500/89/17 Про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами - 15.03.2024 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2021 року у складі судді Бурнусуса О. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу.

2. Позовна заява обґрунтована тим, що 14 липня 2014 року між нимта ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 2422, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080700:02:001:0069, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 2426.

3. Позивач вказував, що з моменту укладення договору відбулося суттєве збільшення курсу долара з 12 грн за 1 долар США до 26,7 грн за 1 долар США, що є істотною зміною обставини, які він не міг передбачити при укладенні договорів купівлі-продажу.

4. Також зазначав, що відповідач не виконав зобов`язання за вказаним договором, оскільки на виконання умов договорів було передано 10 000,00 доларів США та 228 000,00 грн, замість 50 000,00 доларів США, які він мав намір отримати. Посилався також на те, що відповідач в порушення пункту 3.6 договору купівлі-продажу житлового будинку провів роботи з реконструкції та перепланування житлового будинку.

5. Враховуючи наведене просив суд розірвати договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 2422, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 5122080700:02:001:0069, укладений 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 2426.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивачем не доведено наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, та наявності умов, визначених статтею 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору. При цьому суди зазначили, що позивач відмовляється від виконання укладених договорів купівлі-продажу, що є недопустимим відповідно до статті 525 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

8. У травні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги.

11. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо статті 652 ЦК України (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

12. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не в повному обсязі було досліджено усі умови та наслідки, які виникли на момент повного розрахунку за договорами купівлі-продажу, які складають істотну зміну обставин для нього та його родини.

13. Вказує, що на момент укладення договорів купівлі-продажу він не міг передбачити, що ціни на житло зростуть разом із зростанням курсу долару США.

14. Виконання договору порушує співвідношення його майнових інтересів та позбавляє його того, на що він розраховував від укладених правочинів.

15. Суди належним чином не дослідили в повному обсязі предмет договорів купівлі-продажу, а саме те, що майно є спільною сумісною власністю подружжя, отже його дружина є заінтересованою особою, проте не була залучена до участі у справі.

16. Також зазначає, що судами не було враховано порушення відповідачем пункту 3.6 договору купівлі-продажу житлового будинку.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17. 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 2422, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: 5122080700:02:001:0069, укладений 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрований в реєстрі під № 2426.

18. Згідно пункту 2.1 договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами за домовленістю сторін продаж будинку вчиняється за 370 252,00 (триста сімдесят тисяч двісті п`ятдесят дві) гривень, яку покупець зобов`язується сплатити продавцю повністю до 14 червня 2016 року.

19. Відповідно до пункту 2.2. договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами зазначена ціна відповідає домовленості продавця та покупця, є остаточною і змінам не підлягає.

20. Згідно пункту 2.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки за домовленістю сторін продаж вчиняється за 229 748,00 (двісті двадцять дев`ять тисяч сімсот сорок вісім) гривень, яку покупець зобов`язується сплатити продавцю повністю до 14 червня 2016 року. Зазначена ціна, за твердженням сторін, відповідає їх волевиявленню, їх дійсним намірам, домовленості продавця та покупця, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає.

Позиція Верховного Суду

21. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

22. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

23. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

24. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

25. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

26. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

27. Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

28. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

29. У відповідності до вимог частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

30. Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

31. Згідно частини другої статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

32. Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

33. Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

34. Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

35. Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 385/227/15-ц.

36. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

37. Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

38. Частиною першою статті 613 ЦК України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

39. З матеріалів справи вбачається, що сторони, укладаючи 14 липня 2014 року договори купівлі-продажу, добровільно визначили умови договору, а саме: за домовленістю сторін продаж будинку вчиняється за 370 252 грн, а земельної ділянки - 229 748 грн, які покупець зобов`язується сплатити продавцю до 14 червня 2016 року; зазначена ціна за твердженням сторін відповідає їх волевиявленню, їх дійсним намірам, є остаточною та змінам після укладення цього договору не підлягає.

40. У пункті 2.1 договорів купівлі-продажу сторони погодили порядок проведення розрахунків:

- грошові кошти за будинок у сумі 88 000 грн та земельну ділянку у розмірі 44 000 грн сплачено покупцем до підписання договорів.

- грошові кошти в сумі 150 000 грн за будинок та 78 000 грн за земельну ділянку відповідач зобов`язаний був сплатити до 14 червня 2015 року.

- грошові коши у сумі 132 000 грн за будинок та 107 748 грн за земельну ділянку відповідач зобов`язаний сплатити до 14 червня 2016 року.

41. Згідно розписки від 14 червня 2015 року позивач отримав від відповідача черговий платіж на виконання умов пункту 2.1. договорів купівлі-продажу за продаж будинку в розмірі 150 000 грн та земельної ділянки в розмірі 78 000 грн, а всього на загальну суму 228 000 грн (а. с. 37, т. 1).

42. Отже, вбачається, що під час підписання оспорюваних договорів сторонами було визначено його умови та відбувалось їх виконання в тих межах, які були визначені договорами.

43. Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1, серед іншого, вказував, що суттєве збільшення курсу долара свідчить про істотну зміну обставин, які він не міг передбачити під час укладення правочинів.

44. Відповідно до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496 (z1094-03) , офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щодня. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату. Таким чином, питання незмінності курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплено.

45. Отже, в момент укладення договору позивач не мав будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого курсу гривні до долару США не настане.

46. Таким чином, сам по собі факт зміни встановленого курсу гривні до долару США, з урахуванням строку розрахунків та визначеної ціни в договорі у гривнях без зазначення доларового еквіваленту, не може бути підставою для висновків про істотність зміни обставин у правовідносинах між сторонами, оскільки сторони визначили, що виконання зобов`язань здійснюється у гривні та у розмірі, який є остаточним і змінам після укладення договорів не підлягає, та відповідно не призвів до зміни обсягу прав і обов`язків сторін за спірними договорами.

47. Крім того, сторонами у договорі купівлі-продажу ціна передбачалась у гривнях, договір не містить умов щодо визначення доларового еквіваленту до ціни майна у зв`язку з валютними коливаннями.

48. Доказів зміни умов договорів сторонами відповідно до статті 654 ЦК України позивачем в порушення частини першої статті 81 ЦПК України не надано.

49. При цьому колегією суддів враховано, що позивач в судовому засіданні підтвердив, що відмовився від отримання залишку коштів у розмірі та строки, визначені пунктами 2.1 договорів, оскільки, на його думку, він мав отримати 30 000 доларів США, а запропонована відповідачем сума була еквівалентна 10 000 доларів США.

50. Також під час розгляду справи позивачем не було доведено порушення відповідачем пункту 3.6 договору купівлі-продажу будинку, оскільки відповідно до висновку експерта за результатами судової будівельно-технічної експертизи від 28 листопада 2019 року в спірному будинку не здійснювалась перебудова та реконструкція.

51. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено наявність істотної зміни обставини, яким сторони керувались при укладенні договору, та наявності умов, визначених статтею 652 ЦК України, необхідних для розірвання договору.

52. Посилання заявника на неврахування розписки від 17 червня 2014 року, у якій між його дружиною ОСОБА_3 та ОСОБА_2 досягнуто домовленості, що реальна вартість будинку та земельної ділянки становить 50 000 доларів США, відхиляються колегією суддів, оскільки сторони, укладаючи 14 липня 2014 року договори купівлі-продажу вказаного майна, на власний розсуд визначили його умови й, відповідно, на підстави вказаних умов відповідач мав провести розрахунок.

53. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.