2-3185/2010 Про визначення частки боржника у спільному майні - 06.03.2024 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року в складі судді Продана Б. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

Історія справи

Короткий зміст подання

У листопаді 2018 року головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Лещенко М. В. (далі - державний виконавець) звернувся до суду з поданням про визначення частки боржника у спільному майні.

Подання мотивоване тим, щона виконанні Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - Другий ВДВС м. Хмельницький) знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_8 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2018 року № 2-3185/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") заборгованості в сумі 41 592,33 дол. США та 26 985,62 грн.

19 вересня 2018 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. З метою забезпечення реального виконання рішення суду постановою державного виконавця накладено арешт на все нерухоме та рухоме майно боржника. Для виконання виконавчих листів було вчинено певні виконавчі дії, але заборгованість не сплачена, інше майно, на яке можливо звернути стягнення, у боржника відсутнє, на виклики державного виконавця боржник не з`являється.

Згідно з листом Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 16 жовтня 2018 року № 2580/15.19.4-36 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 28 серпня 2004 року.

Відповідно до пошуку транспортних засобів у інформаційній системі Міністерства внутрішніх справ України від 30 жовтня 2018 року за ОСОБА_2 зареєстровані транспортні засоби Nissan HC 23, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, набутий 03 листопада 2006 року; НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, набутий 03 березня 2005 року; Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7, набутий 18 липня 2018 року.

Згідно з інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1, яка набута 09 січня 2018 року, та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 6825082400:02:006:0230, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що знаходиться на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, яка набута 04 квітня 2017 року.

Зазначене рухоме та нерухоме майно набуте ОСОБА_2 під час шлюбу з ОСОБА_1 .

У статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Державний виконавець наголошував, що визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні подружжя необхідне для звернення на нього стягнення і забезпечення виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2010 року у справі № 2-3185/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" боргу в сумі 41 592,33 дол. США та 26 985,62 грн.

Державний виконавецьпросив визначити частку боржника ОСОБА_1 у спільному майні, а саме в: автомобілях Nissan HC 23, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 ; НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5 ; Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7 ; квартирі АДРЕСА_2 ; земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 6825082400:02:006:0230, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що знаходиться на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, які зареєстровані за ОСОБА_2 під час шлюбу з ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року подання державного виконавця задоволено.

Визначено частки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у спільному майні, а саме в: автомобілях Nissan HC 23, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 ; НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5 ; Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7 ; квартирі АДРЕСА_2 ; земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 6825082400:02:006:0230, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області рівними.

Суд першої інстанції виходив з того, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (стаття 443 ЦПК України).

Відповідно до статей 10, 48 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання, зокрема, є звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або боржник володіє ними спільно з іншими особами. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Ураховуючи відсутність іншого майна, зареєстрованого за боржником ОСОБА_1, що унеможливлює виконання судового рішення про стягнення боргу, стягнення повинно бути звернено на майно боржника, яке перебуває у спільній частковій власності. За таких обставин подання державного виконавця підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року скасовано та постановлено нове судове рішення.

Подання державного виконавця задоволено частково.

Визначено, що:

частка ОСОБА_1 у автомобілі Nissan HC 23, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, як спільне майно подружжя, що зареєстрований 03 листопада 2006 року за ОСОБА_2, становить 1/2;

частка ОСОБА_1 у автомобілі ВА3 210990, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, як спільне майно подружжя, що зареєстрований 03 травня 2005 року за ОСОБА_2, становить 1/2;

частка ОСОБА_1 у автомобілі Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7, як спільне майно подружжя, що зареєстроване 18 липня 2018 року за ОСОБА_2, становить 1/2;

частка ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2, загальна площа 79,8 кв. м, житлова площа 20 кв. м, як спільне майно подружжя, право власності на яку зареєстровано 04 січня 2018 року за ОСОБА_2, становить 1/2.

Подання державного виконавця в частині визначення частки боржника ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 6825082400:02:006:0230, цільове призначення - для індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано 03 квітня 2017 року за ОСОБА_2, залишено без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що:

у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_2 про час і місце судового засідання у справі за поданням державного виконавця, яке було призначене на 23 травня 2023 року. Тому суд першої інстанції, розглянувши 23 травня 2023 року цю справу, порушив права ОСОБА_2 як заінтересованої особи, не створив рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду і для реалізації та захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя. Таке порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, адже ОСОБА_2 обґрунтовував апеляційну скаргу тим, що його не повідомлено про дату, час і місце розгляду подання державного виконавця;

в апеляційній скарзі ОСОБА_2 заперечував щодо визначення частки у праві боржника ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6825082400:02:006:0230, яка набута ним 04 квітня 2017 року в порядку приватизації. З посиланням на статтю 57 СК України зазначав, що це майно є його особистою приватною власністю. Тому апеляційний суд вважав, що подання державного виконавця в частині визначення частки у праві боржника ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6825082400:02:006:0230, слід залишити без розгляду з підстав наявності спору про право;

проте суд апеляційної інстанції вважав недоведеними посилання на наявність спору про право щодо іншого спільного майна, яке є предметом подання державного виконавця (перебування на розгляді Уманського міськрайонного суду Черкаської області справи № 705/5085/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя). Згідно з відомостями Єдиного реєстру судових рішень ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2023 року у справі № 705/5085/23 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя повернено позивачу;

апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року була направлена до Хмельницького апеляційного суду саме 27 вересня 2023 року. Враховуючи подання ОСОБА_2 одночасно і до Уманського районного суду Черкаської області позовної заяви до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя і до Хмельницького апеляційного суду апеляційної скарги на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року, якою визначено частку боржника ОСОБА_1, а також подання ОСОБА_2 в січні 2019 року, тобто більше ніж через два місяці з дати направлення державним виконавцем до суду подання про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні, у межах розгляду справи № 686/1569/19 за його позовом до ОСОБА_1, третя особа ПАТ АБ "Укргазбанк", про визнання майна особистою приватною власністю, провадження у якій відкрито ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2019 року, заяви про відмову від позову та закриття 13 грудня 2022 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області провадження у зазначеній справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України, апеляційний суд вважав, що ОСОБА_2 зловживає своїми процесуальними правами, "вживає право на зло" та намагається штучно створити видимість наявності спору щодо майна, яке є предметом подання державного виконавця, а саме: автомобілів Nissan HC 23, державний номерний знак НОМЕР_1, НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_6, та квартири АДРЕСА_2 .

указанідії ОСОБА_2 апеляційний суд розцінив як сприяння боржнику ОСОБА_1 на уникнення від виконання судового рішення, що є неприпустимим, оскільки в такому випадку цивільно-правовий інструментарій використовується заінтересованою особою ОСОБА_2 для унеможливлення визначення частки боржника і, як наслідок, для унеможливлення виконання судового рішення. Водночас боржник ОСОБА_1 не оскаржувала ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року, якою визначено її частку у спільному майні. Тому подання державного виконавця про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні, а саме: автомобілів та квартири підлягає вирішенню у порядку розділу VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" ЦПК України (1618-15) ;

доводи ОСОБА_2 про те, що визначення частки є ідентичним виділу частки необґрунтовані, оскільки це різні правовідносини, вони регулюються різними нормами законодавства.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У листопаді 2023 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3, у якій просить ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні подання державного виконавця відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди порушили норми матеріального права, а саме положення ЦК України (435-15) і СК України (2947-14) щодо правового режиму спільного майна подружжя;

апеляційний суд зробив помилкові висновки під час розгляду справи, не перевірив відомостей щодо наявності спору про право між заінтересованою особою ОСОБА_2 і боржником ОСОБА_1, що мало наслідком порушення прав та законних інтересів особи, яка подала касаційну скаргу;

необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає. Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. Разом з цим за наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності);

виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. У разі наявності спору виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження. Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. При цьому розгляд подання згідно зі статтею 443 ЦПК України не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за наявності спору про право.

Аналіз доводів касаційної скарги свідчить, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині задоволених вимог подання державного виконавця про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні (автомобілів та квартири), в іншій частині вимог подання державного виконавця про визначення частки боржника у спільному майні (земельної ділянки) судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція інших учасників справи

У січні 2024 року в. о. начальника Другого ВДВС у м. Хмельницькому ОСОБА_4 подав відзив, у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що:

доводи ОСОБА_2 про існування спору не відповідають дійсності, оскільки ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_1 не надали будь-яких доказів про цю обставину. Крім того, таких доказів не надано судам ні під час розгляду справи № 686/1569/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю, ні під час розгляду подання державного виконавця в межах цієї справи. Єдиним доказом, на якому ґрунтувався позов у справі № 686/1569/19, була розписка. Проте зазначений документ за результатами проведення технічної експертизи визнано таким, на який здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів, що призвело до його штучного зістарювання;

дії ОСОБА_2 щодо подання позовів до ОСОБА_1 про визнання за ним права власності створюють видимість існування спору, оскільки будь-які докази, крім розписки, яка піддавалася штучному впливу, до судів не надавалися;

апеляційний суд правильно вважав, що ОСОБА_2 зловживає своїми процесуальними правами, "вживає право на зло" та намагається штучно створити видимість наявності спору щодо майна, яке є предметом подання державного виконавця з метою сприяння боржнику ОСОБА_5 в уникненні виконання судового рішення. Такі дії є неприпустимими, оскільки цивільно-правовий інструментарій не повинен використовуватися заінтересованою особою для унеможливлення визначення частки боржника або для унеможливлення виконання судового рішення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-3185/2010 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 04 грудня 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2010 року звернено стягнення на предмет застави, а саме квартиру АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності (в рівних частках) на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20 грудня 2007 року № М5172007/1О на суму 41 592,33 дол. США та 26 985,62 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 10 476,18 дол. США, строкова заборгованість за кредитом - 24 285,73 дол. США, прострочена заборгованість за процентами - 6 830,42 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 26 985,62 грн. Крім того, стягнено з ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" судові витрати в сумі 1 820,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2010 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 41 592,33 дол. США та 26 985,62 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 10 476,18 дол. США, строкова заборгованість за кредитом - 24 285,73 дол. США, прострочена заборгованість за процентами - 6 830,42 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 26 985,62 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2017 року видано дублікат виконавчих листів у справі № 2-3185/10 за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості. Поновлено ПАТ АБ "Укргазбанк" пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у справі за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості.

19 вересня 2018 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_8 на виконання виконавчого листа № 2-3185/10, що виданий Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 09 січня 2018 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 41 592,23 дол. США та 26 985,62 грн. Крім того, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 вересня 2019 року у справі № 2-3185/2010 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Другого ВДВС м. Хмельницький ОСОБА_8 та зобов`язання вчинити дії встановлено, що 01 листопада 2018 року державний виконавець виніс постанову про накладення арешту на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 на праві спільної власності, а саме: 1/2 частини транспортних засобів Nissan HC 23, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 ; НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5 ; Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7 ; квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 6825082400:02:006:0230, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що знаходиться на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

21 вересня 2018 року державний виконавець склав акт за результатами виходу державного виконавця та представника ПАТ АБ "Укргазбанк" за адресою місця реєстрації боржника ОСОБА_1 та про залишення виклику про явку до Другого ВДВС м. Хмельницький на 24 вересня 2018 року о 10 год 00 хв.

Боржник ОСОБА_1 у зазначену дату та час до Другого ВДВС м. Хмельницький не з`явилася. Відомостей про наявність у неї нерухомого майна, доходів (заробітної плати, пенсії, тощо), рахунків у банківських установах та транспортних засобів немає.

Згідно з відповіддю Хмельницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 16 жовтня 2018 року № 2580/15.19.4-36 ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 із 28 серпня 2004 року.

Відповідно до пошуку транспортних засобів у інформаційній системі Міністерства внутрішніх справ України від 30 жовтня 2018 року за ОСОБА_2 зареєстровано транспортні засоби Nissan HC 23, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, набутий 03 листопада 2006 року, НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, набутий 03 березня 2005 року, Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7, набутий 18 липня 2018 року.

Згідно з інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_2, загальною площею 79,8 кв. м, яка набута 09 січня 2018 року, та земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер 6825082400:02:006:0230, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що знаходиться на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, яка набута 04 квітня 2017 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2022 року провадження у справі № 686/1569/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ПАТ АБ "Укргазбанк", про визнання права особистої власності на майно закрито.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської областівід 27 вересня 2023 року в справі № 705/5085/23 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя повернено позивачу.

Позиція Верховного Суду

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (стаття 443 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11(провадження № 14-31цс21) вказано, що:

"[…] необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.

За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).

У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України).

Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (див mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20, пункт 8.74).

При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності (як у справі, що переглядається), свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" ЦПК України (1618-15) . Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження.

[…] Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний.

Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.

[…] Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числі за позовом про визнання недійсним правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна (оспорення фраудаторного правочину). Спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Після відкриття провадження за позовною заявою виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник набуває статусу позивача (абзац перший частини п`ятої статті 56 ЦПК України).

В разі, якщо наявний спір щодо визначення частки боржника у спільному майні, звернення виконавця до суду завжди за своєю суттю має характер позовної заяви (незалежно від її назви), оскільки вона звернена до суду з метою вирішення матеріального спору. При цьому позовна заява має подаватися в порядку позовного провадження, а не в порядку розділу VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" ЦПК України (1618-15) . В останньому випадку суд має або закрити провадження (якщо порушені правила про юрисдикцію спору - див. пункт 73 цієї постанови), або залишити заяву (подання) без розгляду (якщо правила про юрисдикцію спору не порушені - див. пункти 74 - 75 цієї постанови)".

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що:

особа (особи) "використовувала/використовували право на зло";

наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які "потерпають" від зловживання нею правом, або не перебувають);

враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 747/306/19 (провадження № 61-1272св20).

У частині першій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, що переглядається:

державний виконавець звернувся із поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_1, яким, на думку заявника, боржник володіє спільно з іншою особою - чоловіком ОСОБА_2 . Заінтересована особа ОСОБА_2 заперечує належність спірного майна боржникові на праві спільної сумісної власності;

суд апеляційної інстанції встановив, що спір, який існував між боржником та стягувачем, вже вирішений судовим рішенням, що виконується;

апеляційний суд обґрунтовано відхилив посилання ОСОБА_2 про наявність спору про право щодо спільного майна (автомобілів та квартири), яке є предметом подання державного виконавця, що підтверджується перебуванням на розгляді Уманського міськрайонного суду Черкаської області справи № 705/5085/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Відповідно до інформації з Єдиного реєстру судових рішень ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 у вказаній справі повернено позивачу. При цьому апеляційна скарга ОСОБА_2, підписана його представником ОСОБА_3, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2023 року, якою визначено частку боржника ОСОБА_1 та яка була предметом апеляційного перегляду, направлено до апеляційного суду саме 27 вересня 2023 року;

крім того, у січні 2019 року (більше ніж через два місяці з дати направлення державним виконавцем до суду подання про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні) заінтересована особа ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ПАТ АБ "Укргазбанк", про визнання майна особистою приватною власністю (справа № 686/1569/19). Провадження у цій справі відкрито ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2019 року. Надалі ОСОБА_2 подав заяву про відмову від позову, а ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2022 року провадження у справі № 686/1569/19 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України. Такі дії ОСОБА_2 правильно розцінено апеляційним судом як сприяння боржнику ОСОБА_1 в ухиленні від виконання судового рішення, що є неприпустимим;

апеляційний суд вказав, що цивільно-правовий інструментарій не повинен використовуватися заінтересованою особою для створення перешкод у визначенні частки боржника ОСОБА_1 і, як наслідок, для унеможливлення виконання судового рішення. При цьому боржник ОСОБА_1 не оскаржувала ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 23 травня 2023 року, якою визначено її частку у спільному майні (автомобілів та квартири);

хоча частки у майні (автомобілях і квартирі), яке належить боржнику ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не визначені, проте з урахуванням презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя, тривалого невиконання (протягом майже тринадцять років) додаткового рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 грудня 2010 року у справі № 2-3185/2010, відсутності майна у боржника ОСОБА_1, існують підстави для визначення належної боржнику частки у спільному майні подружжя, яким вона володіє спільно з ОСОБА_2, у розмірі 1/2.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що ОСОБА_2 зловживає своїми процесуальними правами, "вживає право на зло" та намагається штучно створити видимість існування спору щодо майна, яке є предметом подання державного виконавця (автомобілів та квартири). Тому правильно вважав, що подання державного виконавця про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні (автомобілів та квартири) підлягає вирішенню у порядку розділу VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" ЦПК України (1618-15) .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції, в оскарженій частині прийнята без додержання норм матеріального і процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскарженій частині - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 листопада 2023 року в частині вимог подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лещенка Миколи Васильовича про визначення частки боржника ОСОБА_1 у спільному майні, а саме у: автомобілях Nissan HC 23, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 ; НОМЕР_3, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5 ; Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_6, номер кузова НОМЕР_7 та квартирі АДРЕСА_2, які зареєстровані за ОСОБА_2 під час шлюбу з ОСОБА_1, залишити без змін.