статті 16 Закону України "Про статус народного депутата України" щодо розгляду звернення трудового та батьківського колективу ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 смт Крижопіль, у якому просить надати роз`яснення щодо дотримання законодавства під час організації та проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 смт Крижопіль.
36. Народним депутатом України ОСОБА_6 також було направлено голові Крижопільської селищної ради ОСОБА_10 депутатське звернення № 231-28/01-22 від 30 серпня 2022 року в порядку статті 15 Закону України "Про статус народного депутата України", у якому він вказує на доцільність проведення зустрічі з педагогічним колективом та представниками батьківських комітетів з метою обговорення ситуації, яка склалася довкола проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 смт Крижопіль, і у випадку встановлення порушень норм чинного законодавства України з даного питання, вчинити необхідні дії в межах своїх повноважень.
37. Відповідно до акта про проведення службового розслідування відносно фактів, викладених у депутатському зверненні народного депутата України ОСОБА_5 та депутатському запиті народного депутата України ОСОБА_6, від 30 вересня 2022 року, затвердженого секретарем Крижопільської селищної ради ОСОБА_1 30 вересня 2022 року, комісія не знайшла підтвердження достовірності фактів, що викладені у зверненнях представників трудового та батьківського колективів закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка смт. Крижопіль Вінницької області до народних депутатів України ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Комісія встановила, що ОСОБА_2 свідомо перешкоджала роботі комісії із проведення службового розслідування та вважає, що саме ОСОБА_2, яка на той час виконувала обов`язки директора ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка смт Крижопіль Вінницької області, була ініціатором та організатором написання звернень від представників трудового та батьківського колективів до народних депутатів України та особисто здійснювала вплив на членів трудового колективу щодо підписання вищезазначених звернень, не доводячи його повний зміст колективу. Згідно акта селищному голові рекомендовано створити комісію для проведення часткової перевірки фінансово-господарської діяльності закладу освіти за 2021-2022 роки.
38. Під час розгляду даної справи були допитані заявлені учасниками справи свідки.
Позиція Верховного Суду
39. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
40. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
41. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
42. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
43. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
44. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
45. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)
1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
46. У статті 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
47. Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
48. Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
49. Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
50. З позиції правової природи право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.
51. Колегія суддів наголошує на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність.
52. Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
53. У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.
54. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 зроблено правовий висновок такого змісту: при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
55. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
56. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
57. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
58. Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
59. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час, як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
60. Згідно з частиною другою статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
61. Отже, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак у цілому контексті є оціночними судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів із використанням мовностилістичних засобів.
62. Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
63. Таким чином, оціночними судженнями фактично є висновок особи про ту чи іншу подію, ситуацію або особу, який не містить фактичних тверджень. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.
64. Отже, одним із основних питань, яке підлягає вирішенню у цій категорії справ, є визначення характеру поширеної інформації та з`ясування, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
65. На необхідності чіткого розмежування фактичних тверджень та оціночних суджень неодноразово у своїх рішеннях наголошував Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у рішенні від 08 липня 1986 року у справі "Лінгенс проти Австрії" ("Lingens v. Austria") суд виснував про те, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" або тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе. Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.
66. Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
67. У справі № 368/655/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації, зазначив, зокрема, таке. Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
68. Переглядаючи справу в касаційному порядку, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій стосовно того, що ОСОБА_1 є секретарем Крижопільської селищної ради й, відповідно, в силу зайняття зазначеної посади та відповідного суспільного інтересу до роботи органу місцевого самоуправління він є публічною особою та привертає до себе увагу громадськості та інших публічних осіб, тому позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.
69. Судами враховано, що у зверненні до народних депутатів йшлось насамперед про критичну оцінку умов та обставин проведення конкурсу на посаду директора закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка смт Крижопіль та загалом, на думку ініціаторів звернення, про стан справ у навчальному закладі.
70. Направляючи відповідне звернення, його підписанти реалізували своє право, передбачене Конституцією України (254к/96-ВР)
, на звернення до посадових осіб із повідомленням, інформацією про неналежні, на їх думку, дії посадових осіб Крижопільської селищної ради, в тому числі і ОСОБА_1, з метою їх перевірки, з урахуванням компетенції відповідних посадових осіб. Та обставина, що в ході перевірки відповідна інформація, що була повідомлена у наведений спосіб, може не знайти свого підтвердження (повністю чи частково), сама по собі не може бути підставою для задоволення позову, що ґрунтується на факті такого звернення.
71. Крім того, особа не може бути притягнута до цивільно-правової відповідальності за реалізацію права на звернення до уповноваженої особи, що мало місце в даному випадку і перевірялося у встановленому порядку, оскільки визначальним є саме факт реалізації підписантами листа, серед яких була і відповідачка ОСОБА_2, права на відповідне звернення, що підлягає перевірці та оцінці адресатом.
72. Отже, викладена інформація у листі-зверненні відносно ОСОБА_1 в розумінні статі 277 ЦК України (435-15)
не є недостовірною, яка підлягає судовому захисту шляхом її спростування, а є оцінкою особи позивача, стану справ у школі, тобто є суб`єктивною думкою, що виражає ставлення того, хто звертається.
73. У постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 712/1141/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 760/11161/17, від 21 січня 2019 року у справі № 757/11377/17-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 757/15956/16-ц, від 20 лютого 2020 року у справі № 462/4634/17-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 757/72390/17-ц, від 30 липня 2020 року у справі № 200/20351/18-ц, від 15 квітня 2019 року у справі № 182/6720/17-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17 сформульовано висновки, що чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).
74. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
75. Доводи касаційної скарги про порушення місцевим судом норм процесуального права щодо виклику свідків не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.
76. 18 січня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про виклик свідків, у якій просив викликати до суду та допитати як свідків ОСОБА_25, ОСОБА_31 .
77. Ухвалою місцевого суду від 18 січня 2023 року, серед іншого, клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків задоволено.
78. Також вказаною ухвалою задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_30 про виклик свідків, викликано у судове засідання для допиту в якості свідків 29 осіб.
79. Під час судових засідань 28 березня 2023 року, 30 березня 2023 року було допитано в якості свідків: ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 .
80. Ухвалою місцевого суду від 30 березня 2023 року судом прийнято відмову представника ОСОБА_2 - ОСОБА_30 від допиту інших свідків.
81. З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє доводи заявника про порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки, на його думку, суд першої інстанції відмовився виконувати раніше прийняте судове рішення про виклик свідків, визначених відповідачем. При цьому колегія суддів наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 12, частини третьої статті 13 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
82. Колегією суддів враховано, що свідки, викликані за заявою позивача, були допитані в судових засіданнях 24 квітня 2023 року та 21 червня 2023 року.
83. З урахуванням вищевикладеного, також не знайшли свого підтвердження доводи заявника щодо поширення відповідачем інформації про його причетність до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень.
84. Посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 757/58351/19-ц, відхиляються колегією суддів, оскільки судові рішення у справі, яка переглядається, не суперечать висновкам, викладеним у наведеній постанові.
85. Враховуючи те, що касаційна скарга не містить доводів в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тому в указаній частині судові рішення не переглядаються.
86. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
87. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
88. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 21 червня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Шипович