760/3868/22 Про звернення стягнення на квартиру, яка є предметом іпотечного договору - 31.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс Банк", яка підписана представником Подольським Антоном Юрійовичем, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року в складі судді: Українець В. В., та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Крижанівської Г. В., Матвієнко Ю. О., Шебуєвої В. А.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У лютому 2022 року акціонерне товариство "Сенс Банк" (далі - АТ "Сенс Банк") звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про звернення стягнення.

Позов мотивований тим, що 16 травня 2006 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_3 було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 550-3/1-000272.

16 травня 2006 року для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, відповідно до якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

29 березня 2021 року АТ "Сенс Банк" дізналося, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. У зв`язку з цим, 21 травня 2021 року банк подав заяву-претензію до спадкоємців позичальника до Другої Луганської міської державної нотаріальної контори, яку було перенаправлено до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пірог Ю. С. листом від 12 липня 2021 року повідомила, що спадкоємцями померлого ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2, які надіслали заяви про прийняття спадщини. Нотаріусом повідомлено, що спадкове майно складається з: квартири АДРЕСА_2, земельної ділянки з кадастровим номером 4410161400:01:003:0438 та авторського права на твір, опублікованого в бюлетені "Авторське право і суміжні права" №11, 30 березня 2007 року. Заповіт ОСОБА_3 не складав, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Позивач вказував, що відповідачі є такими, що прийняли спадщину після померлого ОСОБА_3 не зважаючи на відсутність у них свідоцтва про право на спадщину.

Станом на 11 лютого 2022 року загальна сума заборгованості становить 62 665,89 євро, з яких:

28 841,84 євро - заборгованість по кредиту,

33 824,05 євро - заборгованість за відсотками.

АТ "Сенс Банк" просило:

звернути стягнення на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2, яку прийняли у спадщину відповідачі в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 550-3/1-000272 від 16 травня 2006 року в розмірі 62 665,89 євро шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

У жовтні 2022 року АТ "Сенс Банк" подало до суду заяву про залучення у справі співвідповідача ОСОБА_4, яка є спадкоємцем ОСОБА_2 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року закрито провадження в справі за позовом АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно в частині вимог до ОСОБА_2 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

з позову встановлено, що АТ "Альфа-Банк" пред`явило вимоги до обох відповідачів як спадкоємців боржника ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У жовтні 2022 року представник позивача подала до суду заяву про залучення співвідповідача, з якої вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_2 померла, а тому просить замінити останню на співвідповідача ОСОБА_4, яка є спадкоємцем ОСОБА_2

процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку статті 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилась. З матеріалів справи вбачається, що позов пред`явлено до суду 21 лютого 2022 року, а відповідач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність ОСОБА_2 припинились до пред`явлення позову до суду, а тому відсутні підстави для застосування статті 55 ЦПК України та залучення його спадкоємця;

згідно з пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. З огляду на наведене та враховуючи те, що можливий спадкоємець померлого відповідача не може набути статусу цивільного правонаступника у справі, провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 підлягає закриттю.

РішеннямСолом`янського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року в задоволені позову АТ "Сенс Банк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про залучення співвідповідача. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року закрито провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті;

позивач звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на спадкове майно. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року закрито провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю до подання цього позову до суду. З листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірог Ю. С. від 12 липня 2021 року вбачається, що заповіт ОСОБА_3 не залишав, свідоцтва про право на спадщину, зокрема, на квартиру АДРЕСА_2, не видавались (а. с. 30). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 листопада 2021 року вбачається, інформація щодо права власності на квартиру АДРЕСА_2 в реєстрі відсутня (а. с. 37). Разом з тим, АТ "Альфа-Банк" було направлено вимоги про усунення порушень відповідачам на адресу квартири - АДРЕСА_3, право власності на яку спадкоємці не оформили, а також в ній не зареєстровані;

з копій конвертів, адресованих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вбачається, що вони повернулись на адресу відправника з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 33-36). З позову вбачається, що адреса реєстрації відповідача - АДРЕСА_4 . Фактично вимоги банку були направлені спадкоємцям боржника на адресу, за якою вони ніколи не мешкали, не були там зареєстровані та не є власниками цього житла. У такому випадку, отримати вимогу банку про задоволення вимог кредитора спадкоємці не могли. За таких обставин, позивачем не надано доказів на підтвердження отримання АТ "Альфа-Банк" відмови відповідача від одноразового платежу, що передбачено вимогами статтями 1282 ЦК України. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження передання спадкового майна, на яке останній просить звернути стягнення, спадкоємцем у натурі;

позивач, звертаючись до суду із зазначеним позовом, просив звернути стягнення на спадкове нерухоме майно (квартиру), проте квартира не передана спадкоємцям в натурі та докази на підтвердження відмови спадкоємців від одноразового платежу відсутні, тому суд зробив висновок про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" залишено без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року закрито провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю до подання цього позову до суду. З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ "Сенс Банк" про звернення стягнення на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 550-3/1-000272 від 16 травня 2006 року в розмірі 62 665,89 євро шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. При цьому, відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що вимоги банку були направлені спадкоємцям боржника на адресу, за якою вони ніколи не мешкали, не були там зареєстровані та не є власниками цього житла, а тому отримати вимогу банку про задоволення вимог кредитора спадкоємці не могли. За таких обставин, позивачем не надано доказів на підтвердження отримання АТ "Сенс Банк" відмови відповідача від одноразового платежу, що передбачено вимогами статті 1282 ЦК України. Крім того, позивач не надав доказів на підтвердження передання спадкового майна, на яке останній просить звернути стягнення, спадкоємцю у натурі. Колегія суддів не вбачала підстав для скасування рішення суду першої інстанції;

банк порушив питання не про стягнення заборгованості зі спадкоємців ОСОБА_3 в межах вартості спадкового майна, а про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, визначивши відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, в зв`язку з чим, суд першої інстанції на підставі ухвали від 01 грудня 2022 року закрив провадження у справі в частині вимог до неї. Вказана ухвала суду не була оскарження АТ "Сенс Банк" в апеляційному порядку не зважаючи на те, що ухвала про закриття провадження у справі підлягає окремому оскарженню від рішення суду. Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду висновків суду першої інстанції у вказаній частині. Спадкоємцями ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_4 та онук ОСОБА_1 ;

приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. було видано на ім`я ОСОБА_4, яка є спадкоємицею померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, яка в свою чергу прийняла спадщину після ОСОБА_3, свідоцтво про прийняття спадщини за законом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 . При цьому, АТ "Сенс Банк" наполягало на задоволенні його вимог про звернення стягнення на цілу квартиру АДРЕСА_2, водночас відповідач ОСОБА_1 успадкував лише частину вказаної квартири, що виключає можливість задоволення вимог банку про звернення стягнення на квартиру в цілому. Інший співвласник квартири ОСОБА_4 до участі у справі залучена не була. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачала підстав для скасування рішення суду першої інстанції про відмову в позові АТ "Сенс Банк".

Аргументи учасників справи

15 листопада 2023 року АТ "Сенс Банк" подало касаційну скаргу, яка підписана представником Подольським А. Ю., на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року, в якій просило:

оскаржені судові рішення скасувати;

прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог;

стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" судовий збір.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

Системне тлумачення статті 16 та частини другої статті 1282 ЦК України дозволяє зробити висновок, що: по-перше, норма частини другої статті 1282 ЦК України є спеціальною у площині захисту прав кредиторів спадкодавця у межах спадкових правовідносин, в якій передбачено належний спосіб захисту прав кредиторів спадкодавця; по-друге, до відносин між кредитором і спадкоємцями боржника не повинні застосовуватися норми закону, які врегульовують загальні наслідки невиконання стороною договірних зобов`язань, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі (пред`явлення в судовому порядку вимоги про стягнення коштів). Аналіз частини другої статті 1282 ЦК України свідчить, що задоволення вимоги кредитора до спадкоємців боржника шляхом одноразового платежу, тобто шляхом сплати грошових коштів, можливе лише в позасудовому порядку. Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, полягає у пред`явленні до спадкоємців позову про звернення стягнення на спадкове майно;

позивач відповідно до вимог чинного законодавства скористався передбаченим правом та звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на спадкове майно;

позивач подавав до суду першої інстанції заяву про залучення співвідповідача, від 17 жовтня 2022 року, згідно якої просив: замінити відповідача у справі № 760/3868/22 ОСОБА_2 на ОСОБА_4, оскільки остання є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 ; залучити до участі у справі № 760/3868/22 як співвідповідача за позовом АТ "Альфа-Банк" доньку померлої ОСОБА_2, ОСОБА_4 . Ухвалою від 01 грудня 2022 року закрито провадження в справі в частині вимог до ОСОБА_2 . Водночас, судом не взято до уваги та нічого не зазначено у вказаній ухвалі про залучення у справу правонаступника ОСОБА_2 її доньки ОСОБА_4 . Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, у зв`язку з тим, що відповідач у справі ОСОБА_2 померла, її слід замінити на спадкоємця ОСОБА_4 та залучити як співвідповідача у справу, а не лише закрити провадження в справі в частині вимог до ОСОБА_2 ;

в обґрунтування заміни первісного відповідача ОСОБА_2 на доньку померлої ОСОБА_4, до суду надано довідку від 08 серпня 2022 року № 80/02-14 про склад спадкоємців по спадковій справі. Згідно вказаної довідки, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а спадкоємцями померлої є: донька померлої - ОСОБА_4, яка спадщину прийняла, подавши заяву № 82 про прийняття спадщини та онук ОСОБА_1, який також спадщину прийняв, проте вже перебуває у статусі відповідача у цій справі;

про факт смерті ОСОБА_2 банк дізнався лише 24 серпня 2022 року (дата отримання довідки-про склад спадкоємців по спадковій справі від приватного нотаріуса Пірог Ю. С.), оскільки остання проживала на окупованій території, а банк не мав жодних відомостей про смерть останньої;

заяву про залучення співвідповідача було подано до закриття підготовчого провадження у справі, а саме 17 жовтня 2022 року, у той час, коли ухвала Солом`янського суду міста Києва про закриття підготовчого провадження датована 02 березня 2023 року. Відповідно статті 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Таким чином, оскільки померла ОСОБА_2 мешкала на окупованій території, її спадкоємиця (донька) ОСОБА_4 проживає на окупованій території, про смерть ОСОБА_2 та про прийняття спадщини ОСОБА_4 банк дізнався лише 24 серпня 2022 року, безпосередньо вже після звернення із позовною заявою про звернення стягнення на спадкове майно до суду, враховуючи, що заяву про залучення правонаступника у справі було подано у жовтні 2022 року, тобто до закриття підготовчого провадження у справі, позивач вважав за можливе замінити первісного відповідача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_4 та залучити її у справу № 760/3868/22 як співвідповідача;

як видно з оскарженого рішення суд першої інстанції протокольною ухвалою від 01 грудня 2022 року відмовив у задоволенні заяви представника позивача про залучення співвідповідача. Ухвалою Соломчянського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року закрив провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 у зв`язку з її смертю. Тобто, суд першої інстанції нехтуючи імперативними принципами статті 55 ЦПК України, відмовив залученні до участі у справі спадкоємців (правонаступників) ОСОБА_2 . У цьому випадку, принаймні пряму спадкоємицю, доньку - ОСОБА_4 ;

судом першої інстанції без будь-якого належного правового обґрунтування, з наведенням позицій Верховного Суду або ЄСПЛ, безпідставно та необґрунтовано, не здійснено жодних процесуальних дій щодо залучення доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 до розгляду справи, як співвідповідача, що є неприпустимим та свідчить про порушення норм процесуального права та застосуванню ним формального підходу, що є порушенням основних засад та принципів цивільного судочинства, визначених статтею 2 ЦПК України;

під час розгляду справи, судом першої інстанції не взято до уваги довідку від 08 серпня 2022 року № 80/02-14 про склад спадкоємців по спадковій справі, яка долучалась представником позивача до заяви про залучення співвідповідача, що є порушенням частини першої статті 213 ЦПК України про безпосередність судового розгляду справ.

Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

25 січня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 11 січня 2024 року вказано, що наведені касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21; від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц; від 10 травня 2018 року у справі № 497/1870/16-ц; від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц; від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц; від 13 червня 2018 року у справі № 758/8549/15-ц; від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц; від 13 липня 2022 року у справі № 645/6151/15-ц.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 16 травня 2006 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_3 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 550-3/1-000272.

16 травня 2006 року для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

21 травня 2021 року АТ "Сенс Банк" подало заяву-претензію до спадкоємців позичальника ОСОБА_3 до Другої Луганської міської державної нотаріальної контори, яку було перенаправлено до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірог Ю. С., якою заведено спадкову справу після померлого ОСОБА_3 .

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пірог Ю. С. листом від 12 липня 2021 року повідомила, що:

спадкоємцями померлого ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2, які надіслали заяви про прийняття спадщини;

спадкове майно складається з квартири АДРЕСА_2, земельної ділянки з кадастровим номер 4410161400:01:003:0438, авторського права на твір, опублікованого в бюлетені "Авторське право і суміжні права" №11, 30 березня 2007 року;

заповіт ОСОБА_3 не залишав, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

07 жовтня 2021 року АТ "Сенс Банк" направило ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогу про усунення порушень.

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку станом на 11 лютого 2022 року загальна сума заборгованості позичальника ОСОБА_3 становить 62 665,89 євро, з яких:

28 841,84 євро - заборгованість по кредиту;

33 824,05 євро - заборгованість за відсотками.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.

Спадкоємцями ОСОБА_2 є її донька ОСОБА_4 та онук ОСОБА_1 .

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю. С. було видано на ім`я ОСОБА_4, яка є спадкоємицею померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, яка в свою чергу прийняла спадщину після ОСОБА_3, свідоцтво про прийняття спадщини за законом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 .

Позиція Верховного Суду

У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (частина перша та друга статті 23 Закону України "Про іпотеку").

Касаційний суд неодноразово звертав увагу, хто є належним відповідачем (відповідачами) за позовом про звернення стягнення. Наприклад:

у справі за позовом іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, який перебуває в спільній частковій власності, як відповідачі мають залучатись всі співвласники предмета іпотеки (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року в справі № 405/1873/14-ц (провадження № 61-9690св18));

у справі за позовом іпотекодержателя про звернення стягнення належним відповідачем є іпотекодавець та/або особа, яка набула статус іпотекодавця (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року в справі № 712/19272/12 (провадження № 61-3836св22))

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України (1618-15) . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).

Ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання (частини четверта та п`ята статті 259 ЦПК України).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що

банк в суді першої інстанції 04 жовтня 2022 року подав заяву про залучення співвідповідача, в якій просив: 1) замінити відповідача ОСОБА_2 на співвідповідача ОСОБА_5, яка є її спадкоємцем; залучити до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_4 (а. с. 63 - 64);

відповідно до довідки від 27 грудня 2022 року в судове засідання 01 грудня 2022 року всі особи, які беруть участь у справі не з`явилися і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не відбулося (а. с. 74);

ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року закрито провадження в справі за позовом АТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно в частині вимог до ОСОБА_2 (а. с. 75 - 77);

згідно довідки від 02 березня 2023 року в судове засідання 02 березня 2023 року всі особи, які беруть участь у справі не з`явилися і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не відбулося (а. с. 82)

ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 02 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно до судового розгляду по суті на 19 червня 2023 року о 14 годині 30 хвилин (а. с. 83)

згідно довідки фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не відбулося (а. с. 114);

у рішенні Солом`янського районного суду м. Києва від 19 червня 2023 року вказано, що протокольною ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про залучення співвідповідача (а. с. 116);

в матеріалах справи відсутній протокол судового засідання від 01 грудня 2022 року.

У справі, що переглядається:

при відмові в задоволенні позову суд першої інстанції вважав, що позов необґрунтований. Апеляційний суд, не змінивши рішення суду першої інстанції, вважав, що ухвала про закриття провадження у справі підлягає окремому оскарженню від рішення суду і у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду висновків суду першої інстанції у вказаній частині. Інший співвласник квартири ОСОБА_4 до участі у справі залучена не була.

суди не звернули увагу, що в матеріалах справи відсутня протокольна ухвала про відмову у задоволенні заяви представника позивача про залучення співвідповідача. По суті заява про залучення до участі у цій справі як співвідповідача ОСОБА_4 (а. с. 63 - 64) не розглянута судом першої інстанції

суди не врахували, що банк до закінчення підготовчого провадження подав заяву про залучення до участі у цій справі як співвідповідача ОСОБА_4

суди не врахували, що якщо річ перебуває в спільній частковій власності, то при зверненні стягнення на неї як відповідачі мають залучатись всі її співвласники.

За таких обставин, суди зробили неправильний висновок про відмову в задоволенні позову. Тому судові рішення належить скасувати та передати справу до суду першої інстанції.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржені судові рішення скасувати; передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141- 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що:

"згідно із підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141- 142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 756/2157/15-ц.

У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.