463/6835/22 Про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу і наказу про призначення на посаду, зобов`язання вчинити певні дії - 06.03.2024 Прийняття

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (далі - ЛНМУ ім. Д. Галицького), ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3, конкурсної комісії ЛНМУ ім. Д. Галицького по відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, третя особа - завідувач кафедрою оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу і наказу про призначення на посаду, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що 06 березня 2020 року в газеті "Високий замок" було розміщено оголошення про конкурс на зайняття посади завідувача кафедрою оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького, в якому були визначені вимоги до претендентів: доктор або кандидат медичних наук, професор або доцент, стаж науково-педагогічної роботи не менше 10 років. Відповідно до умов конкурсу позивач подав заяву про участь у конкурсі та документи, передбачені цими умовами. Наказом ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3 від 18 вересня 2020 року № 2646-з проведення зазначеного конкурсу було скасовано.

10 грудня 2020 року в газеті "Alma Mater" було розміщено ще одне оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача кафедрою оториноларингології (вимоги до претендентів: кандидат медичних наук, доцент, стаж науково-педагогічної роботи не менше 10 років). 30 грудня 2020 року позивач подав заяву про участь у новопризначеному конкурсі та надав перелік необхідних документів. Проте наказом ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького № 5к від 13 січня 2021 року позивачу відмовлено в участі у конкурсному відборі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам оголошеного конкурсу.

Згідно з витягом з протоколу засідання Вченої ради ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року №1-ВР за результатами таємного голосування на посаду завідувача кафедри оториноларингології обрано кандидата медичних наук ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з наказу ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 35к/тр в. о. завідувача кафедрою оториноларингології ОСОБА_2 у зв`язку з обранням за конкурсом призначено на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контракту терміном на 5 років з 17 лютого 2021 року по 17 лютого 2026 року за погодженням сторін.

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 липня 2022 року визнано протиправними дії ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3, що виявилися у відмові допуску ОСОБА_1 до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедрою оториноларингології, оголошеного 10 грудня 2020 року, та у скасуванні наказу від 18 вересня 2020 року № 2646-з конкурсу від 06 березня 2020 року на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології. Дії конкурсної комісії та її висновок про невідповідність поданих на конкурс документів ОСОБА_1 вимогам оголошеного конкурсу визнано протиправними.

Позивач вважав, що протиправне скасування наказом ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3 від 18 вересня 2020 року № 2646-з конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології від 06 березня 2020 року та протиправна відмова у допуску його до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедрою оториноларингології, оголошеного 10 грудня 2020 року, призвели до порушення його трудових прав та поставили з надуманих причин під сумнів рівень його професійної та наукової компетентності.

Зазначені дії відповідачів, на переконання позивача, також свідчать про незаконність результатів проведеного конкурсу, а відтак і наказу про призначення на посаду завідувача кафедри оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_2

ОСОБА_1 просив:

визнати протиправними та скасувати результати конкурсу на зайняття посади завідувача кафедрою оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького, оформлені протоколом засідання Вченої ради ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 1-ВР, відповідно до якого за результатами таємного голосування на посаду завідувача кафедри оториноларингології обрано кандидата медичних наук ОСОБА_2 ;

визнати протиправним та скасувати наказ ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 35к/тр в частині призначення в. о. завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_2 на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контракту, укладеного терміном на 5 років з 17 лютого 2021 року до 17 лютого 2026 року за погодженням сторін у зв`язку з обранням за конкурсом;

зобов`язати відповідачів завершити процедуру конкурсу, оголошеного 06 березня 2020 року на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького, протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили шляхом проведення такого конкурсу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано результати конкурсу на зайняття посади завідувача кафедрою оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького, оформлені протоколом засідання Вченої ради ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 1-ВР, відповідно до якого за результатами таємного голосування на посаду завідувача кафедри оториноларингології обрано кандидата медичних наук ОСОБА_2 .

Визнано протиправним та скасований наказ ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 35к/тр в частині призначення в. о. завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_2 на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контракту, терміном на 5 років, з 17 лютого 2021 року до 17 лютого 2026 року за погодженням сторін у зв`язку з обранням за конкурсом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнено в рівних частках з ЛНМУ ім. Д. Галицького, ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3, конкурсної комісії ЛНМУ ім. Д. Галицькогопо відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників на користь ОСОБА_1 судовий збір на загальну суму 1 984,80 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що допущення відповідачами порушення на стадії вирішення питання про допуск позивача до участі в конкурсі, які встановлені постановою Львівського апеляційного суду від 07 липня 2022 року у справі № 463/5794/21, призвели до порушень наступних етапів проведеного конкурсу, що є підставою для визнання протиправними та скасування результатів конкурсу, проведеного з порушенням процедури, на зайняття посади завідувача кафедрою оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького, які оформлені протоколом засідання Вченої ради ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 1-ВР, відповідно до якого за результатами таємного голосування на посаду завідувача кафедри оториноларингології обрано кандидата медичних наук ОСОБА_2 .

При цьому суд першої інстанції вважав, що наказ ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 35к/тр в частині призначення в. о. завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_2 на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контракту, укладеного терміном на 5 років, з 17 лютого 2021 року до 17 лютого 2026 року за погодженням сторін у зв`язку з обранням за конкурсом, також підлягає скасуванню, оскільки без його скасування визнання протиправними та скасування самих лише результатів конкурсу не є достатнім для захисту порушених прав позивача. Це узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/611/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 9901/283/19, згідно з яким право на оскарження акту індивідуальної дії надано особі, щодо якої його прийнято або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу ЛНМУ ім. Д. Галицькогозалишено без задоволення, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, вважав їх обґрунтованими.

Крім того, апеляційний суд вказав, що позивач не пропустив строків позовної давності, визначених у статті 233 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом у цій справі, який, на переконання ЛНМУ ім. Д. Галицького, сплив 18 травня 2021 року, оскільки про завершення конкурсу та призначення переможця на посаду завідувача кафедрою оториноларингології позивачу було відомо з часу проведення такого конкурсу, тобто з 17 лютого 2021 року, суд вважав необґрунтованими з таких підстав.

З посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 677/1060/21, від 14 грудня 2022 року у справі № 521/574/22, від 14 грудня 2022 року у справі № 489/5441/21, від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 21 грудня 2022 року у справі № 947/8885/21, апеляційний суд вказав, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) , який набрав чинності 02 квітня 2020 року, КЗпП України (322-08) доповнено главою ХІХ "Прикінцеві положення", у якій зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Водночас продовження такого строку врегульовано пунктом 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України (322-08) , а тому особа не повинна обґрунтовувати поважність причин пропуску строку для вирішення трудового спору, оскільки такий строк продовжується на строк дії карантину в силу закону.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У листопаді 2023 року ЛНМУ ім. Д. Галицького подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди проігнорували докази і пояснення, які прямо вказують на безпідставний пропуск позивачем строку для звернення до суду із цим позовом, не взяли до уваги висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22;

позивач мав доступ до відкритих і загальнодоступних офіційних джерел інформації, тому при зверненні до суду з позовом у справі № 463/5794/21 він мав можливість одночасно заявити позовні вимоги і щодо скасування результатів конкурсу. Ця можливість пояснюється і тим, що позивач повинен був проявляти зацікавленість в отриманні бажаної роботи та у відслідковуванні перебігу процедури конкурсу, її результатів, з метою все ж бути допущеним до конкурсного відбору і зайняти бажану посаду;

між датою офіційного оприлюднення результатів конкурсу і зверненням позивача до суду з позовною заявою, під час дії карантинних обмежень ОСОБА_1 також подавав до суду позов у іншій справі, брав участь у судових засіданнях, що підтверджує відсутність у позивача жодних перешкод для цього. Проте суди не з`ясували чому позивач мав можливість звернутися до суду з одним позовом, вживав заходи для прийняття судом такого позову до розгляду, у той же час не цікавився перебігом конкурсу у загальнодоступні способи та не подав позовну заяву в цій справі у встановлений законом процесуальний строк. Поведінка ОСОБА_1 та його представника, а також пояснення, надані у засіданні апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, свідчать про їх недобросовісність;

імперативна норма щодо автоматичного продовження строку на звернення до суду у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)припинила свою дію з 07 серпня 2020 року. Крім того, у цій справі позивач ні під час звернення до суду, ні під час розгляду апеляційним судом не порушував питання поновлення строку для звернення до суду;

постановою Львівського апеляційного суду від 07 липня 2022 року у справі № 463/6835/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано протиправними дії ректора ЛНМУ ім. Д. ГалицькогоОСОБА_3, що виявилися у відмові допуску ОСОБА_1 до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології, оголошеного 10 грудня 2020 року та у скасуванні наказом від 18 вересня 2020 року №2646-з конкурсу від 06 березня 2020 року на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології. Визнано протиправними дії конкурсної комісії та її висновок про невідповідність поданих на конкурс документів ОСОБА_1 вимогам оголошеного конкурсу, в іншій частині вимог - відмовлено. Водночас у мотивувальній частині цієї постанови апеляційний суд зазначив, що сам конкурс та його результати, за якими завідувачем кафедри оториноларингології ЛНМУ імені Д. Галицького обрано іншу особу, позивач не оскаржує, тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволеними. Таким чином, не досягнувши бажаного у справі № 463/6835/22, але отримавши відповідне роз`яснення суду щодо необхідності оскарження результатів конкурсу для досягнення поставленої мети, 21 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у цій справі про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу та наказу про призначення на посаду, зобов`язання вчинити певні дії. Отже, дата прийняття постанови апеляційним судом у справі № 463/6835/22 не може вважатися початком перебігу строку на звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу та наказу про призначення на посаду, зобов`язання вчинити певні дії, оскільки обрання особою в іншій справі неналежного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах не є поважною причиною пропуску такого строку;

суди зробили помилковий висновок про те, що "невідповідність учасника конкурсу кваліфікаційним вимогам, зокрема, вимогам для заняття посади завідувача кафедри оториноларингології, є підставою не лише для оскарження рішення про допущення учасників до участі у конкурсі, а і рішення про результати проведеного конкурсу" з посиланням на постанову Верховного Суду від 27 січня 2021 року в справі № 686/21123/19, оскільки у вказаній справі позивач пред`явив вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про результати конкурсу на заміщення вакантної посади. Крім того, такий висновок суду касаційної інстанції у справі № 686/21123/19 зроблений на підставі пункту 19 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 (777-2008-п) , який не підлягає застосуванню до правовідносин, які розглядаються у справі за позовом ОСОБА_1 Суди фактично не досліджували обставин справи, а задовольнили позовні вимоги про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу лише з тих міркувань, що позивача не було допущено до участі у конкурсі.

Аналіз доводів касаційної скарги свідчить, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1, в іншій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція інших учасників справи

У січні 2024 року ОСОБА_1 подав відзив, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що: Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (540-20) , який набрав чинності 02 квітня 2020 року, КЗпП України (322-08) доповнено главою XIX "Прикінцеві положення", у якій зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. При цьому продовження такого строку врегульовано пунктом 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України (322-08) , а тому особа не повинна обґрунтовувати поважність причин пропуску строку для вирішення трудового спору, оскільки такий строк продовжується на строк дії карантину в силу закону. Тому посилання особи, яка подала касаційну скаргу, на норму, що міститься у прикінцевих положеннях ЦПК України (1618-15) , є безпідставним;

рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року та постанова Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано з суду першої інстанції справу № 463/6835/22. У задоволенні клопотання ЛНМУ ім. Д. Галицькогопро зупинення виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року відмовлено.

У грудні 2023 року матеріали цивільної справи № 463/6835/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ЛНМУ ім. Д. Галицького, справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, від 13 серпня 2019 року у справі № 910/11614/18 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 06 березня 2020 року в газеті "Високий замок" опубліковано оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників ЛНМУ ім. Д. Галицького, зокрема на посаду завідувача кафедри оториноларингології, з вимогами до претендентів: доктор або кандидат медичних наук, професор або доцент, стаж науково-педагогічної роботи не менше 10 років.

19 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3 із заявою про допуск його до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології.

Наказом ректора ЛНМУ ім. Д. ГалицькогоОСОБА_3 від 18 вересня 2020 року № 2646-3 проведення оголошеного конкурсу та процедури обрання і заміщення посади завідувача кафедри оториноларингології скасовано з підстав несвоєчасного подання документів претендентами на заміщення цієї вакантної посади та у зв`язку з оголошеним карантином для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до наказу ректора ЛНМУ ім. Д. Галицькоговід 03 грудня 2020 року № 263к/тр в газеті "Alma Mater" 10 грудня 2020 року опубліковано оголошення про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, зокрема, на посаду завідувача кафедри оториноларингології. Вимоги до претендентів: кандидат медичних наук, доцент, стаж науково-педагогічної роботи не менше 10 років.

28 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав заяву на ім`я ректора ЛНМУ ім. Д. ГалицькогоОСОБА_3, в якій просив допустити його до участі у конкурсі (повторно) на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології, оголошеного в газеті "Високий замок" від 06 березня 2020 року та в газеті "Альма матер" від 10 грудня 2020 року.

Згідно з протоколом засідання конкурсної комісії ЛНМУ ім. Д. Галицького від 13 січня 2021 року № 41 щодо проведення конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, конкурсна комісія, розглянувши документи претендента на посаду завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_1, встановила невідповідність поданих документів вимогам оголошеного конкурсу.

Наказом ректора ЛНМУ ім. Д. Галицькоговід 13 січня 2021 року № 5к/тр ОСОБА_1, доктору медичних наук, професору відмовлено в участі у конкурсному відборі на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології у зв`язку з невідповідністю поданих документів до вимог оголошеного конкурсу.

Відповідно до витягу з наказу ЛНМУ ім. Д. Галицькоговід 17 лютого 2021 року № 35к/тр у зв`язку з обранням за конкурсом призначено в. о. завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_2 на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контракту терміном на 5 років, з 17 лютого 2021 року до 17 лютого 2026 року, за погодженням сторін.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2021 року у справі № 463/5794/21 відмовлено у задоволенні вимог за позовом ОСОБА_1 до ЛНМУ ім. Д. Галицького, ректора ЛНМУ ім. Д. ГалицькогоОСОБА_3, конкурсної комісії ЛНМУ ім. Д. Галицького по відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників про визнання дій протиправними, скасування наказів, зобов`язання допустити до участі в конкурсному відборі, зобов`язання видати наказ.

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 липня 2022 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3, що виявилися у відмові допуску ОСОБА_1 до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади завідувача кафедрою оториноларингології, оголошеного 10 грудня 2020 року, та у скасуванні наказом від 18 вересня 2020 року № 2646-з конкурсу на заміщення вакантної посади завідувача кафедри оториноларингології від 06 березня 2020 року. Дії конкурсної комісії та її висновок про невідповідність поданих на конкурс документів ОСОБА_1 вимогам оголошеного конкурсу визнано протиправними.

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування результатів конкурсу та визнання протиправним та скасування наказу, заявлених до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).

У частині третій статті 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про вищу освіту" кафедра - це базовий структурний підрозділ закладу вищої освіти державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадять освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю( спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше п`яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання.

У частинах шостій, сьомій статті 35 Закону України "Про вищу освіту" передбачено, що керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два строки. Керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Керівник кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою закладу вищої освіти строком на п`ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри. Керівник закладу вищої освіти укладає з керівником кафедри контракт.

Аналогічні положення викладено у абзаці 5 пункту 14 статуту ЛНМУ ім. Д. Галицького.

Згідно з частиною одинадцятою статті 55 Закону України "Про вищу освіту" під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою закладу вищої освіти.

Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, прийняття на роботу, укладання трудових відносин і звільнення з посад науково-педагогічних та наукових працівників ЛНМУ ім. Д. Галицького, затверджено Вченою радою ЛНМУ ім. Д. Галицького 28 грудня 2015 року із змінами та доповненнями від 28 березня 2018 року, 27 березня, 30 жовтня 2019 року та 18 травня 2022 року.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22) зазначено, що "якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див. постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)). Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові".

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

суди зробили висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу на зайняття посади завідувача кафедрою оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького та визнання протиправним і скасування наказу ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 35к/тр в частині призначення в. о. завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_2 на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контракту. При цьому суди вказали, що без скасування зазначеного наказу визнання протиправними та скасування самих лише результатів конкурсу не є достатнім для захисту порушених прав позивача;

проте суди не звернули уваги, що пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові

ОСОБА_2 як така, що визнана переможцем конкурсу та оскарженим наказом призначена на посаду завідувача оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького не залучена до участі у справі як відповідач, клопотань про залучення її співвідповідачем ОСОБА_1 не подавав.

За таких обставин судам належало відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу на зайняття посади завідувача кафедрою оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького та визнання протиправним і скасування наказу ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 35к/тр в частині призначення в. о. завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_2 на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контрактуз підстав їх пред`явлення до неналежного складу відповідачів.

Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу на зайняття посади завідувача кафедрою оториноларингології ЛНМУ ім. Д. Галицького та визнання протиправним та скасування наказу ЛНМУ ім. Д. Галицького від 17 лютого 2021 року № 35к/тр в частині призначення в. о. завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_2 на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контракту належить відмовити з підстав їх пред`явлення до неналежного складу відповідачів, то інші підстави касаційного оскарження, зокрема щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом у цій справі, касаційний суд не аналізує.

Щодо позовних вимог, які пред`явлені до ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3 та конкурсної комісії ЛНМУ ім. Д. Галицького по відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Як зазначалось сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2.3 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, прийняття на роботу, укладання трудових відносин і звільнення з посад науково-педагогічних та наукових працівників ЛНМУ ім. Д. Галицького, затвердженого Вченою радою ЛНМУ ім. Д. Галицького 28 грудня 2015 року (зі змінами та доповненнями) конкурсна комісія створюється наказом ректора Університету у складі голови (перший проректор Університету), секретаря і членів комісії, а саме деканів факультетів, представника первинної профспілкової організації, відділу кадрів, юрисконсульта та інших осіб у разі необхідності.

Згідно з пунктом 2.4 вказаного Порядку до основних функцій конкурсної комісії належать: перевірка відповідності поданих претендентами документів вимогам, встановленим до науково-педагогічних працівників Законами України "Про освіту" (2145-19) , "Про вищу освіту" (1556-18) та умов конкурсу; розгляд висновків кафедр, Вченої ради та органу громадського самоврядування факультету про професійні та особистісні якості претендентів на вакантні посади разом з окремими висновками учасників засідання, які викладені в письмовій формі; за результатами попереднього обговорення і відповідних висновків надає Вченій раді університету та Вченій раді факультету пропозиції стосовно обрання претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19 (провадження

№ 61-16459сво20) зазначено, що:

"юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України). Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України). Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 ЦК України). Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 ЦК України). У ЦК України (435-15) не встановлюється спеціальних вимог щодо довіреності керівника відокремленого підрозділу. Підставою видачі такої довіреності буде виступати акт органу юридичної особи про призначення фізичної особи керівником філії або представництва. Довіреність керівника відокремленого підрозділу має комплексний характер. У частині першій статті 237 ЦК України прямо передбачено, що представник має право або зобов`язаний вчиняти тільки правочини (хоча, наприклад, допускаються винятки відносно, отримання заробітної плати, представництва акціонерів). Всі інші дії не охоплюються цивільним законодавством і регулюються іншими нормами, або взагалі позбавлені такого. До них відносяться й дії щодо процесуального представництва. Від імені юридичних осіб має право виступати керівник відокремленого підрозділу, а не сам підрозділ, адже поміж керівником і юридичною особою існують відносини представництва і його повноваження підтверджуються довіреністю юридичної особи. Процесуальні повноваження керівника відокремленого підрозділу мають бути вказані у довіреності юридичної особи. З урахуванням цивільно-правового положення філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц). Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору".

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абзац 1 частини першої статті 92 ЦК України).

Дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов`язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною. Тобто виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 16 лютого 2022 року в справі № 554/7761/20 (провадження № 61-16724св21), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати від 29 березня 2023 року в справі № 592/5841/22 (провадження № 61-2616св23).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 661/2744/19 (провадження № 61-77св21) вказано, що: "директор ЗОШ № 10 Новокаховської МР ОСОБА_17 і виконуюча обов`язки директора ЗОШ № 10 Новокаховської МР - заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_18 не можуть бути відповідачами у цій справі, як фізичні особи, наділені процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовими особами ЗОШ № 10 Новокаховської МР, тобто юридичної особи, від імені якої вони діяли у відносинах з позивачем. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу, на вказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про можливість розгляду позовних вимог МО ВППОН м. Нова Каховка в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до директора ЗОШ № 10 Новокаховської МР ОСОБА_17, виконуючої обов`язки директора ЗОШ № 10 Новокаховської МР - заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_18 про перешкоджання законній діяльності профспілки. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц). Відповідно до змісту частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. З урахування викладеного, рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 серпня 2020 року та постанова Херсонського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року в частині розгляду позовних вимог МО ВППОН м. Нова Каховка в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5 до директора ЗОШ № 10 Новокаховської МР ОСОБА_17, виконуючої обов`язки директора ЗОШ № 10 Новокаховської МР - заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_18 підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України"

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 592/6904/21 (провадження № 61-16798св21) зазначено, що: "у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_6 зазначив відповідачем директора КУ Сумської спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів № 10 ОСОБА_19 та пред`явив вимоги про поновлення його на роботі. Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що вони спрямовані до директора ОСОБА_7 як до посадової особи КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10, та стосуються її професійної діяльності. Жодних позовних вимог до ОСОБА_7 як фізичної особи, позовна заява ОСОБА_6 не містить. При цьому трудовий спір у ОСОБА_6 виник із саме роботодавцем - КУ Сумською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 10. Таким чином, оскільки КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 10 є юридичною особою - самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, а позовні вимоги у цій справі пред`явлені до її посадових осіб, то саме вона має відповідати за цим позовом. Директор КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 ОСОБА_19 не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою КУ Сумської спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів № 10, тобто юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах

з позивачем. Суди попередніх інстанцій, розглянувши справу, на вказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про можливість вирішення позовних вимог ОСОБА_6 до директора КУ Сумської спеціалізованої школи

І-ІІІ ступенів № 10 ОСОБА_19 про поновлення його на роботі. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц). З урахування викладеного, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України".

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу (частина перша статті 414 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3 та конкурсної комісії ЛНМУ ім. Д. Галицького по відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу і наказу про призначення на посаду, зобов`язання вчинити певні дії;

суди не врахували, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава;

конкурсна комісія ЛНМУ ім. Д. Галицького по відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників не є юридичною особою, не наділена цивільною процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає конкурсна комісія, яка не є юридичною особою, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору;

ректор ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3 також не може бути відповідачем у справі як фізична особа, оскільки є посадовою особою юридичної особи, від імені якої він діяв у відносинах з позивачем.

За таких обставин судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3 та конкурсної комісії ЛНМУ ім. Д. Галицького по відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників належить скасувати, а провадження у справі у цій частині закрити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення в частині, що оскаржується, частково ухвалені із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; судові рішення у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ЛНМУ ім. Д. Галицького про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу, визнання протиправними та скасування наказу щодо призначення на посаду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог; рішення судів у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ректора ЛНМУ ім. Д. Галицького ОСОБА_3 та конкурсної комісії ЛНМУ ім. Д. Галицького по відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників скасувати та провадження у справі у цій частині закрити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

При зверненні до суду з трьома позовними вимогами немайнового характеру позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 2 977,20 грн. Під час подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині двох задоволених позовних вимог ЛНМУ ім. Д. Галицького сплатив 2 977,50 грн (сума судового збору, яка підлягала сплаті 2 977,20 грн (992,40 грн * 2 * 150 %)), а за подання касаційної скарги - 3 970,00 грн (сума судового збору, яка підлягала сплаті 3 969,60 грн (992,40 грн * 2 * 200 %)).

З огляду на результати касаційного перегляду справи з ОСОБА_1 на користь ЛНМУ ім. Д. Галицького належить стягнути судові витрати в сумі 6 946,80 грн (2 977,20 грн + 3 969,60 грн).

Керуючись статтями 255, 400, 409, 412, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про визнання протиправними та скасування результатів конкурсу, визнання протиправними та скасування наказу про призначення на посаду скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про:

визнання протиправними та скасування результатів конкурсу на зайняття посади завідувача кафедрою оториноларингології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, оформлених протоколом засідання Вченої ради Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від 17 лютого 2021 року № 1-ВР, відповідно до якого за результатами таємного голосування на посаду завідувача кафедри оториноларингології обрано кандидата медичних наук ОСОБА_2 ;

визнання протиправним та скасування наказу Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від 17 лютого 2021 року № 35к/тр в частині призначення в. о. завідувача кафедри оториноларингології ОСОБА_2 на посаду завідувача цієї ж кафедри на умовах контракту, укладеного терміном на 5 років з 17 лютого 2021 року до 17 лютого 2026 року за погодженням сторін у зв`язку з обранням за конкурсом відмовити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 лютого 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Зіменковського Бориса Семеновича та конкурсної комісії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького по відбору претендентів на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників скасувати та провадження у справі у цій частині закрити.